копія
Справа № 2-874/ 2010р.
21 квітня 2010 року місто Саки
Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: Асанова Е.Н.,
при секретарі: Терещенко Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Терем» до ОСОБА_3, Сакської міської ради АР Крим та виконавчого комітету Сакської міської ради про визнання недійсними та скасування рішень, -
ОСББ «Терем» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання недійсними рішень Сакської міської ради.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у 1960 році Сакським воєнним санаторієм ім. Пирогова був побудований двоповерховий будинок під номером АДРЕСА_1. До 1993 року вказаний санаторій здійснював управління вказаним будинком. У 1993 році квартири у вказаному будинку були приватизовані його мешканцями. У 2003 році в мешканцями цього будинку було утворено ОСББ «Терем». В цей час земельна ділянка під будинком знаходиться у державні власності. Рішенням Сакської міської ради від 29 грудня 2003 року ОСББ «Терем» було надано дозвіл на розробку проекту відводу земельної ділянки прибудинкової території. Під час розробці проекту, було виявлено, що власником гаражу під літерою «Г» на прибудинковій території є ОСОБА_3, який не є мешканцем зазначеного будинку. Раніше вказаним гаражем користувався учасник Великої Вітчизняної Війни ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Яким чином ОСОБА_3 оформив право власності на спірний гараж та земельну ділянку під ними без дозволу мешканців будинку позивачу не зрозуміло.
Право власності ОСОБА_3 на спірний гараж порушує права мешканців будинку, позбавляє їх можливості оформити право власності на земельну ділянку прибудинкової території, яка виділена для обслуговування та реконструкції будинку та прибудинкової території. Позивач вважає, що Сакська міська рада та виконавчий комітет Сакської міської ради незаконно передали ОСОБА_3 право власності на спірний гараж та земельну ділянку, на якій гараж розташований.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд скасувати рішення виконавчого комітету Сакської міської ради та Сакської міської ради про передачу ОСОБА_3 у приватну власність спірний гараж та земельну ділянку, на який розташований вказаний гараж.
Ухвалою суду від 28 січня 2010 року Сакська міська рада АР Крим та виконавчий комітет Сакської міської ради були залучені до участі у справі в якості співвідповідачів.
Під час судового розгляду справи, позивач уточнив та доповнив позовні вимоги. Уточнюючі та доповнюючи позовні вимоги позивач зазначив наступне. Рішенням Сакського виконкому №34 від 12.02.1970 року було надано дозвіл на будівництво гаража у дворі будинку АДРЕСА_1 інваліду ВВВ ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Позивач вважає, що ОСОБА_6 не мав пільг на будівництво гаража у дворі вказаного будинку, оскільки не був інвалідом і мешканцем цього будинку. Рішення виконкому видавалось на один спільний гараж на двох осіб розміром 4,5х6 метрів. Але ОСОБА_6 побудував два окремих гаража під одним дахом розмиром 5,6х6,8 метрів. Побудований гараж не був введений в експлуатацію і є самовільним будівництвом.
Рішенням Сакського виконкому №65 від 27 лютого 1987 року про відвід земельної ділянки ОСОБА_6 був зобов'язаний демонтувати та перенести гараж на південну сторону двору будинку, але він цього не зробив.
Рішенням виконкому Сакської міської ради №412 від 09.10.98 року ОСОБА_4 було передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 27 кв.м. за зазначеною адресою. Позивач вважає зазначене рішення виконкому незаконним, оскільки не був зроблений відповідний проект, не було до цього оформлено право власності на гараж.
Позивач також зазначив, що проектна документація для передачі у приватну власність земельної ділянки була зроблена без відповідних документів. Виконком не мав повноважень передавати спірну земельну ділянку у приватну власність без згоди мешканців будинку, оскільки будинок належав воєнному санаторію. Підпис ОСОБА_4 у технічному завданні землевпорядній організації від 15 серпня 2003 року підроблена і тому така угода відповідно до положень цивільного законодавства є нікчемною. Від подачі заяви ОСОБА_7 на складання технічної документації та її затвердження головою міської ради, про затвердження технічної документації сплинуло менше місяця. При оформленні права власності на спірну земельну ділянку, проектна документація не була узгоджена з відповідними органами, не була проведена обов'язкова державна експертиза в Рескомземе АР Крим.
Позивач вважає видачу на ім'я ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 24 травня 2004 року незаконним з наступних підстав. Заповіт ОСОБА_4 був підписаний 04 вересня 2003 року, а державний акт про право власності на земельну ділянку був виданий 30 вересня 2003 року, тобто право власності на спірну земельну ділянку виникла після складання державного акту. Також не відповідає вимогам законодавства технічна документація зроблена при оформленні права власності на спірну земельну ділянку на ім'я ОСОБА_3 . ОСББ «Терем» вказану землевпорядну документацію ОСОБА_3 не підписував.
Уточнюючі та доповнюючи позовні вимоги позивач просив суд визнати незаконними та скасувати: рішення виконкому Сакської міської ради №412 від 09.10.98 року про безоплатну передачу у приватну власність ОСОБА_4 спірної земельної ділянки; державний акт, виданий Сакської міською радою 30 вересня 2003 року ОСОБА_4 про право власності на земельну ділянку; державний акт, виданий Сакської міською радою 10 березня 2003 року ОСОБА_3 про право власності на земельну ділянку; рішення Сакського виконкому №34 від 123 лютого 1970 року про надання дозволу ОСОБА_4 на будівництво спірного гаражу, у зв'язку зі його смертю.
Позивач також просив суд зобов'язати ОСОБА_3 знести спірний гараж та звільнити спірну земельну ділянку.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.
ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позові у повному обсязі.
Представник Сакської міської ради, який є одночасно представником виконавчого комітету Сакської міської ради, у судове засіданні не заявився, про причину неявки суд не повідомив. Подав до суду письмову заяву із змісту якої вбачається, що він заперечує проти позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи позовної заяви, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. Судом встановлено, що рішенням Сакської міської ради №34 від 1970 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 дозволено у порядку виключення будівництво гаража площею 4,5х6 метрів у дворі будинку під номером АДРЕСА_1.
Рішенням виконавчого комітету Сакської міської ради №65 від 27 лютого 1987 року ОСОБА_4 виділена земельна ділянка площею 3х6 метрів для будівництва гаражу замість гаражу, що підлягає зносу та належить йому на праві особистої власності.
У відповідності до вказаних рішень, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було побудовано два суміжних гаража під одним дахом і на одному фундаменті.
Рішенням виконавчого комітету Сакської міської ради №412 від 09 жовтня 1998 року ОСОБА_4. передано у приватну власність земельну ділянку площею 27 кв.м. у дворі вказаного будинку.
30 вересня 2003 року Сакської міською радою на ім'я ОСОБА_4 виданий державний акт про право власності на спірну земельну ділянку площею 29,1 кв.м.
Після смерті ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на спірну земельну ділянку площею 29 кв.м., як спадщина, перейшло онуку спадкодавця - ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданого 24 травня 2004 року державним нотаріусом Сакської державної міської нотаріальної контори та державним актом на право власності на земельну ділянку, виданого Сакською міською радою 10 березня 2005 року.
Із матеріалів справи вбачається, що спірна земельна ділянка ніколи у користування або у власність ОСББ «Терем» у порядку передбаченому законодавством не передавалась.
ОСББ «Терем», як юридична особа, було зареєстровано 24 жовтня 2003 року, що підтверджується Статутом об'єднання. Із змісту Статуту ОСББ «Терем» вбачається, що це новостворена юридична особа і не є правонаступником ніяких інших юридичних осіб.
Посилання позивача на те, що ОСББ «Терем» щодо спірної земельної ділянки є правонаступником Сакського воєнного санаторію ім.. Пирогова матеріалами справи не підтверджується.
Відповідно до положень частини 4 статті 87 та частини 4 статті 91 Цивільного кодексу України, цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її державної реєстрації.
Тобто, згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки ОСББ «Терем» виникли 24 жовтня 2003 року і до цієї дати його права, свободи чи інтереси відповідачами ніяким чином не могли бути порушені.
Оскільки оскаржувані рішення Сакської міської ради та виконавчого комітету Сакської міської ради про надання дозволу на будівництво гаража та передачу у власність ОСОБА_4 земельної ділянки були прийняти до 24 жовтня 2003 року і право власності на спірну земельну ділянку ОСОБА_4 виникло до державної реєстрації позивача, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
Доводи позивача про те, що виконавчий комітет не мав повноважень примати рішення №412 від 09 жовтня 1998 року, суд вважає необґрунтованими. Вказане рішення було прийнято на підстави Декрету Кабінету міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок». Відповідно до статті 10 Земельного кодексу України (1990 року), д о відання міських Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить у тому числі, передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування. Згідно положень статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Тобто, приймачі рішення №412 від 09 жовтня 1998 року, виконавчій комітет діяв у межах делегованих міською радою повноважень, що відповідало діючому на той час законодавству.
Доказів того, що розроблена у червні 2003 року ПП «Ювента» проектна документація для оформлення права власності на спірну земельну ділянку на ім'я ОСОБА_4, не відповідає законодавству, що діяв на той час, позивачем суду не надано. Доводи позивача про те, що підпис у технічному завданні землевпорядній організації від 15 серпня 2003 року не належить ОСОБА_4 не може бути підставою для задоволення позовних вимог, оскільки це стосується договірних відносин між замовником та виконавцем і позивач не є учасником цих договірних відносин не був.
Обов'язковість проведення державної експертизи Рескомземом АРК при оформленні права власності на спірну земельну ділянку на ім'я ОСОБА_4 суду не доведено.
Таким чином, неправомірність видачі державного акту від 30 вересня 2003 року ОСОБА_4 про право власності на спірну земельну ділянку із матеріалів справи не вбачається.
Також суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог про визнання недійсним державного акту 10 березня 2003 року про право власності на спірну земельну ділянку, виданого на ім'я ОСОБА_3.
Підставою для видачі ОСОБА_3 зазначеного державного акту є свідоцтво про право на спадщину за заповітом, яке видано 24 травня 2004 року. Оскільки позивач не є спадкоємцем ОСОБА_4, позовні вимоги в цій частині не засновані на законі.
Позивачем не надано доказів про те, що спірна земельна ділянка була виділена та передана у приватну власність ОСОБА_4, а потім ОСОБА_3, з порушенням законодавства, у тому числі з недоліками при розробці проектної документації. Незначні розбіжності у площі спірної земельної ділянки, яки зазначені у документах, не порушують прав позивача.
Щодо позовних вимог про зобов'язання ОСОБА_3 знести спірний гараж та звільнити спірну земельну ділянку суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно частини 1 статті 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Із матеріалів справи вбачається, що спірний гараж побудований з відповідного дозволу Сакської міської ради на земельній ділянці, яка в цей час належить на праві власності ОСОБА_3. Спірна земельна ділянка виділена з метою будівництва та обслуговування індивідуального гаражу у відповідності з діючім законодавством.
Відповідно до положень частин 4 і 7 статті 376 Цивільного кодексу України, особа, яка здійсняла самочинне будівництво на земельній ділянці яка належить їй на праві власності, може бути зобов'язана його знести у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, якщо не можливо провести відповідну перебудову.
Хоча гараж і не введений в експлуатацію і на нього у встановленому законодавством порядку не оформлено право власності, суд не вбачає підстав для зобов'язання відповідача знести спірний гараж, оскільки позивачем не надано доказів порушення його прав та не доведено, що спірний гараж побудований з істотним порушенням будівельних норм і правил і не можливо провести відповідну перебудову.
Згідно статті 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Оскільки право власності на спірну земельну ділянку оформлено на ім'я ОСОБА_3 відповідно до вимог чинного законодавства, вимоги про зобов'язання звільнити земельну ділянку не засновані на законі. Крім того, з підстав зазначених позивачем таки вимоги має право пред'являти лише власник або користувач земельної ділянки.
Підстав для позбавлення ОСОБА_3 права власності на спірну земельну ділянку із матеріалів справи не вбачається.
Враховуючі наведене, на підставі статей 11,87,91,321,373,375,376 Цивільного кодексу України, керуючись 10,11,60, 169 212-215 Цивільного процесуального кодексу України,
У задоволенні позову Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Терем» до ОСОБА_3, Сакської міської ради АР Крим та виконавчого комітету Сакської міської ради - відмовити у повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим шляхом подачі через Сакський міськрайонний суду АРК заяви про апеляційне оскарження у десятиденний строк з дня проголошення рішення і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя /підпис/ Е.Н.Асанов