Справа № 127/2-847/09
Провадження 6/127/477/20
09 листопада 2020 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого - судді Бессараб Н.М.,
при секретарі Поливаній Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» про заміну сторони виконавчого провадження у справі №127/2-847/09, -
До суду звернулося ТОВ «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» із заявою про заміну сторони виконавчого провадження у справі №127/2-847/09. Заява мотивована тим, що рішенням Староміського райсуду м. Вінниці від 30.06.2009 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ВАТ «Універсал Банк» 116585,17 грн. заборгованості за кредитним договором, 1165,86 судового збору і 250 грн. витрат на ІТЗ розгляду цивільних справ. На підставі вказаного рішення суду стягувачу було видано виконавчий лист.
14.11.2016 року ПАТ «Універсал Банк» та ТОВ «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» уклали договір відступлення права вимоги №UВ-ОР/16-132, згідно з умовами якого ПАТ «Універсал Банк» відступило, а ТОВ «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» набуло право грошової вимоги, зокрема, за кредитним договором №06/8/741-к від 12.05.2008 року, в тому числі й до боржника ОСОБА_2 , внаслідок чого виникла необхідність у процесуальному правонаступництві та заміні стягувача на ТОВ «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал», що стало підставою для звернення до суду.
Представник заявника ТОВ «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» в судове засідання не з'явився, однак у заяві зазначив про розгляд справи у відсутність представника заявника, заявлені вимоги заяви підтримує повністю.
Представник ПАТ «Універсал Банк» та боржники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце розгляду даної заяви були повідомлені судом належним чином.
Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Тому враховуючи належне повідомлення сторін та інших осіб, суд розглянув справу без їх участі.
Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що по цивільній справі №2-847-09 рішенням Староміського райсуду м. Вінниці від 30.06.2009 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ВАТ «Універсал Банк» 116585,17 грн. заборгованості за кредитним договором, 1165,86 судового збору і 250 грн. витрат на ІТЗ розгляду цивільних справ (а.с. 70).
На підставі вказаного вище рішення суду стягувачу було видано виконавчий лист (а.с. 73).
14.11.2016 року ПАТ «Універсал Банк» та ТОВ «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» уклали договір відступлення права вимоги №UВ-ОР/16-132, згідно з умовами якого ПАТ «Універсал Банк» відступило, а ТОВ «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» набуло право грошової вимоги, зокрема, за кредитним договором №06/8/741-к від 12.05.2008 року, в тому числі і до боржника ОСОБА_2 (а.с. 148-157).
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), однак згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.
Відповідно до статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Заміна кредитора у зобов'язанні відповідно до положень ст. 512 ЦК України відбувається шляхом: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
Згідно із ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд за заявою сторони, заінтересованої особи, державного або приватного виконавця замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Виходячи із змісту цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року №6-122цс13 та підтверджено позицією Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі №2-230/11 та від 15 травня 2019 у справі №370/2464/17.
З огляду на вищевикладене, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.
Також слід зазначити, що норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.
Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
В ході розгляду даної заяви боржники не надали суду доказів виконання зобов'язань перед ПАТ «Універсал Банк» за кредитним договором №06/8/741-к від 12.05.2008 року, а також не надали доказів повного виконання ними рішення Староміського райсуду м. Вінниці від 30.06.2009 року.
Судом встановлено, що ТОВ «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» набуло права кредитора на підставі договору відступлення права вимоги №UВ-ОР/16-132 за кредитними зобов'язаннями ОСОБА_2 перед ПАТ «Універсал Банк», зокрема, за кредитним договором №06/8/741-к від 12.05.2008 року, заборгованість за яким стягнуто судовим рішенням від 30.06.2009 року, що підтверджується матеріалами справи.
Таким чином, до ТОВ «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» перейшли всі права грошової вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором №06/8/741-к від 12.05.2008 року, тобто ТОВ «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» набуло прав стягувача за рішенням суду та виконавчим листом.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов'язковим до виконання.
У пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Так, ч. 2 ст. 516 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
За змістом наведеного положення закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання вважається належним.
Крім того, відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження здійснюється судом з урахуванням положень щодо перевірки та надання оцінки доказам, наданим в обґрунтування відповідної заяви, зокрема, їх достовірності та достатності для висновків про фактичний перехід прав та обов'язків сторони виконавчого провадження до іншої особи на підставі правочину, якому має бути надана оцінка на предмет нікчемності, тобто недійсності в силу положень закону.
При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду такої заяви, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у здійсненні заміни сторони процесу правонаступником, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному ст. 204 ЦК України.
У даній справі судом не встановлено, що кредитний договір №06/8/741-к від 12.05.2008 року оспорюється або визнаний у встановленому порядку недійсним і на відповідні обставини не посилаються учасники справи та заявник.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що з метою виконання рішення Староміського райсуду м. Вінниці від 30.06.2009 року по цивільній справі №2-847-09 за позовом ВАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, слід замінити стягувача - ПАТ «Універсал Банк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» щодо боржника ОСОБА_2 .
Керуючись ст. 442 ЦПК України, ст. ст. 512, 514 ЦК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» про заміну сторони виконавчого провадження у цивільній справі №127/2-847/09 - задовольнити.
Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» щодо боржника ОСОБА_2 по виконанню рішення Староміського райсуду м. Вінниці від 30.06.2009 року по цивільній справі №2-847/09 за позовом ВАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: