Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
Від "01" квітня 2010 р.Справа № 9/139
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Алексєєва М.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Горчаков С.П.- директор, Репіков А.В. дов. від 27.02.2008р.
від відповідача: не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕнергоСталь Трейд" (м.Житомир)
до Відкритого акціонерного товариства "Житомирбуд" (м. Житомир)
про стягнення 11 371,53 грн.
Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача на його користь 11371,53грн. боргу та 1500,00 грн. за юридичні послуги.
Представники позивача в судовому засіданні 01.04.2010р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання 01.04.2010р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений.
Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕнергоСталь Трейд" (позивач у справі) передало Відкритому акціонерному товариству "Житомирбуд" (відповідач у справі) продукцію (металопрокат) на загальну суму 55770,22грн., що підтверджується видатковими накладними №2511.5 від 15.11.2008р., №0312.5 від 03.12.2008р, №0412.3 від 04.12.2008р., №0412.7 від 04.12.2008р., №0512.6 від 05.12.2008р., №1012.8 від 10.12.2008р., №1012.9 від 10.12.2008р., №1112.5 від 11.12.2008р., №1112.6 від 11.12.2008р., №1812.3 від 18.12.2008р., №2212.1 від 22.12.2008р., №1401.1 від 14.01.2009р., №1501.1 від 15.01.2009р., довіреностями до них та податковими накладними (а.с.12-44 ), оригінали яких було оглянуто в судовому засіданні.
Отже, між сторонами виникли правовідносини купівлі - продажу.
Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином, момент, коли боржник буде вважатися таким, що прострочив виконання, настане зі спливом семиденного строку після надіслання кредитором вимоги щодо виконання зобов'язання боржником. З цього ж моменту буде вважатись порушення права кредитора і виникнуть підстави для звернення до суду за захистом порушених прав.
У відповідності з вищезазначеною статтею Цивільного кодексу України, позивач направив відповідачу претензію від 01.04.2009р. за №5 про сплату боргу(а.с.10).
На пред'явлену претензію відповідачем було надано відповідь №148 від 18.05.2009р. в якій зобов'язався по мірі надходження бюджетних коштів провести розрахунки.
Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого, станом на день розгляду справи, утворилась заборгованість перед позивачем за отриманий товар в сумі 11371,53грн.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.
З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.
Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.
Крім цього, позивач просив стягнути на свою користь з відповідача 1500,00 грн. за надання консультаційних та юридичних послуг згідно договору №3 від 14.01.2010р. (а.с.59-60). Наголосив, що з метою відновлення свого порушеного права змушений був нести додаткові витрати на оплату послуг фахівця, який провів правовий аналіз документів, надав юридичні консультації про можливість повернення заборгованості в судовому порядку, склав позовну заяву та представляти інтереси підприємства у судах до набрання рішенням законної сили.
За надання юридичних послуг позивач сплатив на розрахунковий рахунок Приватного підприємства "Східно-європейська корпорація юридичної та правової допомоги" 1500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №5175 від 12.02.2010р. ( а.с.8).
Позивач свої вимоги щодо стягнення з відповідача відшкодування вищезазначених збитків у розмірі 1500,00 грн. обґрунтував наступним.
Відповідно до ч.1 та п.1 ч.2 ст.22 Цивільного кодексу України від 16.01.03р. №435-IV, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно зі ст.224 Господарського кодексу України від 16.01.03р. №436-IV, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до абз.3 ч.1 ст.225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.
Згідно з п.29 листа Вищого господарського суду України від 18.03.08р. №01-8/164 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році", якщо сторона у справі вважає, що зазнала збитків у зв'язку з оплатою видатків на відрядження свого працівника (працівників) або з оплатою послуг фахівця (крім адвоката), який не перебуває з нею у трудових відносинах, то вона не позбавлена права звернутися в установленому законом порядку до іншої сторони (сторін) з позовною вимогою про відшкодування таких збитків.
Відповідач позов не оспорив, доказів сплати боргу не подав.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі на суму 11371,53грн. боргу та 1500,00 грн. за юридичні послуги.
Судові витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
На підставі ст.ст.193, 224, 225 ГК України, ст.ст.22, 525, 526, 625 ЦК України, керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Житомирбуд" , 10001, м. Житомир, вул. Київська,79, ідентифікаційний код 01351167
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕнергоСталь Трейд", 10019, м.Житомир, вул. Комерційна,13-А, ідентифікаційний код 31469274 - 11371,53грн. боргу , 1500,00 грн. за юридичні послуги, 113,72 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
СуддяАлексєєв М.В.
Дата підписання 14.04.2010р.
Віддрукувати:
1 - в справу
2,3 - сторонам