21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
20 квітня 2010 р. Справа 12/52-10
за позовом: Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (Кловський узвіз, 9/1, м.Київ, 01021)
до: Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (пров. Щорса, 24, м.Вінниця, 21012)
про стягнення 6 041 193,18 грн.
Головуючий суддя
Cекретар судового засідання
Представники
позивача : Грищенюк Д.І. - за дорученням
відповідача : Бабійчук О.А. - за дорученням
За клопотанням представників сторін технічна фіксація (звукозапис) судового процесу не здійснювалась
Подано позов про стягнення з ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" на користь ДК "Укртрансгаз "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 6 041 193,18 грн., з яких 4 744 909,31 грн. основного боргу, 180 560,72 грн. інфляційних втрат, 68 423,47 грн. - 3% річних, 559 703,39 грн.- 7% штрафу та 487 596,29 грн. пені.
У відзиві № 07-15-475 від 15.04.2010 р. на позов відповідач заборгованість перед позивачем в сумі 4 521 588,42 грн. станом на 31.03.2010 р. визнав, разом з тим проти позовних вимог в частині стягнення янфляційних, пені, штрафу та 3-х відсотків річних заперечив, посилаючись на мораторій, що введений на задоволення вимог кредиторів відповідача у справі № 10/176-05 про банкрутство ВАТ "Вінницягаз".
Ухвалою від 22.03.2010 р. порушено провадження у даній справі з призначенням судового засідання на 15.04.2010 р..
В судовому засіданні 15.04.2010 р. оголошено перерву до 20.04.2010 р. для надання сторонами документів по справі, в тому рахунку акту звірки взаєморозрахунків.
В судове засідання 20.04.2010 р. з'явились представники обох сторін. Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представником відповідача в судовому засіданні надано спільне протокольне рішення щодо проведення розрахунків та банківські виписки, як доказ часткової сплати боргу за транспортування природного газу в 2009 році за договором № 117Н-550.
Заслухавши надані в судових засіданнях пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
18.12.2007 р. між ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" (Виконавець) та ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (Замовник) укладено договір № 115-703 на транспортування природного газу для потреб.
19.03.2008 року Сторонами підписаний протокол узгодження розбіжностей, що стосується пунктів 3.6, 4.3, 4.4, 6.2, 6.3, 10.4 (а.с.10,11, т.1).
Відповідно до п.1.1. Договору з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей Виконавець зобов'язується надати послуги Замовнику з транспортування трубопровідним транспортом природного газу (надалі - газу) Замовника від пунктів прийому-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільчих станцій, надалі - ГРС, а Замовник зобов'язується сплатити за транспортування газу встановлену плату.
Виконавець здійснює транспортування газу Замовника, в тому числі по кварталах: І кв. - 251000 тис. куб. м; ІІ кв. - 75850 тис.куб. м; ІІІ кв. - 39050 тис.куб.м; ІV - 239500 тис.куб.м. Всього - 605400 тис.куб.м..
Прийом- передача газу протягом місяця здійснюється сторонами, як правило, рівномірно, виходячи із середньодобового місячного обсягу (п.2.1. Договору).
Згідно п.2.2. можливі зміни місячних обсягів подачі газу, зазначених в пунктах 2.1 даного договору, здійснюється за домовленістю сторін за 15 днів до початку місяця.
Відповідно до п.3.1. Договору Замовник передає газ Виконавцю в загальному потоці в обсягах, зазначених в пунктах 2.1 даного договору, на пунктах прийому-передачі газу в магістральні трубопроводи Виконавця, а саме: - на пунктах виміру витрат газу в районах видобутку газу на території України; на пунктах виміру витрат газу підземних сховищ газу; на газовимірювальних станціях розташованих на кордонах України.
Послуги по транспортуванню газу щомісячно оформлюються Виконавцем і Замовником актами здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу (п.4.1. Договору).
Виконавець до 15-го числа, наступного за звітним місяця, направляє Замовнику два примірники акту здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою Виконавця (п.4.2. Договору).
Замовник протягом 5-ти днів з моменту одержання акту здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу зобов'язується повернути Виконавцю один примірник оригіналу акту здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою Замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу (п. 4.3 Договору з протоколом узгодження розбіжностей).
Згідно з п. 4.4. Договору узгоджені та підписані сторонами акти здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу є підставою для проведення остаточних розрахунків.
Тариф на транспортування 1000 куб.м газу по магістральних трубопроводах Виконавця встановлюється в розмірі 40,30 грн., крім того ПДВ - 8,06 гри., всього в розмірі 48,36 грн. (п.5.1. Договору).
Тариф на транспортування газу, зазначений в пункті 5.1 даного договору, змінюється за рішенням Національної комісії регулювання електроенергетики України. У випадку зміни тарифу, новий тариф є обов'язковим для сторін за даним договором з моменту введення його в дію. Зміна тарифу оформлюється сторонами додатковою угодою до даного договору (п. 5.2. Договору).
Розділом 6 передбачено порядок та умови проведення розрахунків.
Так, відповідно до п.6.1. Договору, вартість фактично наданих Виконавцем Замовнику послуг по транспортуванню газу у звітному місяці визначається на підставі акту здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу, зазначеного в пункті 4.1 даного договору.
Замовник здійснює оплату послуг по транспортуванню газу шляхом щоденного зарахування коштів на поточний рахунок Виконавця, в порядку встановленому Алгоритмом (порядком) розподілу коштів, затвердженим Національною комісією регулювання електроенергетики України. Остаточний розрахунок за фактично надані послуги по транспортуванню газу здійснюється Замовником протягом місяця, наступного за місяцем, в якому здійснювалось транспортування газу (п. 6.2. Договору).
В платіжних дорученнях Замовник повинен обов'язково вказувати номер договору, дату його підписання та звітний період (місяць, рік), за який здійснюється оплата. У випадку якщо в платіжних дорученнях Замовника не зазначений звітний період (місяць, рік), за який здійснюється оплата, то Виконавець, дотримуючись принципу пріоритетності, зараховує кошти, що надійшли від Замовника, в першу чергу, як погашення заборгованості за надані послуги по транспортуванню газу, що виникла перша за часом у попередніх періодах (п.6.3. Договору).
Відповідно до п. 7.1. Договору Виконавець і Замовник у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань по даному договору несуть взаємну відповідальність у межах, передбачених чинним законодавством України.
У разі неоплати або несвоєчасної оплати послуг по транспортуванню газу у строки, зазначені в п.6.2. даного договору, Замовник сплачує на користь Виконавця, крім суми заборгованості, пеню в розмірі 0,1 відсотка, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу (п.7.3. Договору).
Згідно п.10.3. Договору всі зміни і доповнення до даного договору повинні бути зроблені в письмовій формі і підписані повноважними представниками сторін.
До вимог, що випливають з даного договору, застосовується позовна давність у один рік (п.10.4. Договору).
Даний договір набирає чинності з 01.01.2008 р. і діє в частині надання послуг по транспортуванню газу до 31 грудня 2008 року, а в частині проведення розрахунків за послуги - до 31 січня 2009 року (п.11.1. Договору).
01.09.2008 р. Додатковою угодою № 1 до Договору Сторони змінили п. 5.1. Договору (а.с. 12, т.1).
Додатковою угодою № 2 від 24.11.2008 р. до Договору змінено п.2.1. Договору та п.11.1. викладено в наступній редакції: Даний договір набирає чинності з 01.01.2008 р. і діє в частині надання послуг по транспортуванню газу до 31 грудня 2009 року, а в частині проведення розрахунків за послуги - до повного їх здійснення (а.с.13, т.1).
На виконання умов Договору, позивач транспортував природний газ для відповідача загальним обсягом 499 968,010 тис. куб. м.
Загальна вартість наданих у 2009 році послуг з транспортування газу становить 15 299 021,10 грн.
Відповідач свої зобов'язання по оплаті послуг з транспортування газу в 2009 р. виконав частково, внаслідок чого на день звернення позивача до суду (10.03.2010 р.) заборгував 4 723049,74 грн.
Після подачі позивачем позову, відповідач здійснив часткову оплату в сумі 232781,79 грн.
Відповідно до спільного протокольного рішення № 927/СУ про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання від 30.03.2010 р. в рахунок оплати боргу відповідачу зараховано 302 347,45 грн.
Станом на день розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 4 187920,5 грн.
Наведене стверджується:
- Договором № 117Н-550 на транспортування природного газу для потреб населення від 18.12.2007 р. р. з протоколом узгодження розбіжностей та Додатковими угодами до нього;
- актами здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу (а.с.14-22, т.1);
- відзивом відповідача на позовну заяву (а.с.5-7, т.2);
- банківськими виписками ;
- розрахунком боргу;
- іншими матеріалами справи.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов такого висновку.
Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (далі -ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 306 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.
Відповідно до ст. 307 ГК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Заборгованість відповідача з оплати за транспортування газу в сумі 4 187 920,5 грн. стверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.
З урахуванням наведеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача 4 187920,5 грн. боргу підлягають задоволенню.
Борг у розмірі 535129,24 грн. погашений відповідачем після звернення позивача до суду, тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню відповідно до п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, у зв"язку з відсутністю предмета спору.
У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 21859,57 грн. (4744909,31 грн. - 535129,24 грн.) слід відмовити, як таких, що не відповідають матеріалам справи.
Крім суми основного боргу, позивачем нараховано до стягнення з відповідача 180 560,72 грн. інфляційних втрат за період з 01.03.2009 року по 31.01.2010 року, 68 423,47 грн.- 3% річних, 487 596,29 грн. - пені за період з 01.03.2009 р. по 25.02.2010 р. та 559 703,39 грн. - 7% штрафу.
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором , він є боржником, що прострочив.
У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).
Неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до положень ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно зі ст. 3 Закону України від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону (тобто передбачений договором або законом) обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Разом з тим, щодо позовних вимог про стягнення пені у розмірі 487 596,29 грн. та 7 % штрафу з простроченої суми, у розмірі 559 703,39 грн. слід зазначити наступне.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 09.11.2005р. порушено провадження у справі №10/176-05 про банкрутство ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" та, відповідно до ч.4 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника.
У відповідності до абз.2 ч.4 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом", протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
За змістом ст. 12 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію; їх виконання для боржника є обов'язковим, але пені, штраф та інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань не застосовуються, оскільки ця норма визначає конкретний проміжок часу, який відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов'язаний із його суттю (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство", п. 17).
До такого ж висновку дійшла і колегія Верховного суду України в ухвалі від 08.07.2009 року (номер в ЄДР судових рішень 4283696).
Враховуючи викладене, у позові в частині стягнення 7% штрафу та пені слід відмовити.
У пункті 50 Постанови № 15 Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 р. "Про судову практику в справах про банкрутство" зазначено, що оскільки на передбачені ст. ст. 536 та 625 ЦК проценти та індекс інфляції за весь час прострочення грошового зобов'язання не поширюється заборона на їх нарахування в період провадження справи про банкрутство, то кредитор не позбавлений права подавати додаткові вимоги щодо стягнення процентів та інфляційних втрат відповідно до порядку, встановленого Законом.
Дослідивши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, суд встановив, що він не суперечить умовам договору та чинному законодавству України.
З урахуванням наведеного, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 180 560,72 грн. інфляційних втрат за період з 01.03.2009 року по 31.01.2010 року, 68 423,47 грн.- 3% річних за період з 01.03.2009 р. по 25.02.2010 р. підлягають задоволенню.
В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Відповідно до положень ст.49 ГПК України понесені позивачем судові витрати на оплату держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам з урахуванням суми боргу, що погашена останнім після подання позову.
Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 80 ч. 1 п. 1-1, 82, 115, 116 ГПК України, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз» (21012 м. Вінниця, пров.Щорса,24, ідент.код 03338649, р/р 26004500125051 в Першм Київська філія ВАТ "ВіЕйБі Банк" м.Київ МФО 321637) на користь Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (01021 м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, ідент. код 30019801 р/р 26003103442001 в ЗАТ "Альфа-Банк" м.Київ МФО 300346) 4 187920,5 грн. (чотири мільйони сто вісімдесят сім тисяч дев"ятсот двадцять гривень 16 копійок) боргу, 180 560,72 грн. (сто вісімдесят тисяч п'ятсот шістдесят гривень сімдесят дві копійки) інфляційних втрат, 68 423,47 грн. (шістдесят вісім тисяч чотириста двадцять три гривні двадцять сім копійок) - 3% річних, 20987,06 грн. (двадцять тисяч дев"ятсот вісімдесят сім гривень 38 копійок) витрат на сплату держмита та 194,23 грн. (сто дев"яносто чотири гривні 23 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Провадження у справі в частині стягнення 535129,24 грн. припинити.
4. В решті позову відмовити.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 26 квітня 2010 р.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (Кловський узвіз, 9/1, м.Київ, 01021)
3 - відповідачу (пров. Щорса, 24, м.Вінниця, 21012)