05 листопада 2020 року Справа № 915/1090/20
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого судді Ткаченка О.В.,
за участю секретаря Сулейманової С.М.
учасники справи до судового засідання не з'явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Державного підприємства “Миколаївський морський торговельний порт”, 54020, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23/14.
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпро-Бузький Морський Термінал”, 54017, м. Миколаїв, вул. Дунаєва, 34/7, оф. 316,
про: стягнення заборгованості за договором від 29.12.2018 № 74-Р в загальному розмірі 16788,31 грн, у тому числі 14447,52 грн основного боргу, 1746,97 грн пені, 271,13 грн втрат від інфляції, 322,69 грн 3% річних, -
14.08.2020 від Державного підприємства “Миколаївський морський торговельний порт” до Господарського суду Миколаївської області надійшла позовна заява від 12.08.2020 вих. №06/966 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпро-Бузький Морський Термінал” заборгованості за договором від 29.12.2018 № 74-Р в загальному розмірі 16788,31 грн, у тому числі 14447,52 грн основного боргу, 1746,97 грн пені, 271,13 грн втрат від інфляції, 322,69 грн 3% річних.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати отриманих за договором від 29.12.2018 № 74-Р послуг по здійсненню технічного нагляду за утримання вантажопідйомних кранів та здійсненню їх технічного огляду.
Ухвалою суду від 19.08.2020 позовну заяву Державного підприємства “Миколаївський морський торговельний порт” було прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 24.09.2020 року об 11:30, а також запропоновано відповідачу в 10-денний строк від дня отримання цієї ухвали, надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Ухвалою суду від 24.09.2020 позовну заяву ДП “Миколаївський морський торговельний порт” №06/966 від 12.08.2020 залишено без руху та встановлено 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали.
06.10.2020 від ДП “Миколаївський морський торговельний порт” надійшло клопотання про поновлення розгляду справи, за змістом якого позивач зазначає, що він виконав свій обов'язок по договору щодо виставлення рахунків та актів та звертає увагу на наявність в матеріалах справи претензії від 13.04.2020 № 06/414 на суму 16188,29 грн та доказів її отримання відповідачем.
Ухвалою суду від 15.10.2020 постановлено продовжити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначити на 05 листопада 2020 року о 10:30, а також запропоновано відповідачу до 29.10.2020 надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Ухвали суду від 19.08.2020 та від 15.10.2020 надсилались на адресу відповідача та були отримані ним, що підтверджено наявними у справі поштовими повідомленнями про вручення. (а.с. 55, 78)
Відповідач у судове засідання не з'явився, правом щодо надання відзиву не скористався, заперечень по суті заявлених позивачем вимог не надав.
Від позивача 28.10.2020 до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника у зв'язку з поширенням зараження COVID-19 серед населення України та віднесення м. Миколаєва до «червоної» зони, позовні вимоги позивач підтримав у повному обсязі.
Враховуючи те, що явка учасників в засідання суду обов'язковою не визнавалась, господарський суд вважає, що їх неявка не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України.
У судовому засіданні 05.11.2020 у відповідності до вимог ст. 233, ст. 240 ГПК України судом підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні докази, суд приходить до такого.
29.12.2018 між державним підприємством “Миколаївський морський торговельний порт” (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю “Дніпро-Бузький Морський Термінал” (замовник) був укладений Договір № 74-Р, відповідно до п.1.1 якого
замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надавати послуги по здійсненню технічного нагляду за утриманням вантажопідіймальних кранів та здійсненню їх технічного огляду (крім первинного і позачергового), (надалі - послуги), відповідно до переліку кранів (Додаток № 1), який є невід'ємною частиною договору. За умовами п. 1.2. договору замовник зобов'язався прийняти і оплатити надані виконавцем послуги на умовах цього договору.
Відповідно до п.2.1 Договору вартість договору складає 2006,60 грн за один кран в місяць, без ПДВ. Нарахування ПДВ здійснюється відповідно до чинного законодавства України.
Згідно Додатку № 1 до договору № 74-Р від 29.12.2018 сторони визначили об'єктом для обслуговування портальний кран «Ганц» № 78 в/п 5/6 т, інв. № 11247, реєстраційний № 7482.
За умовами п.2.2. договору виконавець в односторонньому порядку має право на зміну вартості послуг, повідомивши про це замовника письмово з подальшим укладенням додаткової угоди. У будь-якому випадку послуги надаються і оплачуються за тарифами виконавця, діючими на дату надання послуг.
У відповідності до п. 2.3. договору оплата наданих виконавцем послуг здійснюється на підставі підписаного обома сторонами акта наданих послуг згідно виставленого рахунку до 20-го числа місяця, наступного за звітним.
