Провадження № 11-кп/803/2515/20 Справа № 188/683/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
04 листопада 2020 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого судді-доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040530000094 за апеляційними скаргами прокурора Петропавлівського відділу Павлоградської місцевої прокуратури ОСОБА_9 , адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 27 травня 2020 року відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Першотравенськ, Дніпропетровської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 20.04.2005 Петропавлівським районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 152, ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 104 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки;
-18.11.2008 Петропавлівським районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ст. 69, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 125, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, на підставі ст.71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Петропавлівського районного суду від 20.04.2005 та призначене остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 2 місяці;
-16.05.2012 Першотравенським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 345, ч. 2 ст. 187, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років;
-25.02.2013 Першотравенським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання покарань за цим вироком та вироком від 16.05.2012 призначене остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 1 місяць; звільнений 18.04.2016 по відбуттю строку покарання;
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,-
У провадженні Дніпровського апеляційного суду перебувають матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами прокурора Петропавлівського відділу Павлоградської місцевої прокуратури ОСОБА_9 , адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 27 травня 2020 року відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 121 КК України.
Вироком Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 27 травня 2020 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та призначено йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк десять років.
Запобіжний захід ОСОБА_7 у виді тримання під вартою залишено до набрання вироком законної сили, але не більше, ніж до 11 липня 2020 року.
Ухвалою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 22 липня 2020 року виправлено описку в резолютивній частині вироку Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 27 травня 2020 року, а саме зазначено, що запобіжний захід ОСОБА_7 у виді тримання під вартою продовжено до набрання вироком законної сили, але не більше ніж на 60 днів.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 24 липня 2020 року відмовлено в задоволенні клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 .
Прокурором до початку судового розгляду заявлено клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в якому просив обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування вимог клопотання прокурора зазначив, що під час досудового слідства було встановлено наявність ризиків , передбачених ст. 177 КПК України, а саме можливість переховуватися від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, можливість обвинуваченого здійснити тиск на свідків по даному кримінальному провадженні, а на даний час зазначені ризики не зменшились та не перестали існувати.
Крім того, прокурор зазначив, що обвинувачений ніде не працює, не одружений, дітей немає, проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , міцних соціальних зв'язків немає.
А також обвинувачений ОСОБА_7 , перебуваючи на свободі здійснює тиск на свідків, що підтверджується матеріалами іншого кримінального провадження за фактом погроз вбивством, яке було розпочато за заявою ОСОБА_10 28.07.2020 року, у зв'зку з протиправними діями ОСОБА_7 свідок ОСОБА_10 вимушений був змінити місце свого проживання у зв'язку з реальною загрозою своєму життю та здоров'ю.
Заслухавши суддю-доповідача, думку сторін кримінального провадження, розглянувши клопотання прокурора, обговоривши його доводи, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 405 КПК апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених цією главою, а згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 331 КПК під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як зокрема, законний арешт або затримання особи, здійснені з метою при провадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.
В силу вимог ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
27 травня 2020 року стосовно ОСОБА_7 постановлено обвинувальний вирок за ч. 2 ст. 121 КК України.
При ухваленні вироку судом першої інстанції до обвинуваченого ОСОБА_7 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, який в подальшому не було продовжено апеляційним судом.
Як вбачається з матеріалів провадження, 25 липня 2020 року обвинуваченого ОСОБА_7 було звільнено з місць позбавлення волі на підставі ухвали Дніпровського апеляційного суду від 24 липня 2020 року.
Перевіряючи обґрунтованість підозри (обвинувачення) як підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання ОСОБА_7 під вартою, апеляційний суд виходить з того, що відомості, які дають підстави обвинувачувати ОСОБА_7 у вчиненні вказаного злочину, наведені в оскаржуваному вироку суду і такі відомості будуть перевірені апеляційний судом під час розгляду апеляційної скарги по суті та в її межах.
Крім того, згідно з пунктом 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, …після спливу певного часу подальше існування обґрунтованої підозри перестає само по собі бути підставою для позбавлення свободи, а суди зобов'язані обґрунтовувати рішення про продовження тримання під вартою іншими підставами які мають бути чітко вказані (Єлоєв проти України від 06 листопада 2008 року пп. 59-61 та рішення «Свершов проти України» від 27 листопада 2008 року пп.63-65).
Перевіряючи клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на наявність ризиків, апеляційний суд прийшов до висновку, що на даний час наведені прокурором ризики перестали існувати.
Так, в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, зазначено, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватись в світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бакчиєв проти Молдови).
Беручи до уваги, що обвинувачений після звільнення з місць позбавлення волі з'являвся в судові засідання, 05.10.2020 року не з'явився в судове засідання з поважних причин, повідомивши про це суд апеляційної інстанції, що свідчить про те, що ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України перестав існувати.
Крім того, вже постановлено обвинувальний вирок відносно ОСОБА_7 , а тому всі необхідні процесуальні слідчі дії проведені, допитані свідки, відтак на даний час впливати на їх показання ОСОБА_7 не зможе.
А також в матеріалах провадження відсутня будь-яка інформація на підтвердження того, що ОСОБА_7 обвинувачувався у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а тому ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення також відсутній.
Посилання прокурора у клопотанні на те, що обвинувачений ніде не працює, не одружений, дітей немає, проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , міцних соціальних зв'язків немає, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки апеляційний суд вказані обставини та особу обвинуваченого враховує в сукупності з іншими обставинами, а саме з відсутністю встановлених судом ризиків.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання ОСОБА_7 під вартою необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 177, 194, 331, 405, 407, 419 КПК, апеляційний суд, -
В задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді :
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4