Справа № 148/641/20
Провадження №2/148/482/20
Іменем України
(заочне)
05 листопада 2020 року Тульчинський районний суд
Вінницької області
в складі: головуючого судді Саламахи О.В.,
за участю секретаря Немирівської Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тульчині за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, -
Представник Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» ( далі АТ КБ «Приватбанк») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, мотивуючи позовні вимоги тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 19.11.2012 ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 15000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору.
Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.
За ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а за ст. 608, 1218, 1219 ЦК України, у зв'язку зі смертю боржника припиняються лише ті зобов'язання, які нерозривно пов'язані з його особою і не можуть бути виконані іншою особою, у той час як у результаті спадкування до спадкоємця переходять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на час відкриття спадщини і не припинялися у наслідок його смерті, тобто обов'язки померлого боржника переходять до іншої особи - її спадкоємця.
За змістом ч. 2 ст. 1281 ЦК України, кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.
Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину протягом шести місяців з дня коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину (ч. 3 ст. 1281 ЦК України ).
На виконання вищезазначеної норми закону, позивачем 15.02.2019 була направлена претензія кредитора до Тульчинської державної нотаріальної контори та 03.04.2019 отримано відповідь, що з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 звернулися ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
Позивачем 15.10.2019 на адресу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 направлено претензію про сплату боргу ОСОБА_4 , однак дана претензія залишилась поза увагою.
За частиною 1 ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто у розмірі, що відповідає його частці у спадщині.
На дату смерті заборгованість ОСОБА_4 перед банком за кредитним договором становить 14450,55 грн., яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 14265,14 грн. та 185,41 грн. заборгованості за відсотками.
Вказані обставини стали причиною звернення позивача до суду з даним позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 заборгованість за кредитним договором від 19.11.2012 № б/у у розмірі 14450,55 грн. та судовий збір.
Ухвалою Тульчинського районного суду Вінницької області від 20.08.2020 (а.с. 83) відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» в частині позовних вимог пред'явлених до відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, оскільки дані особи померли.
В судове засідання представник позивача не з'явився. В матеріалах справи наявне клопотання від нього про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими поштовими повідомленнями про вручення судових повісток (а.с. 158-160), про причини своєї неявки суд не повідомили, у встановлений судом строк відзив не подали.
За таких обставин, суд ухвалив, розглянути справу заочно за відсутності відповідачів, на підставі наявних у справі даних і доказів, відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, в зв'язку з неявкою усіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази у справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Громадянин ОСОБА_4 19.11.2012 підписав анкету-заяву про приєднання до умов і правил надання банківських послуг позивача (а.с. 10). Відповідно до даної анкети-заяви ОСОБА_4 погодився з тим, що ця заява разом з Пам'яткою клієнта і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, що розміщені на офіційному сайті банку, складають між ним та банком договір банківських послуг.
Відповідно до розрахунку позивача, заборгованість ОСОБА_4 перед банком становить 14450,55 грн. (а.с. 8-9).
Позивачем на обгрунтування позовних вимог також надано Витяг з Умов та правил надання банківських послуг (а.с. 11-34).
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 06.05.2015 виконкомом Кинашівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області (а.с. 36), ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.
Позивач 20.12.2018 звернувся до Тульчинської державної нотаріальної контори з претензією кредитора, у якій просив повідомити чи відкривалась спадкова справа після смерті ОСОБА_4 та хто є спадкоємцем померлого (а.с. 38).
На надіслану банком претензію, Тульчинська державна нотаріальна контора 05.03.2019 надіслала відповідь, яку банк отримав 03.04.2019 (а.с. 39), що після смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрита спадкова справа. З заявами про прийняття спадщини звернулися ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 . Ні ім'я спадкоємців, які прийняли спадщину, видані свідоцтва про право на спадщину за законом.
Відповідно до копій листів-претензій від 02.10.2019 (а.с. 40-44), надісланих позивачем 15.10.2019 (а.с. 45-46) на адресу спадкоємців ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_1 , банк повідомив останніх про наявність заборгованості ОСОБА_4 перед банком у розмірі 14450,55 грн. Дану заборгованість банк пропонував сплатити відповідачам, як спадкоємцям.
Також, позивачем надано копію виписки за договором про рух коштів на банківському рахунку спадкодавця ОСОБА_4 (а.с. 120-125), однак суд до уваги даний доказ не бере в силу ч. 9 ст. 83 ЦПК України, оскільки позивачем копії вказаного доказу надіслано не відповідачам, а ОСОБА_4 (а.с. 138), тобто спадкодавцю, який помер і з позовом про стягнення боргу якого позивач звернувся до суду.
Відповідно до витребуваної судом копії спадкової справи до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 (а.с. 162-213), з заявами про прийняття спадщини після його смерті звернулися ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , в тому числі і як законний представник малолітньої ОСОБА_1 . Заяв інших осіб, які б бажали прийняти спадщину, матеріали спадкової справи не містять.
На ім'я ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , 17.11.2015 нотаріальною конторою видані свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/5 частину за кожним на спадкове майно - транспортний засіб та на ім'я даних осіб 08.09.2016 видані свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/5 частину спадкового майна - 1/3 частини квартири, що належала спадкодавцю.
Вирішуючи позов в частині позовних вимог пред'явлених до ОСОБА_1 , судом, відповідно до матеріалів спадкової справи, встановлено, що дана особа, згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 20.08.2009 виконкомом Кинашівської сільської ради, є ІНФОРМАЦІЯ_3 , а отже на день розгляду справи є неповнолітньою.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 ЦК України, повну цивільну дієздатність має особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).
За ст. 47 ЦПК України, здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову пред'явленого до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки вона є неповнолітньою і не має цивільної процесуальної дієздатності.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 127 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно ч. 2 ст. 608 ЦК України, зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.
Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно положень ст. 1219 ЦК України, не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
За ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
За частиною 1 ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто у розмірі, що відповідає його частці у спадщині.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1281 ЦК України (в редакції чинній на 03.04.2019 редакції), спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.
Відповідно до частин третьої та четвертої вказаної статті, якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Суд вважає, що позивач дізнався про прийняття спадщини/одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину 03.04.2019, коли отримав відповідь з Тульчинської державної нотаріальної контори про те, що з заявою про прийняття спадщини звернулися відповідачі та на їх ім'я видані свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с. 39).
В даному випадку слід застосовувати положення ст. 1281 ЦК України в редакції чинній саме на 03.04.2019, частиною третьою якої встановлено, що якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.
Разом з тим, позивач, дізнавшись 03.04.2019 про прийняття спадщини/одержання спадкоємцями свідоцтва про право на спадщину, до спадкоємця з претензією (пред'явив вимогу) звернувся 15.10.2019 (а.с. 45-46), тобто після спливу зазначеного шестимісячного строку (строк сплив 03.10.2019).
Таким чином, оскільки судом встановлено, що позивач АТ КБ «Приватбанк» не пред'явив вимоги до спадкоємців у строк встановлений частиною третьою статті 1281 ЦК України, він (позивач) позбавляється права вимоги до спадкоємців.
Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати понесені позивачем - судовий збір у розмірі 2102 грн., не відшкодовується.
На підставі викладеного, керуючись ст. 35, 526, 530, ч. 2 ст. 608, 1218, 1219, ч. 1 ст. 1220, 1281 ЦК України, ст. 47, 76-81, 141, 263- 265, 280-282 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу кредитором спадкодавця відмовити.
Судові витрати - судовий збір у розмірі 2102 грн. залишити за позивачем.
Заочне рішення може бути переглянуто Тульчинським районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: