Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"08" квітня 2010 р. 11-00 Справа № АС-42/144-07
вх. № 4201/1-42
Судова колегія господарського суду Харківської області у складі:
Головуючий суддя Хачатрян В.С.
суддя Мамалуй О.О.
суддя Бринцев О.В.
за участю секретаря судового засідання Кириленко М.Ю.
представників сторін :
позивача - Гарагуля В.А., дов. № 1-10/27-11 від 04.01.10 року
відповідача - Онищенко А.В., дов. № 3749/10/10-017 від 23.03.2009 року
по справі за позовом ВАТ "Турбоатом" м. Харків
до Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові
про скасування податкових повідомлень-рішень
Позивач, Відкрите акціонерне товариство «Турбоатом», звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові № 0001450811/3 від 09.03.2007 р. на суму 8 147 грн. 52 коп., № 0000110840/3 від 09.03.2007 р. на суму 524 грн. 44 коп., № 0001440811/3 від 09.03.2007 р. на суму 4 488 грн. 60 коп., № 0001410811/3 від 09.03.2007 р. на суму 9 750 грн. 00 коп. та рішення про застосування штрафних санкцій № 0001400811/3 від 09.03.2007 р. на суму 1 560 682 грн. 75 коп., як такі, що суперечать чинному законодавству України та порушують права Позивача.
Відповідач, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, з позовними вимогами ВАТ «Турбоатом» не погоджується, в своїх запереченнях на позов, вважає, що податкові повідомлення-рішення від 09.03.007 р. № 0001450811/3, № 0000110840/3, № 0001440811/3, № 0001410811/3 та рішення про застосування штрафних санкцій та пені за порушення вимог валютного законодавства України № 0001400811/3 від 09.03.2007 р. винесені Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові правомірно і є такими, що повністю відповідають вимогам діючого законодавства України, у зв'язку з чим просить відмовити ВАТ «Турбоатом» в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 1 583, 6 тис. грн.
У судовому засіданні представник відповідача просив суд задовольнити клопотання, яке було надане до канцелярії суду 08.04.2010 року за вх. 8001 про зупинення провадження у справі № Ас-42/144-07 до вирішення касаційної скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові по справі № АС-42/186-06 по суті Вищим адміністративним судом України.
Колегія суддів, розглянувши клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі, вважає його необґрунтованим і відхиляє його
Крім того, представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для підготовки та надання до суду додаткових доказів по справі.
Колегія суддів, розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, визнала його не обґрунтованим, оскільки відповідачу було надано достатньо часу для реалізації його прав передбачених чинним законодавством України, тому вважає, що воно не підлягає задоволенню.
Як свідчать матеріали справи та встановлено судом, фахівцями державної податкової служби було проведено перевірку підприємства Позивача з питань дотримання податкового та валютного законодавства за період з 01 квітня 2004 року по 01 квітня 2006 року, за результатами якої було складено акт № 1538/40-018/05762269 від 01 вересня 2006 року.
Вказаний акт став підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень про нарахування податку на прибуток, збору за геологорозвідувальні роботи і штрафних санкцій за порушення «Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету» та валютного законодавства України.
Зокрема, підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень № 0001450811/0, № 0000110840/0, № 0001440811/0, № 0001410811/0 та рішення про застосування штрафних санкцій № 0001400811/0.
Зазначені податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних санкцій були оскаржені Позивачем в адміністративному порядку, але рішеннями СДПІ всі скарги ВАТ «Турбоатом» були залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних санкцій без змін, у зв'язку з чим 09 березня 2007 року Відповідачем були прийняті нові податкові повідомлення-рішення № 0001450811/3 від 09.03.2007 р., № 0000110840/3 від 09.03.2007 р., № 0001440811/3 від 09.03.2007 р., № 0001410811/3 від 09.03.2007 р. та рішення про застосування штрафних санкцій № 0001400811/3 від 09.03.2007 р. на ті ж самі суми, що і попередні.
Представник Позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав повністю та просив суд їх задовольнити.
