Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
10 листопада 2020 р. № 631/456/20
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волошина Д.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Нововодолазького районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати відмову Нововодолазького районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) незаконною;
- зобов'язати Нововодолазький районний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) винести постанову про зняття арешту з майна ОСОБА_1 , що був накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 19.01.2006 (серія АА№071985, знято з оригіналу серії АА №051229).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивач повністю відбув покарання, не знятої чи непогашеної судимості немає, а тому накладений арешт на майно необхідно скасувати.
Ухвалою суду від 09.10.2020 р. відкрито провадження в адміністративній справі в порядку, передбаченому статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
16.10.2020 року позивач та відповідач в судове засідання не прибули, у зв'язку з відсутністю витребуваних у відповідача документів.
Так, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2020 року судове засідання було відкладено на 10.11.2020 о 15:45.
10.11.2020 року позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
10.11.2020 року відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи, просив розглядати справу за його відсутності.
10 листопада 2020 року відповідачем було подано заперечення, відповідно до якого просив прийняти рішення відповідно до чинного законодавства, а в задоволенні позовної вимоги щодо визнання відмови Нововодолазького районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) незаконною відмовити.
Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2020 суд на місці ухвалив, відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.
Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що 19 серпня 2005 року вироком Нововодолазького районного суду Харківської області по кримінальній справі № 1-13 2005 року позивача було визнано винним в скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 86 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна (а.с. 11-14).
На підставі зазначеного вироку суду 19 січня 2006 року державним виконавцем Корюковець Я.В. державної виконавчої служби у Нововодолазькому районі Харківської області, в рамках виконавчого провадження, було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (а.с. 9).
Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 20.01.2020 на все моє майно накладено обтяження - арешт нерухомого майна (а.с. 6), при цьому згідно витягу майно у позивача відсутнє.
Згідно листа від 05.02.2020 № 5929 Нововодолазького районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на виконанні не перебуває виконавчий лист № 1-13, який виданий 19 серпня 2005 року Нововодолазьким районним судом Харківської області (а.с. 7).
Листом від 12.03.2020 № 8701 на запит позивача б/н від 28.02.2020 року було відмовлено в задоволені заяви щодо зняття накладеного арешту з майна, накладеного відповідно до виконавчого листа № 1-13, виданого 19 серпня 2005 року.
З відмовою Нововодолазького районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) щодо зняття накладеного арешту з майна позивач не погоджується, та вважає таку відмову незаконною, тому звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Відповідно до відзиву на позов відповідача від 10.11.2020 надати витяг з електронних баз щодо завершення вищевказаного виконавчого провадження неможливо, оскільки жодних матеріалів стосовно даного виконавчого провадження в базах не значиться у зв'язку з тим, що архів за 2006 рік знищено відповідно до Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 1 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст. 55 Закону України "Про виконавче провадження" ( у ред. на момент виникнення спірних правовідносин) арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження; винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Копія постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника не пізніше наступного після її винесення дня надсилається боржнику та відповідно до банків чи інших фінансових установ або органів, зазначених у частині другій цієї статті.
Аналіз наведених правових норм свідчить, що з метою забезпечення реального виконання рішення державний виконавець наділений повноваженнями щодо накладення арешту на майно боржника шляхом винесення відповідної постанови.
Водночас, відповідачем не надано доказів існування на момент розгляду справи у суді виконавчих проваджень, у межах яких позивач виступає боржником за вироком Нововодолазького районного суду Харківської області від 19 серпня 2005 року № 1-13.
Відповідно до ст. 38 Закону України "Про виконавче провадження" №606-XIV (в редакції, чинній на момент винесення постанови про арешт майна та на момент існування виконавчого провадження відносно позивача), у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.
Аналогічні норми містить й чинна редакція Закону України від 02.06.2016 №1404 "Про виконавче провадження", а саме ч. 1 ст.40.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 9.9 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 року №2274/5, строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік. Обчислення строків зберігання документів проводиться з 1 січня року, який іде за роком завершення їх діловодством. Згідно з пунктом 9.10 цього Порядку, завершені виконавчі провадження включаються в акт про вилучення виконавчих проваджень для знищення, якщо передбачений для них строк зберігання закінчився до 1 січня року, в якому складений акт. Виконавчі провадження, строки зберігання яких закінчилися, підлягають знищенню після затвердження акта про вилучення виконавчих проваджень для знищення керівником органу державної виконавчої служби, підпис якого скріплюється печаткою.
Аналогічні положення містяться у п.1 р.10, п. 2,4 р.11 Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями", затверджених наказом Мінюсту від 07.06.2017 за № 1829/5 якими визначено, що завершені виконавчі провадження та виконавчі провадження, за якими виконавчий документ повернуто без прийняття до виконання, підлягають передачі до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше 01 серпня поточного року та 01 лютого наступного року. Строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік. Справи (документи), які підлягають знищенню, включаються до акту про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду. Передані до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця виконавчі провадження включаються в акт про вилучення виконавчих проваджень для знищення, який формується Системою.
Наведене свідчить, що знищенню підлягають завершені виконавчі провадження, строк зберігання яких закінчився.
Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів того, що виконавче провадження завершено за інших обставин аніж його виконання, тоді як закінчення строку зберігання матеріалів цього виконавчого провадження не може слугувати підставою для відмови у відновленні порушених прав позивача.
Відповідно до ч.2 ст.59 Закону України "Про виконавче провадження" №1404 (в редакції, на момент звернення позивача до суду), у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Згідно з ч. 4 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" №1404, підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 12 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.
Частиною 5 статті ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" №1404 (в редакції, на момент звернення позивача до суду) передбачено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
З огляду на вищезазначене, суд вважає, що відповідачем не доведено наявність відкритого виконавчого провадження за вироком Нововодолазького районного суду Харківської області від 19 серпня 2005 року № 1-13 та не підтверджено належними доказами правомірності існування іншого виконавчого провадження за вищевказаним виконавчим документом.
Отже, арешт накладений на майно позивача за відсутності виконавчого провадження позбавляє можливості розпоряджатися своєю власністю, що буде набута в майбутньому, а тому підлягає скасуванню.
В той же час суд заважує, що ефективним способом захисту порушеного права позивача у спірних правовідносинах є саме зобов'язання відповідача зняти накладений арешт, яким поглинається вимога про визнання протиправною бездіяльності відповідача в частині незняття оскаржуваного арешту.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст. 255, ст. 287, ст. 293, ст. 295, ст. 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1 ) до Нововодолазького районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (вул. Донця Григорія, 6,Нова Водолага, Нововодолазький район, Харківська область,63202, код ЄДРПОУ - 34895423) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Зобов'язати Нововодолазький районний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) зняти арешт з майна ОСОБА_1 , що був накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 19.01.2006 (серія АА№071985, знято з оригіналу серії АА №051229).
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1 ) з Нововодолазького районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (вул. Донця Григорія, 6,Нова Водолага, Нововодолазький район, Харківська область,63202, код ЄДРПОУ - 34895423) суму судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).
Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч. 6 ст. 287 КАС України, а саме: протягом 10 днів з дати проголошення (підписання).
Роз'яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 11 листопада 2020 року.
Суддя Д.А. Волошин