79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
02.11.2020 справа № 914/1147/20
За позовом: ОСОБА_1 , м. Львів,
до відповідача: ОСОБА_2 , м. Львів,
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фізичної особи -підприємиці Ходак Марії Василівни, м. Львів,
про: відшкодування збитків
Суддя Н.Є. Березяк
Секретар судового засідання Х.Л.Лащ
За участю представників сторін:
позивача: Лука Т.М. - адвокат
відповідача: Бабух А.Б. - адвокат
третьої особи: не з'явився.
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов ОСОБА_1 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Латориця» до ОСОБА_2 про відшкодування збитків. Разом з позовною заявою позивачем заявлено клопотання про витребування доказів у справі та клопотання про звільнення від сплати судового збору .
Ухвалою суду від 14.05.2020 року позовна заява залишена без руху та встановлено позивачу строк у 10 календарних днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Ухвалою суду від 01.06.2020 клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задоволено, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначити на 01.07.2020.
Рух справи відображено в ухвалах суду та протоколах судових засідань.
В судове засідання 02.11.2020 представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що в період з 01.06.2017р. і до подання позову внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 , ТОВ «Латориця» було заподіяно збитків на загальну суму 602640,00 грн, що складається з суми коштів неотриманих Товариством за користування майном. Дані кошти, як зазначає позивач, сплачувались орендарем третім особам, згідно договору оренди №1/06 від 01.06.2017р., та договору №27/08 про спільну сумісну діяльність від 03.09.2011р., та які, на думку позивача, укладенні на вкрай не вигідних умовах для Товариства ОСОБА_2 без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою зацікавленістю останнього та при зловживанні ним своїми посадовими обов'язками. Як стверджує позивач, ОСОБА_2 , будучи учасником Товариства з розміром частки 50%, свідомо не виконує рішення Господарського суду Львівської області від 02.08.2011р. у справі №13/188, на збори не являється, а використовуючи дані реєстру вчиняє протиправні дії від імені ТОВ «Латориця», представляючись її керівником та на шкоду такому, всупереч статуту Товариства, чим завдає збитків Товариству, що й стало підставою звернення ОСОБА_1 від імені та в інтересах ТзОВ «Латориця» до суду.
В судове засідання 02.11.2020 представник відповідача з'явився, позовні вимоги заперечив в повному обсязі з підстав наведених у відзиві на позовну заяву. Зокрема, відповідач зазначає, що твердження сторони позивача про те, що відповідач «вчиняє протиправні дії від імені ТОВ «Латориця», представляючись її керівником та на шкоду такому, всупереч статуту Товариства, чим завдає збитків товариству є безпідставним та необґрунтованим. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на ті обставини, що позивач звертався до Господарського суду Львівської області з позовом до ФОП Ходак М.В., третя особи - ТзОВ «Латориця», про визнання недійсним договору від 03.09.2011 №27/08 про спільну сумісну діяльність. Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.04.2014 по справі №914/64/14, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.06.2014, в позові ОСОБА_1 відмовлено. Разом з тим, відповідач зазначає, що не відповідає дійсності твердження позивача про те, що починаючи з 2012 року відповідач використовуючи дані реєстру підписує будь - які договори про спільну сумісну діяльність, тощо, адже в позовній заяві наявне покликання на один договір про спільну діяльність - №27/08 від 03.09.2011, якому надано правову оцінку в рамках справи №914/64/14.
Разом з тим, відповідач зазначає, що позивачем в рамках однієї і тієї ж позовної заяви вказано, що одна і та ж особа одночасно є і не є посадовою особою (керівником) ТзОВ «Латориця», а саме: ОСОБА_2 як учасник з розміром частки 50% рішення Господарського суду Львівської області від 02.08.2011р. у справі №13/188 свідомо не виконує, на збори не являється, а використовуючи дані реєстру вчиняє протиправні дії від імені ТОВ «Латориця», представляючись її керівником. В той же час зазначає, що вина відповідача як посадової особи виражена перевищенням повноважень, установлених йому статутом Товариства та прямих вимог закону.
Безпідставним, на думку відповідача, є твердження сторони позивача про те, що приміщення … здаються в оренду ФОП Маційовська І.Б. від імені ФОП Ходак М.В., яка діє від імені ТОВ «Латориця», оскільки як зазначає відповідач, вказані особи не мають жодного відношення до ТзОВ «Латориця» (не є учасниками, не входять до його керівних та/або виконавчих органів тощо). Зважаючи на наведене, і статут ТзОВ «Латориця» не застосовується до правовідносин між ФОП Маційовська І.Б. та ФОП Ходак М.В.
Відповідач, також, зазначає, що позивачем не наведено доводів та не надано доказів на підтвердження фактів: протиправної поведінки ОСОБА_2 , наявності та розміру збитків, причинно - наслідкового зв'язку між збитками та протиправною поведінкою.
Щодо рішення Господарського суду Львівської області від 02.08.2011р. у справі №13/188, визнано недійсним рішення зборів учасників ТзОВ «Латориця» від 15.03.2004р., оформленого протоколом №6, то відповідач стверджує, що воно є виконаним з моменту набрання законної сили та не зобов'язує відповідача вчиняти будь - які дії або ж утриматися від їх вчинення.
Відповідач зазначає про те, що позивачем не наведено доводів та не додано доказів на підтвердження факту перевищення повноважень при вчиненні договору від 03.09.2011 №27/08. Крім того, ОСОБА_2 та / або ТзОВ «Латориця», не були стороною і/чи представником будь - якої із сторін за договором оренди від 01.06.2017 №1/06.
Крім того, відповідач стверджує, що позивачем не наведено доводів та не надано доказів, виходячи з яких розмір збитків належить обраховувати виходячи із орендної плати за договором оренди від 01.06.2017 №1/06 за 36 місяців.
Щодо покликання позивачем на наведену ним практику Верховного Суду, то відповідачем зазначено, що у такій не йдеться про правовідносини, подібні до тих, що склались по справі №914/1147/20.
В судове засідання 02.11.2020 представник третьої особи не з'явився. В поданих поясненнях від 04.09.2020 б/н (вх. №25908/20 від 04.09.2020) вважає, що позов ОСОБА_1 необґрунтований та безпідставний, проти наведених в ньому обставин заперечує, у задоволенні позову ОСОБА_1 (яка діє в інтересах ТзОВ «Латориця») просить відмовити. В обґрунтування своїх заперечень ФОП Ходак М.В. посилається на те, що жодної шкоди не завдано ТзОВ «Латориця», адже, на її думку, якби не укладений ТзОВ «Латориця» договір від 03.09.2011 №27/08 про спільну сумісну діяльність, приміщення за адресою: АДРЕСА_1 залишилися б непридатними для експлуатації за призначенням, а товариство не могло б забезпечити сплату обов'язкових платежів до бюджету. Крім того, як зазначає третя особа, за період дії договору оренди від 01.06.2017 №1/06 третя особа сплачувала кошти, що були отримані за договором від 03.09.2011 №27/08 про спільну сумісну діяльність, в інтересах ТзОВ «Латориця».
Не погоджуючись з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву та доводами третьої особи викладеними у поясненнях третьої особи у справі №914/1147/20, позивачем подано, через канцелярію суду, 07.09.2020 (вх. №26021/20) відповідь на відзив від 07.09.2020 та відповідь на пояснення третьої особи у справі №914/1147/20, в яких зазначає наступне. Незважаючи на визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ «Латориця», згідно рішення Господарського суду Львівської області від 02.08.2011р. у справі №13/188, ОСОБА_2 , як учасник з розміром частки 50%, таке свідомо не виконує, на збори не являється, а використовуючи дані реєстру вчиняє протиправні дії від імені ТОВ «Латориця», представляючись її керівником та на шкоду такому, всупереч статуту Товариства. Як зазначає позивач, укладений ОСОБА_2 , як керівником ТзОВ «Латориця» договір про спільну діяльність суперечить Статуту товариства, не погоджений зборами учасників, суперечить меті товариства та є збитковим, а відтак, на думку позивача, товариству завдано збитків в розмірі 602640 грн, що складається з суми коштів неотриманих товариством за користування майном в період з 01.06.2017 по день звернення до суду.
За твердженням позивача, за фактами протиправних дій зі сторони ОСОБА_2 в Єдиному державному реєстр і досудових розслідувань зареєстровані численні кримінальні провадження.
Окрім того, позивач інформує суд, що зважаючи на відсутність будь-яких рішень загальних зборів учасників, якими б обирався керівником ТОВ «Латориця» ОСОБА_2 , (рішенням Господарського суду Львівської області від 04.08.2020р. у справі №914/1027/19 скасовано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запис/реєстраційну дію №14151200000004431 від 15.04.2005р. щодо включення відомостей про юридичну особу - ТОВ «Латориця», в.т.ч. і щодо ОСОБА_2 , як керівника) останній вчиняє протиправні дії від імені Товариства, представляючись його керівником.
Досліджуючи наявність у діях ОСОБА_2 усіх елементів господарського правопорушення, позивач просить суд виходити з того, що:
- протиправна поведінка ОСОБА_2 полягає у тому, що починаючи з 2012р. останній знаючи про наявність рішення Господарського суду Львівської області 02.08.2011р. у справі №13/188, яким визнано недійсним рішення зборів учасників ТзОВ «Латориця» від 15.03.2004р., оформленого протоколом №6 та не приводячи свідомо відомості щодо керівника у відповідність з вимогами закону, саботуючи повідомлення ОСОБА_1 , як іншого учасника з метою проведення зборів, ОСОБА_2 використовуючи дані реєстру підписує відповідні договори про спільну діяльність, тощо без проведення загальних зборів товариства, як цього вимагають норми закону, які вкрай є невигідними для Товариства, що надає можливість передачі майна Товариства третім особам у збиток самому Товариству;
- наявні збитки в розмірі коштів, які з вини ОСОБА_2 за здачу в оренду приміщення третім особам не надійшли на рахунки Товариства, а стороннім особам;
- причинний зв'язок між протиправними діями ОСОБА_2 і шкодою зумовленою небажання виконувати рішення Господарського суду Львівської області 02.08.2011р. у справі №13/188, яким визнано недійсним рішення зборів учасників ТзОВ «Латориця» від 15.03.2004р., оформленого протоколом №6, та укладенням вкрай невигідних договорів від імені Товариства без відповідної згоди загальних зборів та повноважень на вкрай невигідних умовах на шкоду Товариству;
- вина відповідача виражена перевищенням повноважень, установлених йому статутом Товариства та прямих вимог закону. Зважаючи на той факт, що в період з 01.06.2017р. по момент подання позову внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 , ТОВ «Латориця» було заподіяно збитків на загальну суму 602640,00 грн, що складається з суми коштів неотриманих Товариством за користування майном такого в період з 01.06.2017р. по день звернення до суду, які сплачувались орендарем третім особам і які недоотримало Товариство (620 дол. США х 36 міс. х 27,00 грн.), згідно договору оренди N21/06 від 01.06.2017р., та договору №27/08 про спільну сумісну діяльність від 03.09.2011р., та які укладенні на вкрай не вигідних умовах для Товариства ОСОБА_2 без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою зацікавленістю останнього та при зловживанні своїми посадовими обов'язками, а отже такі підлягають стягненню з відповідача в користь позивача.
В судовому засіданні 02.11.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, заслухавши представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:
ОСОБА_1 з лютого 2004 року є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Латориця».
ТОВ «Латориця» на праві власності належить приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .
03.09.2011 р. між ФОП Ходак М.В. та ТзОВ «Латориця» було укладено Договір № 27/08 про спільну сумісну діяльність, відповідно до якого, сторони зобов'язуються шляхом об'єднання своїх зусиль сумісно діяти з метою приведення приміщення по АДРЕСА_1 , власником якого є ТзОВ «Латориця», у належний для експлуатації стан та забезпечення ефективного використання вказаного приміщення з метою отримання прибутку.
В подальшому, до договору від 03.09.2011 про спільну сумісну діяльність було внесено ряд змін та доповнень, а також оформлено ряд додатків.
Договір про спільну сумісну діяльність № 27/08 від 03.09.2011 був предметом оскарження в судовому порядку. Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.04.2014 по справі №914/64/14 за позовом ОСОБА_1 , м. Львів до Фізичної особи-підприємця Ходак Марії Володимирівни, м. Львів за участю третьої особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Латориця», м. Львів про визнання недійсним Договору про спільну діяльність 27/08 від 03.09.2011 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.06.2014, в позові ОСОБА_1 відмовлено.
01.06.2017 між Фізичною особою-підприємцем Ходак Марією Володимирівною та Фізичною особою-підприємцем Маційовською Іриною Богданівною укладено договір оренди №1/06, відповідно до якого актом прийому - передачі майна від 01.07.2017 ФОП Ходак М.В. передала, а ФОП Маційовська І.Б. прийняла у тимчасове платне користування приміщення загальною площею 270 кв.м, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно до п.13.2. договору оренди №1/06 від 01.06.2017, сторони визнають, що вони належним чином проінформовані про те, що орендовані за цим Договором приміщення надаються в оренду орендодавцем на підставі Договору №27/08 про спільну сумісну діяльність від 03.09.2011р. та визнають, що відповідно до Договору №27/08 про спільну сумісну діяльність від 03.09.2011р. орендодавцю надано усі необхідні права та повноваження для передачі в оренду приміщень за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до п.4.1. договору оренди, загальна сума місячної орендної плати за цим Договором становить суму у національній валюті України, що еквівалентно 620 дол. США за офіційним курсом, встановленим НБУ станом на день її сплати без ПДВ.
ОСОБА_1 звернулися від імені і в інтересах ТзОВ» Латориця» з позовом до ОСОБА_2 про стягнення збитків.
В обґрунтування суми збитків, позивач зазначає, що в період з 01.06.2017р. по момент подання позову внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 , ТОВ «Латориця» було заподіяно збитків на загальну суму 602640,00 грн (шістсот дві тисячі шістсот сорок грн. 00 коп.), що складається з суми коштів неотриманих Товариством за користування майном такого в період з 01.06.2017р. по день звернення до суду, які сплачувались орендарем третім особам (620 дол. США х 36 міс. х 27,00 грн.), згідно договору оренди №1/06 від 01.06.2017р., та договору №27/08 про спільну сумісну діяльність від 03.09.2011р., та які укладенні на вкрай не вигідних умовах для Товариства ОСОБА_2 без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою зацікавленістю останнього та при зловживанні своїми посадовими обов'язками. Відтак, просить стягнути з відповідача збитки у розмірі 602 640,00 грн.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтовані та такі що не підлягають до задоволення.
При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.
Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів.
За змістом ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Частиною 1 ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно визначення ч. 2 ст. 22 ЦК України до збитків відносяться, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Частина 1 статті 611 ЦК України встановлює, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.
Вищенаведені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із положеннями Господарського кодексу України, ст. 224, якого передбачає, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завданні цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , будучи учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Латориця» із часткою в статутному фонді 50 % звернулася з позовом в інтересах Товариства до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою в порядку ст.54 ГПК України.
Приписами ч.1 ст.54 ГПК України передбачено, що власник (учасник, акціонер) юридичної особи, якому належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства (крім привілейованих акцій), або частка у власності юридичної особи якого становить 10 і більше відсотків, може подати в інтересах такої юридичної особи позов про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою.
Відповідно до ч.4 ст.89 ГК України посадові особи відповідають за шкоду, заподіяну ним господарському товариству, в межах і порядку, передбаченому законом.
Положеннями статті 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
За змістом статті 1166 ЦК України для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись з позовом ОСОБА_1 , як на правову підставу позову покликається на ст. 1166 ЦК України, зазначаючи про наявність у діях ОСОБА_2 усіх елементів господарського правопорушення, а саме:
- протиправна поведінка ОСОБА_2 полягає у тому, що починаючи з 2012р. останній знаючи про наявність рішення Господарського суду Львівської області 02.08.2011р. у справі №13/188, яким визнано недійсним рішення зборів учасників ТзОВ «Латориця» від 15.03.2004р., оформленого протоколом №6 та не приводячи свідомо відомості щодо керівника у відповідність з вимогами закону, саботуючи повідомлення ОСОБА_1 , як іншого учасника з метою проведення зборів, ОСОБА_2 використовуючи дані реєстру підписує відповідні договори про спільну діяльність, тощо без проведення загальних зборів товариства, як цього вимагають норми закону, які вкрай є невигідними для Товариства, що надає можливість передачі майна Товариства третім особам у збиток самому Товариству;
- наявні збитки в розмірі коштів, які з вини ОСОБА_2 за здачу в оренду приміщення третім особам не надійшли на рахунки Товариства, а стороннім особам;
- причинний зв'язок між протиправними діями ОСОБА_2 і шкодою зумовленою небажання виконувати рішення Господарського суду Львівської області 02.08.2011р. у справі №13/188, яким визнано недійсним рішення зборів учасників ТзОВ «Латориця» від 15.03.2004р., оформленого протоколом №6, та укладенням вкрай невигідних договорів від імені Товариства без відповідної згоди загальних зборів Товариства та без відповідних повноважень на вкрай невигідних умовах на шкоду Товариству;
- вина відповідача як посадової особи виражена перевищенням повноважень, установлених йому статутом Товариства та прямих вимог закону.
