Справа №: 610/1450/20 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження №: 11-кп/818/2956/20 Головуючий апеляційної інстанції: ОСОБА_2
Категорія: Звільнення засудженого за хворобою
03 листопада 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , з участю прокурора ОСОБА_6 , засудженого ОСОБА_7 , його захисника ОСОБА_8 , без участі інших учасників, а саме представника ВК № 73, належним чином повідомлених про розгляд справи, розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові дану справу за апеляційною скаргою захисника засудженого на вирок Балаклійського районного суду Харківської області від 13 07 2020 року, -
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_8 про звільнення від відбування покарання за хворобою засудженого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
На вищевказану ухвалу суду першої інстанції захисником засудженого ОСОБА_7 - адвокатом ОСОБА_8 подано апеляційну скаргу, в якій викладено прохання про скасування ухвали та задоволення її клопотання про звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання, як такого, що захворів на тяжку хворобу.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні її клопотання, оскільки під час розгляду справи жоден з учасників процесу не оспорював той факт, що хвороба ОСОБА_7 належить до тяжких і входить до переліку захворювань, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання (ВІЛ IV клінічна стадія).
Вказує, що хвороба суттєво впливає на організм ОСОБА_7 , викликає ряд супутніх захворювань та занижує якість його життя.
Крім того, зазначає, що під час епідемії СОVID-19 для ОСОБА_7 з'явилися нові суттєві ризики. Він входить до груп пацієнтів, для яких зараження коронавірусом з великою долею вірогідності стане фатальним. Його організм не здатен боротися з вірусами через практично повну відсутність імунітету. Умови установ виконання покарань є ідеальними для розповсюдження коронавірусної хвороби, а тому знаходячись там, ОСОБА_7 кожного дня ризикує.
Позиції учасників апеляційного провадження.
Засуджений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_8 просили про задоволення апеляційної скарги та наполягали на звільненні ОСОБА_7 від відбування покарання за хворобою.
Прокурор в судовому засіданні не вбачала підстав для задоволення апеляційної скарги захисника засудженого, вважаючи рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді, доводи засудженого та його захисника, думку прокурора, перевіривши представлені матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи вироком Деснянського районного суду м.Києва від 25 10 2016 року ОСОБА_7 засуджено за ч.4 ст.187 КК України до 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного майна.
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 11 05 2019 року, за наявності вироків Оболонського районного суду м. Києва від 04 04 2016 року та Деснянського районного суду м.Києва від 25 10 2016 року, на підставі ст. 70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного майна.
Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 19 11 2019 року на підставі ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_7 зараховано строк попереднього ув"язнення з 19 03 2015 року по 25 01 2018 року із розрахунку один день попереднього ув"язнення за два дні позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання: 19 03 2015 року, кінець строку: 12 05 2026 року.
У зв'язку із захворюванням на туберкульоз легень 16 10 2019 року ОСОБА_7 прибув до Покровської виправної колонії (№17). Як вбачається із характеристики, засуджений ОСОБА_7 за час лікування та відбування покарання в установі характеризується негативно, допускав порушення режиму тримання, за що мав два стягнення, заохочень не має. Підтримує рівні взаємовідносини з іншими засудженими, адекватно реагує на критику в свою адресу. Намагається дотримуватися правомірних та ввічливих взаємин з персоналом. Намагається утримувати у чистоті та порядку спальне місце та приліжкову тумбочку, не завжди має охайний зовнішній вигляд. Не приділяє уваги до необхідності дбайливого ставлення до майна установи і предметів, якими користується. До виконання передбачених законом вимог персоналу установи ставиться не завжди сумлінно через особисту неорганізованість. Умисно уникає виконання робіт із самообслуговування, не бачить необхідності у самостійному їх виконанні. Свідомо уникає виконання робіт по благоустрою установи або перекладає їх виконання на інших засуджених. Під наглядом намагається дотримуватись вимог пожежної безпеки і безпеки праці. Підтримує зв'язки з рідними шляхом телефонних переговорів, отримує посилки та бандеролі. Має позов на суму 19922,60 грн., але ініціативи в його погашення не проявляє.
До цього засуджений ОСОБА_7 в місцях позбавлення волі знаходився з 19 03 2015 року. За час утримання у Київському слідчому ізоляторі, характеризувався негативно, допускав порушення режиму тримання, за що мав вісім стягненнь. Заохочень не мав.
З 02 10 2019 року по 16 10 2019 року відбував покарання у ДУ «Райківська ВК №73», де характеризувався посередньо, режим тримання не порушував, стягнень та заохочень не мав.
Як регламентовано ч.2 ст. 84 КК України особа, яка після вчинення злочину або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання, може бути звільнена від покарання або від подальшого його відбування. При вирішенні цього питання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, характер захворювання, особу засудженого та інші обставини справи.
Як вбачається з висновку лікарсько-консультативної комісії про медичний огляд засудженого щодо наявності захворювання, визначеного Переліком захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання від 01 07 2020 року, засудженому ОСОБА_7 встановлено діагноз: ВІЛ-інфекція, IV клінічна стадія, яка на теперішній час не набула характеру прогресування.
У вказаному висновку також зазначено, що на тяжку хворобу ОСОБА_7 захворів до ув'язнення, на теперішній час завершив курс протитуберкульозного лікування, отримує курс профілактичного протитуберкульозного лікування, симптоматичне та дезінтоксикаційне лікування. Від прийому ВААРТ відмовився за власними переконаннями.
Враховуючи викладене, висновком лікарсько-консультативної комісії хоча і підтверджується належність хвороби, на яку хворіє засуджений ОСОБА_7 до Переліку захворювань, які є підставою для подання матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, проте, на думку колегії суддів, дана хвороба, враховуючи відсутності її прогресування, не перешкоджає відбуванню покарання засудженим.
Посилання захисника на відсутність в установі відбування покарань належних умов для перебування засудженого та належного лікування, не знайшло свого підтвердження, оскільки при установі, в якій відбуває покарання ОСОБА_7 функціонує профільна лікарня, де проходять лікування засуджені саме з аналогічним діагнозом. Крім того, колегія суддів не може залишити поза увагою факт наявності інформації про відмову засудженого ОСОБА_7 від отримання лікування, шляхом прийому ВААРТ.
Колегія суддів враховує також тяжкість вчиненого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, особу засудженого, який раніше неодноразово судимий, а за час відбування покарання мав негативні характеристики та на шлях виправлення не став.
Враховуючи вищенаведене, підстав для звільнення засудженого ОСОБА_7 від відбування покарання на підставі ст. 84 КК України колегія суддів не вбачає, у зв'язку з чим апеляційна скарга захисника засудженого є такою, що задоволенню не підлягає.
Керуючись ч.6 ст.9, ст.7, 392, 393, 404, 405, п.1 ч.1 ст.407, 418, 419, 423, 424-426 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Балаклійського районного суду Харківської області від 13 07 2020 року про відмову в задоволенні клопотання захисника засудженого ОСОБА_7 про звільнення засудженого від відбування покарання за хворобою, - залишити без змін.
Апеляційну скаргу захисника засудженого, - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Оскарження даної ухвали, у відповідності до ч.2 ст.424 КПК України, в касаційному порядку не передбачено, оскільки така ухвала не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню.
Судді
___________ _____________ __________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4