Справа № 761/8304/20
Провадження № 2/761/6455/2020
(заочне)
10 листопада 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва:
у складі:
головуючого судді Осаулова А.А.
за участю секретаря судових засідань Вольда М.А.
представника позивача: Кузьміна В.І., Герасименко Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві в спрощеному позовному провадженні в заочному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» про відшкодування пені, 3 % річних та інфляційних витрат, -
У березні 2020 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі по тексту - відповідач), відповідно до якого просив стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти пені в сумі - 35 456,66 грн., інфляційні витрати в сумі - 40551,93 грн. та три відсотки річних - 10 714,20 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30 вересня 2019 року постановою Верховного суду у складі колегії судців Касаційного адміністративного суду у справі №826/15630/16 касаційну скаргу ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича - задоволено частково та визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" щодо не включення ОСОБА_1 до Переліку рахунків вкладників для виплати гарантованої суми відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а також зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова О.Ю. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стосовно рахунку № НОМЕР_1 , відкритого на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на суму 103 211,44 грн. Відповідно заяви на видачу готівки НОМЕР_3 від 19.12.2019 року з розрахунку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було здійснено перерахування коштів в розмірі 103211,44 грн. Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 цього Кодексу, за весь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення. Отже, відповідач своїми діями щодо несвоєчасного повернення коштів позивачу порушив вимоги законодавства щодо виконання грошового зобов'язання. Зокрема, за умовами ст.ст.27, 28 Закону України «Про систему гарнатування вкладів фізичних осіб» Фонд мав би провести виплату коштів позивачу не пізніше 30-ти днів з дня початку процедури вивдення банку з ринку, з тому із врахуванням початку виплату Фондом коштів вкладниками вказаного банку з 15.07.2016 року по 19.12.2019 року позивачем розраховано інфляційні витрати та 3% річних, а також пеню за період з 19.12.2018 року по 19.12.2019 року.
Відзив на позов відповідачем подано не було.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, але направив до суду клопотання про закриття провадження у справі, заперечення проти позову не подавав.
Оскільки, сторона позивача не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи і відповідно до ст. ст. 169, 224 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Як передбачено ч.1 ст.211 ЦПК України, розгляд справи відбувається в судовому засіданні.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17 березня 2020 року відмовлено у відкритті провадження у вказаній справі.
Між тим, постановою Київського апеляційного суду від 10 червня 2020 року вказану ухвалу було скасовано та справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду, оскільки спір є цивільно-правовим.
У відповідності до розпорядження про повторний автоматичний розподіл справи від 27.08.2020 року вказану справу було перерозподілено на суддю Осаулова А.А., який ухвалою від 28.08.2020 року призначив її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін.
Протокольною ухвалою суду від 10.11.2020 року до матеріалів справи долучено постанову Верховного суду від 30.09.2019 року.
Ухвалою суду від 10.11.2020 року було відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у цивільній справі №761/8304/20.
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено у судовому засіданні, що 05.05.2016 між позивачем та ПАТ «Банк Михайлівський» було укладено договір № 980-019-000002497 банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)», за умовами якого Банк відкриває клієнту на його ім'я поточний рахунок № НОМЕР_1 в гривні для зберігання грошей клієнта і здійснює його розрахунково-касове обслуговування за допомогою платіжних інструментів, відповідно до вимог чинного законодавства України.
Цього ж дня, між позивачем та ТОВ «ІРЦ» було укладено договір №980-019-000233286 «Суперкапітал» (новий, з виплатою процентів в кінці строку), за умовами якого позивачем було передано у власність ТОВ «ІРЦ» на строк до 05.09.2016 грошові кошти у сумі 102 668 грн, з подальшим їх поверненням, з урахуванням нарахованих відсотків. На виконання умов цього договору, платіжним дорученням від 05.05.2016 №634931 на розрахунковий рахунок ТОВ «ІРЦ» позивачем перераховано кошти у розмірі -102 668,00 грн (банк платника - ПАТ «Банк Михайлівський»). На поточний рахунок позивача № НОМЕР_1 з рахунку ТОВ «ІРЦ» було здійснено перерахування коштів в розмірі 102 668,00 грн. з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором №980-019-000233286 від 05.05.2016», а також в сумі 1002,79 грн. з призначенням платежу «Оплата процентів по договору № 980-019-000233286 від 05.05.2016».
Вказані обставини встановлені за постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 11.05.2017 року та постановою від 30.09.2019 року Верховного суду у складі колегії судців Касаційного адміністративного суду у справі №826/15630/16, а тому у відповідності до вимог ч.4 ст.82 ЦПК України доказуванню не підлягають.
На підставі рішення Національного банку України від 23.05.2016 №14/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних» Виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення від 23.05.2016 №812 «Про затвердження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора», яким розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк Михайлівський» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 23.05.2016 до 22.06.2016. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення №991 від 13.06.2016 «Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський», яким продовжено строки тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» до 22.07.2016. Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» призначено Ірклієнка Ю.П.
Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб -а здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» Ірклієнка Ю.- №27/1 від 24.05.2016 створено комісію по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними.
Відповідно до рішення Правління Національного банку України №124-рш від
19.05.2016«Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №1213 від 12.07.2016, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» з 13.07.2016 по 12.07.2018 включно; призначено Уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський» Ірклієнку Ю.П. строком на два роки з 13.07.2016 по 12.07.2018.
Наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Ірклієнка Ю.П. №2 від 13.07.2016 продовжено роботу комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними на строк 6 місяців з дня початку ліквідаційної процедури ПАТ «Банк Михайлівський».
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1702 змінено Уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський», призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський» Волкову О.Ю. з 05.09.2016 року, а з 15.07.2016 розпочато виплати гарантованої суми вкладникам.
Положеннями ч. 5 ст. 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
Статтею 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.
Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, передбачений ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку); нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку; зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), поєднанням боржника і кредитора в одній особі; нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед вкладниками та кредиторами.
За умовами ч. 5 ст. 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються. У разі призначення уповноваженої особи Фонду, якій делеговано Фондом повноваження щодо складення реєстру акцептованих вимог кредиторів, кредитори заявляють про свої вимоги до банку такій уповноваженій особі Фонду.
Отже, стягнення коштів здійснюються виключно в межах Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.
Таким чином, виконавча дирекція Фонду затверджує загальний реєстр виключно на підставі переліку вкладників, складеного та наданого уповноваженою особою.
Зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до Закону перед вкладником виникає виключно після включення його до Переліку вкладників, подання щодо нього додаткової інформації та затвердження змін до Загального реєстру вкладників.
В подальшому постановою від 30.09.2019 року Верховного суду за наслідками розгляду касаційної скарги позивача ОСОБА_1 було визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" щодо не включення ОСОБА_1 до Переліку рахунків вкладників для виплати гарантованої суми відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а також зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова О.Ю. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стосовно рахунку № НОМЕР_1 , відкритого на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на суму 103 211,44 грн.
Відповідно заяви на видачу готівки НОМЕР_3 від 19.12.2019 року з розрахунку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було здійснено перерахування коштів в розмірі - 103211,44 грн. Таким чимном, позивач отримав грошові кошти в межах гарантованої суми відшкодування за його вкладом, що не заперечувалось сторонами.
Обгрунтовуючи вказаний позов позивач вважає, що за невчасне отримання коштів гарантованих сум повинен відповідати відповідач - Фонд гарантування вкладів, оскільки він не виконав вказане зобов'язання вчасно з 15.07.2016 року, а тому у позивача як кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 цього Кодексу, а також пені.
Між тим, вказана позиція позивача є помилкової з огляду на наступне.
Так, відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч.2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Як передбачено ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі та інші юридичні факти.
Отже, завдання майнової (матеріальної) шкоди породжує грошове або не грошове зобов'язання між особою, яка таку шкоду завдала, та потерпілою особою.
В свою чергу, за змістом положень ст.ст. 524, 533-535 та 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку.
Згідно з частиною 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Тобто, приписи даної статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
В свою чергу, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, в якому введено тимчасову адміністрацію та/або запроваджено процедуру ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.
Як зазначалось вище, п.3 ч.5 ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час здійснення тимчасової адміністрації не здійснюється: нарахування неустойки (штафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку.
Таким чином, виходячи з вищенаведених положень законодавства та встановлених обставин справи, за відсутністю договірних відносин між сторонами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення інфляційних витрат, трьох відсотків річних та пені є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, а тому, задоволенню не підлягають.
Порядок отримання вкладниками коштів понад гарантовану суму здійснюється у черговості, визначеній у ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та реалізації майна неплатоспроможного Банку
Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів (п. 3 ч. 1 ст. 48 вказаного Закону).
На основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Згідно п.п.15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 3-5,12-13, 19, 76-92, 95, 187, 211, 258-259, 264-265, 268, 272-273, 352, 354-355, п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України та на підставі ст. 526 ЦК України, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», суд, -
відмовити в повному обсязі в задоволенні позову ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» про відшкодування пені, 3 % річних та інфляційних витрат.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити учасників:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, код ЄДРПОУ 21708016, адреса знаходження: м.Київ, вул.Січових Стрільців, 17.
Суддя: Андрій Анатолійович Осаулов