03 листопада 2020 р.Справа № 440/728/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Рєзнікової С.С.,
Суддів: Бегунца А.О. , Мельнікової Л.В. ,
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,
представника позивача: Панченко О.О.,
представника відповідача: Деміхіної О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.06.2020 року, головуючий суддя І інстанції Бойко С.С., вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 15.06.20 року по справі №440/728/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест"
до Головного управління ДПС у Полтавській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бест", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, в якому просив суд:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.01.2020 №0001160501 та №0001170501.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено про помилковість висновків акту перевірки контролюючого органу на підставі яких прийнято оскаржувані рішення.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 04.06.2020 позов задовлено.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 28.01.2020 №0001160501 та №0001170501.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест" витрати зі сплати судового збору в сумі 21020,00 (двадцять одну тисячу двадцять гривень нуль копійок) грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн. (двадцять п'ять тисяч гривень нуль копійок).
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 03.11.2020 представники сторін підтримали свої правові позиції по справі.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що фахівцями ГУ ДПС у Полтавській області у період з 09.12.2019 по 27.12.2019 проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Бест", результати якої оформлені актом від 09.01.2020 №23/16-31-05-01-10/30406433, у висновках якого зафіксовано, зокрема, порушення ТОВ "Бест": 1). п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1, п. 44.2 ст. 44 та п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", П(С)БО 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва", п. 5 П(С)БО 15 "Доходи", п. 5 П(С)БО 11 "Зобов'язання", П(С)БО 16 "Витрати", абз. 2 р. І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 №291, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за №893/4186 в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 4161351 грн; 2). ст. 1 ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", п.п. 14.1.212, п. 14.1 ст. 14, п.п. 213.1.9, п. 213.1 ст. 213, п. 215.1 ст. 215 Податкового кодексу України. п. 2 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 №1442 в результаті чого встановлено здійснення роздрібної торгівлі пальним без отримання ліценції на право роздрібної торгівлі.
28.01.2020 на підставі вказаних вище висновків акту перевірки податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення №0001160501, яким ТОВ "БЕСТ" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем Податок на прибуток приватних підприємств на 5236411,25 грн. (в тому числі за основним платежем 4189129 грн. та за штрафною санкцією 1047282,25 грн.) та № 0001170501 яким до позивача застосовано штрафну санкцію в сумі 250000,00 грн.
Не погоджуючись з прийнятими контролюючим органом податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Згідно з п.п. 14.1.36 ст. 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Тобто, визначальною ознакою господарської діяльності є спричинення нею реальної зміни майнового стану платника податків.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Судовим розглядом встановлено, що зауваження контролюючого органу стосовно правильності оформлення податкових накладних та порядку їх реєстрації, до оформлення видаткових накладних, рахунків-фактур, ТТН, довіреностей контрагентів покупців на отримання ПММ згідно укладених договорів поставки нафтопродуктів на 2019 рік, Журналу обліку надходження нафтопродуктів в колонках за період з 01.07.2019 по 30.09.2019 та змінних звітів АЗС №2 форми №17-НП за період з 01.09.2019 по 30.09.2019 відсутні.
Реалізація пального з оптового складу здійснювалась ТОВ "БЕСТ" (постачальник) на підставі договорів поставки (купівлі-продажу) нафтопродуктів укладених з наступними контрагентами: Tacrom services S.R.L, Адвокатське бюро "Олени Панченко", ДФГ "Еліта", ПБФ "Ферріт", Полтавське ЕГДС ДГП "Укргеофізика", ПП "Автосоюз-України", ГІП "Агроком", ПП "Аналіт-Експрес", ПП "ЄТВ", ПП "Житниця-2010", ПП "Корпорація Мангетік", ПП "НДНС "Вільшанка", ПП "Норма-Д", ПП "ПВКП "Агродеталь", ПП "Полтаваінвестсервіс", ПП "ТД "ЕКО-Альянс", ПП "ТД "Фонтекс Агро", ПП "Хозхімсервіс", ПП "Шлях 2011", ПрАТ "Крісталіст", СФЕ "Обрій", ПП "АТК Полтава", СФГ "Світанок", ТОВ Автоарсенал", ТОВ "Автобурбуд", ТОВ "Автодрайв-Альянс", ТОВ "Агромолтьранс", ТОВ "Аналіт-Експрес", ТОВ"Біт-Агро", ТОВ "Бріз", ТОВ "Будівельник", ТОВ "Будімперія 2017", ТОВ "Вітязь", ТОВ "Газойл Комплект", ТОВ "Геосинтез Інжіринг", ТОВ "Деметра Агро-Груп", ТОВ "Дилерська компанія "Автосервіс-Альянс", ТОВ "ДРСУ Полтава", ТОВ "Експрес Вантаж", ТОВ "Експрес Логістик", ТОВ "Енегосервіс - 24", ТОВ "ЖК Транс", ТОВ "Інтеко-Ліс", ТОВ "Комбікорм-Полтава", ТОВ "Лісовий Ресурс", ТОВ "Локомотив Комплект Україна", ТОВ "ДС НВФ "Еталон-Агропродук", ТОВ "Маніпулятор-Центр", ТОВ "Полтавазв'язокбуд-КО", ТОВ "Полтаваінвестсервіс", ТОВ "Рудіко", ТОВ "Сервіс-Ойл", ТОВ "СКС КРС", ТОВ "Тоталвудгруп", ТОВ "Трасн-СТО", ТОВ "Фауна-2008", ТОВ "Тріас", ТОВ "Хозхімсервіс", ТОВ "Форт", ТОВ "Ю-Автотранс", ТОВ ДК "Автодрайв-Альянс", ФГ "Макаревічі", ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_6 , ФОП ОСОБА_7 , ФОП ОСОБА_8 , ФОП ОСОБА_9 , ФОП ОСОБА_10 , ФОП ОСОБА_11 , ФОП ОСОБА_12 , ФОП ОСОБА_13 , ФОП ОСОБА_14 (покупці).