Представник Відповідача позов не визнав, проти позову в судових засіданнях заперечував в повному обсязі, просив суд в його задоволенні відмовити.
Суд, дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, вважає позов обгрунтованним та таким, що підлягає задоволенню.
При цьому суд виходить з наступного.
Стосовно незаконності податкового повідомлення-рішення № 0001410811/3 від 09.03.2007 р., яким Позивачу було донараховано 9750 грн. 00 коп., суд встановив, що «Пам'ятний знак Заводу ВАТ «Турбоатом» - є стаціонарною спорудою у вигляді робочого колеса гідротурбіни висотою 6 метрів, діаметром 6 метрів, вагою 60 тон.
Дозвіл на встановлення цього об'єкту, як знаку (логотипу) до дня святкування 350-ти річчя м. Харкова та 70-річчя ВАТ «Турбоатом» за адресою м. Харків, пр-т Московський, 199 було надано рішенням Виконавчого комітету Фрунзенської районної ради в м. Харкові № 294 від 16 грудня 2003 р.
Як зазначено в акті перевірки ВАТ «Турбоатом» - одне з величезних підприємств по проектуванню та виробництву енергетичного обладнання для теплових, атомних, гідравлічних електростанцій та іншої продукції. Так, основними завданнями ВАТ «Турбоатом» є: виробництво парових, газових і гідравлічних турбін для теплової, атомної та гідравлічної енергетики, гідрозатворів, запасних частин для енергетичного обладнання та іншої профільної, спеціалізованої, іншої продукції виробничо-технічного призначення; виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських, проектних і технологічних робіт по обладнанню для теплової, атомної та гідравлічної енергетики, їх впровадження, та інше.
Фактично у перевіряємому періоді підприємство здійснювало виробництво турбін та запчастин до них.
Статтею 1 Закону України «Про рекламу» від 03 липня 1996 р. № 270/96-ВР встановлено, що реклама - це спеціальна інформація про осіб або продукцію, яка розповсюджується в будь-якій формі та в будь-який спосіб з метою прямого або опосередкованого одержання прибутку. Під рекламними засобами слід розуміти будь-які засоби, що використовуються для доведення реклами до її споживача в будь-якій формі та в будь-який спосіб.
Законодавство не обмежує рекламодавців у способах проведення реклами, тобто будь-яка інформація (усна, письмова), що містить в собі дані про фірму та її господарську діяльність, є рекламою.
Відповідно до статті 9 вищезазначеного Закону реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації незалежно від форм чи засобів розповсюдження.
Пунктом 2 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1511 від 23 вересня 1998 р. (зі змінами та доповненнями) встановлено, що зовнішня реклама - це будь-яка спеціальна інформація про осіб чи продукцію, яка розповсюджується з метою прямого чи опосередкованого одержання прибутку засобами зовнішньої реклами, що розміщується на окремих тимчасових і стаціонарних спеціальних конструкціях-установках, щитах, екранах тощо, розташованих просто неба, на фасадах будинків та споруд; опорах вуличного освітлення та над проїжджою частиною вулиць і доріг, елементах вуличного обладнання та будівлях (далі - місця розташування спеціальних конструкцій); місце розташування спеціальної конструкції - певна площа поверхні будинку (будівлі), споруди, елемента вуличного обладнання, опори вуличного освітлення або відведеної території (зелена зона, асфальт, грунт), у тому числі в межах червоних ліній міських вулиць і доріг, у смугах відводу автомобільних і залізничних доріг, що перебувають у державній, комунальній, колективній або приватній власності та надаються розповсюджувачу зовнішньої реклами в тимчасове користування власником або уповноваженим ним органом (особами, зазначеними у пункті 5 статті 48 Закону України «Про власність»); спеціальні конструкції - конструкції, що використовуються для розміщення рекламоносіїв, які розташовуються на будинках (дахах, фасадах, стінах, балконах тощо), інших будівлях та спорудах (підземних переходах, парканах, мостах, шляхопроводах, опорах вуличного освітлення тощо), над проїжджою частиною вулиць і доріг, на території зеленої зони, на асфальті, грунті, елементах вуличного обладнання або у повітрі: світлові та несвітлові, тимчасові та стаціонарні, наземні та не наземні (повітряні), плоскі та об'ємні стенди, щити, панно, транспаранти, тропи, таблички, короби, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, панелі, тумби, складні просторові конструкції, аеростати, повітряні кулі тощо; елементи вуличного обладнання - малі архітектурні форми.
В свою чергу, пунктом 8.1.4 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22 травня 1997 р. визначено, що витрати на придбання, ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих фондів не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел фінансування.
Під терміном «невиробничі фонди» слід розуміти капітальні активи, які не використовуються у господарській діяльності платника податку. До таких невиробничих фондів, зокрема, відносяться:
- капітальні активи (або їх структурні компоненти), які підпадають під визначення групи 1 основних фондів згідно із підпунктом 8.2.2 цієї статті, включаючи орендовані;
- капітальні активи, які підпадають під визначення груп 2, 3 і 4 основних фондів згідно із підпунктом 8.2.2 цієї статті, які є невід'ємною частиною, розміщені або використовуються для забезпечення діяльності невиробничих фондів, що підпадають під визначення групи 1 основних фондів або вилучені з місця ведення господарської діяльності платника податку та передані у безоплатне користування особам, які не є платниками цього податку».
Відповідно до п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 вищезазначеного Закону України амортизації підлягають витрати на:
- придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення;
- самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів;
- проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.
З огляду на те, що ВАТ «Турбоатом» у перевіряємому періоді фактично здійснювало виробництво турбін та запчастин до них, то знак-логотип у вигляді робочого колеса гідротурбіни є зовнішньою рекламою продукції, яку випускає підприємство, тобто опосередковано оказує дію на одержання прибутку.
Згідно з підпунктом 8.2.1 пункту 8.2 статті 8 закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до основних фондів відносяться матеріальні цінності, що використовуються у господарській діяльності платника податку понад 365 календарних днів із дати введення їх в експлуатацію.
З урахуванням того, що знак-логотип ВАТ «Турбоатом» є стаціонарною спорудою, яка пов'язана з основною виробничою діяльністю підприємства, він відповідає ознакам основних фондів 1-ї групи і тому його можна вважати основним засобом загальновиробничого призначення, а отже, витрати по його виготовленню відповідно до вимог п. 15.2 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31 грудня 1999 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України № 27/4248 від 19 січня 2000 р., підлягають віднесенню до складу загальновиробничих витрат та підлягають амортизації.
Таким чином, в частині зайвого нарахування ВАТ «Турбоатом» амортизаційних відрахувань по об'єкту першої групи основних фондів «Пам'ятний знак Заводу ВАТ «Турбоатом» внаслідок порушення п.п.8.1.4. п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» висновки акту СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові законодавчо не обґрунтовані та документально не підтверджуються.
Вказане знаходить своє підтвердження в рішенні господарського суду Харківської області від 29 січня 2007 року по справі № АС-42/186-06, залишеним в силі постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19 червня 2007 року.
Зазначеними рішеннями встановлено, що ВАТ «Турбоатом» правомірно відносить «Пам'ятний знак заводу «Турбоатом» до виробничих фондів (основних засобів), у зв'язку з чим обґрунтовано нараховує по ньому амортизацію.
Стосовно незаконності податкового повідомлення-рішення № 0001450811/3 від 09.03.2007 р., яким Позивачу було донараховано збір за геологорозвідувальні роботи у розмірі 4 874 грн. 64 коп. основного платежу та 3 272 грн. 88 коп. штрафних санкцій та незаконності податкового повідомлення-рішення № 0000110840/3 від 09.03.2007 р., яким були нараховані штрафні санкції у розмірі 524 грн. 444 коп., суд встановив, що на балансі ВАТ «Турбоатом» знаходяться три власні свердловини.
Одна з них розташована на виробничій території підприємства, за адресою: пр. Московський, 199. Глибина свердловини від 840,0 м.
Інші дві свердловини розташовані на території спортивно-оздоровчої бази «Блакитна затока» підприємства (на території с. Революційне Вовчанського району Харківської області). Глибина свердловини по 60 м.
Так, у 1997 році спеціально для ВАТ «Турбоатом» Харківським державним гідроекологічним відділенням «Гідроек» інституту УкрНИИНТИЗ була розроблена проектно-кошторисна документація на буравлення глибоководної свердловини. У зв'язку з тим, що запаси підземних вод нижньомелового водоносного горизонту були вивчені, визначені та розподілені між водокористувачами м. Харкова, що підтверджується протоколом № 4758 засідання Державної Комісії із запасів корисних копалин від 22.12.1965 р., було ухвалене рішення про буравлення свердловини на глибині 840 метрів (верхньоюрський водоносний горизонт).
В 2000 р. Державною приймальною комісією була прийнята в експлуатацію глибоководна свердловина ВАТ «Турбоатом», роботи з якої були виконані за рахунок власних коштів підприємства.
Верхньоюрський водоносний горизонт не вивчений і оцінка його запасів не проводилася, що підтверджується висновком з умов спеціального водокористування № 585 від 20.12.2005 р. (пункт 10), виданим ХКГП КП «Південукргеологія».
Відповідно до пункту 2.1 Інструкції «Про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету», затвердженої Наказом Держкомітету України з питань геології та використання надр, ДПА України від 23.06.1999 р. № 105/309 (із змінами й доповненнями) платниками збору за геологорозвідувальні роботи є всі надрокористувачі, незалежно від форми власності, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, які видобувають корисні копалини на розташованих у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони родовищах:
- раніше розвіданих та переданих в установленому порядку для промислового освоєння;
- з попередньо оціненими запасами, що за згодою заінтересованих надрокористувачів передані їм для дослідно-промислової розробки та промислового освоєння».
У зв'язку з тим, що Верхньоюрський водоносний горизонт, у якому розташований водозабір ВАТ «Турбоатом», не вивчений і оцінка його запасів не проводилася і беручи до уваги, що всі роботи, пов'язані з оцінкою запасів підземних вод на водозаборі ВАТ «Турбоатом», проводилися за рахунок власних коштів Позивача, при цьому розроблені родовища не використовуються для промислового освоєння, то згідно з діючим законодавством ВАТ «Турбоатом» не можна віднести до платників збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету.
Стосовно свердловин, розташованих на території спортивно-оздоровчої бази «Блакитна затока» ВАТ «Турбоатом», а саме, на території с. Революційне Вовчанського району Харківської області, то будівництво цих свердловин також було здійснено за рахунок власних коштів Позивача. Раніше геологорозвідувальні роботи із затвердженням запасів на цій території за державні кошти не проводились, що не спростовано Відповідачем.
Всі свердловини використовуються Позивачем у межах наданих йому земельних ділянок для своїх господарських потреб (не для промислового забезпечення або освоєння)..
Підпунктом 7.1. «Інструкції про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету», затвердженої наказом Комітету України з питань геології та використання надр та Державною податковою адміністрацією України від 23.06.1999 р. № 105/309 передбачено, що «… від сплати збору за геологорозвідувальні роботи звільняються землевласники і землекористувачі, які здійснюють у встановленому порядку видобуток корисних копалин місцевого значення для власних потреб (тобто без реалізації видобутої мінеральної сировини чи продукції її переробки) або користуються надрами для господарських і побутових потреб на наданих їм у власність чи користування земельних ділянках».
Відповідно до статті 29 Кодексу України «Про надра» від 27.07.1994 р. № 132/94-ВР від сплати за користування надрами звільняються землевласники і землекористувачі, які здійснюють у встановленому порядку видобування корисних копалин місцевого значення для власних потреб або користуються надрами для господарських і побутових потреб на наданих їм у власність чи користування земельних ділянках.
Як зазначено вище, свердловини використовуються ВАТ «Турбоатом» виключно лише для власних господарських і побутових потреб на наданих підприємству у користування земельних ділянках.
Отже, враховуючи наведене вище, Позивач згідно діючого законодавства України не підпадає до переліку підприємств - платників збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету.
Не будучи платником збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, Позивач, відповідно, не зобов'язаний складати та представляти «Розрахунок збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету».
Стосовно незаконності рішення про застосування штрафних санкцій № 0001400811/3 від 09.03.2007 р., яким до Позивача застосовані штрафні санкції у сумі 1560682 грн. 75 коп., суд встановив наступне.
Щодо нарахування штрафних санкцій по контракту № 804/05762269/61210-348-РА-3-1354-6 - KG від 25 грудня 1996 р. з АТ АЕС «Пакш» (Угорщина).
Позивач - Відкрите акціонерне товариство «Турбоатом» та АТ АЕС «Пакш» (Угорщина) уклали між собою 25 грудня 1996 р. контракт № 804/05762269/61210-348-РА-3-1354-6 - KG на загальну суму 19689520 доларів США, який вступив в силу з дати його підписання сторонами та діяв до повного виконання ними своїх зобов'язань.
Статтею 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94-ВР від 23 вересня 1994 р. визначено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.
З аналізу наведеної норми вбачається, що пеня за порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків за зовнішньоекономічними договорами нараховується на суму несвоєчасно повернутих на територію України валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами.
Таким чином, об'єктами валютного контролю є продаж товарів на експорт та попередня оплата за закупівлі товару по імпорту.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми не одержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
Тобто, діючим законодавством передбачено стягнення пені тільки при наявності несвоєчасності надходження валютної виручки за поставлену продукцію на рахунки резидента, тобто при наявності дебіторської заборгованості нерезидента.
Однак, рішенням господарського суду Харківської області від 29 січня 2007 року по справі № АС-42/186-06, залишеним в силі постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19 червня 2007 року, не встановлено порушення з боку ВАТ «Турбоатом» законодавчо встановлених термінів розрахунків (несвоєчасності надходження валютної виручки за поставлену продукцію) за зовнішньоекономічним контракт № 804/05762269/61210-348-РА-3-1354-6 - KG від 25 грудня 1996 р., тому, відповідно, нарахування штрафних санкцій є незаконним.
Щодо нарахування пені по контракту № К86S3-С-0000-772711 (№ 15-804/05762269/81255-276) від 20.04.1998 р. з фірмою «Сіменс», Німеччина.
Між ВАТ «Турбоатом» та фірмою «Сіменс» (Німеччина) 20 квітня 1998 року був укладений експертний контракт № ДО86S3-С-0000-772711 ((№ 15-804/05762269/81255-276) на поставку енергетичного устаткування для реконструкції блоку № 8 Зміївської ТЕС (у рамках виконання європейської програми заміщення Чорнобильської АЕС). За даним контрактом ВАТ «Турбоатом» виступало підрядчиком.
Умовами контракту передбачалося виготовлення устаткування з давальницької сировини. Вартість контракту становила суму 12000000 DM і містила у собі вартість устаткування, технічну документацію, упакування, маркування, а також шеф-монтаж на Зміївській ТЕС.
У вартість контракту не включалася вартість давальницької сировини (заготовок), поставлених замовником.
Вартість давальницької сировини (заготовок) склала суму 1020000 ДМ, у т.ч. вартість заготовок, поставлених з Німеччини, - на суму 660000 ДМ.
За умовами контракту загальна сума платежів становить 12000000 ДМ, у тому числі 90% вартості контракту підлягало сплаті по готовності виготовленої продукції, а решта 10% вартості контракту - 5% після проведення пробної експлуатації (72 години) та 5% після підтвердження коефіцієнта корисної дії і потужності циліндрів середнього й низького тиску.
Поставка виготовленого устаткування здійснювалася замовникові на умовах СРТ Зміївська ТЕС, Україна, тобто з ВАТ «Турбоатом» устаткування безпосередньо відвантажувалася на Зміївську ТЕС у Харківській області, без перетину митного кордону України.
Відповідно до контракту Позивачем було виготовлено та 09 березня 2001 року повністю відвантажено устаткування на адресу Зміївської ТЕС, а 21.03.2001 р. були підписані акти про приймання готової продукції між фірмою «Сіменс» та Зміївською ТЕС.
Тобто, виготовлена за зовнішньоекономічним контрактом продукція була поставлена виключно на умовах СРТ - Зміївська ТЕС, Україна (отримувач - резидент України).
Відповідно до пункту 5.2. «Інструкції про порядок здійснення контролю та одержання ліцензій по експортним, імпортним та лізинговим операціям», затвердженої постановою правління Національного банку України № 136 від 24.03.1999 р. для одержання ліцензії необхідна Вантажна митна декларація на продукцію, що експортується.
В даному випадку, у зв'язку з тим, що продукція, виготовлена за контрактом з фірмою «Сіменс» для установки на Зміївській ТЕС, безпосередньо була відвантажена на Зміївську ТЕС і не перетинала митного (державного) кордону України, у Позивача були відсутні експортні вантажні митні декларації.
Як наслідок, у Позивача не було як необхідності, так і взагалі реальної можливості одержувати індивідуальні ліцензії НБУ на отримання валютної виручки.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94-ВР від 23 вересня 1994 р. виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.
При цьому пеня за порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків за зовнішньоекономічними договорами нараховується тільки на суму несвоєчасно повернутих на територію України валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться виключно за її межами.
Отже, як вбачається з вищевикладеного, за контрактом № К86S3-С-0000-772711 (№ 15-804/05762269/81255-276) від 20.04.1998 р. Відкрите акціонерне товариство «Турбоатом» виготовило продукцію із давальницької сировини, поставило вказану продукцію резиденту України - Зміївська ТЕС і отримало за її виготовлення повну оплату від нерезидента - фірми «Сіменс», Німеччина, у зв'язку з чим жодних фінансових збитків з боку Позивача Державі не нанесено.
Щодо нарахування пені по контракту № 15-804/05762269/01350-268 від 27.02.2004 р. з ТОВ «Інгурі ГЕС» (Грузія) судом встановлено, що між ВАТ «Турбоатом» та ТОВ «Інгурі ГЕС» було укладено контракт на поставку запасних частин для гідротурбін та шарових затворів «Інгурі» ГЕС, Грузія.
22 червня 2004 року на розрахунковий рахунок ВАТ «Турбоатом» від нерезидента (Грузія) надійшов аванс в сумі 44 055, 25 дол. США, у зв'язку з чим на адресу «Інгурі» ГЕС з боку Позивача була відвантажена продукція на загальну суму 13 403, 00 дол. США.
Тобто, на момент відвантаження продукції на суму 13 403, 00 дол. США Позивачем (ВАТ «Турбоатом») було отримано аванс в сумі 44 055, 25 дол. США.
Таким чином, відвантаження виготовленого обладнання відбулося виключно після повного отримання грошових коштів за його виготовлення та поставку за межі України.
Однак, в акті Відповідача щодо перевірки зовнішньоекономічної діяльності ВАТ «Турбоатом» вказано на необхідність нарахувати пеню в розмірі 0,3 % від 30 % вартості відвантаженої продукції.
Враховуючи, що продукція Позивачем була відвантажена тільки після отримання попередньої оплати за укладеним контрактом № 15-804/05762269/01350-268 від 27.02.2004 р., діями ВАТ «Турбоатом» не порушено норм Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та не нанесено будь-якої шкоди Україні.
Стосовно незаконності податкового повідомлення-рішення № 0001440811/3 від 09.03.2007 р., яким Позивачу було донараховано 1 496 грн. 20 коп. податку з доходів фізичних осіб та 2 992 грн. 40 коп. штрафних санкцій, суд встановив наступне.
