11 листопада 2020 року справа № 340/1603/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (у письмовому провадженні) у м.Кропивницький адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Кіровоградській області (далі - Управління) про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу,
ФОП ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління про визнання протиправними та скасування постанов від 12 березня 2020 року щодо накладення штрафу в сумі 283380 грн. і 4723 грн.
Представник позивача у судовому засіданні підтримала вимоги заяви.
Пояснила, що ОСОБА_1 надає послуги з харчування населення (утримує заклад харчування).
Стверджувала, що позивач не допускала до виконання трудових обов'язків осіб, з якими не укладено трудовий договір.
Зазначила, що Управління наклало штраф, не провівши перевірку та не маючи рішення суду, котрим встановлено допуск до праці осіб, з якими не укладено трудовий договір.
Водночас, звернула увагу, що штрафна санкція обчислена неправильно.
Управління заперечило щодо задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.78-81).
Зазначило, що штраф накладено на підставі матеріалів перевірки, яку провело Головне управління Державної податкової служби в Кіровоградській області (далі - Управління 2).
Пояснило, що податковий орган встановив допуск до праці двох осіб, з якими не укладено трудовий договір, та неповідомлення про їх працевлаштування.
Ухвалою суду від 22 травня 2020 року забезпечено позов шляхом зупинення стягнення штрафу (а.с.56-57).
Ухвалою суду від 09 листопада 2020 року прийнято рішення про завершення розгляду справи у порядку письмового провадження (а.с.123-124).
Суд, вислухавши пояснення представника ОСОБА_1 , допитавши свідків і дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.
Встановлені судом обставини і факти, що стали підставами звернення.
Так, 28 січня 2020 року Управління 2 провело фактичну перевірку діяльності позивача на предмет дотримання норм законодавства щодо укладення трудових договорів з працівниками (а.с.83-84).
Перевіряли роботу кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яке розташоване за адресом: АДРЕСА_1 .
Згідно змісту акту перевірки ревізори встановили залучення до праці двох осіб, з якими не укладався трудовий договір.
Одна особа не назвалась, пояснивши, що надає послуги з бухгалтерського обліку, а інша вказала анкетні дані як ОСОБА_2
ОСОБА_2 надала письмові пояснення, в яких повідомила, що попросила знайома (працівник кафе) ОСОБА_3 надати допомогу у виді прибирання приміщення, де має пройти банкет. Повідомила, що раніше не залучалась до такої праці. Зазначила, що на час перевірки коштів не отримала (а.с.85).
Управління 2 матеріали перевірки скерувало до Управління.
12 березня 2020 року відповідач прийняв постанову про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу у сумі 283380 грн. за порушення приписів статей 21 та 24 КЗпП України (допуск до виконання трудових обов'язків двох осіб, з якими не укладено трудовий договір) (а.с.36).
Того ж дня відповідач прийняв постанову про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу у сумі 4723 грн. за порушення приписів постанови Уряду України від 17 червня 2015 року №413 (неподання повідомлення до Управління 2 про працевлаштування осіб) (а.с.37).
Судом допитані свідки ОСОБА_3 і ОСОБА_2
ОСОБА_3 показала, що працює барменом закладу харчування з 2018 року, в якому часто проходять великі банкети. 28 січня 2020 року попросила знайому ОСОБА_2 прийти і допомогти з прибиранням залу, оскільки не встигали до початку банкету. Про таку ініціативу не повідомляли позивача, яка в цей час лікувалась. Мала намір розрахуватись за роботу зі спільних коштів працівників. ОСОБА_2 залучалась до роботи вперше і виконала її упродовж 2-3 годин. Зазначила, що під час перевірки у приміщенні кафе перебували люди, які не мали жодного відношення до його роботи (клієнти).
Свідок ОСОБА_2 дала аналогічні показання в частині, що стосуються її.
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Перш за все, позивач не ставить під сумнів правові підстави призначення і проведення перевірки Управлінням 2.
Штрафна санкція у сумі 283380 грн. застосована відповідно до приписів абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпПУ.
Приписами частини 8 цієї норми права встановлено, що
штрафи, зазначені в абзаці другому частини другої цієї статті, можуть бути накладені центральним органом виконавчої влади, зазначеним у частині четвертій цієї статті, без здійснення заходу державного нагляду (контролю) на підставі рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації.
У матеріалах справи відсутнє таке рішення суду, однак штраф накладено на підставі матеріалів перевірки податкового органу.
17 липня 2013 року Уряд України прийняв постанову №509 «Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю і зайнятість населення» (далі - Порядок).
Приписами пункту 2 Порядку передбачено, що штрафи накладаються на підставі акту перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.
Отже, отримавши матеріали перевірки Управління 2, в Управління не виник обов'язок призначати перевірку.
Приписами частини 1 статті 21 КЗпП України встановлено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Приписами частини 3 статті 24 КЗпП України передбачено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідач не надав доказів, що позивач залучала до виконання трудових обов'язків свідка ОСОБА_2 та невстановлену податковим органом особу.
На час проведення перевірки у приміщенні кафе знаходилися відвідувачі, яких працівники податкового органу могли ототожнити з працівниками.
Працівники податкового органу, вважаючи, що якась особа перебуває у трудових відносинах з позивачем, мали встановити її особу та відібрати пояснення.
Свідок ОСОБА_2 показала, що один раз допомогла знайомій з числа працівників позивача виконати трудові обов'язки.
Свідок ОСОБА_3 показала, що, ініціюючи надання допомоги, не радилась з позивачем.
Така одноразова допомога знайомій людині не може вважатися залученням до виконання трудових обов'язків.
Більше того, позивач не знала про ініціативу працівника і не спілкувалась з ОСОБА_2 .
Тому, Управління протиправно наклало штраф у сумі 283380 грн. (порушення припису пункту 3 частини 2 статті 2 КАС України).
Протиправно застосувало і інший штраф, оскільки у позивач не виник обов'язок повідомити податковий орган про працевлаштування ОСОБА_2 і невстановленої особи.
За таких обставин не має потреби досліджувати питання правильності обчислення штрафів.
Підсумовуючи, суд зробив висновок про задоволення позову.
Судові витрати у справі складаються з судового збору за подання позову і заяви про його забезпечення сумі 2881,03 грн. та 630,60 грн. (а.с.18, 28, 63).
Суд розподіляє судові витрати відповідно до приписів частини 1 статті 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовільнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці в Кіровоградській області від 12 березня 2020 року, якою накладено штраф на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 у сумі 283380 грн.
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці в Кіровоградській області від 12 березня 2020 року, якою накладено штраф на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 у сумі 4723 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці в Кіровоградській області на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судові витрати у сумі 3511,63 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. Брегей