Справа № 379/261/18
1-кп/357/347/20
11 листопада 2020 року м. Біла Церква. Головуючий - суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , під час здійснення судом присяжних судового провадження по розгляду обвинувального акта у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчинені злочинів, передбачених ст. 115 ч.2 п. 9,12, ст. 185 ч.3 КК України
Судом присяжних Білоцерківського міськрайонного суду здійснюється судовий розгляд обвинувального акта відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчинені злочинів, передбачених ст. 115 ч.2 п. 9,12, ст. 185 ч.3 КК України.
Відповідно до п. 20-5 розділу XI "Перехідних положень" КПК України у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд іншого судді, визначеного в порядку, встановленому ч.3 ст.35 КПК України, або розглянуто головуючим, а за його відсутності іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абз.6 цього пункту.
Враховуючи те, що суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_6 на дату призначення до розгляду кримінального провадження перебуває на лікарняному та до закінчення строків тримання під вартою обвинуваченого неможливо розглянути обвинувальний акт в кримінальному провадженні визначеним судом присяжним на підставі розпорядження керівника апарату Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2020 року вирішення питання щодо строків тримання обвинуваченого під вартою визначено одноособово головуючого суддю ОСОБА_1 .
Прокурор заявив клопотання про продовження стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, мотивуючи тим, що він обвинувачується у вчинені особливо тяжкого і тяжкого злочинів, відносно нього продовжують існувати ризики, передбачені п.1,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України. Він не має міцних соціальних зв'язків, застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не зможе запобігти зазначеним ризикам, забезпечити належне виконання ним процесуальних обов'язків.
Обвинувачений, захисник не згідні із продовженням стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просять відмовити у задоволенні клопотання прокурора, мотивуючи тим, що ризики наведені прокурором не доведені, ним не підтверджені, вина обвинуваченого у вчинені вказаних злочинів не доведена та у прокурора відсутні докази її підтвердження. Обвинувачений протягом тривалого часу утримується під вартою.
Вислухавши учасників судового засідання головуючий дійшов до наступного.
Відповідно до ст. 331 ч.3 КПК України незалежно від наявності клопотання суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу. Під час здійснення судового провадження судом присяжних питання передбачене цією частиною, вирішує головуючий.
Головуючий вважає, відносно обвинуваченого ОСОБА_5 слід продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки він згідно обвинувального акта обвинувачується у вчиненні умисних особливо тяжкого і тяжкого злочинів. Наявні достатні підстави вважати, що відносно ОСОБА_5 продовжують існувати ризики, передбачені п. 1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення. Згідно КК України за вчинення злочинів, передбачених ст. 115 ч.2 п.9,12 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі від десяти до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі. Він раніше судимий, на час інкримінованих йому дій офіційно не працював, не має міцних соціальних зв'язків, а ті що є, не є стримуючим фактором його поведінки. Недостатність застосування відносно нього більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою для запобігання ризиків, передбачених п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Головуючий - суддя вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаний із триманням під вартою, у тому числі домашній арешт, не зможуть запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, а тому вважає необхідним продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
Головуючий - суддя визнає, що справжні інтереси суспільства значною мірою переважають інтереси забезпечення права на свободу обвинуваченого ОСОБА_5 , незважаючи на існування презумпції невинуватості.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 331, 350, 371,372, п. 20-5 розділу XI "Перехідних положень" КПК України, головуючий,
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 09 січня 2021 р.
Обвинуваченого ОСОБА_5 утримувати в ДУ «Київський СІЗО» МЮ України.
У задоволенні клопотання захисника, обвинуваченого про відмову у задоволенні клопотання прокурора, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду в порядку і строки, передбачені ст. 395 КПК України.
Головуючий - суддя Білоцерківського міськрайонного судуОСОБА_1