Справа № П/320/852/20
10 листопада 2020 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Безименної Н.В., суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю. перевіривши апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним і скасування рішення в частині та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 липня 2020 року позов задоволено повністю.
Відповідач, не погоджуючись з вказаним рішенням подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху, через її невідповідність ст.295, 296 КАС України, а саме: апеляційну скаргу подано з пропуском строку, не додано документ про сплату судового збору, не зазначено повну адресу місця проживання позивача, не повідомлено про наявність електронної пошти та не зазначено її.
Вказана ухвала отримана скаржником 09 жовтня 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення.
На виконання вимог ухвали суду, скаржником подано докази сплати судового збору, повідомлено суд повну адресу місця проживання позивача та адресу електронної пошти відповідача, а також подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивоване тим, що запроваджений на території України карантин у зв'язку з небезпекою розповсюдження коронавірусу COVID-19, численні обмеження, в тому числі в Міністерстві оборони України (самоізоляція контактних осіб, соціальна дистанція тощо) значно уповільнюють документообіг та опрацювання наявних завдань, що не дало змогу представнику апелянта отримати та дослідити у встановлений процесуальний строк необхідні документи, які знаходились в різних підрозділах та службах апарату Міністерства оборони України.
Відповідно до ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Частиною 1 ст.121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).
Апелянт, як суб'єкт владних повноважень, повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.
Колегія суддів звертає увагу, що норми процесуального законодавства не звільняють державний орган від обов'язку подачі апеляційної скарги у передбачений процесуальним законодавством строк.
Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо своєчасної її подачі.
Крім того, у п.74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» суд звернув увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».
У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що «…у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб…».
Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі №810/3131/17, від 05 лютого 2019 року у справі №826/11314/17 та від 23 липня 2020 року у справі №560/3519/18, який в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України має бути врахований судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесено зміни до п.3 р.VI «Прикінцеві положення» КАС України, чинна редакція якої передбачає, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Колегія суддів звертає увагу, що жодних доказів на підтвердження наявності обставин, з якими апелянт пов'язує пропуск строку на апеляційне оскарження суду надано не було.
Будь-яких наказів чи розпоряджень щодо встановлення в Міністерстві оборони України особливого режиму роботи (дистанційного), що уповільнює документообіг та ускладнює опрацювання завдань щодо апеляційного оскарження судових рішень, чи необхідності отримання додаткових документів в різних підрозділах та службах апарату Міністерства суду надано не було (враховуючи, що жодних додаткових доказів чи документів до апеляційної скарги додано не було, а сама апеляційна скарга майже повністю дублює відзив на позовну заяву, що був поданий до суду першої інстанції).
Таким чином, скаржником не підтверджено жодними належними та допустимими доказами, що пропуск строку на апеляційне оскарження пов'язаний з обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Таким чином, наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані судом поважними, в той же час, об'єктивних та поважних причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження судом не встановлено, а тому підстав до поновлення пропущеного апелянтом строку суд не вбачає.
Згідно з ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Повний текст оскаржуваного рішення складено 10 липня 2020 року та його копію отримано відповідачем 16 липня 2020 року (а.с.156), а з даною апеляційною скаргою відповідач звернувся лише 17 вересня 2020 року, згідно зі штампом ВПЗ на конверті, отже апеляційну скаргу подано скаржником після закінчення строків, установлених ст.295 КАС України.
Строк для усунення недоліків апеляційної скарги, сплинув 20 жовтня 2020 року.
У встановлений судом строк та в період до 10 листопада 2020 року вимоги ухвали суду в частині наведення належних підстав для поновлення строку скаржником виконано не було, в той же час, об'єктивних та поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження апелянтом не зазначено, а судом не встановлено, у зв'язку з чим наявні підстави, визначені п.4 ч.1 ст.299 КАС України для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» у разі відмови у відкритті апеляційного провадження у справі сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Керуючись ст.ст.169, 299 КАС України, колегія суддів, -
У задоволенні клопотання Міністерства оборони України про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним і скасування рішення в частині та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Н.В.Безименна
Судді Л.В.Бєлова
А.Ю.Кучма