Справа № 4с-5\10
27 квітня 2010 року
Красноперекопський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді - Халдєєвої О.В
при секретарі - Беляєвій Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Красноперекопськ цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на постанови держвиконавця від 22.03.2010 року про повернення виконавчих документів
Заявник звернувся до суду із скаргою на постанови старшого держвиконавця ВДВС Красноперекопського міськрайонного управління юстиції від 22.03.2010 року про повернення виконавчих листів про стягнення на користь заявника з ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 3000 гривень та 901 гривну. В постановах вказано що виконавчі листи повертаються у зв,язку з тім що майна боржника на яке може бути звернуто стягнення не знайдено, крім того за боржником не значиться автотранспорт та нерухомість
Заявник не згоден з даними постановами так як в постанові не вказано що зверталось лі стягнення на зарплату, інші доходи боржника. З бесіди з держвиконавцем заявнику стало відомо що ОСОБА_2 виїхала з міста та невідомо де знаходиться зараз. Але держвиконавець не прийняв мер по її розшуку. В ст. 5 ЗУ “Про виконавче провадження” вказано що держвиконавець зобов,язаний звернутися до суду про розшук боржника. Статя 40 ЗУ “Про виконавче провадження” встановлює перелік випадків коли можливо повернути виконавчі документи та п 5 вказано що якщо прийнятими держвиконавцем встановити місцезнаходження боржника.
Крім того лист з постановами надійшов 06.04.2010 року та заявник вважає що строк подачи скарги пропущений ним по поважній причині.
Просить суд поновити строк на подачу скарги, та визнати неправомірними постанови держвиконавця від 22.03.2010 року про повернення виконавчих документів про стягнення з боржника ОСОБА_2 на її користь сумі 3000 гривень та 901 гривні.
У судовому засіданні заявник підтримав скаргу, просить її задовольнити.
Держвиконавець ОСОБА_3 заперечує проти задоволення скарги, пояснив що він виконав всі необхідні виконавчі дії, проводив огляд на місці, направляв запити в ДАІ,БТІ та інші установи. Майна боржника на яке може бути звернуто стягнення не встановлено. Розшук боржника або майна боржника проводиться в даному випадку за письмовою заявою стягувача та авансуванні витрат на проведення розшуку, просить суд відмовити у задоволенні скарги.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, оглянувши матеріали виконавчого провадження, приходить до висновку що у задоволенні скарги слід відмовити.
Відмовляючи в задоволенні скарги суд виходить з наступного
Як вбачається з постанов від 22.03.2010 року на підставі ст. 40 ч 2 ЗУ “Про виконавче провадження” про повернення виконавчих документів вказано що на підставі акту держвиконавця на момент вихода по місцю проживання боржника майна на яке може бути звернуто стягнення не знайдено, крім того, згідно відповідей на запити майна боржника не знайдено. (а.с.3-8)
Як вбачається з конверта (а.с.9) лист з постановами був направлений 02.04.2010 року без повідомлення про отримання його заявником. Заявник пояснив що знайшов листа 06.04.2010 року в двері своєї квартири.
Враховуючи що держвиконавцем не було надано суду доказів того що заявник отримав листа з постановами не 02.04.2010 року, то суд вважає причину пропуску строку поважною та поновлює строк на подачу скарги до суду.
Статя 40 п 2 ЗУ “Про виконавче провадження” передбачає що виконавчий документ повертається стягувачеві якщо у боржника відсутне майно, на яке може бути звернуто стягнення, і ,здійсненні держвиконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними.
Статя 42 ЗУ “Про виконавче провадження” передбачає що держвиконавець просить суд винести постанову про розшук боржника при виконанні рішень про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров,я або у зв,язку з втратою годувальника ,а також дитини. За іншими виконавчими документами держвиконавець може звернутися до суду з поданням про розшук боржника або майна боржника за наявності письмової згоди стягувача відшкодувати витрати на розшук та авансуванні зазначених витрат.
Заявник пояснив у судовому засіданні що не звертався письмово до держвиконавця, він не знав закон.
Враховуючи що держвиконавцем були проведені всі необхідні заходи по встановленню майна боржника, на яке може бути звернуто стягнення ,заявник пояснив що він не звертався письмово до держвиконавця про оголошення розшуку майна боржника та не авансував витрати по проведенню розшуку, то суд приходить до висновку що не має підстав для задоволення скарги ОСОБА_1
Керуючись ст.ст. 383,384 ЦПК України, ст. 40,42 ЗУ “Про виконавче провадження”, суд
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанови держвиконавця від 22.03.2010 року про повернення виконавчих документів-відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ухвали заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя: