Справа № 487/3295/20
Провадження № 2-н/487/356/20
10.11.2020 року Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого судді Щербини С.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ з ОСОБА_1 ,-
12 червня 2020 року ТОВ «Миколаївгаз Збут» звернулися до суду із заявою про видачу судового наказу, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за спожитий природний газ за період з 01.07.2015 року по 01.02.2020 року в сумі 11927,40 грн., посилаючись на порушення боржником вимоги ст. 526 ЦК України, тобто не виконання належним чином зобов'язання відповідно до умов договору, та витрати на сплату судового збору в сумі 210,20 грн.
Відповідно до п.3 ч. 1ст.161ЦПК України судовий наказ може бути видано, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Згідно п. 5 ч.1ст.165ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Статтею 256 ЦК України встановлено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно дост.257ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Із наданої суду заяви вбачається, що заявник звернувся з вимогою про стягнення заборгованості станом на 01.02.2020 року, а із розрахунку заборгованості встановлено, що заборгованість розрахована з липня 2015 року по лютий 2020 року. Заява про видачу судового наказу подана до суду 12.06.2020 року, тобто з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги.
Отже, враховуючи зазначені обставини, суд вважає потрібним відмовити у видачі судового наказу.
Згідно з ч. 2ст. 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.
У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.164 -167, 258-261, 353, 354 ЦПК, -
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ з ОСОБА_1 .
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини 1 статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо або через Заводський районний суд м. Миколаєва до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя С.В. Щербина