Справа № 357/9916/20
3/357/4422/20
11.11.2020 року суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дубановська І.Д., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого ТОВ «БЕГЛЕНД», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: в матеріалах справи відсутній, до адміністративної відповідальності не притягувався згідно довідки,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
05 жовтня 2020 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшов адміністративний матеріал з БПП в м. Біла Церква УПП у Київській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 181657:
ОСОБА_1 26 вересня 2020 року 12 год. 40 хв. в м. Біла Церква по вул. Рибна 8, керував автомобілем марки «ВАЗ 2105» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився в установленому законом порядку у лікаря нарколога за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Василя Стуса 41, БМР № 4, висновок № 283, результат позитивний - 2,9 проміле, чим порушив вимоги п.2.9 - а ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, був повідомлений про місце та час розгляду справи SMS - повідомленням на 26 жовтня 2020 року, 11 листопада 2020 року, які доставлено відповідно довідки про доставку SMS, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подав.
Наведене, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 268 КУпАП, не є перешкодою для розгляду справи. Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 суд враховує, що Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Також, при вирішені питання про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , суд виходить з того, що останній не подавав до суду жодних клопотань про витребування доказів, виклик свідків з викладенням своїх міркувань щодо законності складеного відносно нього протоколу. Таких відомостей немає і в документах, доданих до протоколу.
Тому неявку ОСОБА_1 в судове засідання суд розцінює як обраний спосіб захисту з метою уникнути від відповідальності за вчинене.
Згідно ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, суд вбачає у діях ОСОБА_1 ознаки складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з наступних підстав.
Згідно до ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами справи.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Підпунктом «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху, затверджених Постанова Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а також безпеки на річковому транспорті та маломірних суднах (див. також коментар до статті 129 КУАП, Інструкцію про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклали охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів). Об'єктивна сторона правопорушення виражається у таких формах: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Всі склади правопорушень - формальні. ОСОБА_1 є суб'єктом адміністративного проступку. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, суд при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.
ОСОБА_1 вперше притягується до адміністративної відповідальності, не працює, скоїв правопорушення, що відрізняється підвищеною суспільною небезпекою, є одним із найнебезпечніших правопорушень на транспорті, при керуванні джерелом підвищеної небезпеки, в судове засідання неодноразово викликався.
З врахуванням наведеного вище, та з метою невідворотності відповідальності за керування транспортним засобом особою у стані алкогольного сп'яніння, вважаю за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. .33, 34, 130, 283, 284 КУпАП України, суддя
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить десять тисяч двісті грн. 00 коп. , з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у сумі чотириста двадцять грн. 40 коп.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області І.Д. Дубановська