печерський районний суд міста києва
Справа № 757/44402/20-к
27 жовтня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
за участі представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 , представників заявника - адвокатів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , слідчого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_7 в інтересах Фермерського господарства «МАКСАГРО» (ЄДРПОУ 35126307) про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11 серпня 2020 року у кримінальному провадженні № 12020130000000226,
13.10.2020 до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_7 в інтересах ФГ «МАКСАГРО», яке передане слідчому судді ОСОБА_1 15.10.2020, про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11 серпня 2020 року у кримінальному провадженні № 12020130000000226.
В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що арешт накладено необґрунтовано та безпідставно, з порушенням положень ст. 170 КПК України, а також що при накладенні арешту не було враховано відсутність правової підстави для арешту майна. Окрім того, заявник посилається на незаконність такого рішення про арешт майна, а відтак вищенаведене у своїй сукупності вказує на безпідставність накладення арешту та обумовлює необхідність його скасування.
Представники заявника, адвокати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 клопотання підтримали, зазначивши, що арешт накладено на врожай, який на даний момент знищується, а тому, з метою його збереження просили скасувати такий захід забезпечення кримінального провадження.
Представник власника майна, адвокат ОСОБА_3 заперечував щодо задоволення клопотання, зазначивши, що власником арештованого майна є ДП «Конярство України», а відтак відсутні підстави для скасування арешту.
Представник органу досудового розслідування, слідчий ОСОБА_6 щодо задоволення клопотання заперечував.
Вивчивши клопотання, заслухавши позицію учасників розгляду, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Судовим розглядом за наданими матеріали встановлено, що відповідно до постанови заступника Генерального прокурора від 07.10.2020 про доручення здійснення досудового розслідування слідчому підрозділу вищого рівня, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020130000000226 від 03.07.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.1 ст.263, ч.5 ст.185 КК України.
Так, як вбачається із матеріалів клопотання, ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11 серпня 2020 року накладено арешт на врожай сільськогосподарських культур 2020 року на земельних ділянках, які перебувають у користуванні філій ДП «Конярство України» з забороною відчужувати, розпоряджатися та користуватися даним майном до прийняття рішення у кримінальному провадженні та/або скасування арешту, окрім слідчого та прокурора для забезпечення вказаного речового доказу та/чи подальшого звернення врожаю в дохід держави/законних власників.
Постановою старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Луганській області ОСОБА_8 від 10.08.2020 року, речі - врожай сільськогосподарський культур 2020 року на земельних ділянках, яка перебувають у користуванні філій ДП «Конярство України», відповідно до ст.. 98 КПК України, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12020130000000226 від 03.07.2020.
Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність в заявника права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
При накладенні арешту на майно з метою збереження речових доказів, слідчий суддя самостійно перевіряє відповідність ознак майна критеріям, передбаченим ст. 98 КПКУ України
З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
Аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту на майно, слідчий суддя приходить до висновку, що означені доводи не вказують на необґрунтованість накладення арешту на майно та не доводять, що в подальшому в застосуванні арешту відпала потреба, оскільки за встановлених обставин вбачається, що підстави на які посилається представник заявника, що на його думку, свідчать про необхідність скасування вказаного арешту, є предметом перевірки органу досудового розслідування в рамках кримінального провадження №12020130000000226 від 03.07.2020.
За вказаних обставин, під час судового розгляду даного клопотання за наданими матеріалами, встановлено, що втручання органу досудового розслідування у право власності обумовлене законними критеріями, тобто з дотриманням відповідних положень національного законодавства та відповідності верховенства права. Також, слідчим суддею встановлено, що даний час забезпечується «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав та відповідно існує пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються органом досудового розслідування, та метою, яку прагнуть досягти.
Крім того, правомірність та підставність накладення арешту була предметом контролю суду апеляційної інстанції. Ухвалою Луганського апеляційного суду від 10.09.2020 ухвалу слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11 серпня 2020 року залишено без змін, чим спростовуються доводи власника майна про необгрунтованість накладеного арешту.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що заявником на даній стадії кримінального провадження, в силу принципу змагальності сторін не доведено необґрунтованості накладення арешту на майно та не доведено відсутність потреби в продовженні дії такого заходу, а відтак слідчий суддя приходить до висновку, про наявність підстав для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності та вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 532 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню.
Слідчий суддя ОСОБА_1