"02" листопада 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2021/20
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Ісак Д.П.
За участю представників сторін:
Від позивача: Онищенко Л.В. на підставі довіреності;
Від відповідача: Ричков М.Ю. на підставі ордеру;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаїв до товариства з обмеженою відповідальністю „Маяк-Південь” про стягнення 226 798,06 грн., -
Квартирно-експлуатаційний відділ м. Миколаїв (далі по тексту - КЕВ м. Миколаїв) звернувся до господарського суду із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Маяк-Південь” (далі по тексту - ТОВ „Маяк-Південь”) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 226 798,06 грн., яка складається із суми основного боргу у розмірі 214 109,80 грн., пені у розмірі 9100,63 грн., 3% річних у розмірі 1874,63 грн., збитків від інфляції у розмірі 1713,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов'язань, прийнятих на себе за умовами договору №308 від 10.05.2019р. в частині відшкодування вартості наданих послуг теплопостачання.
Ухвалою суду від 20.07.2020р. дана справа була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження із наданням відповідачу 15-ти денного строку з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов.
25.09.2020р. до господарського суду від ТОВ „Маяк-Південь” надійшло клопотання про поновлення процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву. В обґрунтування поданої заяви відповідачем було наголошено, що в результаті запровадження на території України карантину та відповідного ставлення керівництва та співробітників у вигляді суворого дотримання карантинних заходів у відповідача була відсутня можливість ознайомитись з матеріалами справи та підготувати відзив на позовну заяву. При цьому, 12.10.2020р. до суду від ТОВ „Маяк-Південь” надійшов відзив на позовну заяву.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211 “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19” на всій території України було встановлено карантин.
02.04.2020р. набув чинності Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 30.03.2020р. № 540-IX, яким було внесено зміни до законодавчих актів України, в тому числі до ГПК України.
17.07.2020р. набув чинності Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” № 731-IX від 18.06.2020р., прикінцевими та перехідними положення якого передбачено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)"№ 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
При цьому, згідно вимог ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Враховуючи вищенаведені приписи чинного законодавства, якими врегульовано порядок здійснення судочинства у зв'язку із запровадженням карантину, господарський суд звертає увагу відповідача, що доводи, наведені в обґрунтування поданого клопотання, не є достатньою та єдиною підставою для поновлення пропущеного строку.
З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 20.07.2020р. про відкриття провадження по справі була вручена відповідачеві 01.08.2020р. Наведене дозволяє господарському суду дійти висновку про наявність у відповідача достатнього часу для ознайомлення з матеріалами справи у випадку необхідності та підготування відзиву на позовну заяву.
Проте, ТОВ „Маяк-Південь”, яке згідно вимог процесуального законодавства несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням процесуальних дій, звернулось до суду із заявою про поновлення процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву лише 25.09.2020р. При цьому, будь-яких доказів на підтвердження обмеження роботи підприємства або переведення працівників на дистанційний режим роботи відповідачем надано не було.
З огляду на вищевикладене, господарським судом було відмовлено у задоволенні заявленого відповідачем клопотання про поновлення процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву. Оскільки судом було відмовлено ТОВ „Маяк-Південь” у задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до вимог ст. 178 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.
10.05.2019р. між КЕВ м. Миколаїв (Позичкодавець) та ТОВ „Маяк-Південь” (Користувач) було укладено договір про відшкодування вартості теплопостачання (КЕКС 2271), спожитої в процесі надання послуг з харчування №308, відповідно до п. 1.1 якого Позичкодавець забезпечує Користувача одержаною від ТОВ «Аукубі плюс», ТОВ «Н.Т.» тепловою енергією для опалення військових об'єктів - Військових частин А 2183, А 2488, а Користувач отримує теплову енергію в частині, необхідній для опалення окремих приміщень, які він займає для здійснення господарської діяльності (надання послуг з харчування) на підставі договорів позички нерухомого військового майна №5 від 20.02.2019р., №7 від 20.02.2019р.. укладених відповідно до договору №286/2/19/1 від 17.01.2019р. про закупівлю послуг з організації харчування (55320000-9) (послуги з харчування (годування), забезпечення продуктами харчування особового складу (штатних тварин) військових частин (установ) Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах у зонах відповідальності оперативних командувань за місцем постійної дислокації), та відшкодовує Позичкодавцю її вартість на умовах та в порядку, визначеному цим договором.
Згідно з пп. 2.2.3 п. 2.2 договору №308 від 10.05.2019р. Позичкодавець зобов'язується своєчасно забезпечувати тепловою енергією протягом дії договору, прийняті Користувачем об'єкти харчування, що задіяні у наданні послуг згідно із договором про закупівлю харчування, дотримуючись норм споживання та технічних правил користування.
Відповідно до пп. 2.3.1, 2.3.2 п. 2.3 договору №308 від 10.05.2019р. Користувач зобов'язується здійснювати відшкодування витрат Позичкодавця на опалення на умовах, в порядку та у строки, передбачені договором. Після отримання від Позичкодавця рахунку-фактури протягом 10 (десяти) банківських днів, здійснювати оплату за спожиту теплову енергію на реєстраційні або спеціальні реєстраційні рахунки Позичкодавця.
Положеннями пп. 4.2.2 п. 4.2 договору №308 від 10.05.2019р. встановлено, що за порушення термінів оплати вартості спожитої теплової енергії Користувач сплачує Позичкодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення, за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Відповідно до п. 6.5 договору №308 від 10.05.2019р. щомісячно, але не пізніше 5 числа місяця наступного за звітним. Позичкодавець надає (шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення на поштову адресу) Користувачу рахунок-фактуру, який є підставою для проведення оплати за договором.
Згідно з п. 9.1 договору №308 від 10.05.2019р. даний договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2019р., а в частині розрахунків - до повного їх завершення. Відповідно до ст. 631 Цивільного Кодексу України сторони домовилися, що умови цього договору застосовуються до відносин між ними, які виникли з 01.02.2019р.
24.12.2019р. між КЕВ м. Миколаїв (Замовник) та ТОВ „Теплоник сервіс” (Постачальник) було укладено договір про закупівлю теплової енергії №185, відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов'язується забезпечити постачання теплової енергії для опалення приміщень Замовника (ДК 021:2015 - код: 09320000-8 - Пара, гаряча вода та пов'язана продукція (теплова енергія)) відповідно до технічних умов та обсягів, визначених Замовником, а Замовник зобов'язується прийняти зазначений товар та оплатити його у строки і за цінами, що зазначені в договорі.
Шляхом підписання додаткових угод до договору про закупівлю теплової енергії №185 від 24.12.2019р. КЕВ м. Миколаїв та ТОВ „Теплоник сервіс” було внесено зміни до договору, зокрема, в частині визначення сторонами ціни за одиницю товару в грн.
26.12.2019р. між КЕВ м. Миколаїв (Замовник) та ТОВ „Аукубі плюс” (Постачальник) було укладено договір про закупівлю теплової енергії №01/01, відповідно до п. якого Постачальник зобов'язується забезпечити постачання теплової енергії для опалення приміщень Замовника (ДК 021:2015 - код: 09320000-8 - Пара, гаряча вода та пов'язана продукція (теплова енергія)) відповідно до технічних умов та обсягів, визначених Замовником, а Замовник зобов'язується прийняти зазначений товар та оплатити його у строки і за цінами, що зазначені в договорі.
Шляхом підписання додаткових угод до договору про закупівлю теплової енергії №01/01 від 26.12.2019р. КЕВ м. Миколаїв та ТОВ „Теплоник сервіс” було внесено зміни до договору, зокрема, в частині визначення сторонами ціни за одиницю товару в грн.
Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради №22 від 22.01.2020р. було встановлено ТОВ „Теплоник сервіс” тариф на теплову енергію у розмірі 1574,16 грн. /Гкал.
Листом №461 від 10.02.2020р. КЕВ м. Миколаїв було надіслано на адресу ТОВ „Маяк-Південь” рахунок-фактуру на відшкодування вартості теплопостачання у січні 2020р. на суму 76 531,82 грн. згідно договору №308 від 10.05.2019р. Вказаний лист був отриманий відповідачем 28.02.2020р.
14.02.2020р. між КЕВ м. Миколаїв та ТОВ „Маяк-Південь” було укладено додаткову угоду №1 до договору №308 від 10.05.2019р., згідно якої п.п. 9.1 був викладений у новій редакції.
Відповідно до п. 9.1 договору №308 від 10.05.2019р. (в редакції додаткової угоди №1 від 14.02.2020р.) даний договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.03.2020р., а в частині розрахунків - до повного їх завершення. Відповідно до ст. 631 Цивільного Кодексу України сторони домовилися, що умови цього договору застосовуються до відносин між ними, які виникли з 01.01.2020р.
Листом №729 від 04.03.2020р. КЕВ м. Миколаїв було надіслано на адресу ТОВ „Маяк-Південь” рахунок-фактуру на відшкодування вартості теплопостачання у лютому 2020р. на суму 77 160,86 грн. згідно договору №308 від 10.05.2019р. Вказаний лист був отриманий відповідачем 12.03.2020р.
Листом №1074 від 06.04.2020р. КЕВ м. Миколаїв було надіслано на адресу ТОВ „Маяк-Південь” рахунок-фактуру на відшкодування вартості теплопостачання у березні 2020р. на суму 60 417,12 грн. згідно договору №308 від 10.05.2019р., а також акт звірки взаєморозрахунків. Вказаний лист був отриманий відповідачем 09.04.2020р.
Слід зазначити, що КЕВ м. Миколаїв на підтвердження факту надання з боку ТОВ „Теплоник сервіс” та ТОВ „Аукубі плюс” послуг з теплопостачання було надано суду відповідні акти наданих послуг та виставлені постачальниками рахунки на оплату вартості спожитої теплової енергії.
Звертаючись до господарського суду із позовними вимогами до ТОВ „Маяк-Південь”, позивачем було наголошено, що відповідачем у порушення прийнятих на себе за умовами договору №308 від 10.05.2019р. грошових зобов'язань не було відшкодовано вартості наданих послуг теплопостачання за січень 2020р. - березень 2020р., що стало підставою для звернення позивача до господарського суду із даними позовними вимогами.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
В силу положень ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Положеннями ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Позивачем прийняті на себе зобов'язання з надання послуг, передбачених умовами договору №308 від 10.05.2019р. були виконанні у повному обсязі, що підтверджується направленими позивачем на адресу відповідача рахунками на оплату за січень -березень 2020р.
Проте, ТОВ „Маяк-Південь” в порушення умов договору №308 від 10.05.2019р. протягом 10 днів з дати одержання рахунків не було оплачено вартості наданих позивачем послуг, як і не було надіслано на адресу КЕВ м. Миколаїв будь-яких зауважень щодо якості або ціни наданих послуг.
З викладених обставин, позовні вимоги КЕВ м. Миколаїв до ТОВ „Маяк-Південь” в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 214 109,80 грн. за січень - березень 2020р. підлягають задоволенню як законні та обґрунтовані.
Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку із порушенням відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань щодо здійснення своєчасної оплати вартості наданих позивачем послуг за договором №308 від 10.05.2019р. КЕВ м. Миколаїв у порядку ст. 625 ЦК України було нараховано відповідачу до сплати три відсотки річних та збитки від інфляції.
Господарський суд зазначає, що у прохальній частині позовної заяви КЕВ м. Миколаїв просить суд стягнути 3% річних у розмірі 1874,63 грн. та збитків від інфляції у розмірі 1713,00 грн. Натомість, з наведеного по тексту позовної заяви розрахунку вбачається, що КЕВ м. Миколаїв було нараховано відповідачу 3% річних у розмірі 1713,00 грн. та збитки від інфляції у розмірі 1874,63 грн. станом на 07.07.2020р. У судовому засіданні, яке відбулось 02.11.2020р., представником позивача було надано пояснення щодо допущення описки у прохальній частині позовної заяви, у зв'язку з чим КЕВ м. Миколаїв просило суд стягнути із відповідача 3% річних у розмірі 1713,00 грн. та збитки від інфляції у розмірі 1874,63 грн.
Господарський суд зауважує, що допущена позивачем помилка у прохальній частині позовної заяви не має наслідком зміну ціни позову. Наведене дозволяє суду дійти висновку про наявність правових підстав для вирішення питання про стягнення із відповідача 3 % річних у розмірі 1713,00 грн. та збитки від інфляції у розмірі 1874,63 грн., тобто відповідно до розрахунку, наведеного по тексту позовної заяви.
Перевіривши здійснений КЕВ м. Миколаїв розрахунок трьох відсотків річних та збитків від інфляції, господарський суд дійшов висновку про правильність та обґрунтованість здійсненого позивачем розрахунку. Наведене має наслідком необхідність задоволення заявлених КЕВ м. Миколаїв до ТОВ „Маяк-Південь” позовних вимог шляхом присудження до стягнення на користь позивача 3 % річних у розмірі 1713,00 грн. та збитків від інфляції у розмірі 1874,63 грн.
З посиланням на умови п.п. 4.2.2 п. 4.2 договору №308 від 10.05.2019р., а також приписи чинного законодавства КЕВ м. Миколаїв було нараховано відповідачу до сплати пеню у загальному розмірі 9100,63 грн., яка була розрахована позивачем за кожним із рахунків окремо станом на 07.07.2020р.
Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань” від 17.12.2013р. № 14 з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).
Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок пені, заявленої до стягнення, господарський суд дійшов висновку про правильність та обґрунтованість здійсненого позивачем розрахунку. Наведене має наслідком необхідність задоволення заявлених КЕВ м. Миколаїв до ТОВ „Маяк-Південь” позовних вимог шляхом присудження до стягнення на користь позивача пені у розмірі 9100,63 грн.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Господарським судом критично оцінюються доводи ТОВ „Маяк-Південь”, яким було наголошено про відсутність у відповідача ліцензії на надання послуг теплопостачання, а також про укладення договору із порушенням вимог цивільного законодавства, оскільки укладений між сторонами договір №308 від 10.05.2019р. відповідно до ст. 204 ЦК України вважається правомірним, так як його недійсність прямо не встановлена законом, судове рішення про визнання договору недійсним в матеріалах справи відсутнє.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку щодо необхідності задоволення заявлених Квартирно-експлуатаційним відділом м. Миколаїв до товариства з обмеженою відповідальністю „Маяк-Південь” позовних вимог шляхом присудження до стягнення на користь позивача суми основного боргу у розмірі 214 109,80 грн., пені у розмірі 9 100,63 грн., збитків від інфляції у розмірі 1874,63 грн., 3% річних у розмірі 1713,00 грн.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Маяк-Південь” /68000, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Лазурна, буд. 5, кв. 11, ідентифікаційний код 40677881/ на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаїв /54056, м. Миколаїв, проспект Миру, 62-А, ідентифікаційний код 08029523/ заборгованість у розмірі 214 109,80 грн. /двісті чотирнадцять тисяч сто дев'ять грн. 80 коп./, пеню у розмірі 9 100,63 грн. /дев'ять тисяч сто грн. 63 коп./, збитки від інфляції у розмірі 1874,63 грн. /одна тисяча вісімсот сімдесят чотири грн. 63 коп./, 3% річних у розмірі 1713,00 грн. /одна тисяча сімсот тринадцять грн. 00 коп./, судовий збір у розмірі 3 401,97 грн. /три тисячі чотириста одна грн. 97 коп./.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення складено 12 листопада 2020 р.
Суддя С.П. Желєзна