Згідно п. 3.1.5. та 3.1.6. договору сторони погодили обов'язок виконавця щомісяця, до 10-го числа місяця, наступного за звітним, складати та видавати замовнику акти наданих послуг та рахунки на оплату. У випадку мотивованої відмови від приймання послуг замовником, виконавець зобов'язаний безкоштовно виправити недоліки, що фіксується складеним сторонами двостороннім актом з переліком доробок (недоліків) і терміном їх виконання.
Згідно п. 3.2.7. Договору № 74-Р від 29.12.2018 замовник протягом 2-х робочих днів з моменту отримання акта наданих послуг зобов'язаний підписати його та передати виконавцю або у цей же строк дати у письмовій формі мотивовану відмову від прийняття послуг.
Пунктом 4.5 Договору визначено, що за прострочення оплати по договору з замовника стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
У відповідності до п.8.1 Договору він набирає чинності з 01.01.2019 року та діє по 31.12.2019 року включно і вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення цього терміну жодною із сторін не буде заявлено про намір припинити дію договору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у відповідності з п. 3.1.5., 3.1.6. Договору було складено акти наданих послуг (виконаних робіт) № 13270088 від 31.07.2019, № 15990088 від 31.08.2019, № 18260088 від 30.09.2019, № 20480088 від 31.10.2019, № 22570088 від 30.11.2019, № 24950088 від 31.12.2019 та виставлено відповідачеві рахунки
№ 13270088 від 31.07.2019, № 15990088 від 31.08.2019, № 18260088 від 30.09.2019, № 20480088 від 31.10.2019, № 22570088 від 30.11.2019, № 24950088 від 31.12.2019.
Рахунок та акт виконаних робіт за серпень 2019 року позивачем надіслано відповідачеві та отримано відповідачем 18.092019, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №54020 00756112 (а.с. 22).
Рахунок та акт виконаних робіт за вересень 2019 року позивачем надіслано відповідачеві поштою, про що свідчить копія фіскального чеку (а.с. 25).
Рахунок та акт виконаних робіт за жовтень 2019 року позивачем надіслано відповідачеві поштою, про що свідчить копія фіскального чеку (а.с. 28).
Рахунок та акт виконаних робіт за листопад 2019 року позивачем надіслано відповідачеві поштою, про що свідчить копія фіскального чеку (а.с. 31).
Рахунок та акт виконаних робіт за грудень 2019 року був надісланий супровідним листом від 13.01.2020 №03/50, про що свідчить поштова накладна № R1293406 (а.с.34).
Акти виконаних робіт не були підписані відповідачем та не були повернуті позивачу, мотивованої відмови від прийняття послуг відповідачем не надано, а виставлені рахунки не оплачені, що стало підставою звернення позивача до суду з даним позовом.
За змістом ст. 901 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Стаття 525 ЦК України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, задоволенню інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості з оплати наданих послуг за технагляд згідно рахунків № 13270088 від 31.07.2019, № 15990088 від 31.08.2019, № 18260088 від 30.09.2019, № 20480088 від 31.10.2019, № 22570088 від 30.11.2019, № 24950088 від 31.12.2019 у загальному розмірі 14447,52 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушеннями умов, зазначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Пунктом 1 ст. 216 ГК України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Пунктом 4.5 Договору визначено, що за прострочення оплати по договору з замовника стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
На підставі п.4.5 Договору позивачем за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань щодо оплати вказаних вище рахунків нарахована пеня по кожному з рахунків та в межах передбаченого ч.6 ст.232 ГК України строку, загальний розмір якої склав 1746,97 грн.
За приписами ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд погоджується і з поданими позивачем розрахунками 3 % річних у сумі 322,69 грн та індексу інфляції в сумі 271,13 грн, та вважає, що вимоги про стягнення зазначених сум також підлягають задоволенню.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до приписів ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з нормами ч. 1 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідач не скористався своїм правом спростувати наведені обставини справи та не надав суду належні та допустимі докази виконання взятих на себе зобов'язань за договором № 74-Р від 29.12.2019.
За таких обставин, підсумовуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
У відповідності із ст. 129 ГПК України судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2102,00 грн покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 210, 220, 226, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпро-Бузький Морський Термінал”, 54017, м. Миколаїв, вул. Дунаєва, 34/7, оф. 316, ідентифікаційний код 31613749) на користь Державного підприємства “Миколаївський морський торговельний порт” (54020, м.Миколаїв, вул.Заводська, буд. 23/14, ідентифікаційний код 01125608) заборгованість за договором від 29.12.2018 № 74-Р в загальному розмірі 16788,31 грн, у тому числі 14447,52 грн основного боргу, 1746,97 грн пені, 271,13 грн втрат від інфляції, 322,69 грн 3% річних, а також 2102,00 грн витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено та підписано 12.11.2020 року.
Суддя О.В. Ткаченко