В акті перевірки № 1538/40-018/05762269 Відповідач вказує на те, що в порушення вимог п.п. 4.3.20 п. 4.3. ст. 4 Закону України № 889 «Про податок з доходів фізичних осіб» ВАТ «Турбоатом» не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб із сум, сплачених на рахунок учбових закладів у рахунок компенсації вартості підготовки випускників шкіл за профілем діяльності.
Однак, ще в ході перевірки Позивачем був здійснений ряд заходів щодо часткового донарахування податку з доходів фізичних осіб.
Що стосується Нестеренко М.А. та Чупріної М.Ю., то договори між НТУ «ХПІ», студентом та ВАТ «Турбоатом» укладені таким чином, що ці договори підпадають по своїй суті до договорів позики. Згідно договору ВАТ «Турбоатом» позичає студенту певну суму коштів на навчання, перераховуючи їх до учбового закладу, а студент після закінчення учбового закладу повинен їх «відробити», відпрацювавши на підприємстві не менше трьох років. А у випадку припинення навчання або неявки до місця роботи згідно з укладеним договором, або відмови приступити до роботи без поважних причин студент зобов'язаний повернути підприємству всі виплачені суми.
У зв'язку з тим, що студент Нестеренко М.А. був відрахований із НТУ «ХПІ», то у цьому випадку Нестеренко М.А. зобов'язаний повернути ВАТ «Турбоатом» усі виплачені суми.
Згідно листа ВАТ «Турбоатом» від 08.08.2006 р. № 1-40/24-193 НТУ «ХПІ» документом від 11.08.2006 р. № U1354813 8В014/131 повернув підприємству частину коштів, перерахованих за другий семестр 2005 р. у сумі 1112,00 грн.
Решта суми згідно заяви робітника ВАТ «Турбоатом» Нестеренко А.П. (батька Нестеренко М.А.) погашається повністю з заробітної плати Нестеренко А.П.
Таким же чином це стосується і Чуприної М.Ю. У разі, якщо вона не закінчить учбовий заклад, або без поважних причин не явиться до місця роботи - ВАТ «Турбоатом», тоді Чуприна М.Ю. зобов'язана буде по умовах договору повернути підприємству кошти, перераховані учбовому закладу за навчання.
Все це доводить, що по умовах вказаних договорів сума коштів, перерахованих учбовому закладу, не можна прирівнювати до доходів, а тому вони не повинні включатися до складу загального місячного оподаткованого доходу.
У зв'язку з викладеним, донарахування податку з доходів фізичних осіб та накладення штрафних санкцій з боку Відповідача є незаконним.
Згідно ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Однак, Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові не було надано відповідних доказів, які б спростували позовні доводи Позивача, а тому заперечення Відповідача є безпідставними і не приймаються судом до уваги.
Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить висновку, що вимоги ВАТ «Турбоатом», наведені в позовній заяві, знаходять своє фактичне та правове обґрунтування, на їх підтвердження були надані відповідні докази, тому позовні вимоги Позивача з урахуванням норм матеріального та процесуального права підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Керуючись ст. ст. 2, 160- 163 , 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України , колегія суддів
У задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі відмовити.
У задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи відмовити.
Позов задовольнити повністю.
Скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові № 0001450811/3 від 09.03.2007 р. на суму 8 147 грн. 52 коп., № 0000110840/3 від 09.03.2007 р. на суму 524 грн. 44 коп., № 0001440811/3 від 09.03.2007 р. на суму 4 488 грн. 60 коп., № 0001410811/3 від 09.03.2007 р. на суму 9 750 грн. 00 коп. та рішення про застосування штрафних санкцій № 0001400811/3 від 09.03.2007 р. на суму 1 560 682 грн. 75 коп.
Стягнути з державного бюджету України на користь ВАТ "Турбоатом" (61037, м. Харків, пр. Московський, 199, код 05762269) витрати зі сплати судового збору в сумі 3,40 грн.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови виготовлений 08.04.2010 р. 14-30.
Головуючий суддя Хачатрян В.С.
суддя Мамалуй О.О.
суддя Бринцев О.В.