справа № 415/6344/20
провадження № 3/415/1698/20
"10" листопада 2020 р. місто Лисичанськ
Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Старікова М.М., розглянувши матеріали справи, що надійшли від Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м.Лисичанська Луганської області, громадянку України, не працюючу, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП,-
ОСОБА_1 , яка є матір'ю неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - ухиляється від виконання, передбачених законодавством обов'язків щодо виховання неповнолітньої доньки, яка 20 серпня 2020 року, у вечірній час, пішла з дому та своєчасно не повернулась до місця мешкання.
У судове засідання, призначене на 27 жовтня 2020 року ОСОБА_1 не з'явилася, належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується телефонограмою. Причини її неявки суду не відомі, клопотань, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило. У зв'язку з чим, судом була винесена постанова про привід правопорушниці до суду на 10 листопада 2020 року, яку органом внутрішніх справ (Національною поліцією), виконано не було.
Таким чином особа, що притягається до адміністративної відповідальності, будучи належним чином повідомленою, відповідно до положень ст. ст. 268, 277-2 КУпАП України про день, час та місце розгляду справи не з'явилася, про причини неявки не повідомила, суд, виходячи з вище зазначених правових норм, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважає можливим провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 .
Статтями 251, 280 КупАП визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова) особа встановлює наявність чи відсутність складу та події адміністративного правопорушення.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, складеного ст. інспектором ЮП СП Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області Сидоряк В.В. у відношенні ОСОБА_1 - ОСОБА_1 зі змістом протоколу ознайомлена, копію отримала, про що свідчить її підпис у протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.1).
У судовому засіданні досліджені довідка про результати розгляду повідомлення ОСОБА_1 від 22.08.2020 № 15883, з якої вбачається, що 22.08.2020, до ІТС ІПНП звернулась ОСОБА_1 яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , повідомивши, що 20 серпня 2020 року, у вечірній час, її донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з її згоди, пішла гуляти з подружкою та не повернулась додому (а.с.2);
З письмових пояснень ОСОБА_1 , наявних в матеріалах справи, вбачається що вона за адресою: АДРЕСА_1 , проживає зі своєю неповнолітньою донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка за час своєї відсутності жертвою злочину не стала (а.с.5).
Також, у судовому засіданні досліджені пояснення неповнолітньої ОСОБА_2 , надані в присутності матері ОСОБА_1 , згідно яких, 20 серпня 2020 року, у вечірній час, вона зі згоди матері, пішла гуляти з подружкою та вчасно додому не повернулась, хоч і розуміла, що мама буде хвилюватися. Мобільний телефон вона вимкнула. 22 серпня 2020 року, у ранковий час, додому до подруги прийшли працівники поліції та повідомили, що її мати подала заяву про встановлення її місця знаходження та відвезли її додому (а.с.4,5).
Згідно копії свідоцтва про народження: НОМЕР_1 від 26.04.2005 року, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Лисичанського міського управління юстиції Луганської області, Україна, згідно якого матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_1 (а.с.7).
Вище перелічені докази у розумінні ст. 251 КУпАП України суд визнає належними, допустимими, та такими, які повністю доводять провину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у протоколі.
Відповідно ч.2 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Положення ч.1 ст. 152 Сімейного кодексу України передбачають право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
Відповідно до ст.155 Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Таким чином, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності вважає, що провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП знайшла своє повне підтвердження в суді, і її дії органом поліції кваліфіковані правильно, оскільки остання ухиляється від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо виховання неповнолітньої дитини.
Вирішуючи питання про застосування до правопорушниці виду адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд враховує, що відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень, як самим порушником, так і іншими особами.
При призначенні стягнення, суд відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер вчинених правопорушень, особу правопорушниці, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 згідно протоколу про адміністративне правопорушення - не працює, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася.
Обставин, що згідно зі ст.ст. 34, 35 КУпАП пом'якшують та обтяжують відповідальність правопорушниці, суд не вбачає.
На підставі вищевказаного, з урахуванням особи, майнового стану правопорушниці та ступеню її вини, відсутності обставин, що пом'якшують та обтяжують її відповідальність, а також - характеру та обставин вчиненого нею правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді попередження, в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.184 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою її виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Підстав для призначення правопорушниці стягнення у виді штрафу суд не вбачає з вищевказаних причин.
На підставі ч. 5 ст. 4, ст. 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір підлягає стягненню з правопорушниці на користь держави в сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 40-1, ч.1 ст. 184, 221, 280, 284, 287-291, 294 КУпАП,-
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір - у сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 коп. на користь держави (ККДБ 22030101 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)» Рахунок № UA 578999980313141206000012051, Отримувач: УК у м.Лисичанську/м.Лисичанськ/22030101, Код отримувача: 37800278, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)).
Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.
Суддя: М.М. Старікова