П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
10 листопада 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/5441/19
Головуючий в 1 інстанції: Свида Л.І.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Домусчі С.Д.
суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,
за участю секретаря судового засідання - Тутової Л.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тедіс Україна» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, про зобов'язання вчинити певні дії, -
16.09.2020 року позивач ТОВ «Тедіс Україна» звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України в якому просив;
- визнати протиправними та скасувати п'ятнадцять рішень Комісії Державної фіскальної служби, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 04.06.2018 та від 05.06.2018 року про відмову в реєстрації податкових накладних;
- зобов'язання відповідача зареєструвати податкові накладні від 12.04.2018 року №554705/47, №554885/47, №554934/47, №554935/47, №554940/47, №554945/47, №554962/47, від 19.04.2018 року №599562/47, №599585/47, №599637/47, №599747/47, №599821/47, №599823/47, №599929/47, №599563/47, складені та подані на реєстрацію позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних датами їх подання на реєстрацію.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що при прийнятті оскаржуваних рішень контролюючий орган не врахував того, що податкові накладні, подані позивачем на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, взагалі не підлягають моніторингу, оскільки позивач та вчинені ним господарські операції не відповідають жодному з критеріїв ризиковості визначених законодавством, а надані до податкового органу пояснення щодо здійснення господарських операцій, на підставі яких податкові накладні підлягають реєстрації, та всі документи, беззаперечно підтверджують реальність здійснення господарських операцій.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року адміністративний позов задоволений в повному обсязі.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ДПС України, яка є правонаступником ДФС України, подала апеляційну скаргу (т. 2 а.с. 97-104), в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального і процесуального права, оскільки при відпрацюванні контрагента позивача ТОВ «Фуд Групп ЮА», на адресу якого виписані п'ятнадцять податкових накладних, щодо подальшої реалізації тютюнових виробів встановлені імовірні ризикові транзакції, за якими в подальшому спостерігається обрив ланцюга постачання - не встановлено подальшої реалізації тютюнових виробів, внаслідок чого ТОВ «Фуд Груп ЮА» віднесено до ризикових платників податків
ТОВ «Тедіс Україна» надало відзив на апеляційну скаргу, в якій посилаючись на доводи, що узгоджуються з висновками, викладеними в рішенні суду першої інстанції, у зв'язку з чим, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Також позивач зазначив, що при вирішенні питання щодо реєстрації податкової накладної, окрім іншого, відповідність показнику оцінки ступеня ризиків, перевіряється щодо платника податків, який подав податкову накладну на реєстрацію, а не платник податків якому така податкова накладна виписана. ТОВ «Тедіс Україна» звертає увагу на відсутність рішення комісії щодо віднесення ТОВ «Фуд Груп ЮА» до переліку ризикових платників податків.
Учасники справи, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явились, представник позивача подав заяву про апеляційний розгляд справи за його відсутності, у зв'язку з чим відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, справа розглянута апеляційним судом у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд встановив, що ТОВ «Тедіс Україна» є юридичною особою, основним з видів діяльності якого є оптова торгівля тютюновими виробами (КВЕД 46.35) (т. 1 а.с. 318-324).
10 червня 2017 року між ТОВ «Тедіс Україна» (продавець) та ТОВ «Фуд Групп ЮА» (покупець) укладений договір поставки №26530-ЗП/17, за умовами якого продавець зобов'язується передавати тютюнові вироби або інші групи товарів у власність покупця відповідно до його замовлення, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати товар на умовах, визначених у цьому договорі. Придбаний покупцем за цим договором товар буде в подальшому реалізовуватися через об'єкти торгівлі покупця на території України. Асортимент, кількість, ціна товару, що продається згідно з даним договором, вказується у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору. Відповідно до п. 3.9 вказаного договору покупець зобов'язаний надати продавцю документи, пов'язані з отриманням товару (видаткові накладні, довіреності, тощо) (т. 1 а.с. 27-30).
12 лютого 2018 року між ТОВ «Тедіс Україна» (продавець) та ТОВ «Фуд Групп ЮА» (покупець) укладений договір поставки не тютюнового асортименту №47-ЗП/18/НТА, за умовами якого продавець зобов'язується передавати товари не тютюнового асортименту (запальнички, сірники, жувальні гумки, тощо) у власність покупця відповідно до його замовлення, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати товар на умовах, визначених у цьому договорі. Придбаний покупцем за цим договором товар буде в подальшому реалізовуватися через об'єкти торгівлі. Асортимент, кількість, ціна товару визначається сторонами на кожну партію окремо. Відповідно до п. 3.9 вказаного договору покупець зобов'язаний надати продавцю документи, пов'язані з отриманням товару (видаткові накладні, довіреності, тощо) (т. 1 а.с. 33-36).
Відповідно до матеріалів справи, товар був поставлений позивачем на адресу ТОВ «Фуд Групп ЮА», що підтверджено видатковими накладними від 12.04.2018 року №ЗП18-000035120, №ЗП18-000035412, №ЗП18-000035491, №ЗП18-000035492, №ЗП18-000035499, №ЗП18-000035505, №ЗП18-000035535, від 19.04.2018 року №ЗП18-000037713, №ЗП18-000037739, №ЗП18-000037782, №ЗП18-000037865, №ЗП18-000037928, №ЗП18-000037929, №ЗП18-000038080, №ЗП18-000038116, (т. 1 а.с. 44, 50-51, 56, 61, 67-68, 75-76, 83-84, 90-91, 97, 103, 109-110, 116-117, 124-125, 131-132, 139-140).
Оплата за поставлений товар підтверджена довідкою АТ «ОТП Банк» від 19 серпня 2019 року, відповідно до якої на рахунок ТОВ «Тедіс Україна», за період з 10.10.2017 року по 12.08.2019 року, зараховані грошові кошти від контрагента ТОВ «Фуд Групп ЮА» (т. 1 а.с. 284-287), та довідкою АТ КБ «Приватбанк» щодо кредитового обороту грошових коштів у АТ КБ «Приватбанк» по контрагенту ТОВ «Фуд Групп ЮА» за періоди з 01.06.2018 року по 31.01.2019 року (т. 1 а.с. 288-295).
Також, відповідно до матеріалів справи (т. 1 а.с. 47-48, 54, 59, 64-65, 71-73, 79-81, 87-88, 94-95, 100-101, 106-107, 113-114, 120-122, 128-129, 135-137), ТОВ «Тедіс Україна» 26 квітня 2018 року та 15 травня 2018 року направило на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні:
- від 12.04.2018 року №554705/47 на загальну суму ПДВ 2304,98 грн.,
- від 12.04.2018 року №554885/47 на загальну суму ПДВ 9001,22 грн.,
- від 12.04.2018 року №554934/47 на загальну суму ПДВ 69 грн.,
- від 12.04.2018 року №554935/47 на загальну суму ПДВ 69 грн.,
- від 12.04.2018 року №554940/47 на загальну суму ПДВ 11641,06 грн.,
- від 12.04.2018 року №554945/47 на загальну суму ПДВ 26551,85 грн.,
- від 12.04.2018 року №554962/47 на загальну суму ПДВ 26244,84 грн.,
- від 19.04.2018 року №599562/47 на загальну суму ПДВ 8247,51 грн.,
- від 19.04.2018 року №599585/47 на загальну суму ПДВ 3870,92 грн.,
- від 19.04.2018 року №599637/47 на загальну суму ПДВ 1357,80 грн.,
- від 19.04.2018 року №599747/47 на загальну суму ПДВ 6331,14 грн.,
- від 19.04.2018 року №599821/47 на загальну суму ПДВ 7209,46 грн.,
- від 19.04.2018 року №599823/47 на загальну суму ПДВ 27266,93 грн.,
- від 19.04.2018 року №599929/47 на загальну суму ПДВ 9699,17 грн.,
- від 19.04.2018 року №599563/47 на загальну суму ПДВ 27507,83 грн.
При цьому позивач отримав квитанції про прийняття документу та зупинення реєстрації із зазначенням: «відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація ПН/РК від 12.04.2018 року та 19.04.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Додатково повідомлено: показник «D»=0, «Р»=, «Р»=348458434.29 (т. 1 а.с. 43, 49, 55, 60, 66, 74, 82, 89, 96, 102, 108, 115, 123, 130, 138).
На виконання вимог п.п. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПК України позивач за допомогою програми електронного документообігу «М.Е.Doc» направив до ДФС України та Офісу великих платників податків ДФС пояснення на підтвердження реального характеру господарських операцій з поставки тютюнових виробів та товарів не тютюнового асортименту покупцю (т. 1 а.с. 141-144).