Доводи позивача щодо протиправної поведінки ОСОБА_2 на час укладення договору про спільну сумісну діяльність № 27/08 від 03.09.2011 без належних на це повноважень і на вкрай невигідних для Товариства умовах - є необґрунтованими і спростовуються матеріалами справи.
Як вже зазначалося раніше, Договір про спільну сумісну діяльність № 27/08 від 03.09.2011 був предметом оскарження в судовому порядку. Під час розгляду справи № 914/64/14 досліджувались обставини підписання договору неуповноваженою на думку позивача особою - ОСОБА_2 , відповідність укладеного договору положенням п.11.9 ст.11 Статуту Товариства та укладення Договору про спільну сумісну діяльність №27/08 на вкрай невигідних для ТОВ «Латориця» умовах. Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.04.2014 по справі №914/64/14 за позовом ОСОБА_1 , м. Львів до Фізичної особи-підприємця Ходак Марії Володимирівни, м. Львів за участю третьої особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Латориця», м. Львів про визнання недійсним Договору про спільну діяльність 27/08 від 03.09.2011 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.06.2014, в позові ОСОБА_1 відмовлено.
Згідно з ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Що стосується збитків в сумі 602640,00 грн, які просить стягнути ОСОБА_1 і розмір яких позивачка обґрунтовує розміром орендної плати за договором оренди від 01.06.2017 №1/06 за період з 01.06.2017 то слід зазначити наступне:
Як стверджує позивачка, ТОВ «Латориця» завдано збитки у вигляді недоотриманих коштів, які з вини ОСОБА_2 за здачу в оренду приміщення третім особам не надійшли на рахунок Товариства.
Доводи позивачки необґрунтовані і спростовуються матеріалами справи.
Відповідно до умов п.1.1. Договору №27/08 про спільну сумісну діяльність сторони за даним договором зобов'язуються шляхом об'єднання своїх зусиль сумісно діяти з метою приведення приміщення по АДРЕСА_1 , власником якого є Сторона-1 (ТОВ «Латориця»), у належний для експлуатації стан та забезпечення ефективного використання вказаного приміщення з метою отримання прибутку.
Відповідно до п.2.1-2.2 зазначеного Договору №27/08 про спільну сумісну діяльність ТОВ «Латориця» (Сторона-1) надає можливість ФОП Ходак М.В.(Сторона-2) брати участь у спільній діяльності, що здійснюється на матеріальній базі Сторони-1 у приміщенні, площею 259 кв.м. по АДРЕСА_1 . В обов'язки сторони-2 входить вести бухгалтерський та інші види обов'язкового обліку, сплачувати належні податки та збори відповідно до результатів спільної діяльності, сплачувати поточні витрати на проведення спільної діяльності за рахунок коштів Сторони-2, здійснювати оплату комунальних послуг, спожитих внаслідок спільної діяльності, щомісячно перераховувати Стороні-1 її частку чистого прибутку, отриманого від спільної діяльності та щомісячно надавати Стороні-1 фінансові звіти про хід спільної діяльності.
Таким чином, як вбачається з умов договору про спільну сумісну діяльність, ФОП Ходак М.В. взяла на себе всі витрати по сплаті податків і та витрат на проведення спільної діяльності .
01.06.2017 року між ФОП Ходак М.В. та ФОП Маційовською І.Б. укладено договір оренди №1/06. Зазначений Договір оренди є чинним до 01.05.2021 року, в судовому порядку недійсним не визнавався, а отже на даний правочин також поширюється презумпція правомірності правочину, передбачена ст.204 ЦК України. Ні ТОВ «Латориця», ні ОСОБА_2 не є стороною договору оренди від 01.06.2017 №1/06, а відтак не обґрунтованими є вимоги про стягнення з нього збитків у формі недоотриманої суми 100% орендної плати за період з 01.06.2017 року.
Крім того, як вже зазначалося раніше, ФОП Ходак М.В. відповідно до п.2.2 Договору № 27/08 про спільну сумісну діяльність зобов'язувалась перераховувати на користь ТОВ «Латориця» її частку чистого прибутку, що згідно п.4.3 Договору складає 10%.
Докази сплати ФОП Ходак М.В. на користь ТОВ «Латориця» коштів, отриманих за Договором про спільну сумісну діяльність за період дії Договору долучені до матеріалів справи.
Є не обґрунтованими і не підтверджуються матеріалами справи доводи позивачки про те, що якщо б ТОВ «Латориця» самостійно здала в оренду зазначене вище приміщення, то могла б отримати доходи (орендну плату) в сумі 602640 грн.
Відповідно до частини першої статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані.
Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.
Доводи позивачки про можливість отримання доходів, які заявлені нею до стягнення, як збитки - є припущенням і не підтверджені жодними належними і допустимими доказами. Позивачем не надано і в матеріалах справи відсутні докази того, що приміщення, що належить на праві власності ТОВ «Латориця» до моменту укладення договору про спільну сумісну діяльність перебувало в належному стані і було придатне до передачі його в оренду з метою отримання прибутку.
При обґрунтуванні своєї правової позиції ОСОБА_1 посилається на постанову Касаційного господарського суду Верховного суду від 04.12.2018 по справі №910/21493/17, постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №911/2129/17 та постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 по справі № 910/20261/16.
У п.п.31 та 32 постанови від 04.12.2018 у справі № 910/21493/17 містяться твердження, які наведені в позовній заяві ОСОБА_1 , проте слід звернути увагу, що у зазначеній справі суд касаційної інстанції погодився з позицією судів попередніх інстанцій про те, що у задоволенні позову юридичної особи до її генерального директора про стягнення збитків відмовлено.
Що стосується справи №911/2129/17, то в її рамках розглядався позов ТОВ «Торгово-логістичний комплекс «Арктика» до ТОВ «Нагваль-Фіш» та до ТОВ «Крупенія» про визнання договорів недійсними та витребування майна. Правовідносини по справі № 911/2129/17 та у даній справі № 914/1147/20 не є подібними. Додатково слід зазначити, що договір від 03.09.2011 № 27/08 про спільну сумісну діяльність та договір оренди від 01.06.2017 № 1/06 недійсними не визнані.
Що стосується посилання на Постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 по справі № 910/2026/16, то в ній також не йдеться про правовідносини, подібні до тих, що склалися по даній справі № 914/1147/20 . Згідно п.16 постанови від 26.11.2019 у справі № 910/20261/16, рішенням Господарського суду міста Києва від 15.11.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2019, стягнуто із директора на користь ТОВ «Компанія «Газ Ресурс» 1 509600 грн збитків, що складають вартість спеціального дозволу на геологічне вивчення надр, втраченого з вини директора.
Крім того, слід звернути увагу, що заявляючи позов по справі № 914/1147/20 ОСОБА_1 виходить з того, що ОСОБА_2 є посадовою особою ( керівником) ТОВ «Латориця», адже просить стягнути з ОСОБА_2 кошти в порядку ч.1 ст.54 ГПК України, в той же час зазначає про те, що протиправність поведінки ОСОБА_2 полягає в укладенні договору про спільну сумісну діяльність від імені ТОВ «Латориця» не будучи керівником.
Враховуючи наведене, суд розглянувши позовні вимоги, вважає такі необґрунтованими, не доведеними належними та допустимими доказами, а тому заявлені вимоги не підлягають до задоволення.
Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судові витрати на підставі статей 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак судовий збір залишається за позивачем.
З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 12.11.2020
Суддя Н.Є. Березяк