Справа № 135/1041/20
Провадження № 3/135/819/20
іменем України
06.11.2020 м. Ладижин Вінницька область
Суддя Ладижинського міського суду Вінницької області Волошина Т.В., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Бодачевського Р.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Ладижинського ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює,
який притягувався до адміністративної відповідальності 13.04.2020 Ладижинським міським судом Вінницької області за ч. 1 ст. 130 КУпАП - застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП,
20.08.2020 о 13 год 50 хв в м. Ладижин по вул. Наконечного водій ОСОБА_1 повторно протягом року керував автомобілем Daewoo LANOS, номерний знак НОМЕР_1 , будучи з ознаками наркотичного сп'яніння, блідість шкіри обличчя, звужені зіниці очей. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків.
Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП не визнав та показав, що 20.08.2020, о 13 год 50 хв він дійсно знаходився в автомобілі Daewoo LANOS, номерний знак НОМЕР_1 . Однак, транспортним засобом не керував, оскільки керував автомобілем його дід ОСОБА_2 , який пішов до автомагазину, а він залишився сидіти на пасажирському сидінні. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився, оскільки вважав, що такий огляд є безпідставним, адже він не керував транспортним засобом, а також у нього не було будь-яких ознак наркотичного сп'яніння та йому не пропонувалося пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу. Окрім того, протокол про адміністративне правопорушення було складено з порушенням без участі двох свідків.
Адвокат Бодачевський Р.В. в судовому засіданні підтримав позицію ОСОБА_1 та зазначив, що останній не керував транспортним засобом та у нього не було підстав для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, адже вказані дії проводяться тільки по відношенні до водіїв, в яких наявні ознаки наркотичного сп'яніння, а ОСОБА_1 не був за кермом автомобіля. У зв'язку з зазначеним просив провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю у його діях події та складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що 20.08.2020 він рухався по вул. Наконечного в напрямку старої частини міста біля магазину Південний Буг. Його зупинили працівники поліції та попросили бути свідком під час складення протоколу щодо ОСОБА_1 , який сидів на передньому пасажирському сидінні транспортного засобу. ОСОБА_1 запропонували пройти огляд на стан сп'яніння на, що останній відмовився. В його присутності ОСОБА_1 пояснював, що він пасажир та повинен підійти водій, який керував вказаним транспортним засобом. Однак, він не бачив більше нікого хто б приходив до автомобіля чи ОСОБА_1 . Під час спілкування поряд знаходились інші сторонні люди, чи залучався хтось з них в якості свідка йому не відомо. Будь-яких ознак сп'яніння у ОСОБА_1 він не помітив.
Інспектор СРПП №4 Ладижинського ВП капітан поліції Брудницький Я.В. суду повідомив, що 20.08.2020 близько 13 год 00 хв проводилось патрулювання в м. Ладижин по вул. Наконечного. Під час якого побачили, що рухається автомобіль Daewoo, номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . Знаючи про те, що ОСОБА_1 позбавлений права керування транспортним засобом та у зв'язку з відсутністю такого права може наражати себе та оточуючих на небезпеку було ввімкнено проблискові маячки та продовжено рух за вказаним автомобілем. Водій побачивши, що позаду патрульний автомобіль намагався втекти, та надалі доїхавши до магазину Південний Буг транспортний засіб різко повернув ліворуч та зупинився на майданчику для паркування автомобілів. З автомобіля ніхто не виходив, що підтверджується відеозаписом долученим до матеріалів справи. Підійшовши до транспортного засобу ОСОБА_4 на передньому пасажирському сидінні побачив ОСОБА_1 , якому повідомив причину зупинки, а саме, що останній позбавлений права керування транспортними засобами. У автомобілі нікого більше було. Надалі було запрошено двох свідків та в їхній присутності запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, оскільки за зовнішніми ознаками у ОСОБА_1 спостерігалась блідість шкіри обличчя та звужені зіниці очей. ОСОБА_1 вийшов з транспортного засобу, замкнув його та в присутності двох свідків відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Далі він перейшов проїжджу частину та спостерігав за всім з парку, який знаходиться напроти місця де був зупинений транспортний засіб. Також ОСОБА_4 повідомив, що за весь час перебуваючи на місці зупинки транспортного засобу він не бачив ОСОБА_2 (діда ОСОБА_1 ). Поряд з чим зазначив, що адміністративний протокол за ч. 2 ст. 130 КУпАП за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння складено в присутності двох свідків. ОСОБА_1 було повідомлено, що відносно нього буде складено відповідний протокол, що останній проігнорував. Надалі копію протоколу про адміністративне правопорушення було надіслано на адресу ОСОБА_1 . Всі вище зазначені події зафіксовані на відеокамеру та відеозапис долучено до матеріалів справи.
В судове засідання неодноразово викликався, проте не з'явився свідок ОСОБА_5 .
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , адвоката Бодачевського Р.В., начальника СРПП №4 Ладижинського ВП капітана поліції Брудницького Я.В., переглянувши відеозапис, який міститься на диску в матеріалах справи, суд приходить до наступного висновку.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з роз'ясненнями, наданими у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23 грудня 2005 року при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз.
Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №461520 від 20.08.2020, складеного начальником СРПП №4 Ладижинського ВП капітаном поліції Брудницьким Я.В., 20.08.2020 о 13 год 50 хв в м. Ладижин по вул. Наконечного водій ОСОБА_1 повторно протягом року керував автомобілем Daewoo LANOS, номерний знак НОМЕР_1 будучи з ознаками наркотичного сп'яніння, блідість шкіри обличчя, звужені зіниці очей. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України (а.с.2).
У судовому засіданні ОСОБА_1 не погодився зі складеним відносно нього протоколом та вину у вчиненому не визнав.
Однак, не зважаючи за захисну позицію ОСОБА_1 , його винуватість у вчиненому правопорушенні за наведених вище обставин безспірно підтверджується сукупністю інших досліджених судом доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості.
Так, протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №461520 від 20.08.2020 (а.с. 1), складений відповідно до вимог КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС від 07.11.2015 №1395, а отже відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила.
Відповідно до ч. 3 ст. 256 ЦПК України у разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
Як видно зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №461520 від 20.08.2020 ОСОБА_1 відмовився від підписання протоколу та від надання пояснення по суті порушення.
Матеріали справи не містять жодних доказів того, що під час складання поліцейським протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 висловлював свої зауваження щодо його змісту.
Згідно з направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20.08.2020, складеного о 13 год 55 хвилин ОСОБА_1 відмовився проходити огляд у закладі охорони здоров'я КП «Ладижинська міська лікарня» у присутності двох свідків (а.с. 3).
Також, суддею беруться до уваги письмові пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_5 від 20.08.2020, які засвідчили той факт, що водій ОСОБА_1 у їх присутності відмовився у встановленому законом порядку пройти огляд для визначення стану наркотичного сп'яніння, від надання будь-яких пояснень, підпису протоколу про адміністративне правопорушення та отримання його копії, що також засвідчили своїм підписом у протоколі про адміністративне правопорушення та своїх письмових поясненнях (а.с.4,5).
З відеозапису слідує, що свідки, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 та ОСОБА_5 були присутніми під час відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Крім того, у матеріалах справи міститься копія постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАА №343973 від 20.08.2020, яка підтверджує правомірність зупинення ОСОБА_1 і причину такого зупинення працівниками поліції (а.с. 6).
Також, суддею беруться до уваги надані в судовому засіданні показання начальника СРПП Ладижинського ВП капітана поліції ОСОБА_4 , оскільки вони є логічними, послідовними та такими, що не викликають сумнівів у своїй достовірності та допустимості, а також повністю узгоджуються із матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
Отже, перелічені вище докази узгоджуються між собою, будь-яких сумнівів у їх належності, допустимості не має, в сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.
Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а згідно ч.2 цієї статті обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст.252 КУпАП, суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З огляду на викладене вище, аналізуючи зазначені вище положення процесуального закону та оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, не вбачає будь-яких законних підстав не довіряти вказаним доказам.
Наведені докази жодним чином не спростовуються іншими доказами чи матеріалами справи, в тому числі і доводами ОСОБА_1 , який категорично заперечив свою вину у вчиненні правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. Такі пояснення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу, оскільки вони суперечать фактичним обставинам та повністю спростовуються дослідженими доказами по справі.
Так, доводи ОСОБА_1 в тому, що він не керував автомобілем, а за кермом автомобіля був його дідусь ОСОБА_2 не заслуговують на увагу, оскільки такі доводи спростовуються, зокрема, відеозаписами відеорегістратора та нагрудної камери поліцейського наявного в матеріалах справи, на яких зафіксовано подію, що мала місце при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №461520 від 20.08.2020 відносно ОСОБА_1 , із якого, зокрема, вбачається, що ОСОБА_1 дійсно вийшов з автомобіля через праві двері переднього пасажирського сидіння. Проте з моменту зупинки транспортного засобу з автомобіля більше ніхто не виходив. Також і допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду не підтвердив про присутність будь-яких осіб, які ще перебували в автомобілі або поряд з ОСОБА_1 під час відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Ці доводи ОСОБА_1 оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті ухилення від відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.
Також ОСОБА_1 в судовому засіданні посилався на те, що працівники поліції вимагали проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння за відсутності передбачених законом підстав, які б свідчили про наявність в нього ознак стану наркотичного сп'яніння, однак, такі твердження відхиляються судом, оскільки згідно з пунктом 2 розділу І вказаної Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Крім того, з наявного в матеріалах справи відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, а також згідно з наданими в судовому засіданні показаннями начальника СРПП № 4 Ладижинського ВП Брудницького Я.В., які судом взяті до уваги, вбачається, що поліцейський, виявивши у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп'яніння відповідно до встановленої процедури запропонував останньому пройти огляд в закладі охорони здоров'я.
У пункті 12 розділу ІІ Інструкції зазначено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Тому безпідставними є доводи ОСОБА_1 про те, що йому не пропонувалося пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, оскільки за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані наркотичного сп'яніння, поліцейський одразу ж направляє особу до закладу охорони здоров'я і такий огляд на місці зупинки транспортного засобу не проводиться.
При цьому, судом враховуються дані про те, що відповідно до постанови Ладижинського міського суду від 13.04.2020 ОСОБА_1 було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 10 200 гривень та позбавлено права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Наведене, в такому випадку підтверджує правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Так, адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП настає, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка повторно протягом року вчинила будь-яке з порушень, передбачених частиною першою статті 130 КУпАП.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 27 ППВС України від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Оскільки водій ОСОБА_1 за наявності ознак наркотичного сп'яніння, як особа яка керує транспортним засобом, в присутності двох свідків, від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, тому в його діях вбачається склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.2 ст.130 КУпАП.
В своєму рішенні від 29.06.2007 по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02) ЄСПЛ наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі», а тому водій ОСОБА_1 зобов'язаний був на вимогу працівників поліції не тільки пройти огляд на стан сп'яніння, але й виключно у передбачені законом порядок і спосіб.
Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції було необ'єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) він не надав.
Натомість матеріали справи про адміністративне правопорушення містять пояснення ОСОБА_1 про те, що він претензій до працівників поліції не має та просить вибачення за неправдивий виклик поліції (а.с.7).
Згідно з постановою ГАА №842005 від 20.08.2020 ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 51 грн за те, що 20.08.2020 о 15 годині, перебуваючи у м. Ладижині по вул. Наконечного, біля магазину «Південний Буг» здійснив дзвінок на 102 та повідомив, що працівники поліції зняли колеса із його автомобіля Daewoo Lanos, хоча цього насправді не було (а.с.8).
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, який відноситься до грубих порушень на транспорті та його підвищену суспільну небезпеку, особу ОСОБА_1 та майновий стан останнього, ступінь його вини.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
Відповідно до санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП за вчинення вказаного правопорушення накладається адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
Таким чином, враховуючи наведене приходжу до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Призначення саме такого адміністративного стягнення на переконання суду є необхідним і достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
В порядку, визначеному ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» вважаю за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 420 грн 40 коп.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 40-1, 130, 283-285, 294 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20 400 грн (двадцять тисяч чотириста) 00 коп., на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 420 гривень (чотириста двадцять) 40 копійок судового збору.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу в зазначений вище строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду через Ладижинський міський суд Вінницької області.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя