Справа № 2-980\10
28 квітня 2010 р. м. Сімферополь
Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючої судді - Тимошенко К.Г.,
при секретарі - Сорокіної Н.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Виконавчого комітету Центральної районної ради м. Сімферополя до ОСОБА_1 про знесення об'єкту містобудування за свій рахунок, про зобов'язання відновити за власний рахунок відповідачки самовільно реконструйований жилий будинок у попередній стан згідно технічних даних,
Виконавчий комітет Центральної районної ради м. Сімферополя звернувся до суду (дедалі уточнивши позовні вимоги ) з позовом до ОСОБА_1 про знесення за свій рахунок об'єкту містобудування за адресою: АДРЕСА_1, зобов'язання відновити за власний рахунок відповідачки самовільно реконструйований жилий будинок у попередній стан згідно технічних даних.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що ОСОБА_1 самовільно проводить реконструкцію жилого будинку зі збільшенням його розмірів за вищезазначеною адресою.
Відповідачка не виконує приписів компетентних служб по оформленню та наданню правоустановчих документів, чим грубо порушує закон у сфері містобудування, у зв'язку з чим позивач вимушений звернутися до суду.
Представник позивача за довіреністю від 04.01.2010 р. за № 02.1-18/12 (а.с. 62) - Калініченко М.С. - позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 - позовні вимоги категорично не визнали.
У задоволені позову просили відмовити з тих підстав, що Виконавчий комітет Центральної районної ради м. Сімферополя є неналежним позивачем, оскільки ОСОБА_1 є користувачем земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. Факт суттєвого порушення відповідачем будівельних норм та правил, яке порушує права інших осіб або зачіпляє суспільні інтереси, позивачем не доведений.
Крім цього, ОСОБА_1 20.04.2010 року звернулася до Сімферопольської міської ради з метою оформлення самочинного будівництва, відповідно до постанови КМУ від 09.09.2009 року за № 1035 та на цей час має позитивний експертний висновок Управління з питань наглядово - профілактичної діяльності ГУМ НС України у АРК, згідно якого порушень вимог пожежної безпеки не виявлено, а також має Технічний висновок щодо реконструкції житлового будинку.
Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, приходить до висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Судом встановлено, відповідно до договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки від 26.01.1952 року Відділ комунального господарства виконкому Сімферопольської міської ради депутатів трудящих надав ОСОБА_4 у безстрокове користування земельну ділянку АДРЕСА_2, площею 560 кв.м. для будівництва житла.
Дедалі, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 стали власницями часток жилого будинку побудованого на наданій земельній ділянці, з присвоєнням будинку адреси: АДРЕСА_1.
На час відкриття провадження по справі, ОСОБА_1 належало 60/100 часток жилого будинку АДРЕСА_1 (27/100 + 33/100 = 60/100 часток свідоцтво про право на спадщину законом - а.с. - 40, договір купівлі - продажу - а.с. 37, витяг з реєстру права власності - а.с. 39 ), власниками ще 2\5 часток вищезазначеного домоволодіння були ОСОБА_5 та ОСОБА_6
Рішенням Центрального районного суду від 02.02.2010 року припинено право загальної часткової власності на домоволодіння АДРЕСА_1 між співвласниками ОСОБА_1 (60/100 часток) та ОСОБА_5, ОСОБА_6 (2/5 частки).
Визнано право власності за ОСОБА_1 на приміщення жилий літ. «А», два ганки, навіс літ. «Е», вбиральню літ. «Ж», навіс літ. «Л» домоволодіння АДРЕСА_1.
Визначено порядок користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 між співвласниками наступним чином: виділено у користування ОСОБА_1 на її 60/100 часток домоволодіння АДРЕСА_1 земельну ділянку площею 327 кв.м., згідно першого варіанту додатку № 3 висновку судової будівельно-технічної експертизи від 30 вересня 2009 року за № 685.
Рішення набрало законної чинності.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 дійсно провела реконструкцію належного їй житла, без дозволу відповідних служб міста, у результаті чого загальна площа житла збільшилася.
У зв'язку з чим, приписом інспекції ДАБК у АРК від 03.11.2008 р. (а.с. 11) ОСОБА_1 було заборонено виконання будівельних робіт з реконструкції житлового будинку без дозволу інспекції ДАБК у АРК.
Крім цього, 03.11.2008 р. по факту самовільної реконструкції, був складений протокол про адміністративне правопорушення за ст. 97 КУпАП (а.с. 12).
Відповідно до ч. 4 ст. 376 ЦК України 2003 р., якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
Згідно з ч. 7 ст. 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм та правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим, або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Таким чином, аналіз даних норм права вказує, що самовільно побудоване майно підлягає знесенню тільки у двох випадках: якщо власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб.
У останньому випадку порушення самочинним будівництвом прав третьої особи, повинно бути обґрунтоване та мотивоване. Про такі порушення має право заявити як сама особа, якої права порушуються, так і орган державної влади або місцевого самоврядування, який наділений відповідними повноваженнями.
Оскільки ч.1 ст. 376 ЦК України містить лише оціночні критерії, то самий факт визнання споруди самочинною не є підставою для застосування до забудовника будь - яких санкцій без звернення з конкретними вимогами на підставі ч.4,6,7 ст.376, або ст.391 ЦК України.
На час розгляду справи, ОСОБА_1 на законних підстав користується земельною ділянкою, наданою їй відповідно до рішення суду від 02.02.2010 року (а.с.52-56).
Як випливає із матеріалів справи, у якості підстави позовних вимог позивачем зазначено істотне порушення будівельних норм та правил відповідачкою.
Проте Виконавчим комітетом Центральної районної ради м. Сімферополя суду не надані докази того, що такі істотні порушення будівельних норм та правил, дійсно мали місце, судово-технічна експертиза по справі не проводилася, висновок інспекції ДАБК у АРК з цього приводу суду не наданий.
Навпаки, як стало відомо у ході судового засідання, відповідачкою здійснюються усі необхідні дії для узаконення самочинного будівництва згідно постанови КМУ від 09.09.2009 року за № 1035.
Так, 19.02.2009 р. за №71 (а.с.70) ОСОБА_1 отриманий позитивний експертний висновок Управління з питань наглядово - профілактичної діяльності ГУМ НС України у АРК, згідно якого порушень вимог пожежної безпеки при будівництві не виявлено, а також отримані Проект реконструкції та Технічний висновок щодо реконструкції житлового будинку, технічний висновок про відповідність вимогам ДБН житлового будинку АДРЕСА_1
Фактів того, що будівля ОСОБА_1 якимось чином порушує права інших осіб, судом не встановлено.
Відповідно до ст. ст. 11, 27, 60 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов'язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.
За таких обставин, суд не находить достатніх підстав для задоволення позовних вимог, а тому вважає за необхідне відмовити у задоволені позову у повному обсязі.
На підставі ст. ст. 376, 391 ЦК України, ст. 7,12,14 ЗУ «По основи містобудування», ст. 24 ЗУ «Про планування та забудову території», ст. 24 ЗУ «Про місцеве самоврядування», керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 212, 213, 214 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Виконавчого комітету Центральної районної ради м. Сімферополя до ОСОБА_1 про знесення за свій рахунок об'єкту містобудування за адресою: АДРЕСА_1, зобов'язання відновити за власний рахунок відповідачки самовільно реконструйований жилий будинок у попередній стан згідно технічних даних - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крім через Центральний районний суд м. Сімферополя шляхом подання, протягом 10 днів з дня його оголошення, заяви про його апеляційне оскарження, та подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення.
Суддя: