Справа № 2-137/10/0115
Рішення
Іменем України
05 травня 2010 року
Первомайський районний суд Автономної Республіки Крим
у складі: головуючого - судді Забара Г.Я.
при секретарі Безручко С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Первомайське
цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі АРК про зобов'язання нарахувати та виплатити щомісячну соціальну допомогу,
встановив:
Позивач звернувся з позовом про зобов'язання відповідача нарахувати і сплатити недоплачену йому, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу з 01 березня 2007 року по 01 березня 2010 року в сумі 3767,70 грн., зобов'язати відповідача виконувати нарахування щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату у подальшому.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач має статус дитини війни і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на пільги, передбачені цім Законом, зокрема, на отримання державної соціальної допомоги, що повинна виплачуватися з 1 січня 2006 року у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, та встановлена в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, однак відповідачем закон не виконується, з 01.03.2007 р. йому не нараховується та не виплачується вказана державна соціальна допомога в повному обсязі.
Відповідач позов не визнав, вважає що у задоволенні позову необхідно відмовити, мотивуючи свої заперечення тим, що Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі АРК не є належним відповідачем. Відповідач посилається на відсутність, не виділення, неперерахування бюджетних коштів на забезпечення виплат допомоги в розмірі, передбаченому Законом, невизначеність яким органом, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку повинні здійснюватися нарахування и виплата вказаної допомоги. Дія цього закону при прийнятті законів про державний бюджет на 2006 та 2007 роки призупинялись, виплати не здійснювались. Виплати позивачу здійснюються з 1 січня 2008 року відповідно до ст. 41 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін в деякі законодавчі акти», якою внесені зміни в ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і встановлено підвищення в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Учасникам війни така надбавка встановлена в розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, тобто виплачується позивачу з 01.01.2008 по 31.03.2008 року щомісячно по 47.00 грн., з 01.04.2008 по 30.06.2008 року - по 48.10 грн., з 01.07.2008 по 30.09.2008 року - по 48.20 грн., з 01.10.2008 року по життєво - по 49.80 грн.
Повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач, громадянин України, народився у ІНФОРМАЦІЯ_1 році, має статус дитини війни відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно з якою дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якої на час закінчення (02.09.1945) другої світової війни було менше 18 років, у зв'язку з чим має право на всі пільги та соціальні гарантії, передбачені цим Законом, в тому числі право на отримання державної соціальної допомоги. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, в редакції, яка діяла в спірний період, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Ст. 77 Закону України від 20 грудня 2005 року «Про Державний бюджет України на 2006 рік» зупинено на 2006 рік дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Пунктом 12 ст. 71, ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року зупинена на 2007 рік дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та встановлено, що у 2007 році ця допомога виплачується особам, які є інвалідами.
Конституційний Суд України у своєму рішенні № 6-рп від 09.07.2007 року визнав ці положення неконституційними. Відповідно до частини третьої статті 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, у тому числі і для дітей війни.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року текст викладений в редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни”.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 підпункт 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, в тому числі статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни, визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Оскільки правові положення, які передбачають соціальні виплати, встановлені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, є чинними, тобто не скасовані, не змінені, і позивач є дитиною війни, тому має право на їх одержання, яке не залежить від розміру доходів утримувача чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер. Таким чином, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» діє у редакції, згідно з якою дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України. Відсутність у державному бюджеті коштів на виплату щомісячних надбавок дітям війни не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист і як причина невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду. Головним розпорядником коштів для виплати, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є Пенсійний фонд України.
Таким чином позивачу державна соціальна допомога повинна була виплачуватися:
з 01.01.2007 до 08.07.2007 - згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»;
з 09.07.2007 до 31.12.2007 року - Закону України «Про соціальний захист дітей війни»;
з 01.01.2008 до 21.05.2008 - Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»;
з 22.05.2008 - Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік …» затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривня, з 1 жовтня - 411 гривень. Ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік …» затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень. Ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» установлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу в розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Статтею 1 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20.10.2009 року встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 листопада 2009 року - 573 грн., з 1 січня 2010 року - 695 грн., з 1 квітня - 706 грн., з 1 липня - 709 грн., з 1 жовтня - 723 грн., з 1 грудня - 734 грн. Заперечення відносно положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, щодо її застосування виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до розрахунку інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого.
Таким чином вимоги позивача щодо зобов'язання до нарахування щомісячної соціальної допомоги як дитині війни підлягають частковому задоволенню з 1 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, оскільки рішення про неконституційність закону прийнято 09.07.2007 року, з 01 травня 2008 року по 28 лютого 2010 року, оскільки рішення про неконституційність закону прийнято 22.05.2008 року.
Судом встановлено, що позивачу протягом 2007 року щомісячна соціальна допомога як дитині війни не нараховувалася та не виплачувалася, у зв'язку з чим недорахована та недоплачена позивачу щомісячна держана допомога, як дитині війни за період з 1 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, повинна бути розрахована наступним чином :
липень - вересень (406 грн. х 30%) х 3 місяця = 365,40 грн.
жовтень - грудень (411 грн. х 30%) х 3 місяця = 369,90 грн.
Позивачу з 01 січня 2008 року по 31 жовтня 2009 року нараховувалася та виплачувалася щомісячна соціальна допомога як дитині війни у розмірі 10% від розміру прожиткового мінімуму, у зв'язку з чим недорахована та недоплачена позивачу щомісячна держана допомога, як дитині війни за період з 1 травня 2008 року по 31 жовтня 2009 року, повинна бути розрахована наступним чином:
травень-червень 2008 р. (481 грн. х 30%) х 2 місяця - (48,10 грн. х 2 місяця) = 192 грн. 40 коп.;
липень - вересень 2008 р. (482 грн. х 30%) х 3 місяця - (48,20 грн. х 3 місяця) = 289 грн. 20 коп.;
жовтень - грудень 2008 р. (498 грн. х 30 %) х 3 місяця - (49,80 грн. х 3 місяця) = 298 грн. 80 коп.
січень - жовтень 2009 р. (498 грн. х 30 %) х 10 місяців - (49,80 грн. х 10 місяців) = 996 грн.
Також судом встановлено, що з 1 листопада 2009 року по 28 лютого 2010 року позивачу нараховувалась та виплачувалась щомісячна державна соціальна допомога як дитині війни також у розмірі 10% від розміру прожиткового мінімуму - 498 грн., однак:
- з 1 листопада 2009 року прожитковий мінімум встановлений 573 грн., у зв'язку з чим недорахована та недоплачена позивачу щомісячна державна допомога, як дитині війни за період з 1 листопада 2009 року по 31 грудня 2009 року, повинна бути розрахована наступним чином: (573 грн. х 30%) х 2 місяця = 343,80 грн. У вказаний період часу позивачем фактично отримано 49,80 грн. х 2 місяця = 99,60 грн., тому стягненню підлягає 343,80 грн. - 99,60 грн. = 244,20 грн.
- з 1 січня 2010 року прожитковий мінімум встановлений 695 грн., у зв'язку з чим недорахована та недоплачена позивачу щомісячна державна допомога, як дитині війни за період з 1 січня 2010 року по 28 лютого 2010 року, повинна бути розрахована наступним чином: (695 грн. х 30%) х 2 місяця = 417 грн. У вказаний період часу позивачем фактично отримано 49,80 грн. х 2 місяця = 99,60 грн., тому стягненню підлягає 417 грн. - 99,60 грн. = 317,40 грн.
Виходячи з вищевикладеного, загальна сума яка підлягає стягненню з відповідача складає: 365,40 грн. + 369,90 грн. + 192,40 грн. + 289,20 грн. + 298,80 грн. + 996 грн. + 244,20 грн. + 317,40 грн. = 3073,30 грн.
Доводи відповідача щодо відсутності, не виділення, неперерахування бюджетних коштів на забезпечення виплат допомоги в розмірі, передбаченому Законом, а не підзаконним нормативним актом, неспроможні і не можуть бути прийняті до уваги та бути підставою для відмови в позові, так як відповідач є органом, який зобов'язаний забезпечувати своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, призначення (перерахунок) і виплату пенсій та інших виплат відповідно до чинного законодавства і у встановлених Законом розмірах, тому його дії є незаконними.
Доводи позивача підтверджені наданими доказами: паспортом громадянина України, пенсійним посвідченням зі штампом дитини війни, довідкою УПФ України в Первомайському районі АРК про отримання позивачем пенсії та доплати з 1 січня 2008 року у вказаній сумі.
Оскільки встановлено, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд визнає такі дії незаконними та зобов'язує відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону.
Що стосується вимог позивача у частині зобов'язання відповідача виплачувати вказану допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у подальшому, то суд вважає їх необґрунтованими, оскільки статтею 3 ЦПК України передбачено, що особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Виходячи з положень даної норми судовому захисту підлягають порушені права. Позивач припускає порушення його прав у майбутньому, а судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно п. 34 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» Пенсійний фонд України, та його органи на місцях звільнений від сплати державного мита. Відповідно до ст. 88 ЦПК України сплачений позивачем судовий збір в сумі 51 грн. компенсується за рахунок держави. З відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 3, 6, 8, 19, 21, 22, 46, 56, 58, 64, 68, 75, 92, 95, 96, 152 Конституції України, Законами України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-IV, «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року, «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін в деякі законодавчі акти» № 107-VI від 28.12.2007 року, Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року, від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України , суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі АРК щодо не нарахування та недоплати ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни незаконними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі АРК нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу як дитині війни з 1 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року у сумі 735,30 грн., з 1 травня 2008 року по 28 лютого 2010 року у сумі 2338,00 грн., всього 3073 (три тисячі сімдесят три) грн. 30 копійок. Стягнути на її користь з Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі АРК витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн. Судовий збір в сумі 51.00 грн., сплачений ОСОБА_1, компенсувати їй за рахунок держави. В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Головуючий: