22 жовтня 2020 року м. Дніпросправа № 160/7029/20
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дурасової Ю.В.,
суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2020 (головуючий суддя Віхрова В.С.)
у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відповідача Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до відповідача Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області, в якому просив:
- визнати неправомірним відмову відповідача в перерахунку пенсії з урахуванням всього загального стажу роботи позивача, в тому числі в ГСК "Салют", в період з 12.02.1990 року по 14.10.1996 року, всього: 36 років 7 місяців 28 днів;
- зобов'язати відповідача перерахувати позивачу пенсію у відповідності до всього загального стажу роботи 36 років 7 місяців 28 днів, починаючи з 2 квітня 2019 року по формулі: 6188,89 х 1,48027 х 0,36726 = 3 364 гривні 55 копійок.
Позов обґрунтовано тим, що відповідачем протиправно не зараховано період роботи в ГСК "Салют" з 12.02.1990 року по 14.10.1996 року до загального стажу, необхідного при призначенні пенсії. Вказує, що відповідачем проігноровано мотивувальну частину рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 р. по справі №160/11257/19, де вказано, шо матеріалами справи підтверджено, що в означений період позивач працював в ГСК «Салют». У зв'язку із чим вважає, що наявні усі для перерахунку пенсії з врахуванням цього періоду.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2020 в задоволенні позову відмовлено.
Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що в матеріалах пенсійної справи відсутня заява позивача про перерахунок пенсії з урахуванням додатково наданих письмових доказів на підтвердження зарахування стажу роботи з 12.02.1990 р. по 14.10.1996 р. в Гаражно-будівельному кооперативі «Салют». Рішенням суду відповідача не було зобов'язано зарахувати означений період роботи до страхового стажу позивача, у зв'язку із чим суд не вбачає протиправними дії органу пенсійного фонду щодо відмови в зарахуванні спірного стажу позивача. З огляду на що суд першої інстанції дійшов висновку, що підстави для задоволення позову відсутні. Також, судом встановлено, що відповідачем у відповідь на звернення позивача щодо підстав неврахування спірного стажу до загального трудового стажу вказано про неподання позивачем будь-яких інших документів з метою підтвердження стажу. Разом з тим, суд зазначив, що позивач не позбавлений права на звернення до органу пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсій за наявності пакету документів, який підтверджує спірний стаж роботи.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що рішення суду першої інстанції слід скасувати та направити справу до суду першої інстанції для розгляду в іншому складі суду. Зазначає, що у відповідності до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 року у справі №160/11257/19 визнано неправомірною відмову у призначенні йому пенсії на пільгових умовах та зобов'язано Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області нарахувати йому пенсію по досягненню 55 річного віку. Предметом спору у справі №160/11257/19 було право отримання пенсії в віці 555 років, а не зарахування всього стажу роботи. Вказує, що після набрання законної сили рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 року у справі №160/11257/19 йому було призначено пенсію на пільгових умовах, однак не врахували час роботи в Гаражно-будівельному кооперативі «Салют» в період з 12.12.1990 по 14.10.1996рік. Посилається на те, що підрахувавши свій загальний трудовий стаж, він нарахував 36 років 7 місяців та 28 днів, а не 31 рік 3 місяці 26 днів, як нараховано відповідачем. Тому він знову звернувся до УПФ вже про перерахунок пенсії з урахуванням роботи в Гаражно-будівельному кооперативі «Салют». Просить визнати неправомірною відмову відповідача в перерахунку пенсії з урахуванням всього загального стажу роботи позивача.
Представником відповідача надано відзив на апеляційну скаргу, згідно якого просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін як законне та обґрунтоване. Посилається на те, що загальний трудовий стаж позивача складає 31 рік 3 місяці 26 днів. При призначенні пенсії позивачу не було враховано період роботи позивача в Гаражно-будівельному кооперативі «Салют» в період з 12.12.1990 по 14.10.1996рік, оскільки назва підприємства при прийомі на роботу не відповідає назві підприємства на печатці при звільненні (Гаражно-будівельному кооперативі «Салют» - добровільне товариство автомобілістів Гаражно-будівельному кооперативі «Салют»). Звільнення завірено печаткою УРСР, яка у 1996 році була уже недійсною, та на печатці відсутній код підприємства. Зазначає, що з метою підтвердження роботи з 12.12.1990 по 14.10.1996рік в Гаражно-будівельному кооперативі «Салют» позивач не надав будь-яких інших документів. Крім того згідно рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 року у справі №160/11257/19 зобов'язано призначити пенсію позивачу за Списком 2 при загальному стажі 31 рік 3 місяці 26 днів, що і було виконано Головним управлінням ПФУ в Дніпропетровській області.
Позивачем подано додаткові докази щодо підтвердження фактичної роботи позивача в Гаражно-будівельному кооперативі «Салют» (довідка від 13.08.2020 №43, Статут гаражного кооперативу «Салют»).
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції вбачає підстави для часткового задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 03.04.2019 р. та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, яка була призначена на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 р. (справа №160/11257/19). Загальний стаж позивача становить 31 рік 3 місяці 26 днів.
На звернення позивача від 13.05.2020 р., відповідач, листом від 18.05.2020 р. №7827-8435/А-03/8-0400/20 пояснив, що при призначенні пенсії не було враховано період роботи позивача з 12.02.1990 р. по 14.10.1996 р. в гаражно-будівельному кооперативі "Салют", оскільки назва підприємства при прийомі на роботу не відповідає назві підприємства на печатці при звільненні (гаражно-будівельний кооператив "Салют" - добровольче товариство автомобілістів гаражно-будівельний кооператив "Салют". Звільнення завірено печаткою УРСР, яка у 1996 році була уже недійсною, та на печатці відсутній код підприємства.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 у справі №160/11257/19 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області призначити позивачу пенсію за Списком №2 при загальному стажі роботи 31 рік 3 місяці 26 днів. Після призначення пенсії загальний трудовий стаж складає 31 рік 3 місяці 26 днів. Сума доплати за рішенням суду становить 34 163,70 грн. за період з 02.04.2019 р. по 31.03.2020 р.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 1058-ІV.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Положенням статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (№ 1788-XII) визначені таки види трудових пенсій:
- за віком;
- по інвалідності;
- в разі втрати годувальника;
- за вислугу років.
Матеріалами справи підтверджується, що Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 у справі №160/11257/19 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням стажу роботи за Списком №2 - 19 років 10 місяців 01 день при загальному стажі роботи 31 рік 3 місяці 26 днів (а.с. 11-13).
Слід зазначити, що пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (№1058-ІV) передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається, працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що у справі №160/11257/19 предметом спору не було питання щодо визначення загального трудового стажу позивача. Предметом спору у справі №160/11257/19 було питання про право позивача на пенсію на пільгових умовах.
Водночас, спірним при розгляді даної справи (справа № 160/1828/20) є наявність або відсутність правових підстав для зарахування періоду роботи позивача з 12.02.1990 р. по 14.10.1996 р. в гаражно-будівельному кооперативі "Салют" до загального трудового стажу позивача і перерахунок його пенсії з урахуванням збільшення загального трудового стажу.
Так, Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 у справі №160/11257/19 захищено право позивача на пенсію на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням стажу роботи за Списком №2 - 19 років 10 місяців 01 день при загальному стажі роботи 31 рік 3 місяці 26 днів (а.с. 11-13).
Зокрема, вказане рішення суду виконане, пенсія позивачу призначена на пільгових умовах, в пенсійній справі зазначено, що загальний трудовий стаж складає 31 рік 3 місяці 26 днів.
При цьому, звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.
Позивач вважає неправомірним не зарахування до його загального трудового стажу періоду його роботи з 12.02.1990 р. по 14.10.1996 р. в гаражно-будівельному кооперативі "Салют", тому і звернувся до суду для вирішення спору що загального трудового стажу.
Колегія судів апеляційної інстанції бере до уваги, що матеріали справи містять копію довідки Гаражного кооперативу «Салют» від 13.08.2020 №43, згідно якої зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначений/прийнятий на роботу 12 лютого 1990 року в гаражно-будівельному кооперативі "Салют" наказом №18 від 12.02.1990 року на посаду електрозварник 4 розряду, 26.11.1998 року переведений на посаду механіка наказ №98 від 26.11.1998 року і звільнений з 14.11.1996 року наказом №142 від 14.10.1996.
Також в довідці зазначено, що гаражно-будівельному кооперативі "Салют" перейменований в гаражний кооператив "Салют" 27.12.2010 року згідно зміни свідоцтва про державну реєстрацію серія А01№062533.
Довідка видана станом на 13 серпня 2020 року.
Аналізуючи вказаний доказ, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що довідка містить певні протиріччя.
Так, в довідці зазначено, що довідка видна станом на 13.08.2020 року. При цьому, на реєстраційному штампі зазначена реєстраційна дата 10.08.2020 року.
Вказане викликає сумнів, оскільки реєстраційна дата документа не може бути визначена раніше, ніж виданий документ (довідка).
Також, в довідці зазначено, що 26.11.1998 року ОСОБА_1 , переведений на посаду механіка наказ №98 від 26.11.1998 року і звільнений з 14.11.1996 року наказом №142 від 14.10.1996.
Вказане також викликає сумнів, оскільки після звільнення з 14.11.1996 року (наказ №142 від 14.10.1996) ОСОБА_1 не може бути переведений на посаду механіка (наказ №98 від 26.11.1998 року).
Отже, вказаний доказ (довідка) є сумнівним та не підтверджує період роботи, про який зазначає позивач.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII передбачено, що основним документом, який підтверджує наявний трудовий стаж, є трудова книжка.
При цьому, згідно записів трудової книжки підтверджується, що позивач дійсно був прийнятий 12.02.1990 року на робот в ГСК «Салют», переведений на посаду механіка 26.11.1992 року та звільнений 14.10.1996 року (зазначені номера та дати наказів) (а.с. 7 з/с).
Отже, записи трудової книжки підтверджують трудовий стаж позивача.
З цього приводу колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що Конституція України, пенсійне законодавство України, захищають права особи, яка має право на пенсію.
Натомість, посилання відповідача на те, що при призначенні пенсії не було враховано період роботи позивача з 12.02.1990 р. по 14.10.1996 р. в гаражно-будівельному кооперативі "Салют", оскільки назва підприємства при прийомі на роботу не відповідає назві підприємства на печатці при звільненні (гаражно-будівельний кооператив "Салют" - добровольче товариство автомобілістів гаражно-будівельний кооператив "Салют") не є підставою для позбавлення особи права на пенсію за період роботи (з 12.02.1990 р. по 14.10.1996 р.), який він дійсно працював.
В разі наявності сумнівів у УПФ щодо роботи позивача в зазначений період, відповідач наділений правом здійснити певні перевірки.
Однак, матеріали справи не містять підтверджень, що відповідач (як суб'єкт владних повноважень) здійснив певні перевірки для захисту конституційного права позивача на пенсію щодо періоду з 12.02.1990 р. по 14.10.1996 р.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає доцільним для повного та ефективного захисту права позивача на пенсію, зобов'язати відповідача повторно розглянути документи які дають право/підстави для призначення/перерахунку пенсії (зокрема, для визначення загального трудового стажу позивача та можливості здійснення перерахунку його пенсії) з урахуванням висновків даного судового рішення.
Отже відповідач не позбавлений права провести перевірки щодо періоду роботи позивача з 12.02.1990 р. по 14.10.1996 р., не позбавлений права роз'яснити порядок надання документів для призначення/перерахунку пенсії, та не позбавлений права здійснити підрахунок загального трудового стажу позивача, в разі, якщо такий стаж був вирахуваний з певними виключеннями.
Так, при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Однак матеріали справи не містять підтверджень, що відповідач здійснював будь-які дії щодо витребування від підприємств певних документів.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу і призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.19 № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано:
- періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу;
- професія або посада;
- характер виконуваної роботи;
- розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи;
- первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу і призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.19 № 637, передбачено, що у разі, коли в трудовій книжці містяться неправильні або неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються, зокрема, довідки, виписки наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Отже, неточності в трудовій книжці (якщо вини наявні) не дають підстав для відмови в зарахуванні певного періоду до загального трудового стажу, а дають підстави для більш ретельного вивчення документів, здійснення перевірок для правильного визначення права/підстав особи на пенсію.
Відповідно пп.2 Інструкції № 58 від 29.07.93 р. «Про порядок ведення трудових книжок працівників» якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності, зокрема облдержархівом.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції та зобов'язати відповідача повторно розглянути документи які дають підстави для призначення/перерахунку пенсії (зокрема, для визначення загального трудового стажу позивача та можливості здійснити перерахунок його пенсії) з урахуванням висновків даного судового рішення.
Вищезазначене є мотивом для врахування судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі.
Доводи апеляційної скарги спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2020 - скасувати.
Прийняти нове рішення.
Позовні вимоги задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області повторно розглянути документи ОСОБА_1 які дають підстави для призначення/перерахунку пенсії (для визначення загального трудового стажу ОСОБА_1 та можливості здійснити перерахунок його пенсії) з урахуванням висновків даного судового рішення.
В задоволенні інших вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду в порядку п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
В повному обсязі постанова виготовлена 26.10.2020.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова