печерський районний суд міста києва
Справа № 757/42491/20-к
19 жовтня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві судове провадження за клопотанням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» з ринку, в особі представника за довіреністю ОСОБА_3 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.02.2020 у кримінальному провадженні № 62019000000001917 від 11.12.2019.
01.10.2020 до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання ФГВФО з питань безпосереднього виведення ПАТ «Банк Камбіо» з ринку, в особі представника за довіреністю ОСОБА_3 , яке передане слідчому судді того ж дня, про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.02.2020 у кримінальному провадженні № 62019000000001917 від 11.12.2019.
В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що арешт накладено незаконно, з неправильним застосуванням норм матеріального права та істотного порушення норм процесуального права судом під час розгляду клопотання про накладення арешту на майно, а відтак вищенаведене у своїй сукупності обумовлює необхідність його скасування.
Представник власника майна у судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду клопотання повідомлявся у встановленому порядку.
Представник органу досудового розслідування в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності осіб, які не з'явились, на підставі наданих доказів.
Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Судовим розглядом за наданими матеріалами встановлено, що Другим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62019000000001917 від 11.12.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 367, ч. 3 ст. 365-2 КК України
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13.02.2020 за №757/6827/20-к накладено арешт на документи (в копіях та оригіналах), які складалися у зв'язку з кредитуванням ТОВ «Діамант-Агро» (ЄДРПОУ 38575616) банківською установою ПАТ «Банк Камбіо» (ЄДРПОУ 26549700) та які зберігаються в ПАТ «Банк Камбіо», а саме: кредитний договір № 010/1-2014/980 від 07.03.2014; додаткову угоду від 10.04.2014 до кредитного договору № 010/1-2014/980 від 07.03.2014; договір застави майбутнього врожаю № 010/1-2014/980/1 від 14.05.2014; договір застави майнових прав та відступлення права вимоги (грошові кошти) від 10.09.2014 № 010/1-2014/980/д1; договір застави майнових прав та відступлення права вимоги (грошові кошти) від 10.09.2014 № 010/1-2014/980/д2, договір застави майнових прав та відступлення права вимоги (грошові кошти) №010/1-2014/980/д3, а також на майнові права (права вимоги) за кредитним договором від 07.03.2014 № 010/1-2014/980, укладеним між ТОВ «Діамант-Агро» (ЄДРПОУ 38575616) та ПАТ «Банк Камбіо» (ЄДРПОУ 26549700), заборонивши адміністратору електронної торгової системи PROZORRO.ПРОДАЖІ, Державному підприємству «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ» (ідентифікаційний код юридичної особи 42068925), організаторам (операторам, електронним майданчикам) відкритих торгів (аукціонів), а також будь-яким іншим юридичним чи фізичним особам, в тому числі переможцю чи переможцям відкритих торгів (аукціонів), у тому числі вже призначених, вчиняти будь-які дії, направлені на проведення відкритих торгів (аукціонів), а також оформлення їх результатів, щодо продажу майнових прав (прав вимоги) за Кредитним договором №010/1-2014/980 від 07.03.2014 р., укладеним між ПАТ "Банк Камбіо" то ТОВ "Діамант-Агро", в тому числі: укладати і підписувати будь-які протоколи відкритих торгів (аукціонів), договори (в тому числі, договори купівлі-продажу, договори відступлення права вимоги, тощо), проводити розрахунки (сплачувати платежі, приймати платежі) на підставі протоколів відкритих торгів (аукціонів).
Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність в заявника права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Так, як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 13.02.2020 за №757/6827/20-к при накладенні арешту слідчий суддя керувався вимогами ст. 173 КПК України, врахував, що арешт необхідний з метою всебічного, повного й неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а також з метою припинення злочинної діяльності, забезпечення спеціальної конфіскації та збереження речових доказів, оскільки зазначене майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98, а також є предметом кримінального правопорушення. Наряду з вказаним, слідчий суддя, накладаючи арешт на майно, встановив, що таке обмеження права власності є розумним та співмірним завданням кримінального провадження. Також зазначив, що незастосування засобу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту на вказане майно, може призвести до його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Постановою другого слідчого відділу Другого управління організації досудових розслідувань Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 вищезазначені документи (в копіях та оригіналах), які складалися у зв'язку з кредитуванням ТОВ «Діамант-Агро» вищевказаною банківською установою та зберігаються в ПАТ «Банк Камбіо» визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
При накладенні арешту на майно з метою збереження речових доказів, слідчий суддя самостійно перевіряє відповідність ознак майна критеріям, передбаченим ст. 98 КПКУ України
З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
При накладенні арешту на майно слідчим суддею було враховано, що кримінальне провадження, в межах якого застосовується захід забезпечення кримінального провадження здійснюється за фактом завдання шкоди охоронюваним законом правам та інтересам ТОВ «Діамант-Агро», що спричинило тяжкі наслідки, уповноваженими особами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» (МФО 380399, код ЄДРПОУ 26549700, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Заньковецької/Станіславського, 3/1) шляхом зловживання повноваженнями особи, яка надає публічні послуги, з метою отримання неправомірної вигоди для інших осіб.
Таким чином, слідчим суддею при накладенні арешту на майно перевірено обґрунтованість застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження та співмірність його застосування досягненню цілей кримінального провадження, з огляду на що необґрунтованості у його застосуванні не вбачається, а матеріали клопотання про скасування арешту не містять аргументованості заявлених вимог, оскільки не вказують на необґрунтованість накладення арешту на майно та не доводять, що в подальшому в застосуванні арешту відпала потреба, адже за встановлених обставин вбачається, що підстави на які посилається представник заявника, що на його думку, свідчать про необхідність скасування вказаного арешту, є предметом перевірки органу досудового розслідування в рамках кримінального провадження №62019000000001917 від 11.12.2019
Що стосується посилання заявника у клопотанні на неправильне застосуванням норм матеріального права та істотного порушення норм процесуального права судом під час розгляду клопотання про накладення арешту на майно як на підставу для скасування арешту, то слідчий суддя зазначає, що дані обставини можуть бути предметом розгляду лише суду апеляційної інстанції в порядку визначеному Главою 31 Розділу V КПК України при перегляді судового рішення за апеляційною скаргою сторони кримінального провадження. В той же час підставами скасування арешту майна слідчим суддею, відповідно до ст. 174 КПК України, може бути лише доведення заявником необґрунтованість накладення арешту, а також, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
За вказаних обставин, під час судового розгляду даного клопотання за наданими матеріалами встановлено, що втручання органу досудового розслідування у право власності ФГВФО з питань безпосереднього виведення ПАТ «Банк Камбіо» обумовлене законними критеріями, тобто з дотриманням відповідних положень національного законодавства та відповідності верховенства права. Також, слідчим суддею встановлено, що даний час забезпечується «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав ФГВФО з питань безпосереднього виведення ПАТ «Банк Камбіо» та відповідно існує пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються органом досудового розслідування, та метою, яку прагнуть досягти.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що заявником на даній стадії кримінального провадження, в силу принципу змагальності сторін не доведено необґрунтованості накладення арешту на майно та не доведено відсутність потреби в продовженні дії такого заходу, а відтак слідчий суддя приходить до висновку, про наявність підстав для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності та вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 532 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» з ринку, в особі представника за довіреністю ОСОБА_3 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.02.2020 у кримінальному провадженні № 62019000000001917 від 11.12.2019залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1