Житомирський апеляційний суд
Справа №275/884/20 Головуючий у 1-й інст. Миколайчук П. В.
Категорія ст.122-4 КУпАП Доповідач Жизнєвський Ю. В.
11 листопада 2020 року м.Житомир
Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого судді Жизнєвського Ю.В.
за участі:
особи, щодо якої
складено протокол
про адміністративне
правопорушення ОСОБА_1
представника ОСОБА_1
- адвоката Луговського Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі адміністративну справу за апеляційною скаргою адвоката Луговського Ю.В. на постанову Брусилівського районного суду Житомирської області від 29 вересня 2020 року,
Постановою Брусилівського районного суду Житомирської області від 29 вересня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП та звільнено його від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення, оголосивши йому зауваження, а провадження у справі закрито.
ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 03.09.2020, о 06.40 год., на 70 км. автомобільної дороги Київ - Чоп , керуючи автомобілем Land - Rover, д.н.з. НОМЕР_1 , після зіткнення з автомобілем Mersedes - Benz, д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричіпом Schmits, д.н.з. НОМЕР_3 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, поїхав з місця ДТП. Тим самим порушив п. 210-а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП.
Не погоджуючись з даним рішенням суду першої інстанції представник ОСОБА_1 - адвокат Луговський Ю.В. подав апеляційну скаргу в якій просить зазначену вище постанову Брусилівського районного суду скасувати та постановити нову, якою провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ст.122-4 КУпАП закрити, на підставі п.4 ст.247 КУпАП, або змінити оскаржувану постанову, без визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення. Крім цього, просить поновити йому строк на апеляційне оскарження вищевказаної постанови, оскільки дане рішення його підзахисний отримав лише 09.10.2020.
Аргументуючи свої апеляційні вимоги вказує, що ОСОБА_1 вчинив інкриміноване йому адміністративне правопорушення у стані крайньої необхідності, посилається при цьому на відповідні положення ст.18, п.4ч.1 ст.247 КУпАП та постанови Верховного суду № 686/5225/17 від 21.12.2018.
Вказує, що місце вчинення ДТП, до якої причетний його підзахисний, останній залишив у зв'язку з тим, що відвозив свого сина до аеропорту в м. Київ. При цьому, автомобіль, яким ОСОБА_1 керував на момент вчинення ДТП він залишив на місці пригоди, оскільки подальший рух до вищевказаного аеропорту здійснював на автомобілі свого знайомого, який прибув на місце ДТП та в салоні пошкодженого автомобіля залишився чекати працівників поліції, оскільки самостійно відвозити сина ОСОБА_1 до аеропорту відмовився.
Також зазначає, що перед тим, як залишити місце пригоди ОСОБА_1 кілька разів телефонував до поліції, на що від оператора отримував відповіді про те, що вільних екіпажів немає і потрібно чекати.
В підтвердження відсутності вини свого підзахисного, а саме факту залишення останнім місця ДТП, адвокат Луговський Ю.В. вказує, що після того, як ОСОБА_1 відвіз свого сина до м. Києва, то він повернувся на місце пригоди, де відносно нього працівники поліції склали протокол про адміністративне правопорушення.
Крім цього, посилається на те, що відповідно до ст.284 КУпАП, у разі оголошення усного зауваження повинна виноситись постанова про закриття провадження у справі.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його представника Луговського Ю.В., які підтримали подану апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна адвоката Луговського Ю.В. підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Згідно положень ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.
З оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції вказаних вимог закону не дотримався, а саме належним чином не з'ясував всіх обставин справи, не встановив чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Так, мотивуючи вину ОСОБА_1 у вчиненні останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП суд послався на наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення, серії ДПР18 № 531267 від 03.09.2020; схему місця ДТП від 03.09.2020 та письмові пояснення ОСОБА_1 від того ж числа.
В свою чергу, згідно диспозиції ст.122-4 КУпАП, об'єктивною стороною даного адміністративного правопорушення є залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Відповідно до п.2.10 розд.2 ПДР України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний:
- негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил;
- не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди;
- вжити можливих заходів для надання до медичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров'я;
- у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті «г» пункту 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки;
- у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред'явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди;
- повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських;
- вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди; до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 вчинив усі можливі дії, передбачені ПДР України, які повинен вчинити водій причетний до ДТП, а саме: зупинив транспортний засіб, яким керував; не переміщав даний транспортний засіб з місця пригоди; повідомив про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції.
Що ж до факту тимчасового залишення ОСОБА_1 місця ДТП, то даний факт не може кваліфікуватись, як об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, оскільки останній по приїзду працівників поліції, самостійно, без будь-якого постороннього примусу, в тому числі і з боку правоохоронних органів, повернувся на місце пригоди, де відносно нього було складено зазначений вище протокол про адміністративне правопорушення та відібрано письмові пояснення. Причиною даної тимчасової відсутності останнього була необхідність доставити свого сина до аеропорту в м. Київ, звідки останній мав вирушати на навчання до м. Лондон. При цьому, на період своєї відсутності автомобіль, яким ОСОБА_1 керував та документи на нього він залишив на місці пригоди у свого знайомого. Вищевказане підтверджується: письмовими поясненнями ОСОБА_1 , рапортом інспектора поліції та копією авіаквитка.
Таким чином, вищевказане у своїй сукупності свідчить про відсутність події і складу в діях ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП.
Відповідно до вимог п.1 ст.247 КУпАП, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення провадження у справі підлягає закриттю.
З приводу апеляційних вимог адвоката Луговського Ю.В. про закриття провадження за п.4 ч.1 ст.247 КУпАП, то вони є безпідставними, оскільки дії ОСОБА_1 не підпадають до категорії дій вчинених в стані крайньої необхідності в розумінні ст. 18 КУпАП.
Що ж до вимог апелянта про закриття справи за ч.2 ст.284 КУпАП, без визнання вини ОСОБА_1 , то вони також не можуть бути задоволеними, оскільки, в розумінні ст.22 КУпАП малозначність діяння є підставою звільнення від адміністративної відповідальності, а не підставою, що виключає провадження у справі.
В свою чергу, апеляційні вимоги адвоката Луговського Ю.В. про поновлення йому строків на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Луговського Ю.В. - задовольнити частково.
Постанову Брусилівського районного суду Житомирської області від 29 вересня 2020 року відносно ОСОБА_1 за ст.122-4 КУпАП - скасувати, а провадження по справі закрити, у зв'язку з відсутністю події і складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: