Кіровоградської області
"08" квітня 2010 р.Справа № 17/2
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Таран С. В., розглянувши матеріали справи №17/2
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", м. Київ
до відповідача: приватного сільськогосподарського підприємства "Деметра", с.Брусівка Устинівського району Кіровоградської області
про стягнення 19896,01 грн.
та за зустрічним позовом: приватного сільськогосподарського підприємства "Деметра", с.Брусівка Устинівського району Кіровоградської області
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", м.Київ
про визнання частково недійсними договору та додатку до нього
від позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом - участі не брали, хоча товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" було належним чином сповіщено про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується розпискою від 31.03.2010 р. (том ІІ а.с.95);
від відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом - директор Потапов І.Ю. на підставі наказу №38 від 21.11.2005 р.;
від відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом - Матвєєва М.О., довіреність б/н від 23.02.10 р.
В судовому засіданні 24.03.2010 р. оголошувалась перерва до 31.03.2010 р. та в судовому засіданні 31.03.2010 р.- до 15 год. 08.04.2010 р., про що присутні представники повідомлялись під розписку (том ІІ а.с.70, 95).
24.03.2010 р. та 31.03.2010 р. в судових засіданнях брав участь представник товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" Мукоїда Л.В., довіреність №29-12/09-3 від 29.12.2009 р. (том ІІ а.с.33).
Товариством з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (далі- ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль") подано позов до приватного сільськогосподарського підприємства "Деметра" (далі - ПСП "Деметра") про стягнення 132282,99 грн. боргу по сплаті лізингових платежів за 12-14 лізингові періоди, що виник із договору оренди (фінансового лізингу) №L2934-09/08 від 02.09.2008 р.
Заявою б/н від 18.02.2010 р. (вх.№02-11/5312 від 23.02.2010 р.) позивач просив стягнути з відповідача на його користь 22094,17 грн. заборгованості по лізинговим платежам за 14-16 лізингові періоди, 316,72 грн. пені, 46,35 грн. 3% річних та 198,99 грн. інфляційних втрат (том І а.с.88).
В остаточній редакції позовні вимоги ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" викладені в заяві б/н від 19.03.2010 р. (вх.№02-11/9431 від 24.03.2010 р.). Згідно вказаної заяви позивач просить стягнути з ПСП "Деметра" на його користь 18957,36 грн. заборгованості по лізинговим платежам за 16-17 лізингові періоди, що виникла із договору оренди (фінансового лізингу) №L2934-09/08 від 02.09.2008 р., 513,93 грн. пені за несвоєчасну сплату лізингових платежів за 14-17 лізингові періоди, 349,51 грн. інфляційних втрат та 75,21 грн. 3% річних за порушення грошового зобов'язання по сплаті лізингових платежів за 14-17 лізингові періоди (том ІІ а.с.35-36).
Відповідач позов заперечив, посилаючись на те, заборгованість по сплаті лізингових платежів у нього перед позивачем відсутня (том І а.с.102-104), при цьому ПСП "Деметра" 24.02.2010 р. було подано зустрічну позовну заяву (том І а.с.111-113) про визнання недійсним пункту 4.9 договору оренди (фінансового лізингу) №L2934-09/08 від 02.09.2008 р., укладеного між сторонами, та пунктів 6.1-6.2 загальних умов фінансового лізингу (додатку №4 до договору фінансового лізингу №L2934-09/08 від 02.09.2008 р.).
Ухвалою суду від 26.02.2010 р. вказану зустрічну позовну заяву було прийнято для спільного розгляду з первісним позовом (том І а.с.131-132).
ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" - відповідач за зустрічною позовною заявою позовні вимоги ПСП "Деметра" не визнав, мотивуючи тим, що одностороння зміна суми лізингових платежів та визначення розміру поточних лізингових платежів з урахуванням грошового еквіваленту зобов'язання в іноземній валюті не суперечить нормам чинного законодавства (том ІІ а.с.16-17).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.
Між товариством з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" ("лізингодавець") та приватним сільськогосподарським підприємством "Деметра" ("лізингоодержувач") укладено договір оренди (фінансового лізингу) №L2934-09/08 від 02.09.2008 року (далі - договір №L2934-09/08 від 02.09.2008 року), за умовами якого лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) №Р2934-09/08 від 02.09.2008 року зобов'язався придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно - трактор CASE MX310 вартістю 973000 грн. (надалі - предмет лізингу), а лізингоодержувач зобов'язався прийняти предмет лізингу та сплатити лізингові платежі на умовах цього договору (том І а.с. 8-17).
За своєю правовою природою даний договір є договором фінансового лізингу.
Відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом (стаття 2 Закону України "Про фінансовий лізинг").
Відповідно до статті 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Статтею 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу; за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
На виконання умов зазначеного договору лізингодавець передав лізингоодержувачу трактор СASE MX 310 (2008 р.в. новий), серійний №Z8RZ 04407 вартістю 973000 грн., що підтверджується актом приймання - передачі предмета лізингу від 07.10.2008 року (том І а.с. 18), видатковою накладною №РЛ-0001273 від 07.10.2008 р. (том І а.с.125).
Сторонами в пункті 1.2 договору №L2934-09/08 від 02.09.2008 року визначено, що строк лізингу складається з періодів лізингу, зазначених в графіку лізингових платежів (додаток №1 до договору) та не може бути менше одного року.
Пунктами 4.1, 4.2, 4.4, 4.6 договору №L2934-09/08 від 02.09.2008 року встановлено, що лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу, та комісію лізингодавця; розмір поточного лізингового платежу за певний період лізингу зазначається в графіку; поточні лізингові платежі розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду; до складу комісії в повному обсязі включається винагорода лізингодавця, компенсація відсотків за фінансування предмета лізингу за договором купівлі-продажу та витрати лізингодавця, які виникли в період дії цього договору та пов'язані з ним.
Оплата всіх лізингових платежів (авансового та поточних), зазначених в цьому розділі договору, здійснюється лізингоодержувачем в національній валюті України - гривнях шляхом перерахування грошових коштів на рахунок лізингодавця (пункт 4.7 договору №L2934-09/08 від 02.09.2008 р.).
В той же час згідно пункту 4.9 договору №L2934-09/08 від 02.09.2008 р. для розрахунку розміру лізингових платежів у гривні сторони обрали валюту- долар США. При цьому всі визначені цим договором платежі, за виключенням компенсації відсотків за фінансування придбання предмета лізингу, лізингоодержувач сплачує за правилами, наведеними в графіку (додаток №1 до цього договору).
Пунктом 5 додатку №4 "Загальні умови фінансового лізингу" до договору №L2934-09/08 від 02.09.2008 р. (далі- Загальні умови фінансового лізингу) сторонами узгоджено строки та порядок сплати лізингових платежів, зокрема визначено, що лізингоодержувач сплачує зазначені в графіку поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку лізингодавця, направленого на вказану в договорі електрону адресу лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку; у разі неотримання рахунку лізингодавця до 5 числа поточного місяця лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до лізингодавця та отримати відповідний рахунок самостійно; якщо строк сплати поточного лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або ін.) день, то лізингоодержувач зобов'язаний сплатити такий платіж не пізніше дня, який передує останньому робочому дню, за яким настає такий неробочий день.
Відповідно до підпунктів 6.1-6.2 пункту 6 Загальних умов фінансового лізингу лізингодавець має право в односторонньому порядку змінити суму лізингових платежів у наступних випадках (включаючи, але не обмежуючись): у випадку зміни встановленого на день укладення договору розміру ставки USD LIBOR на період 1 місяць розмір комісії змінюється пропорційно за кожний з періодів починаючи з такого чергового періоду лізингу; у випадку зміни чинного законодавства щодо лізингової діяльності лізингодавця, системи оподаткування, розміру податків, зборів, обов'язкових платежів, пов'язаних з предметом лізингу та/або виконанням лізингодавцем своїх обов'язків за договором; у разі перевищення розміру комісії лізингодавця за договором над подвійною обліковою ставкою Національного банку України, встановленою на день нарахування такої комісії за період, який минув з дня нарахування попереднього лізингового платежу підлягає збільшенню на суму, яка дорівнює розміру ПДВ за ставкою 20%, нарахованому на таке перевищення; у випадку зміни на день складення рахунку за відповідний лізинговий період, встановленого Національним Банком України курсу гривні до долару США по відношенню до визначеного в п.2 графіку курсу, лізингові платежі змінюються пропорційно зміні курсу гривні до такої валюти; в інших випадках, визначених договором та додатками до нього, в тому числі у разі виникнення у лізингодавця додаткових витрат, які виникли в період дії цього договору та пов'язані з ним. Змінений розмір лізингових платежів зазначається у відповідному рахунку лізингодавця та підлягає сплаті лізингоодержувачем у безспірному порядку.
Позивач за зустрічним позовом вважає підпункти 6.1-.6.2 пункту 6 Загальних умов фінансового лізингу та пункт 4.9 договору №L2934-09/08 від 02.09.2008 р. такими, що суперечать вимогам чинного законодавства, а тому просить визнати їх недійсними.
Зустрічна позовна заява задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Згідно з частиною другою статті 67 Господарського кодексу України підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
У відповідності до статті 198 Господарського кодексу України грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях.
За приписом статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Стаття 524 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Поряд з цим, відповідно до частини другої названої норми сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Згідно частини другої статті 533 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Аналіз наведених норм, свідчить про те, що виконуватись грошове зобов'язання повинно лише в гривнях, між тим сторони зобов'язання можуть виражати грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті, а відтак вправі використовувати і для розрахунку розміру платежів у гривні будь-яку іноземну валюту.
Положеннями статті 806 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.
Статтею 762 Цивільного кодексу України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.
Отже, при укладенні договору сторони вправі домовитись, що розмір плати за користування майном може бути змінений за певних умов.
Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Господарський суд не встановив підстав для визнання пункту 4.9 договору №L2934-09/08 від 02.09.2008 р. та пункту 6 Загальних умов фінансового лізингу недійсними з мотивів, наведених в зустрічній позовній заяві.
В силу статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Всупереч зазначеної норми, ПСП "Деметра" не доведено правомірність його твердження щодо невідповідності вимогам чинного законодавства пункту 4.9 договору №L2934-09/08 від 02.09.2008 р. та пункту 6 Загальних умов фінансового лізингу, а тому в задоволенні зустрічних позовних вимог слід відмовити.
02.02.2010 р. та 03.03.2010 р. товариством з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" було надіслано приватному сільськогосподарському підприємству "Деметра" рахунки №L2934-09/08/16 від 01.02.2010 р. на суму 11047,96 грн. та №L2934-09/08/17 від 01.03.2010 р. на суму 11035,47 грн. відповідно (том І а.с.92, 139, том ІІ а.с.24,39, 43).
Відповідач прийняті на себе зобов'язання належним чином не виконав, оскільки оплатив зазначені лізингові платежі за 16, 17 лізингові періоди з порушенням строку, визначеного пунктом 5 Загальних умов фінансового лізингу, що підтверджується виписками по рахунку ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" та ПСП "Деметра" (том І а.с. 93-95, 140-149, том ІІ а.с.28-30, 40-42, 54-65).
Позивач за первісним позовом з вимогою про стягнення заборгованості за 16 лізинговий період звернувся до господарського суду із відповідною заявою 23.02.20010 р. (том І а.с.88), про стягнення заборгованості за 17 лізинговий період - 24.03.2010 р. (том ІІ а.с.35), в той час як заборгованість за 16 лізинговий період була погашена ПСП "Деметра" 15.02.2010 р. (том І а.с. 95, 149, том ІІ а.с.30), за 17 лізинговий період - 10.03.2010 р. (том ІІ а.с.30, 42, 65), відтак в задоволенні позовних вимог про стягнення 18957,36 грн. слід відмовити.
Твердження позивача за первісним позовом щодо відсутності доказів проведення відповідачем за первісним позовом оплати за 16, 17 лізингові періоди з огляду на пункт 5.8 Загальних умов фінансового лізингу, яким між сторонами договору №L2934-09/08 від 02.09.2008р. узгодженого порядок зарахування отриманих лізингодавцем від лізингоодержувача коштів, є неправомірним, оскільки ПСП "Деметра" заперечує наявність зарахованих в рахунок сплати основної суми боргу пені та витрат, що, за твердженням ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль", виникли в період дії договору №L2934-09/08 від 02.09.2008 р. та пов'язані з ним, водночас із матеріалів справи (том ІІ а.с.73-75, 77-78) вбачається, що ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" при зарахуванні отриманих від лізингоодержувача коштів також не дотримувалось черговості зарахування платежів, що визначена зазначеним пунктом Загальних умов фінансового лізингу. До того ж виставлені відповідачеві за первісним позовом додаткові рахунки не містять періодів нарахування пені та зазначення відомостей за прострочення сплати яких саме лізингових платежів її нараховано (том ІІ а.с.85-88), що унеможливлює проведення судом перевірки обґрунтованості нарахування сум неустойки. Тому господарським судом враховується призначення платежу, зазначене у відповідних платіжних дорученнях №501 від 15.02.2010 р. та №532 від 10.03.2010 р., а відтак факт проведення ПСП "Деметра" розрахунків за 16,17 лізингові періоди слід вважати доведеним. Відмова в задоволенні позовних вимог про стягнення суми заборгованості за 16,17 лізингові періоди не позбавляє ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" права на звернення з позовами про стягнення заборгованості за іншими лізинговими періодами або про відшкодування витрат, пов'язаних з виконанням договору №L2934-09/08 від 02.09.2008 р., чи про стягнення пені, що виникла внаслідок неналежного виконання зобов'язань, в загальному порядку.
Позивач за первісним позовом просить також стягнути з ПСП "Деметра" на його користь 513,93 грн. пені за прострочення сплати лізингових платежів за 14-17 лізингові періоди.
Згідно вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктом 5.1 договору №L2934-09/08 від 02.09.2008 р. передбачена відповідальність лізингоодержувача за несвоєчасну сплату будь-якого платежу (його частини) у вигляді сплати пені у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожний календарний день прострочення.
У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.
Статтею 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею) згідно статті 549 Цивільного кодексу України є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Враховуючи викладене, позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню за період з 09.12.2009 р. по 18.02.2010 р. в сумі 0,71 грн. за прострочення сплати лізингових платежів за 14 лізинговий період, за період з 09.01.2010 р. по 18.02.2010 р. в сумі 253,96 грн. за прострочення сплати лізингових платежів за 15 лізинговий період, за період з 09.02.2010 р. по 15.02.2010 р. в сумі 43,38 грн. за прострочення сплати лізингових платежів за 16 лізинговий період, за період з 09.03.2009 р. по 10.03.2010 р. в сумі 12,40 грн. за прострочення сплати лізингових платежів за 17 лізинговий період, а тому позовні вимоги в частині стягнення 310,45 грн. пені підлягають задоволенню.
Підлягають задоволенню і позовні вимоги про стягнення з ПСП "Деметра" на користь ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" за прострочення сплати лізингових платежів за 14-17 лізингові періоди 349,51 грн. інфляційних втрат за грудень 2009 р.-березень 2010 р. та 45,43 грн. 3% річних (за період з 09.12.2009 р. по 18.02.2010 р. в сумі 0,10 грн. за прострочення сплати лізингових платежів за 14 лізинговий період, за період з 09.01.2010 р. по 18.02.2010 р. в сумі 37,17 грн. за прострочення сплати лізингових платежів за 15 лізинговий період, за період з 09.02.2010 р. по 15.02.2010 р. в сумі 6,35 грн. за прострочення сплати лізингових платежів за 16 лізинговий період, за період з 09.03.2009 р. по 10.03.2010 р. в сумі 1,81 грн. за прострочення сплати лізингових платежів за 17 лізинговий період), оскільки відповідно до вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В задоволенні решти позовних вимог про стягнення сум пені та 3% річних слід відмовити, оскільки при визначені періоду нарахування пені та відсотків річних за несвоєчасну сплату лізингових платежів за 16 та 17 лізингові періоди ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" помилково не було враховано повне погашення заборгованості за вказаними платежами 15.02.2010 р. та 10.03.2010 р. відповідно.
Доводи відповідача за первісним позовом (том І а.с.133-134) щодо відсутності його вини у виникненні заборгованості по сплаті пені, відсотків річних та втрат від інфляції (стаття 614 Цивільного кодексу України, стаття 218 Господарського кодексу України) до уваги господарським судом не приймаються, оскільки відповідно до частини першої статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання; відповідальність же боржника за порушення грошового зобов'язання настає незалежно від його вини.
Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України за первісним позовом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, за зустрічним позовом - на ПСП "Деметра".
Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82 - 84, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України
Первісний позов задовольнити частково.
Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства "Деметра" (25611, Кіровоградська область, Устинівський район, с. Брусівка, р/р №26000302147862 в Центрально-міському відділенні ПІБ в м. Кривий Ріг, МФО 305493, ідентифікаційний код 30703108) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (01133, м.Київ, бульвар Л.Українки, 28А, р/р №2600514928 в ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335, ідентифікаційний код 34480657) - 310,45 грн. пені, 349,51 грн. інфляційних втрат, 45,43 грн. 3% річних, 7,05 грн. державного мита та 9,44 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні решти первісних позовних вимог відмовити.
В задоволенні зустрічного позову відмовити.
Згідно частини третьої статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя С.В. Таран
Повний текст рішення складено і підписано відповідно до вимог статей 84, 85 Господарського процесуального кодексу України 12.04.2010 р.