02 листопада 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/2285/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач), в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Херсонській області від 18.02.2020 №212750004635 щодо відмови у призначені ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Херсонській області повторно розглянути заяву щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05 листопада 1991 року № 1788-ХП в редакції до внесення змін Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 02 березня 2015 року № 213- VIII, з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у прийнятому 23.01.2020 року рішенні №1- р/2020 та із урахуванням ст. 22 Конституції України, як особі, які працювала до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Херсонській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком: періоди роботи трактористом з 15 жовтня 1980 р. по 25 жовтня 1980 року (включно) в колгоспі, період строкової військової служби із 22.02.1983 по 28.02.1983 (по дату постановку на військовий облік у районному військовому комісаріаті), період роботи трактористом з 01 січня 1984 по 02 листопада 1984 рік - в колгоспі ім. Леніна (з 1996 року КПСП ім. Леніна);
- зобов'язати ГУ ПФУ в Херсонській області зарахувати ОСОБА_1 до загального стажу, що дає право на призначення пенсії за віком: період догляду за ОСОБА_2 - особою, яка досягла 80 річного віку, із 17 лютого 2003 року по 21 жовтня 2003 рік.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач зазначає, що рішенням від 18.02.2020 року №212750004635 відповідач вкотре відмовив у задоволенні заяви та призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, зазначивши, що загальний стаж позивача склав 25 років 02 місяці 24 дні, із них пільговий - 23 роки 6 місяців 14 днів. Відмова мотивована відсутністю загального стажу 26 років 6 місяців на дату звернення із заявою про призначення пенсії. Із таким рішенням позивач не погоджується з огляду на таке. Позивач неодноразово звертався до суду із позовами щодо протиправності дій та рішень пенсійного органу, зокрема щодо зарахування періодів до страхового стажу та зобов'язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії на пільгових умовах. На підставі судових рішень, відповідач зарахував та визнав стаж позивача понад 25 років, із яких понад 20 років спеціального стажу, що дає право на отримання пенсії на пільгових умовах. При цьому, в оскаржуваному рішенні відповідач посилається на нормативно-правові акти, які не мають бути застосовані у цьому спорі, а саме ст. 114 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Позивач вважає, що при розгляді заяви про призначення пільгової пенсії пенсійний орган повинен застосувати пункт "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-ХП в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року № 213- VIII, з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у прийнятому 23.01.2020 року рішенні №1- р/2020 та із урахуванням ст. 22 Конституції України, як особі, які працювала до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах. Позивач вказує, що заяву про призначення пенсії ним було подано у вересні 2017 року, а не у листопаді 2017 року, як зазначає відповідач. Також зазначає, що при ознайомленні з матеріалами пенсійної справи, ним виявлено, що пенсійний орган безпідставно не зарахував до страхового стажу період роботи у жовтні місяці 1980 року, а саме 10 днів із 15 по 26 число. Згідно акта № 18 від 10.01.2018 року за результатами документальної перевірки достовірності довідки про заробітну плату, поданої для призначення пенсії до ГУ ПФУ в Черкаській області у жовтні місяці 1980 року у позивача підтверджується відпрацьованих 47 людиноднів, сума заробітної плати - 274,59 грн грошових одиниць. Вказані 47 людиноднів стосуються вересня та жовтня 1980 року, при цьому, в місяці жовтні період із 1 і до 26 числа. Це із урахуванням того, що в даних місяцях мали місце і вихідні дні. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 08.10.2019 р. по справі №540/1624/19 вересень місяць 1980 року та період з 01 по 15 число жовтня місяця даного року відповідача вже зобов'язано врахувати до загального та до спеціального стажу позивача цей період. Також не враховано період роботи трактористом у січні 1984 року, тобто весь місяць, при тому, що в матеріалах пенсійної справи наявні докази моєї роботи трактористом у цей період. Період проходження мною військової служби в лютому 1983 року, а саме із 22 по 28 число, також не враховано до загального та до спеціального трудового стажу. Хоча, датою постановки на військовий облік у військовому комісаріаті було поставлено саме 28 лютого 1983 року, із урахування часу проїзду із місця розташування військової частини до відповідного районного військового комісаріату. Період догляду за ОСОБА_2 - особою, яка досягла 80-річного віку, а саме із 17 лютого 2003 року по 21 жовтня 2003 рік (дата смерті особи), також не враховано до загального та до спеціального трудового стажу. Позивач зазначає, що працюючи трактористом він розраховував на можливість виходу на пенсію саме умовах передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення", тобто при наявності 25 років загального стажу та 20 років спеціального. На підставі наведеного, позивач вважає, що відповідач протягом тривалого часу, а саме з 2017 року, систематично порушує його право на отримання пенсії на пільгових умовах, за захистом якого змушений звертатися до суду. Просить позов задовольнити.
Вважаючи позовні вимоги безпідставними, відповідач подав відзив, у якому просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що підп. 3 п. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що право на одержання пенсії мають особи, які працювали трактористами - машиністами, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі. За відсутності зазначеного стажу роботи у період до 01 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності страхового стажу роботи: з 01 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців. За документами, які містяться у пенсійній справі, загальний стаж позивача становить 23 роки 10 місяців 21 день, а пільговий - 13 років 5 місяців 20 днів. На підставі судових рішень, позивачеві зараховано до пільгового стажу періоди з 01.09.1977 по 14.06.1980, з 15.06.1980 по 15.10.1980, з 26.10.1980 по 22.02.1983, до загального стажу - з 01.11.2001 по 17.02.2003. Загальний Таким чином, стаж склав 25 років 02 місяці 24 дні, у тому числі 22 дні ( з 10.10.2017 по 31.10.2017 - за даними системи персоніфікованого обліку, виплата управління праці та соціального захисту населення Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області), пільговий - 23 роки 6 місяців 14 днів. Законом України від 03.10.2017 №2148-УІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії" (набрав чинності з 11 жовтня 2017 року) Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV доповнено розділом ХІV-1, в якому передбачено статтю 114 "Пенсія за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників". Тому на дату звернення, 20.11.2017 р., рішення про призначення пільгових пенсій урегульовано саме цією статтею, а не нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788- XII. Отже, за документами, наданими для призначення пенсії за віком на пільгових умовах як трактористу - машиністу, за заявою від 20.11.2017 р., за даними індивідуальних відомостей про застраховану особу та з урахуванням рішень суду страховий стаж ОСОБА_1 складає 25 років 11 місяців 07 днів. За відсутності зазначеного стажу роботи у період до 1 квітня 2024 пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу на дату досягнення віку. У даному випадку (з 01 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року) необхідний страховий стаж має становити 26 років 6 місяців. Тому, рішення від 18.02.2020 року № 212 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пільгової пенсії як трактористу-машиністу вважає правомірним у зв'язку із відсутністю необхідного загального стажу роботи 26 років 6 місяців. Щодо періодів, які не зараховані до страхового стажу вказує таке. Відповідно до Порядку № 637, у разі відсутності у документах відомостей про число місяця, то ним вважається 15 число відповідного місяця. Архівною довідкою підтверджено період роботи позивача з червня 1980 р. по жовтень 1980 р., тому зарахуванню підлягає період по 15.10.1980 р. Період проходження військової служби зараховано на підставі відомостей трудової книжки, військового квитка, а також рішення суду починаючи з 26.10.1980 р., тому період з 22.02.1983 р. по 25.10.1980 р. зарахуванню не підлягає. Період догляду за пенсіонером, зарахуванню не підлягає, оскільки не надано підтверджуючих документів, що особа мала потребу у такому догляді. Крім того, рішенням суду у справі № 540/1624/19 також визначено, що цей період зарахуванню не підлягає. У задоволенні позову просить відмовити.
Ухвалою суду від 11.09.2020 р. у справі відкрито спрощене провадження, розгляд призначено без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, заяви по суті, суд встановив такі обставини.
27.11.2017 року Скадовським об'єднаним УПФУ в Херсонській області прийнято від позивача заяву про призначення пенсії за віком.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 22.03.2018 року № 2 позивачеві відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з підстави відсутності необхідного страхового стажу.
Позивач не погодився із прийнятим рішенням та оскаржив його до суду.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 21.01.2019 року у справі № 540/2471/18 яке набрало законної сили 21.05.2019 р. ухвалено:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 22.03.2018 року № 2 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком періоди роботи трактористом з 28.04.1983 р. по 26.12.1983 р. в колгоспі ім. Ватутіна, з 02.11.1984 р. по 20.03.2000 р. в колгоспі ім. Леніна (з 1996 р. КПСП ім. Леніна), з 20.03.2000 р. по 01.07.2001 р. в ТОВ Агрофірмі «Михайлівська» та вирішити питання про призначення ОСОБА_1 пенсії відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням зазначеного періоду, з дати звернення із заявою про призначення пенсії.
06.08.2019 року позивач звернувся до суду із позовом до ГУ ПФУ в Херсонській області із вимогами зарахувати до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком:
- періоди навчання в професійно-технічному училищі № 18 с. Козацьке Звенигородського району із 01.09.1977 по 09.08.1980 із здобуттям кваліфікації тракторист-машиніст широкого профілю з кваліфікацією слюсаря по ремонту сільськогосподарських машин;
- період роботи трактористом з червня 1980 р. по 25 жовтня 1980 р. в колгоспі ім. Ватутіна;
- період строкової військової служби із 26.10.1980 по 22.02.1983. Також просить зобов'язати зарахувати ОСОБА_1 до загального стажу, що дає право на призначення пенсії за віком: період роботи охоронцем тракторної бригади №4 колективного пайового сільськогосподарського підприємства ім. Леніна із 01.07.2001 по 17.12.2003;
- періоди догляду за особою, яка досягла 80 років, а саме: з жовтня 2017 року по липень 2018 року та із 17 січня 2003 року по 21 жовтня 2003 року, а також вирішити питання про призначення ОСОБА_1 пенсії відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"; з урахуванням зазначених періодів, з дати звернення із заявою про призначення пенсії.
Відповідно до рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 08.10.2019 року у справі №540/1624/19, яке набрало законної сили 28.01.2020 р.:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області по відмові в зарахуванні ОСОБА_1 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком: періоду навчання в професійно-технічному училищі № 18 с. Козацьке Звенигородського району, періоду роботи трактористом з червня 1980 р. по 25 жовтня 1980 р. в колгоспі ім. Ватутіна, періоду строкової військової служби із 26.10.1980 по 22.02.1983, по відмові в зарахуванні до загального стажу, що дає право на призначення пенсії за віком: періоду роботи охоронцем тракторної бригади №4 Колективного пайового сільськогосподарського підприємства ім. Леніна із 01.11.2001 по 17.02.2003;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком: періоди навчання в професійно-технічному училищі № 18 с. Козацьке Звенигородського району із здобуттям кваліфікації тракторист-машиніст широкого профілю з кваліфікацією слюсаря по ремонту сільськогосподарських машин з 01.09.1977 по 14.06.1980, період роботи трактористом з 15 червня 1980 р. по 15 жовтня 1980 р. в колгоспі ім. Ватутіна, період строкової військової служби із 26.10.1980 по 22.02.1983;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати ОСОБА_1 до загального стажу, що дає право на призначення пенсії за віком: період роботи охоронцем тракторної бригади №4 Колективного пайового сільськогосподарського підприємства ім. Леніна із 01.11.2001 по 17.02.2003;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області вдруге розглянути питання про призначення ОСОБА_1 пенсії, відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з дати звернення із заявою про призначення пенсії , з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти вимог відмовлено.
На виконання вищевказаного рішення суду, пенсійний орган повторно розглянув заяву позивача від 20.11.2017 року щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах, як трактористу-машиністу відповідно до пп. 3 п. 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та рішенням №212750004635 від 18.02.2020 року про результати розгляду заяви з урахуванням висновків суду зарахував до загального стажу відповідні періоди, що склало 25 років 02 місяці 24 дні загального стажу, 23 роки 6 місяців 14 днів пільгового стажу.
В той же час, оскільки у позивача відсутній загальний стаж роботи 26 років 6 місяців, у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пп. 3 п. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" йому відмовлено.
Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду із позовом, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії та бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області видати ОСОБА_1 довідку для можливості укладення договору про добровільну участь в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування для набуття необхідного періоду страхового стажу із розрахунку станом на листопад 2017 року та із розрахунку діючої на листопад 2017 року мінімальної заробітної плати;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у відповідній редакції, із урахуванням ст. 22 Конституції України, а також із урахуванням можливості укладення договору про добровільну участь в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування для набуття необхідного періоду страхового стажу.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 17.04.2020 р. в адміністративній справі № 540/738/20 у задоволенні позову відмовлено повністю. Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.08.2020 року рішення залишено без змін.
Позивач вважає, що він має право на призначення йому пільгової пенсії на підставі ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", проте відповідач безпідставно застосовує п.п. 3 п. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Вирішуючи даний спір по суті, суд керувався такими нормативно-правовими актами.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-ХІІ (далі - Закон №1788) визначено призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058 (далі Закон №1058), який, згідно преамбули, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Отже, з 1 січня 2004 року Закон №1058 є основним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Пунктом 16 наведеного розділу Закону №1058 визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.
Відповідно до пункту «в» статті 13 Закону №1788 на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Разом із тим, до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VIII (надалі Закон №213), редакція пункту «в» статті 13 Закону №1788 мала такий зміст:
"на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі".
Згідно з Прикінцевими положеннями Закону № 213, цей Закон набирає чинності з 1 квітня 2015 року.
Разом із тим, Конституційний Суд України рішенням від 23.01.2020 року № 1-р/2020 справа № 1-5/2018(746/15) визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), серед іншого, статтю 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII.
Стаття 13, серед іншого, Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнана неконституційною, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Застосуванню підлягають серед іншого, стаття 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах
З наведеного слідує, що з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 1-р/2020, тобто з 23.01.2020 р., вступають в дію положення ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах.
Із урахуванням того, що страховий стаж, зокрема пільговий, набутий позивачем до 1 квітня 2015 року на посаді, визначеній пунктом «в» статті 13 Закону №1788 (тракторист-машиніст), що підтверджується зокрема записами у трудовій книжці та відповідними довідками, що також не спростовує відповідач, під час прийняття оскаржуваного рішення застосуванню підлягала стаття 13 Закону №1788 в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII.
Таким чином, суд вважає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню, а заява позивача про призначення йому пенсії підлягає повторному розгляду із урахуванням висновків суду.
Щодо зарахування період роботи трактористом з 15 жовтня 1980 р. по 25 жовтня 1980 року (включно) в колгоспі суд зазначає таке.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За приписами пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (п. 20 Порядку № 637).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Додатково в довідці наводяться відомості стосовно трактористів - машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2006 №18-1 затверджено порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємств, установ та організацій без визначення правонаступника. Підтвердження пільгового стажу роботи на таких підприємствах здійснюється Комісією при головному управлінні (далі - Комісія), за умови надання необхідних документів з архівних установ.
У тих випадках, коли в поданому документі про стаж указано лише роки без зазначення точних дат, за дату береться 1 липня відповідного року, а якщо не зазначено число місяця, то ним вважається 15 число відповідного місяця (п. 27 Порядку № 637).
Відповідно до трудової книжки позивача, запис про спірний період у ній відсутній.
Архівною довідкою від 26.10.2017 року №540, виданою Гончариською сільською радою Катеринопільського району Черкаської області, підтверджено період роботи ОСОБА_1 з червня 1980 року по жовтень 1980 року. Отже період роботи в колгоспі імені Ватутіна зараховано відповідно до Порядку №637 з 15.06.1980 року по 15.10.1980 року, тому вимога позивача про зарахування йому періоду роботи трактористом з 15.10.1980 року по 25.10.1980 року безпідставна.
Щодо зарахування періоду строкової військової служби із 22.02.1983 р. по 28.02.1983 р. (по дату постановку на військовий облік у районному військовому комісаріаті) суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону №1058, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше крім випадків, передбачених цим законом.
Статтею 56 Закону №1788 визначено, що до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію зараховується військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки та органах внутрішніх справ, незалежно від місця проходження служби.
Відповідно до відомостей трудової книжки та військового білету позивача, період строкової військової служби враховується із 26.10.1980 року (дата призову на військову службу) по 22.02.1983 року (дата звільнення в запас), рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 08.10.2019 року по справі №540/1624/19, яке набрало законної сили, до пільгового стажу позивача зобов'язано зарахувати саме цей період.
Підстави для зарахування періоду з 22.02.1983 р. по 28.02.1983 р. відсутні, оскільки період часу протягом якого особі необхідно встати на військовий облік після звільнення в запас не є періодом проходження військової служби.
Разом із тим, період роботи позивача трактористом в колгоспі ім. Леніна (з 1996 року КПСП ім. Леніна) у січні 1984 р. не зарахований протиправно, оскільки в матеріалах пенсійної справи міститься довідка №01-24/1265, яка видана Трудовим архівом Скадовського району Херсонської області, в якій є відомості про роботу позивача у січні 1984 року у вищезгаданому колгоспі на посаді тракториста.
Отже, вимога в частині зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи за січень 1984 року підлягає задоволенню.
Разом із тим, період з 01.02.1984 року по 02.11.1984 року відповідачем зараховано до пільгового стажу, тому в цій частині відсутні підстави для зарахування до стажу.
Щодо зарахування періоду догляду за особою, яка досягла 80 років.
За змістом пункту "ж" статті 3 та пункту "є" статті 56 Закону №1788 до стажу роботи зараховуються періоди протягом якого особа була зайнята суспільно корисною працею у вигляді догляду за іншими особами. До числа таких осіб належать інваліди 1 групи, діти-інваліди та пенсіонери, які за висновком медичного закладу потребують постійного стороннього догляду. Таким чином, саме стан здоров'я є тим критерієм, за яким зазначених осіб віднесено до категорії осіб, час догляду за якими зараховується до стажу роботи. Непідтвердження статусу особи з інвалідністю 1-ої групи, статусу дитини-інваліда чи статусу пенсіонера, який за медичним висновком потребує стороннього догляду, виключає можливість зарахування періоду догляду за ними до стажу роботи.
Відповідно до пункту 10 Порядку №637 (в редакції станом на день звернення позивача за призначенням пенсії) час догляду за інвалідом 1 групи, дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду встановлюється на підставі: акту обстеження фактичних обставин здійснення догляду; документів, що засвідчують перебування на інвалідності (для інвалідів 1 групи та дітей-інвалідів) і вік (для престарілих і дітей-інвалідів). Акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду складається органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей житлово-експлуатаційних або інших організацій за місцем проживання (реєстрації), сільських, селищних рад, опитування осіб, за якими здійснюється догляд, та їх сусідів, інших даних. Документами, які підтверджують перебування на інвалідності, може бути виписка із акта огляду медико-соціальної експертної комісії, медичні висновки, пенсійне посвідчення, посвідчення одержувача допомоги або довідка органів праці та соціального захисту населення або Пенсійного фонду та інші документи. Документами, які підтверджують вік, можуть бути свідоцтво про народження або паспорт чи довідка житлово-експлуатаційних або інших організацій за місцем проживання (реєстрації).
Відповідно до ст. 24 Закону №1058 до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, зараховується період, протягом якого особа підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Відділом адміністрування, супроводження інформаційних систем, електронних реєстрів та захисту інформації Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зазначено, що в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування індивідуальні відомості про застраховану особу на ОСОБА_1 - відсутні.
Оскільки позивач не надав до Пенсійного фонду документи, які підтверджують необхідність постійного стороннього догляду за особою за висновком медичного закладу, а також ті, що підтверджують здійснення догляду саме позивачем, підстави для зарахування до страхового стажу періоду догляду за гр-кою ОСОБА_2 відсутні.
Слід зазначити, що сам факт догляду за особами пенсійного віку без надання відповідного медичного висновку, який би підтверджував, що такі особи потребували стороннього догляду, не свідчить про наявність правових підстав для зарахування такого періоду до загального стажу роботи. Позивач не надав суду доказів того, що пенсіонерка, за якою здійснював догляд позивач, потребувала такого догляду. В той же час за змістом пункту "ж" статті 3 та пункту "є" статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховуються періоди догляду не за будь-яким пенсіонером, а лише за тим, який потребує такого догляду. При цьому, потреба в такому догляді має бути підтверджена відповідним висновком медичного закладу.
Таким чином у відповідача були відсутні передбачені законом підстави для зарахування спірного періоду догляду до страхового стажу позивача.
Варто зазначити, рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 08.10.2019 року у справі № 540/1624/19, яке набрало законної сили 28.01.2020 року вже була надана оцінка питанню щодо зарахування цього періоду і суд дійшов до аналогічного висновку, що період догляду за гр-кою ОСОБА_2 зарахуванню не підлягає.
З огляду на викладені обставини адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Незважаючи на часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь з відповідача у повному розмірі, оскільки заявлені ним вимоги фактично складають одну і сплачено як за одну.
Керуючись статтями 242 - 246 КАС України, суд,
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 18.02.2020 року №212750004635, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком, як трактористу машиністу відповідно до підпункту 3 пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку із відсутністю необхідного загального стажу роботи - 26 років 6 місяців.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року № 213- VIII, з урахуванням висновків суду, як особі, які працювала до 1 квітня 2015 року на посаді, визначеній у вказаній нормі.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи трактористом в колгоспі ім. Леніна (з 1996 року КПСП ім. Леніна) у січні 1984 року.
У задоволенні іншої частини вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, 73005, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 840,80 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.Ф. Попов
кат. 112010200