Провадження № 274/6865/20
УХВАЛА Провадження № 1-в/0274/881/20
Іменем України
09.11.2020 м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді . . . . . . . . . ОСОБА_1
з участю секретаря . . . . . . . . . ОСОБА_2
прокурора . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_3
представника адміністрації . . ОСОБА_4
засудженого . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції провадження за заявою про умовно-дострокове звільнення засудженого
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вишеньки Коропського району Чернігівської області, мешканця АДРЕСА_1 , до засудження раніше судимого: 06.05.11 за ст.ст. 121 ч. 1, 69 КК України до 2 років позбавлення волі,
ОСОБА_5 засуджений 12 липня 2013 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області за ч. 1 ст. 115 КК України на 12 років позбавлення волі. Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 02.06.16 у строк покарання зараховано періоди попереднього ув'язнення з 13.12.12 до 17.10.13 та з 09.02.14 до 18.03.14.
Початок строку відбування покарання: 13.12.12; кінець строку покарання: 23.09.23.
Засуджений ОСОБА_5 відбуває покарання в ДУ "Бердичівська виправна колонія (№ 70), звернувся в суд з заявою про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. В судовому засіданні засуджений заяву підтримав, просить звільнити його достроково, так як одружився, має дітей, вину визнав, а не працевлаштований тому, що належної, гідної роботи йому не пропонують, за поведінку може вказати, що адміністрація безпідставно пише на нього рапорти, оскільки він свого часу виступив проти них, він ніяк не може стати на шлях виправлення у Бердичівській виправній колонії.
Згідно з матеріалами особової справи засуджений ОСОБА_5 з 31.10.13 відбуває покарання в Бердичівській виправній колонії (№ 70). Провину у скоєному злочині визнає повністю. Вирок суду та міру призначеного судом покарання вважає надто суворими. На даний час у виробничій зоні установи не працевлаштований: працювати та брати участь у суспільно-корисній праці бажання не виявляє. За час відбування покарання характеризується негативно, систематично допускає порушення вимог режиму тримання, за що 33 рази притягувався до дисциплінарної відповідальності (з них 5 разів поміщався до ДІЗО та 2 рази до карцеру). Заохочень не має жодного. У відношенні до представників адміністрації неоднозначний. В спілкуванні схильний до грубощів та нетактовної поведінки, якщо йому не вдається досягнути бажаного результату улесливими та пристосувальницькими діями. Схильний до вчинення протиправних дій (це проявляється у тому, що у випадку потрапляння заборонених предметів, речей та речовин до установи засуджений виказує чітке бажання та наміри, що буде ними користуватись та вживати). Свідомо не виконує передбачені законом вимоги персоналу установи та публічно демонструє зневажливе ставлення до цих вимог. Свідомо уникає виконання робіт із благоустрою установи або перекладає їх виконанні інших засуджених. На даний час перебуває на профілактичних обліках установи як «схильний до злісної непокори та дій, що дезорганізують роботу установи», а також згідно положень Статті 133 ВКВ України перебуває на профілактичному обліку установи як «злісний порушник установленого порядку відбування покарання».
Представник ДУ "Бердичівська виправна колонія (№ 70)" в судовому засіданні охарактеризував засудженого з негативної сторони, просив в задоволенні його заяви засудженого відмовити.
На думку прокурора, засуджений своєю поведінкою і ставленням до праці не довів своє виправлення.
Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного суду України від 26.04.02 № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» (п. 17) судам слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях, його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці тощо.
Заслухавши засудженого, представника адміністрації виправної колонії, думку прокурора, ознайомившись з матеріалами особової справи засудженого, суд дійшов висновку, що засуджений ОСОБА_5 за час відбування своєю поведінкою (має 33 стягнення, з них 5 разів поміщався до ДІЗО та 2 рази до карцеру, перебуває на профілактичних обліках установи як «схильний до злісної непокори та дій, що дезорганізують роботу установи», а також як «злісний порушник установленого порядку відбування покарання») та ставленням до праці (не працює, працювати та брати участь у суспільно-корисній праці бажання не виявляє, умисно уникає виконання робіт із самообслуговування, свідомо уникає робіт із благоустрою установи) не довів своє виправлення і тому заява про умовно-дострокове звільнення задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. 81 КК України, ст.ст. 372, 537, 539 КПК України, суд
В задоволенні заяви засудженого ОСОБА_5 про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного через Бердичівський міськрайонний суд протягом 7 днів з дня її оголошення, а засудженим в той же строк з дня отримання ним копії ухвали.
Головуючий - суддя ОСОБА_1