83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
20.04.10 р. Справа № 20/40
Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Луганська торгівельно-виробнича компанія „Лис-Сервіс”, м.Луганськ
до відповідача Акціонерного товариства закритого типу „Костянтинівська ковбасна фабрика”, м.Костянтинівка
про стягнення 16757,90 грн.
За участю представників:
від позивача: Ковалюк О.В. - дов.
від відповідача: Назаров В.Д. - дов.
До господарського суду Донецької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Луганська торгівельно-виробнича компанія „Лис-Сервіс”, м.Луганськ, із позовом до Акціонерного товариства закритого типу „Костянтинівська ковбасна фабрика”, м.Костянтинівка, про стягнення 16757,90 грн. - суми заборгованості за поставлений товар.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається порушення відповідачем свого обов'язку по сплаті поставленого товару, на приписи Цивільного кодексу України та на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.
25 березня 2010 року відповідач надав суду письмовий відзив на позов № 152, в якому проти позову не заперечив та зазначив, що загальна сума заборгованості на 19.01.10 р. складає 16757,90 грн.
Листом від 20.04.10 р. позивач залучив до матеріалів справи акт звірки взаємних розрахунків від 13.01.10 р., рахунки-фактури № СФ-0000019 від 30.01.09 р. та № СФ-0000091 від 08.04.09 р., податкові накладні.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
Як стверджує позивач, 30 січня 2009 р. та 08 квітня 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю Луганська торгівельно-виробнича компанія „Лис-сервіс” продало Акціонерному товариству закритого типу „Костянтинівська ковбасна фабрика” товар на загальну суму 27122,90 грн.
Факт продажу товару підтверджується видатковими накладними від 30.01.09 р. № РН-0000019 та від 08.04.09 р. № РН-0000091, а саме - згідно видаткової накладної від 30.01.09 р. № РН-0000019 було продано Пантафлекс-Універсал 65 14-СL-01 прозрачний печать „Ливерная” у кількості 13,500 км на загальну суму 17365,10 грн.; згідно видаткової накладної від 08.04.09 р. № РН-0000091 було продано Пантафлекс-Універсал 65 14-СL-01 прозрачний печать „Зельц” у кількості 6,000 км на загальну суму 9757,80 грн.
За вищезазначеними видатковими накладними відповідач отримав товар на загальну суму 27122,90 грн., про що на видаткових накладних є відповідний підпис довіреної особи.
Для оплати вищезазначених сум позивачем відповідачеві були надані рахунки-фактури № СФ-0000019 від 30.01.09 р. та № СФ-0000091 від 08.04.09 р., що наявні в матеріалах справи.
Позивач свій обов'язок з поставки товару виконав належним чином, передав у власність відповідача товар, що підтверджується, наявними у матеріалах справи документами, зокрема, видатковими накладними.
Відповідач отриманий товар сплатив частково, в сумі 10365,00 грн.
03 листопада 2009 року позивачем на адресу відповідача була направлена вимога про сплату заборгованості за проданий товар в сумі 16757,90 грн., але зазначена вимога залишена відповідачем без відповіді.
Посилаючись на вищевикладене, позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 16757,90 грн. - суму заборгованості за поставлений товар.
Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:
договори та інші правочини;
створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
інші юридичні факти.
Відповідно до ст.205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Згідно із ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 657 зазначеного кодексу встановлено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Отже, купівля-продаж Пантафлексу-Універсал 65 14-СL-01 прозрачний печать „Ливерная” та Пантафлексу-Універсал 65 14-СL-01 прозрачний печать „Зельц” не потребує обов'язкової письмової форми договору.
Матеріали справи свідчать про те, що внаслідок дій сторін (передання товару позивачем, його приймання відповідачем) між ними виникли правовідносини з поставки (купівлі-продажу) товару, а отже - й відповідні зобов'язання, передбачені ст.655 Цивільного кодексу України.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Частиною 2 даної статті визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Свої позовні вимоги позивач підтверджує наявними в матеріалах справи документами, а саме - видатковими накладними від 30.01.09 р. № РН-0000019 та від 08.04.09 р. № РН-0000091, рахунком-фактурою № СФ-0000589 від 20 жовтня 2009 р., рахунками-фактурами № СФ-0000019 від 30.01.09 р. та № СФ-0000091 від 08.04.09 р., вимогою від 03 листопада 2009 р. із доказами її направлення відповідачеві.
Оскільки відповідач не задовольнив вимогу позивача у встановлений ст.530 Цивільного кодексу України строк, останній набуває право на стягнення визначеної у вимозі суми в судовому порядку.
Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 16757,90 грн. - суми заборгованості за поставлений товар є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі, про що надав суду письмовий відзив на позов.
Судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Луганська торгівельно-виробнича компанія „Лис-Сервіс”, м.Луганськ, до Акціонерного товариства закритого типу „Костянтинівська ковбасна фабрика”, м.Костянтинівка, про стягнення 16757,90 грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу „Костянтинівська ковбасна фабрика” (85114, Донецька область, м.Костянтинівка, вул.Горького, буд.38; код 04541632) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Луганська торгівельно-виробнича компанія „Лис-Сервіс” (91055, м.Луганськ, вул.Фрунзе, 4/184; код 35707615) 16757,90 грн. - суму заборгованості за поставлений товар, 167,57 грн. - суму витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. - суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ у встановленому порядку.
Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 20.04.2010 р.
Повний текст рішення підписано 26.04.2010 р.
Суддя
Надруковано 3 примірники:
1- позивачеві;
1 - відповідачеві;
1 - у справу
Вик.Канаховська В.В.