Справа № 761/35860/20
Провадження № 1-кс/761/21789/2020
09 листопада 2020 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в кримінальному провадженні № 62019100000001696, від 13.11.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України,
До слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва 06.11.2020 року надійшло клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в кримінальному провадженні № 62019100000001696 від 13.11.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає про те, що досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи Головного управління Держгеокадастру у Київській області спільного з службовими особами відділу у Сквирському районні Головного управління Держгеокадастру у Київській області, зловживаючи владою та службовим становищем, всупереч інтересам служби, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб, за попередньою змовою з державним реєстратором ОСОБА_4 , приватними нотаріусами ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та громадянами України ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , в 2018-2019 роках створили налагоджену злочину схему щодо виводу земельних ділянок державної власності та з обігу сільськогосподарських угідь на користь третіх осіб на території Київської області, а саме без відома учасників АТО, скориставшись їх документами, отримали нотаріально посвідчені довіреності для отримання та розпорядження земельними ділянками, звернулись з клопотанням до Держгеокадастру в Київській області, сформували проекти землеустрою щодо виділення земельних ділянок площею по 2 га, отримали накази про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок у власність, сформували кадастрові номери 3224080300:03:004:0011, 3224080300:03:004:0012, 3224080300:03:004:0013, 3224080300:03:004:0014, 3224080300:03:004:0015, 3224080300:03:004:0016, 3224080300:03:004:0017, 3224080300:03:004:0018, 3224080300:03:004:0019, 3224080300:03:004:0020, 3224080300:03:004:0021, 3224080300:03:004:0022, 3224080300:03:004:0023, 3224080300:03:004:0024, 3224080300:03:004:0025, 3224080300:03:004:0026, 3224080300:03:004:0027, 3224080300:03:004:0028, 3224080300:03:004:0029, 3224080300:03:004:0030, 3224080300:03:004:0031, 3224080300:03:004:0032, 3224080300:03:003:0029, 3224080300:03:003:0030, 3224080300:03:004:0031, 3224080300:03:003:0032 заволоділи земельними ділянками, в подальшому здійснили продаж вищезазначених земельних ділянок без відома учасників АТО ОСОБА_12 , який сформував земельну ділянку площею 52 га об'єднанням земельних ділянок по 2 га, з подальшим присвоєнням кадастрового номеру 3224080300:03:004:0033 та продажу земельної ділянки директору ТОВ «Вікторія» ОСОБА_13 , що діяв на підставі довіреності від імені ОСОБА_14 , яка в подальшому передала дану земельну ділянку в оренду ТОВ «Вікторія».
Постановою старшого слідчого СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_16 від 09.10.2020 року земельні ділянки визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 62019100000001696, оскільки вони є об'єктами кримінально-протиправних дій, та відповідають критеріям ст. 98 КПК України.
З метою забезпечення повного, об'єктивного та всебічного розслідування даного кримінального провадження, встановлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, шляхом проведення слідчих (розшукових) дій, оскільки вказана земельне ділянки мають значення речового доказу у вказаному кримінальному провадженні, а також наявність реальних ризиків незаконного відчуження та з метою забезпечення збереження речового доказу, прокурор звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаним клопотанням.
Прокурор ОСОБА_17 подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність.
Враховуючи те, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, не було тимчасово вилучене, то розгляд клопотання з метою забезпечення арешту майна, в силу ч.2 ст.172 КПК України можливо здійснити без повідомлення власника майна.
Перевіривши матеріали клопотання та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно зі ст.ст.131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Клопотання про арешт майна щодо змісту відповідає вимогам ст.171 КПК України.
Відповідно до положень ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Ч.2 ст.170 КПК України регламентовано, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів (п. 1); спеціальної конфіскації (п. 2); конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи (п. 3); відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (п. 4).
Згідно з вимогами ч. 3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
При цьому, слідчий суддя зазначає про те, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна.
Так, з матеріалів клопотання вбачається, що існують обґрунтовані підстави вважати, що право власності на вказане майно - земельні ділянки, є об'єктом кримінально-протиправного посягання, майно може бути набуте протиправним шляхом, може бути використано як доказ у кримінальному провадженні, відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, а накладення арешту на вказане майно є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів.
Приймаючи до уваги викладене, враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, те, що предметом злочинного посягання у кримінальному провадженні є земельні ділянки, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні підстави для арешту майна, зазначеного в клопотанні прокурора.
Керуючись ст.ст.131,132; 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в кримінальному провадженні № 62019100000001696 від 13.11.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт на земельну ділянку площею 52 га з кадастровим номером 3224080300:03:004:0033, яка розташована в адміністративних межах Антонівської сільської ради Сквирського району Київської області, що на праві приватної власності належить ОСОБА_14 , із забороною відчуження та розпорядження.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Відповідно до ст.174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя