Провадження № 11-кп/803/3124/20 Справа № 171/459/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
05 листопада 2020 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника-адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, кримінальне провадження № 12020040410000036 за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на вирок Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2020 року щодо ОСОБА_8 та заперечення представника потерпілого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 на вказану апеляційну скаргу, -
цим вироком
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Апостолове Дніпропетровської області, громадянина України, маючого професійно-технічну освіту, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України та призначено йому покарання:
- за ч. 1 ст. 125 КК України - у виді 100 годин громадських робіт;
- за ч. 1 ст. 185 КК України - у виді 1 року обмеження волі;
- за ч. 3 ст. 185 КК України - у виді 3 років позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 289 КК України - у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено ОСОБА_8 покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.
Строк відбуття покарання ОСОБА_8 ухвалено рахувати після набрання вироком законної сили з моменту фактичного затримання.
Цивільний позов ОСОБА_9 , - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 1 467,20 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди 3000,00 грн.
Вирішено долю речових доказів та судових витрат.
Вказаним вироком ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні наступного.
Приблизно о 16 годині 40 хвилин 06.01.2020 року, ОСОБА_8 , приїхав до своєї знайомої ОСОБА_11 , котра проживає за адресою: АДРЕСА_2 , де перебуваючи у вказаному місці між ОСОБА_8 та ОСОБА_11 виникла сварка на ґрунті особистих неприязних відносин, в ході якої у ОСОБА_8 виник злочинний умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_11 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_8 , схопив ОСОБА_11 за одяг та поваливши її на землю наніс один удар ногою в область тазу останньої. Після цього ОСОБА_8 схопив совкову лопату та плоскою металевою частиною наніс ОСОБА_11 один удар в область спини справа у верхню третину та два удари в область голови.
В результаті злочинних дій ОСОБА_8 , потерпілій ОСОБА_11 згідно висновку експерта № 307 від 25.02.2020 було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: синців правого ока, лівої вушної раковини, лівої бічної поверхні шиї, задньої поверхні правого плеча, тильної поверхні правої кисті, задньої поверхні правого передпліччя, зовнішньої поверхні правої гомілки з переходом на колінний суглоб з садном нижнього краю синця, синець нижньої третини лівого стегна на передній поверхні, садна правої виличної області, правої лобної області, волосистої частини голови у лобній частині, зовнішньої поверхні лівого стегна, які за своїм характером, як у сукупності так і кожне окремо, відносяться до тілесних ушкоджень легкого ступеню тяжкості, що мають незначні скороминучі наслідки.
Крім того, приблизно о 10:00 год. 13.01.2020 року, ОСОБА_8 , перебуваючи поблизу Приватного підприємства «Я Вікторія», що розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Апостолове, вул. Лісна, 1, де на автостоянці вказаного підприємства побачив автомобіль марки ВАЗ 21070, реєстраційний номер НОМЕР_1 , котрий належить раніше йому знайомому ОСОБА_9 . В цей час у ОСОБА_8 виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна з вказаного автомобіля, він відкрив незачинені водійські дверцята та таємно викрав майно належне ОСОБА_9 , а саме: чоловічу шкіряну барсетку, вартістю 2045 гривень 56 копійок, в якій знаходилися грошові кошти у сумі 200 гривень, зв'язку ключів, та з місця вчинення злочину зник, обернувши викрадене на свою користь, та заподіявши ОСОБА_9 , матеріальну шкоду на загальну суму 2245 гривень 56 копійок.
Крім цього, приблизно о 10 годині 20 хвилин 13.01.2020 року, проходячи поблизу гаражу, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_12 , у ОСОБА_8 виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна з даного гаражу.
Після чого, ОСОБА_8 , шляхом підбору ключа, котрий знаходився в раніше викраденій ним барсетці, відчинив ворота гаражу, проник в середину, звідки, таємно, повторно, умисно, викотив з гаражу на вулицю мопед марки «Suzuki Adress AG100Т», номер рами № НОМЕР_2 зеленого кольору, вартістю 10 755 гривень 17 копійок, який належить ОСОБА_12 . Після цього ОСОБА_8 з місця злочину зник, спричинивши потерпілій ОСОБА_12 матеріальну шкоду на загальну суму 10 755 гривень 17 копійок.
Також, ОСОБА_8 , викрав з полиці гаражу випрямляч зарядного універсальний «ВЗУ 12/6-5 Жигулі», вартістю 900 гривень та кабель «КГ 2x2.5 ЄвроСтандарт» довжиною 20 метрів, вартістю 367 гривень 20 копійок, обернувши викрадене на свою користь. При цьому ОСОБА_8 заподіяв потерпілому ОСОБА_9 майнову шкоду на загальну суму 1 267 гривень 20 копійок.
В апеляційній скарзі:
- захисник обвинуваченого вважає призначене покарання занадто суворим, просить вказаний вирок, в частині призначеного покарання, змінити та призначити покарання у вигляді позбавлення волі на 5 років із звільненням ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.
Захисник зазначає, що на досудовому слідстві ОСОБА_8 активно сприяв розкриттю злочину, показував спосіб та механізм вчинення злочину, повернув викрадене потерпілим, але судом першої інстанції не враховано в якості обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_8 , - щире каяття, часткове усунення заподіяної шкоди, активне сприяння розкриттю злочину. ОСОБА_8 щиро розкаявся та попросив вибачення у потерпілих, що зазначено у вироку суду в показаннях ОСОБА_8 .
Також захисник зазначає, що ОСОБА_8 служив в добровольчому батальйоні в складі військових сил України і приймав участь в антитерористичній операції на сході України в період 2014-2015 років. Після цього у нього погіршились стосунки в родині: дружина вирішила розлучитись з ним.
На зазначену апеляційну скаргу представник потерпілого ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_10 подав заперечення, в яких просив апеляційну скаргу захисника обвинуваченого залишити без задоволення, а вирок суду, - без змін.
На його думку, вирок суду є законним та обґрунтованим, оскільки він винесений по повністю з'ясованих обставинах, що мають значення для справи за правильного застосування норм процесуального та матеріального права.
Також представник потерпілого зазначає, що потерпілий ОСОБА_9 хворіє на ДЦП і є інвалідом 1-ї групи, самостійно ногами ходити може з труднощами, а тому викрадений ОСОБА_8 мопед був єдиним засобом пересування потерпілого. Обвинувачений взагалі не відшкодував потерпілому ОСОБА_9 завдані збитки.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, яка просила апеляційну скаргу захисника обвинуваченого залишити без задоволення, а вирок суду, - без змін, захисника обвинуваченого, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з вимогами ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченим цим кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Перевіркою наявних матеріалів встановлено, що суд першої інстанції вказаних вимог дотримався у повному обсязі.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень при обставинах, викладених у вироку, а також правильність кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, - вірні та ґрунтуються на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінці сукупності доказів з точки зору належності, допустимості та достовірності.
Доведеність вини та правильність юридичної кваліфікації скоєного ніким з учасників судового розгляду не оскаржується, а тому апеляційним судом не перевіряється.
Відносно доводів апеляційної скарги захисника обвинуваченого щодо призначення ОСОБА_8 покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, колегія суддів зазначає.
Згідно ст. 65 КК України суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Як вбачається з вироку, при обранні обвинуваченому ОСОБА_8 виду та міри покарання, суд першої інстанції врахував обставини, при яких скоєно кримінальні правопорушення, тяжкість скоєних обвинуваченим кримінальних правопорушень, які згідно ст. 12 КК України відносяться: за ч. 1 ст. 125 КК України до кримінального проступку; за ч. 1 ст. 185 КК України до кримінального проступку; за ч. 3 ст. 185 КК України до тяжкого злочину; за ч. 2 ст. 289 КК України до тяжкого злочину, та дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався, на обліку у лікаря-нарколога, лікаря-психіатра не перебуває, не працює.
Обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченому відповідно до ст. ст. 66, 67 КК України, судом першої інстанції не встановлено.
На підставі ст. 70 КК України суд призначив ОСОБА_8 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.
Зазначений висновок суду першої інстанції є обґрунтованим, відповідає вимогам ст. ст. 65-67 КК України, а призначене судом покарання у відповідності до ст. 50 КК України є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_8 , та для запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Як вбачається з наявних матеріалів, ОСОБА_8 скоїв не одну крадіжку, заволодівши майном потерпілих, в тому числі і з проникненням в приміщення.
Крім цього ОСОБА_8 заволодів мопедом потерпілого, який є інвалідом і про це було відомо ОСОБА_8 . Вказане свідчить про відверте нехтування ОСОБА_8 загально прийнятими нормами моралі та зневажливість його ставлення до інваліда, який використовував свій мопед у повсякденному житті.
Також колегія суддів враховує і практику рішень Європейського суду з прав людини. Так, в справі “Скополла проти Італії” від 17.09.2009 року, Високий суд зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Тому, підстав для призначення більш м'якого покарання ОСОБА_8 , або застосування до нього ст. 75 КК України, як того просить захисник обвинуваченого у своїй апеляційній скарзі, - колегія суддів не вбачає.
Істотних порушень норм права, які тягнуть за собою обов'язкове скасування або зміну вироку суду першої інстанції під час перевірки кримінального провадження в порядку апеляційної процедури, - не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що вирок суду є законним та обґрунтованим, та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги захисника обвинуваченого.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Вирок Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2020 року щодо ОСОБА_8 , - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення, і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4