Провадження № 2/522/736/20
Справа № 522/19668/18
11 листопада 2020 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси
у складі: судді Бондар В.Я.,
за участі секретаря судового засідання - Бойко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Шляпіної Людмили Миколаївни про забезпечення доказів шляхом призначення судової почеркознавчої експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання факту сумісного проживання однією сім'єю чоловік та жінки без шлюбу, поділ майна подружжя та визнання особистою приватною власністю за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю, -
У провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання факту сумісного проживання однією сім'єю чоловік та жінки без шлюбу, поділ майна подружжя та визнання особистою приватною власністю за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю.
До суду 25.11.2019 року надійшла заява представника позивача про забезпечення доказів шляхом призначення судової почеркознавчої експертизи.
Заява обґрунтована тим, що у позивача є сумніви у даті складення договорів комісії на придбання автотранспортних засобів.
Ухвалою суду від 02.12.2019 року відмовлено у забезпеченні доказів, шляхом призначення експертизи, у зв'язку з недоведеністю необхідності розгляду заяви в порядку забезпечення доказів, зважаючи, що подальше проведення експертизи стане неможливим чи утрудненим.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 не погоджуючись з ухвалою суду, подала апеляційну скаргу в результаті розгляду якої постановою Одеського апеляційного суду від 09.09.2020 року ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 02.12.2019 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
У судовому засіданні 10.11.2020 року ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 підтримали подане клопотання про забезпечення доказів, шляхом призначення експертизи.
ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4 заперечували проти призначення експертизи, представник вказала, що немає необхідності у призначенні експертизи, оскільки у судових засіданнях були допитані свідки - сторони договорів, дати складення яких викликають сумніви у сторони позивача.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про відсутність підстав для проведення експертизи, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Частиною 2 ст. 116 ЦПК передбачені способи забезпечення судом доказів, серед яких: допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Згідно до ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Згідно п. 1.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5 для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.
Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (літерні та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов'язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку та (або) підпису, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов'язані з обставинами цієї справи або виконані після відкриття провадження у справі та є як пов'язаними зі справою, так і не пов'язаними з її обставинами; експериментальні зразки почерку та (або) підпису, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв'язку з призначенням такої експертизи.
Перед приєднанням вільних та умовно-вільних зразків до матеріалів справи орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), має пред'явити їх особі, яка підлягає ідентифікації. У документі, що є підставою для проведення експертизи, орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), зобов'язаний (зобов'язана) зазначити документи, у яких містяться вільні, умовно-вільні зразки почерку та (або) підпису особи (п.1.4.Інструкції).
Основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Такою експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукописного тексту під впливом будь-яких факторів, що заважають (природних: хворобливий стан, хронічні захворювання, вікові зміни; тимчасових зовнішніх: незвичне тримання засобу для писання, незвична поза, обмеження зорового контролю тощо; тимчасових внутрішніх: алкогольне сп'яніння, фармакологічні, наркотичні засоби тощо; штучних: викривлення письма зміненими рухами); визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо) (п.1.1.1 Інструкції).
Основними завданнями технічної експертизи реквізитів документів є визначення відносної давності виконання документа або його фрагментів, а також послідовності нанесення штрихів, що перетинаються (п.3.2.4 Інструкції).
За час розгляду справи судом позивачем або його представником не виявлялося бажання залучити до матеріалів справи документи з вільними, умовно-вільними та експериментальними зразками, заяви про витребування таких документів не надходило.
Таким чином, заявником не було залучено до матеріалів справи документи необхідні для проведення почеркознавчої експертизи, що позбавляє суд можливості призначити у справі судову експертизу.
Керуючись ст.ст. 95, 116, 118, 258, 260, 353, 354 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Шляпіної Людмили Миколаївни про забезпечення доказів шляхом призначення судової почеркознавчої експертизи - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд міста Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня проголошення ухвали, або отримання її копії.
Суддя В.Я.Бондар