Справа № 766/17753/20
н/п 2/766/10779/20
про залишення позовної заяви без руху
09.11.2020 року м. Херсон
Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Войцеховська Я.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про зняття арешту з майна,
Позивачі 06.11.2020р. звернулися до суду з вищезазначеним позовом в якому просить зняти арешт з нерухомого майна, накладений на підставі постанови державного виконавця від 2004р.
Вивчивши матеріали позовної заяви суддею встановлено, що позовну заяву подано без дотримання вимог встановлених ст.175,177 ЦПК України, що є підставою для залишення такої позовної заяви без руху.
Згідно з ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
З доданого до позовної заяви листа ВДВС вбачається про накладення державним виконавцем арешту, на майно належне позивачам, в рамках виконавчого провадження.
Але з наданих матеріалів позовної заяви не вбачається та відсутні посилання на докази з приводу чого був накладений арешт на нерухоме майно позивачів, хто був стягувачем у виконавчому провадженні, чи виконано рішення суду, не зазначена точна дата винесення постанови про накладення арешту.
Адже відповідно до роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», відповідачем у справі за позовом про зняття арешту з майна є або боржник, або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване.
Слід зазначити , про те, що оскільки позивачами не ставиться питання про визнання права власності на арештоване майно, а лише вимога про зняття з нього арешту, яке і так належить позивачам на праві власності, то належним відповідачем у даній справі є особа, в інтересах якої накладено арешт на майно.
Також слід зазначити про те, що згідно Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в спорах про зняття арешту з майна», у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби. Спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15, 16 Цивільного процесуального кодексу України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства. Позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VІІ ЦПК, а якщо такі дії вчинялися при виконанні вироку суду щодо цивільного позову у кримінальному провадженні, то відповідна скарга підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства відповідно до вимог статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 30 Закону про виконавче провадження. У зв'язку із цим боржник (учасник кримінального провадження, на майно якого накладено арешт) не може пред'явити такий позов, оскільки у судовому процесі він є відповідачем та законом для нього встановлений інший порядок вирішення питання. У разі пред'явлення до суду такого позову в порядку цивільного судочинства суддя має відмовити у відкритті провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 122 ЦПК.
Як вбачається з поданої позовної заяви та доданих до неї матеріалів , позивачі були боржниками у виконавчому провадженні та, відповідно, були відповідачами у цивільній справі, а тому для них встановлений інший порядок вирішення даного питання, а саме передбачений розділом VІІ Цивільного процесуального кодексу України - «Судовий контроль за виконанням судових рішень».
Без усунення недоліків заява не може бути прийнята до провадження суду.
Відповідно до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку на усунення викладених в ухвалі недоліків.
Враховуючи викладене, залишення даної позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 260, 261 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про зняття арешту з майна - залишити без руху.
Надати позивачу строк 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Я.В.Войцеховська