Відповідно до матеріалів справи, на підтвердження викладених у поясненнях обставин щодо реального характеру поставок покупцю товару, позивач надав контролюючому органу копії таких документів: договір поставки №26530-ЗП17 від 10.10.2017 року, договір поставки 12 лютого 2018 року №47-ЗП/18/НТА, видаткова накладна ЗП18-000035120 від 12.04.2018 року, видаткова накладна ЗП18-000035412 від 12.04.2018 року, видаткова накладна ЗП18-000035491 від 12.04.2018 року, видаткова накладна ЗП18-000035492 від 12.04.2018 року, видаткова накладна ЗП18-000035499 від 12.04.2018 року, видаткова накладна ЗП18-000035505 від 12.04.2018 року, видаткова накладна ЗП18-000035535 від 12.04.2018 року, видаткова накладна ЗП18-000037713 від 19.04.2018 року, видаткова накладна ЗП18-000037739 від 19.04.2018 року, видаткова накладна ЗП18-000037782 від 19.04.2018 року, видаткова накладна ЗП18-000037865 від 19.04.2018 року, видаткова накладна ЗП18-000037928 від 19.04.2018 року, видаткова накладна ЗП18-000037929 від 19.04.2018 року, видаткова накладна ЗП18-000038080 від 19.04.2018 року, видаткова накладна ЗП18-000038116 від 19.04.2018 року.
Проте, рішеннями Комісії Державної фіскальної служби, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 04.06.2018 року №760322/30622532, №760323/30622532, №760316/30622532, №760317/30622532, №760324/30622532, №760325/30622532, №760326/30622532, від 05.06.2018 року №764166/30622532, №764165/30622532, №764163/30622532, №764170/30622532, №764262/30622532, №764169/30622532, №764264/30622532, №764171/30622532 позивачу було відмовлено у реєстрації податкових накладних від 12.04.2018 року №554705/47, №554885/47, №554934/47, №554935/47, №554940/47, №554945/47, №554962/47, від 19.04.2018 року №599562/47, №599585/47, №599637/47, №599747/47, №599821/47, №599823/47, №599929/47, №599563/47 (т. 1 а.с. 39-40, 45-46, 52-53, 57-58, 62-63, 69-70, 77-78, 85-86, 92-93, 98-99, 104-105, 111-112, 118-119, 126-127, 133-134).
Підставою для прийняття таких рішень, в кожному із рішень зазначено те, що платник податку не надав копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні та документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що квитанції, якими зупинено реєстрацію податкових накладних, не містять чіткого посилання на підставу зупинення реєстрації податкових накладних, що унеможливило надання позивачем необхідних, на думку податкового органу, пояснень чи документів. Також суд першої інстанції врахував факт не доведення податковим органом віднесення позивача до ризикових платників податку, за ознаками, визначеними в п. 2 «Критеріїв ризиковості платника податку», встановлених листом ДФС України № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018 року. Виходив суд першої інстанції також і з того, що оскаржувані рішення про відмову в реєстрації ПН не містять чіткого переліку документів, яких не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію ПН
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 19 Основного Закону, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 5, 6, 7 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого Постановою КМУ № 117 від 21.02.2018 р., податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Апеляційний суд зазначає, що податковий орган не надав, як до суду першої інстанції, так і до суду апеляційної інстанції доказів відповідності позивача критеріям ризиковості платника податків, або відповідності податкових накладних критеріям ризиковості здійснення операції.
