Провадження № 2/522/6974/20
Справа № 522/19709/20
про відмову у відкритті провадження
10 листопада 2020 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду міста Одеси Бондар В.Я., дослідивши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про стягнення відсотків за користування грошовими коштами та інфляційних збитків в порядку ст. 625 ЦК України, -
До суду 06.11.2020 року надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про стягнення відсотків за користування грошовими коштами та інфляційних збитків в порядку ст. 625 ЦК України, пов'язаних з несвоєчасним перерахунком пенсії позивача відповідачем.
Суддя, дослідивши матеріали справи, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі приходить до наступного висновку.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.
Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.
За змістом статті 19 ЦПК України під цивільною юрисдикцією розуміється компетенція загальних судів вирішувати з додержанням процесуальної форми цивільні справи у видах проваджень, передбачених цим Кодексом.
Частиною першою статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа), по-третє, пряма вказівка закону про вирішення спору в порядку певного судочинства.
При цьому суди повинні враховувати принцип правової визначеності і не допускати наявності проваджень, а отже, і судових рішень, ухвалених у спорі між тими ж сторонами з того ж предмета, але судами різних юрисдикцій.
У свою чергу, предметна та суб'єкта юрисдикція адміністративних судів, тобто сукупність повноважень адміністративних судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 19 КАС України, в якій, зокрема, зазначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція адміністративного суду, є наявність спору фізичних осіб із суб'єктом владних повноважень який пов'язаний з певною бездіяльністю такого суб'єкта.
В даному випадку позивач зазначає, що постановою від 28.08.2018 року Одеського апеляційного адміністративного суду залишено без змін рішення про зобов'язання ГУПФ України в Одеській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 , прийняте в порядку адміністративного судочинства.
Тобто, у даному випадку право позивача на компенсацію інфляційних збитків та трьох відсотків річних від простроченої суми, які передбачені ст. 625 ЦК України, виникло саме через протиправні дії суб'єкта владних повноважень при виконанні ним своїх обов'язків.
При цьому, згідно положень ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Також, згідно п.10 ч.2 ст. 245 КАС України передбачено можливість суду у разі задоволення позову прийняття рішення щодо іншого способу захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Таким чином, даний спір, який виник в результаті визначення судом в порядку адміністративного судочинства факту протиправності дій суб'єкта владних повноважень при виконанні ним своїх обов'язків, відноситься до адміністративного спору та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства з врахуванням прав, наданих позивачеві статтею 5 КАС України та з врахуванням положень ст. 245 КАС УКраїни.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо, зокрема, заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
Оскільки судом встановлено, що позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, то у відкритті провадження слід відмовити та роз'яснити позивачу його право звернення до суду за правилами встановленим Кодексом адміністративного судочинства України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 4, 9, 19, 186, 258, 260, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про стягнення відсотків за користування грошовими коштами та інфляційних збитків в порядку ст. 625 ЦК України.
Позовну заяву з додатками до неї повернути позивачу.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається шляхом подання апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси до Одеського апеляційного суду.
Суддя В.Я.Бондар