05 листопада 2020 року Справа № 915/1091/20
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого судді Ткаченка О.В.,
за участю секретаря Сулейманової С.М.
учасники справи до судового засідання не з'явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Державного підприємства “Миколаївський морський торговельний порт”, 54020, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23/14.
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпро-Бузький Морський Термінал”, 54017, м. Миколаїв, вул. Дунаєва, 34/7, оф. 316,
про: стягнення заборгованості за договором від 29.10.2012 № 3-А в загальному розмірі 188473,76 грн, у тому числі 156140,39 грн основного боргу, 15614,04 грн штрафу, 12562,56 грн пені, 1765,34 грн втрат від інфляції, 2391,43 грн 3% річних, -
14.08.2020 від Державного підприємства “Миколаївський морський торговельний порт” до Господарського суду Миколаївської області надійшла позовна заява від 12.08.2020 вих. №06/965 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпро-Бузький Морський Термінал” заборгованості за договором від 29.10.2012 № 3-А в загальному розмірі 188473,76 грн, у тому числі 156140,39 грн основного боргу, 15614,04 грн штрафу, 12562,56 грн пені, 1765,34 грн втрат від інфляції, 2391,43 грн 3% річних.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань зі сплати орендних платежів за договором від 29.10.2012 № 3-А.
Ухвалою суду від 19.08.2020 позовну заяву було прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 24.09.2020 об 11:45, а також запропоновано відповідачу в 10-денний строк від дня отримання цієї ухвали, надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Ухвалою суду від 24.09.2020 позовну заяву ДП “Миколаївський морський торговельний порт” №06/965 від 12.08.2020 залишено без руху та встановлено 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали.
06.10.2020 від ДП “Миколаївський морський торговельний порт” надійшло клопотання про поновлення розгляду справи, за змістом якого позивач зазначає, що він виконав свій обов'язок по договору щодо виставлення рахунків та актів та звертає увагу на наявність в матеріалах справи претензії від 03.04.2020 № 06/384 на суму 113438,97 грн та доказів її отримання відповідачем.
Ухвалою суду від 15.10.2020 постановлено продовжити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначити на 05 листопада 2020 року о 11:00, а також запропоновано відповідачу до 29.10.2020 надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Ухвали суду від 19.08.2020 та від 15.10.2020 надсилались на адресу відповідача та були отримані ним, що підтверджено наявними у справі поштовими повідомленнями про вручення. (а.с. 93, 128)
Відповідач у судове засідання не з'явився, правом щодо надання відзиву не скористався, заперечень по суті заявлених позивачем вимог не надав.
Від позивача 28.10.2020 до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника у зв'язку з поширенням зараження COVID-19 серед населення України та віднесення м. Миколаєва до «червоної» зони, позовні вимоги позивач підтримав у повному обсязі.
Враховуючи те, що явка учасників в засідання суду обов'язковою не визнавалась, господарський суд вважає, що їх неявка не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України.
У судовому засіданні 05.11.2020 у відповідності до вимог ст. 233, ст. 240 ГПК України судом підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні докази, суд приходить до такого.
29.10.2012 між державним підприємством “Миколаївський морський торговельний порт” (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю “Дніпро-Бузький Морський Термінал” (орендар) був укладений Договір оренди № 3-А, відповідно до п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене державне рухоме майно - портальний кран «ГАНЦ» № 78 (інв.№ 11247), що знаходиться на балансі орендодавця, і вартість якого визначена відповідно до Звіту про незалежну експерту оцінку, виконаного ТОВ “Приват-Південь”, станом на 30.04.2012 року і становить 553600,00 грн без урахування ПДВ.
Відповідно до п.2.1 Договору орендар вступає у строкове платне користування майном після підписання сторонами цього Договору, але не раніше дати підписання сторонами акту приймання-передачі майна.
29.10.2012 між сторонами без жодних зауважень підписано акт приймання-передачі майна (а.с.26).
Згідно з п.3.1 Договору (з урахуванням додаткової угоди №2 до Договору від 29.10.2012) орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 №786 із змінами та доповненнями, за ставкою 10% від вартості майна, зазначеної відповідно до Висновку про вартість об'єкту оцінки, виконаного ТОВ «Миколаївська оціночна компанія», станом на 30.11.2017 і становить 1124500,00 грн згідно з розрахунком (додаток №1, який є невід'ємною частиною Договору) без ПДВ за базовий місяць розрахунку (листопад 2017) 9370,83 грн.
У відповідності до п.3.2., 3.3. Договору нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України. Розмір орендної плати за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції від базового до першого місяця оренди включно. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за звітний місяць.
За умовами п.3.5 Договору орендна плата перераховується орендарем на поточний рахунок орендодавця до 15 числа місяця, наступного за місяцем нарахування, на підставі рахунку, виставленого орендодавцем до 10 числа місяця, наступного за місяцем нарахування, але не раніше оголошення індексу інфляції за звітний місяць.
Згідно п. 5.3. Договору № 3-А від 29.10.2012 до обов'язків орендаря віднесено своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату відповідно до рахунків наданих орендодавцем, на вимогу орендодавця проводити звіряння розрахунків по орендних платежах та складати відповідні акти звіряння.
Пунктом 9.2 Договору визначено, що орендар несе відповідальність за прострочення оплати орендної плати та сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Згідно з п.9.3 Договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.
У відповідності до п.11.1 Договору він набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Додатковою угодою № 1 до Договору від 29.10.2012 сторони погодили строк дії договору до 29.10.2022 включно, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Як вказує позивач, на виконання умов договору ним були виставлені рахунки № 15110088 від 31.07.2019, № 16570088 від 31.08.2019, № 19430088 від 30.09.2019, № 20950088 від 31.10.2019, № 23440088 від 30.11.2019, № 25460088 від 31.12.2019, № 01790088 від 31.01.2020, № 04090088 від 29.02.2020, № 07130088 від 31.03.2020, № 08720088 від 30.04.2020, № 11250088 від 31.05.2020, № 12720088 від 30.06.2020 на загальну суму 156140,39 грн за період липень 2019 року - червень 2020 року.
Також разом з вказаними рахунками позивачем були виставлені відповідні акти наданих послуг (виконаних робіт ) за період липень 2019 року - червень 2020 року № 15110088 від 31.07.2019, № 16570088 від 31.08.2019, № 19430088 від 30.09.2019, № 20950088 від 31.10.2019, № 23440088 від 30.11.2019, № 25460088 від 31.12.2019, № 01790088 від 31.01.2020, № 04090088 від 29.02.2020, № 07130088 від 31.03.2020, № 08720088 від 30.04.2020, № 11250088 від 31.05.2020, № 12720088 від 30.06.2020, які не були підписані відповідачем та не були повернуті орендодавцю.
Проте вказані рахунки за період липень 2019 року - червень 2020 року залишились несплаченими, у зв'язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість з орендної плати у загальному розмірі 156140,39 грн.
Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до відповідача з претензією від 03.04.2020 № 06/384 (а.с. 31-33) щодо сплати наявної на той час заборгованості згідно рахунків № 15110088 від 31.07.2019, № 16570088 від 31.08.2019, № 19430088 від 30.09.2019, № 20950088 від 31.10.2019, № 23440088 від 30.11.2019, № 25460088 від 31.12.2019, № 01790088 від 31.01.2020, № 04090088 від 29.02.2020 за період з липня 2019 року по лютий 2020 року на загальну суму 103465,77 грн, а також 990,84 грн - 3% річних, 325,88 грн - втрат від інфляції та 8656,48 грн пені.
Як свідчить наявна копія квитанції від 06.04.2020 та витяг з сайту Укрпошти за результатами пошукових дій щодо отримання поштового відправлення трек-номер 5402001331948 (а.с. 34), претензія була отримана відповідачем 07.04.2020.
Проте в порушення передбачених договором № 3-А від 29.10.2012 умов орендна плата залишилась відповідачем несплаченою.
Відповідно з ч.1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 Цивільного Кодексу України, одностороння відмова від зобо-в'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відпо-відно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного за-конодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сто-ронами.
Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
На підставі ст.ст.11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов'язання, яке в силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ч. 3 ст. 285 ГК України та ч. 3 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Відповідачем в порушення взятих на себе зобов'язань за договором оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, не було сплачено заборгованість з орендної плати за період липень 2019 року - червень 2020 року у загальному розмірі 156140,39 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період липень 2019 року - червень 2020 року у загальному розмірі 156140,39 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
У відповідності до п.9.3 Договору сторони погодили сплату орендарем штрафу у розмірі 10% від суми заборгованості у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить не менше ніж три місяці.
Суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення штрафу у сумі 15614,04 грн (10% від 156140,39 грн), оскільки заборгованість з орендної плати за період липень 2019 року - червень 2020 року у загальному розмірі 156140,39 грн не сплачена вже протяго більше ніж три місяці.
Пунктом 9.2 Договору визначено, що орендар несе відповідальність за прострочення оплати орендної плати та сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
На підставі п.9.2 Договору позивачем за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань щодо оплати рахунків за період липень 2019 року - червень 2020 року нарахована пеня по кожному з рахунків та в межах передбаченого ч.6 ст.232 ГК України строку, загальний розмір якої склав 12562,56 грн.
За приписами ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд погоджується і з поданими позивачем розрахунками 3 % річних у сумі 2391,43 грн та індексу інфляції в сумі 1765,34 грн, та вважає, що вимоги про стягнення зазначених сум також підлягають задоволенню.
За приписами ч. 1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до приписів ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з нормами ч. 1 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідач не скористався своїм правом спростувати наведені обставини справи та не надав суду належні та допустимі докази виконання взятих на себе зобов'язань за договором № 3-А від 29.10.2012.
За таких обставин, підсумовуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
У відповідності із ст. 129 ГПК України судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2827,11 грн покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 210, 220, 226, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпро-Бузький Морський Термінал”, 54017, м. Миколаїв, вул. Дунаєва, 34/7, оф. 316, ідентифікаційний код 31613749) на користь Державного підприємства “Миколаївський морський торговельний порт” (54020, м.Миколаїв, вул.Заводська, буд. 23/14, ідентифікаційний код 01125608) заборгованість за договором від 29.10.2012 № 3-А в розмірі 156140,39 грн, 15614,04 грн штрафу, 12562,56 грн пені, 1765,34 грн втрат від інфляції, 2391,43 грн 3% річних, а також 2827,11 грн витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено та підписано 12.11.2020 року.
Суддя О.В. Ткаченко