Відповідно до п. 3, 4 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого Постановою КМУ № 117 від 21.02.2018 р., податкові накладні, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак:
1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;
2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих на реєстрацію у місяці, іншому ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений в них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;
3) одночасно виконуються такі умови: загальна сума податку на додану вартість (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 400 тис. гривень; одночасно значення показників D та P, розрахованих у цьому підпункті, мають такі розміри: D >0,05, P Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті. У разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі. Таким чином, моніторингу на предмет наявності ознак ризиковості, підлягають лише ті податкові накладні, які не відповідають жодній з ознак визначених у п. 3 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого Постановою КМУ № 117 від 21.02.2018 р. Відповідно до матеріалів справи (т. 1 а.с. 237-240), у відповідь на запит позивача, Офіс великих платників податків ДФС листом від 08.05.2018 року №19800/10/28-10-49-08 повідомило позивача, що обчислений за визначеною формулою показник податкового навантаження (D), який формується як співвідношення загальної суми сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами до загальної суми постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковується за ставками 0,20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування складає 0,0391. Звітні зобов'язання з податку на додану вартість (показник Р) по відношенню до місячного максимуму за останні 12 місяців при врахуванні найбільшої місячної суми податку на додану вартість, зазначеної у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування складають 0,8. Апеляційна скарга не містить доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції стосовно того, що враховуючи одночасне значення показників D та Р по податковим накладним, поданим ТОВ «Тедіс Україна» на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, які відповідають критеріям, визначеним п. п. 3 п. 3 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого Постановою КМУ № 117 від 21.02.2018 р., у контролюючого органу взагалі не було підстав для здійснення моніторингу податкових накладних, поданих позивачем, на предмет їх відповідності критеріям ризиковості. Також, відповідно до п. 10, 12, 13, 14, 19, 20, 21 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого Постановою КМУ № 117 від 21.02.2018 р., критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(їх) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до п.п. 4 п. 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. За змістом квитанцій про прийняття документу та зупинення реєстрації вбачається, що реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена, оскільки ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Так, відповідно до п.п. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку» визначених листом ДФС України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 року, комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: - платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); - дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); - платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; - платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди; - платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції проте, що квитанції, якими зупинена реєстрація податкових накладних, щодо яких поданий позов в цій справі, не містять чіткого посилання на підставу зупинення реєстрації податкових накладних, а тому підстави такого рішення є не зрозумілими, що ускладнює можливість надання позивачем необхідних пояснень чи документів. Зазначені висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовані. Щодо ризиковості операцій, апеляційний суд, як і суд першої інстанції, зазначає, що такі ознаки визначені в п. 2 «Критеріїв ризиковості платника податку» встановлених листом ДФС України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 року, зокрема обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній /розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється); відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування; тощо. Апеляційна скарга не містить доводів на підтвердження факту наявності, як у позивача, так й у його контрагента - ТОВ «Фуд Групп ЮА» ознак, визначених в п. 2 «Критеріїв ризиковості платника податку» встановлених листом ДФС України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 року. Також, апеляційний суд вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що за приписами пункту 7 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого Постановою КМУ № 117 від 21.02.2018 р., такі підстави не стосуються платників податку, які мають позитивну податкову історію, а у випадку стосовно позивача апелянт, всупереч вимог ст. 77 КАС України, не надав доказів негативної податкової історії позивача. Також, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо відсутності в оскаржуваних в цій справі рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних, конкретних причин такої відмови, оскільки в них не зазначено чіткого переліку документів, яких не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію накладної (в рішеннях зазначено про необхідність підкреслення тих документів, яких не надано). Апеляційний суд відхиляє доводи апелянта щодо порушення судом першої інстанції норм права, з посиланням на встановлення імовірних ризикових транзакцій, за якими в подальшому спостерігається обрив ланцюга постачання - не встановлено подальшої реалізації тютюнових виробів, При цьому апеляційний суд, як і суд першої інстанції зазначає, що позивач не повинен нести відповідальність за господарську діяльність своїх контрагентів, проте як апелянт зазначає про ризиковість саме контрагента позивача, а не самого позивача. Також, апеляційний суд звертає увагу на те, що підстави, викладені в апеляційній скарзі не відображені в оскаржуваних рішеннях, а тому, в силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України, не можуть прийматися судом до уваги, проте, як ті підстави, що зазначені в оскаржуваних рішеннях, спростовані матеріалами справи - копіями первинних документів, які надавалися до податкового органу разом з поясненнями та з яких можливо встановити зміст і обсяг господарських операцій, по яким позивач подав для реєстрації податкові накладні. Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджується і з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції. У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу. Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2-12, 72-80, 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 КАС України, суд - Апеляційну скаргу Державної податкової служби України - залишити без задоволення Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року у справі № 420/5441/19 - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складений 11.11.2020 року. Головуючий суддя Домусчі С.Д. Судді Семенюк Г.В. Шляхтицький О.І.ПОСТАНОВИВ: