про повернення позовної заяви
10 листопада 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4357/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, в якому позивач просив суд:
- визнати протиправною діяльність Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та керівника Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини при прийнятті рішення про припинення листування з ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та Керівника Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини відмінити рішення про припинення листування з ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини продовжити розгляд звернень ОСОБА_1 та відновити порушені права позивача при призначенні субсидій за послуги ЖКП.
Розглянувши матеріали вказаного позову, суд дійшов наступного.
Пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу; подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).
Зі змісту зазначеної норми вбачається законодавче закріплення обов'язку суду на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі встановити, зокрема, наявність у особи, яка підписала та подала позовну заяву, таких повноважень.
Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Згідно з частинами сьомою, восьмою статті 44 КАС України документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
За правилом абзацу 2 частини восьмої статті 18 КАС України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не визначено цим Кодексом.
Водночас Верховний Суд зауважує, що Закон України «Про електронний цифровий підпис», який визначав статус електронного цифрового підпису, втратив чинність 07 листопада 2018 року на підставі Закону України «Про електронні довірчі послуги» від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII.
Отже, на сьогодні порядок використання електронного цифрового підпису врегульований Законом України «Про електронні довірчі послуги», який набрав чинності 07 листопада 2018 року.
Відповідно до частини другої статті 17 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг.
У той же час абзацом 1 частини першої статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» передбачено, що кваліфікована електронна довірча послуга створення, перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки надається кваліфікованим постачальником електронних довірчих послуг та включає надання користувачам електронних довірчих послуг засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки для генерації пар ключів та/або створення кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або перевірки кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або зберігання особистого ключа кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Відповідно до наказу Державної судової адміністрації України від 01.06.2020 року № 247, у місцевих та апеляційних судах запроваджено в дослідну експлуатацію підсистем «Електронний суд» та «Електронний кабінет».
Отже, надсилання процесуальних документів до Луганського окружного адміністративного суду в електронній формі передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за покликанням: https://id.court.gov.ua/, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного кваліфікованого електронного підпису.
Тобто альтернативним способом звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їхнім скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет користувача підсистеми «Електронний суд».
Як вбачається з матеріалів адміністративного позову, останній надісланий на електронну адресу суду позивачем - ОСОБА_1 .
Разом з тим, позивачем сформовано та надіслало адміністративний позов на адресу Луганського окружного адміністративного суду не за допомогою підсистеми «Електронний суд», а електронною поштою, що свідчить про використання заявником способу звернення до Луганського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом, який не передбачений чинним процесуальним законодавством.
Отже, позовна заява надіслана ОСОБА_1 до суду в електронній формі засобами електронної пошти та не підписана за допомогою електронного цифрового підпису (ЕЦП), а містить лише відскановану копію підпису.
Обмеження, пов'язанні з використанням підсистеми «Електронний суд», у тому числі щодо подачі процесуальних документів через Електронний кабінет, є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя.
Також матеріали поданого адміністративного позову не містять відомостей про підписання документа електронним цифровим підписом із застосування посиленого сертифікату відкритого ключа та перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на позовну заяву із використанням підсистеми "Електронний суд".
За таких обставин, даний адміністративний позов підлягає поверненню відповідно до пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України.
При цьому, суд роз'яснює позивачеві, що відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
З урахуванням зазначеного та керуючись ст.ст.169, 294-295 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії повернути позивачеві.
Копію ухвали разом з позовною заявою та всіма додатками до неї надіслати позивачеві.
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяЄ.О. Кисельова