Справа № 2011/14568/12
Провадження № 1/638/23/20
04 листопада 2020 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
Суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань суду клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою у у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебуває в умовах ДУ Харківський слідчий ізолятор,
за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 15, п.п. 1, 13, 14 частиною 2 статті 115 , п.п. 4, 13 частини 2 статті 115, частини 1 статті 263 КК України,
встановила:
В провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених частиною 2 статті 15, п.п. 1, 13, 14 частиною 2 статті 115 , п.п. 4, 13 частини 2 статті 115, частини 1 статті 263 Кримінального кодексу України.
Вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 05.02.2018 року ОСОБА_6 засуджено до покарання у вигляді довічного позбавлення волі.
Ухвалою колегії суддів судової палати по кримінальним справам Харківського апеляційного суду від 11.12.2019 року вирок суду скасовано, кримінальну справу направлено на новий судовий розгляд, міру запобіжного заходу ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою продовжено на 60 діб (до 10 лютого 2020 року).
В подальшому ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова строк дії запобіжного заходу у вигляді тимання обвинуваченого під вартою продовжено до 08.11.2020 року.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , посилаючись на продовження існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
Колегія суддів, розглянувши клопотання прокурора, заслухавши думку учасників судового провадження, оглянувши матеріали справи, дійшла наступних висновків.
Відповідно до ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
При вирішенні питання про необхідність ув'язнення особи вагомою підставою є ризик переховування цієї особи від правосуддя та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. При цьому переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують.
Необхідність подальшого тримання під вартою ОСОБА_6 об'єктивно вбачається з відомостей, що є наявними у кримінальному провадженні. ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 п.п. 1, 13, 14 ч. 2 ст. 115, п.п. 4, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України. Вказані злочини відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, максимальна міра покарання одного з яких передбачає позбавлення волі на строк до 15 років або ж довічне позбавлення волі. Обставини, за яких вони були вчинені, їх суспільна небезпечність, наслідки злочинів свідчать про неможливість обрання до обвинуваченого іншого більш м'якого запобіжного заходу. З урахуванням конкретних обставин вчинення кримінальних правопорушень, які інкримінуються ОСОБА_6 , суд вважає, що у цьому кримінальному провадженні наявний значний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства, так і потерпілих, оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, спрямованих проти життя та здоров'я потерпілих.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Так, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим у КПК України.
Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. Крім того, суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при вірогідності можливого переховування особи від правосуддя, перешкоджанні встановленню істини або повторного вчинення злочинів.
Зі змісту КПК України вбачається, що перевірка обґрунтованості підозри під час досудового розслідування по кримінальному провадженню при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, а також продовження строків тримання під вартою під час досудового розслідування в повному обсязі покладається виключно на слідчого суддю, що постановляє відповідні ухвали, а питання про те, чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення та чи підлягає обвинувачений покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення під час судового розгляду кримінального провадження вирішуються судом тільки при ухваленні вироку, відповідно до статті 368 КПК України.
Висновок суду щодо необхідності продовження строку тримання обвинуваченого під вартою ґрунтується на вищевикладених обставинах, які свідчать про те, що не зменшилися раніше заявлені ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
При цьому суд звертає увагу на те, що ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу обвинуваченим під час досудового розслідування на теперішній час не змінені та не скасовані в апеляційному порядку у встановлений КПК України спосіб і строк.
Продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, судом прийнято до уваги, що органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кількох особливо тяжких злочинів, з урахуванням міри покарання, яка може загрожувати у разі доведеності його вини, обвинувачений з великою ймовірністю та вірогідністю може вчинити дії з метою переховування від суду та уникнення покарання. Вказане свідчить про наявність законних підстав для продовження строку тримання особи під вартою.
Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи, що передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України ризики продовжують існувати, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 в разі визнання винуватим у злочинах, у вчиненні яких обвинувачується, дані про особу обвинуваченого, колегія суддів вважає, що застосування відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, тому колегія суддів вважає за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою на строк 60 діб, тобто до 02 січня 2021 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 148-150, 155 КПК України (в редакції 1960 року), колегія суддів, -
постановила:
Клопотання прокурора - задовольнити.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без змін - у вигляді тримання під вартою в Державній установі Харківський слідчий ізолятор, продовживши строк цього запобіжного заходу до 02 січня 2021 року.
Копію ухвали вручити учасникам провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м.Харкова протягом семи днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3