Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
11 листопада 2020 року Справа № 520/14033/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зоркіної Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження за процедурою письмового провадження клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін по справі за позовом Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради “Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3” до Північно-східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку,
Позовні вимоги заявлені до Північно-східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку (ID моніторингу, UA-М-2020-09-07-000046) від 30.09.2020 за результатами публічної закупівлі Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради “Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3” (ID процедури закупівлі UA -2020-03-01-000016-а) в частині виявлених порушень та зобов'язань щодо усунення порушень; стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Північно-східного офісу Держаудитслужби на користь Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради “Обласна клінічна психіатрична лікарня №3” судових витрат в розмірі 9102.00 грн, з яких 2102.00 - судовий збір, 7000.00 грн. - витрати на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі відповідно до ст.262 КАС України без виклику сторін.
10.11.2020 на адресу суду відповідач надав клопотання, в якому просив суд розгляд справи №520/14033/2020 провести в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та клопотання відповідача, суд зазначає наступне.
Частиною 3 ст.166 КАС України визначено, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
З огляду на характер, зміст та сутність спірних правовідносин, а також те, що справа відкрита у спрощеному провадженні, суд доходить до висновку про можливість розгляду поданої заяви за процедурою письмового провадження без виклику сторін.
Частиною першою ст.257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. Відповідно до положень ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно п.2 ч.6 ст.262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Оскільки для повного та всебічного встановлення обставин справи характер спірних правовідносин та предмет доказування в даній справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін, зворотного відповідачем не наведено, клопотання останнього про розгляд справи в судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Окрім того, суд зазначає, що виходячи із змісту ст.159 КАС України, учасники справи викладають письмово свої пояснення у заявах по суті справи, якими для сторін є позовна заява, відзив на позов та відповідь на відзив, заперечення.
Сторони у справі поінформовані про основні процесуальні дії та забезпечені процесуальними документами суду, а докази відправлення кореспонденції до суду надані відповідною стороною і зберігаються у матеріалах справи (саме така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 03 жовтня 2017 року у справі "Віктор Назаренко проти України").
Аналогічна правова позиція викладене в ухвалі Верховного Суду від 03.12.2019 року у справі №820/5121/18.
Відповідач не обґрунтував, які є перешкоди для об'єктивного встановлення усіх обставин у справі та яким чином розгляд справи з викликом сторін у судове засідання цьому сприятиме.
Суд враховує також правову позицію Європейського суду з прав людини викладену у справі "Устименко проти України" від 29 жовтня 2015 року. Так, у пункті 41, зокрема, зазначено, що у справі порушувалося суто правове і технічне питання, а не питання факту або оцінки доказів. Суд неодноразово постановляв, що такі спори краще розглядати в рамках письмової процедури, а не за допомогою усних слухань.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого відповідачем клопотання та розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Керуючись положеннями ст. 248, 256,262 КАС України, суд,
Клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - залишити без задоволення.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала оскарженню не підлягає
Суддя Зоркіна Ю.В.