Зі змісту вказаних договорів встановлено, що їх предметом є передача постачальником покупцям у власність нафтопродуктів, оливи, мастила, а покупець у свою чергу зобов'язаний оплатити товар. Кількість та ціна товару встановлюється сторонами за обопільною згодою на базі рахунків-фактури та /чи відвантажувальних документів на товар. Одиниця виміру літри/кг. У разі постачання бензовозними нормами товар поставляється згідно заявок, наданих в усній або письмовій формі, погодженими партіями та у відповідності з рахунком-фактури. Поставка товару підтверджується видатковими накладними, ТТН, постачання здійснюється на умовах: EXW, FCA, CPT, DDP. У разі постачання через колонку товар поставляється на умовах: EXW. При цьому покупець приймає, що відпуск товару на підставі пошкоджених або недійсних талонів не проводиться. Строк дії договорів з моменту підписання до визначеної дати з автоматичною пролагнацією на кожний наступний календарний рік.
Оплата за придбані у позивача ПММ здійснювалася покупцями щомісячно та лише на розрахункові рахунки ТОВ "Бест", на підставі видаткових накладних та рахунків - фактур, а оформлення реалізації нафтопродуктів проводилося виключно на підставі видаткових накладних.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 7.1 Інструкції про порядок прийому, транспортування, зберігання, відпуску і обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Мінпаленерго України, Мінтрасну України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України №281/171/578/155 від 20.05.2008, відпуск нафти споживачам здійснюється на підставі попередньо укладених договорів, а нафтопродуктів - на підставі договорів або за готівку.
Згідно з п.п. 10.3.2.1 цієї Інструкції відпуск нафтопродуктів за безготівковим розрахунком за відомостями здійснюється АЗС на підставі договорів, укладених між підприємством та споживачем. Відпуск нафтопродуктів відображається у відомості на відпуск нафтопродуктів за формою N 16-НП (додаток 16).
Кількість відпущеного нафтопродукту фіксується у відомості, яка ведеться безпосередньо на АЗС, що підтверджується підписами оператора АЗС та водія.
Відповідно до п.п. 10.3.2.2 вказаної Інструкції, підприємства, АЗС на підставі відомостей про відпуск нафтопродуктів періодично, але не менше одного разу на місяць, виписують зведені відомості-рахунки кожному споживачу за марками нафтопродуктів та цінами, установленими протягом місяця. У рахунках обов'язково зазначаються кількість та загальна вартість відпущених нафтопродуктів, у тому числі податок на додану вартість.
Звіряння розрахунків з споживачами за відпущені нафтопродукти здійснюється щомісяця не пізніше п'ятого числа наступного за звітним місяця.
Щодо доводів податкового органу відносно нереальності господарських операцій у зв'язку з відсутністю у первинних документах усіх необхідних реквізитів, колегія суддів зазначає наступне.
Наявність або відсутність окремих документів, як і наявність помилок чи неточностей у їх оформлені, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо інші данні свідчать про рух активів або зміну у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер.
Аналогічний правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 26.06.20218 по справі №825/3731/15-а.
Розглядаючи спір по суті, колегія суддів враховує позицію Верховного Суду висловлену у постанові від 05.02.2019 по справі №822/2373/17, відповідно до якої "У разі, якщо товар дійсно був поставлений покупцю, то дефекти в первинних документах (за умови що зазначена в них інформація дозволяє ідентифікувати суб'єктів господарювання та господарські операції), а також порушення правил перевезення нафтопродуктів щодо вимог до транспорту та обладнання, якими здійснюється їх перевезення, самі по собі не можуть свідчити про нереальне вчинення поставки та розглядатися як підстава для позбавлення платника податку (постачальника) обов'язку відобразити у бухгалтерському та податковому обліку доходу та врахувати його при визначенні податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств."
З урахуванням встановлених обставин по справі та на підставі вказаних вище висновків, колегія суддів зазначає про протиправність податкового повідомлення-рішення від 28.01.2020 №0001160501, відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.01.2020 №0001170501, колегія суддів зазначає наступне.
Підставою для прийняття вказаного вище рішення слугували висновки податкового органу про здійснення позивачем продажу нафтопрадуктів за відсутності ліцензії на право роздрібної торгівлі на оптовому складі.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" встановлено, що місце оптової торгівлі пальним - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування; місце роздрібної торгівлі пальним - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для роздрібної торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування; оптова торгівля пальним - діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб'єктам господарювання (у тому числі іноземним суб'єктам господарювання, які діють через своє зареєстроване постійне представництво) роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам; роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів.
Згідно з п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.
Кваліфікуючими ознаками поняття "реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами" є продаж товарів, тобто операція при якій відбувається перехід права власності на товар; спеціальна суб'єктивність - наявність споживача, некомерційне використання товару.
Тобто, суб'єктами господарювання можуть укладатися різного виду господарські та цивільно-правові договори щодо підакцизних товарів (продукції), а відпуск нафтопродуктів через АЗС не завжди є операцією з реалізації (продажу), оскільки його віднесення до такого типу операцій залежить від виду цивільно-правового чи господарського-правового договору, на підставі якого здійснюється такий відпуск.
Крім того, у відповідності до ДСТУ 4303:2004 роздрібна торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачу та надання йому торговельних послуг.
Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів", споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
З метою визнання фізичної особи, яка здійснює придбання нафтопродутків через мережу АЗС, як кінцевого споживача необхідно встановити, що придбані нафтопродукти фізична особа буде використовувати для особистих потреб та їх придбання не пов'язане з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до ч. 1 ст. 698 Цивільного кодексу України, за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов'язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його.
Згідно з ст. 52 Господарського кодексу України, некомерційне господарювання - це самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку.
Тобто, кваліфікуючою ознакою некомерційного господарювання є відсутність мети одержання прибутку.
Статтею 42 вказаного Кодексу встановлено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Отже, продаж нафтопродуктів суб'єктам господарювання для їх використання у підприємницькій діяльності не може тлумачитись як роздрібна торгівля нафтопродуктами, в той час як оптова торгівля здійснюється виключно за договорами поставки.
Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 3 ст. 265 Господарського кодексу України, сторонами договору поставки можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у пунктах 1, 2 частини другої статті 55 цього Кодексу.
Згідно з п. 10 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 №1442, розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
Відповідно до п.п. 10.3.1.1 Інструкції про порядок прийому, транспортування, зберігання, відпуску і обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Мінпаленерго України, Мінтрасну України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України №281/171/578/155 від 20.05.2008, розрахунки під час відпуску нафтопродукту власникам автотранспорту за готівку здійснюються на АЗС з використанням РРО, які відповідають технічним вимогам до їх застосування та внесені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій згідно з Положенням про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року №1315.
При цьому, пунктом 10.3.1.3 цієї Інструкції облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою. Відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у Змінному звіті АЗС за формою N 17-НП..
У вказаному змінному звіті АЗС має відображатися і відпуск нафотпродуків за платіжними картками (п. 10.3.4.2 Інструкції, графа звіту 11), за відомостями (п.10.3.2 Інструкція, графа у звіті - 9) та за талонами (п. 10.3.3. Інструкції, графа у звіті 10). Відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у графі 8 Змінного звіту АЗС за формою №17-НП.
Вказаною Інструкцією встановлено, що талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому. Обов'язковими елементами талону є його серійний та порядкові номери.
Виходячи зі змісту ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг" талон на отримання палива та відомості на відпуск нафтопродуктів (форма 16-НП) не є розрахунковими документами та містять відомості, які необхідні перш за все для здійснення операції по відвантаженню ПММ (найменування, марка, кількість).
Придбане паливо, незалежно від виду розрахунків, заливалося на оптовому складі в бак автомобіля.
Враховуючи умови договорів укладених ТОВ "Бест" з контрагентами: Tacrom services S.R.L, Адвокатське бюро "Олени Панченко", ДФГ "Еліта", ПБФ "Ферріт", Полтавське ЕГДС ДГП "Укргеофізика", ПП "Автосоюз-України", ГІП "Агроком", ПП "Аналіт-Експрес", ПП "ЄТВ", ПП "Житниця-2010", ПП "Корпорація Мангетік", ПП "НДНС "Вільшанка", ПП "Норма-Д", ПП "ПВКП "Агродеталь", ПП "Полтаваінвестсервіс", ПП "ТД "ЕКО-Альянс", ПП "ТД "Фонтекс Агро", ПП "Хозхімсервіс", ПП "Шлях 2011", ПрАТ "Крісталіст", СФЕ "Обрій", ПП "АТК Полтава", СФГ "Світанок", ТОВ Автоарсенал", ТОВ "Автобурбуд", ТОВ "Автодрайв-Альянс", ТОВ "Агромолтьранс", ТОВ "Аналіт-Експрес", ТОВ"Біт-Агро", ТОВ "Бріз", ТОВ "Будівельник", ТОВ "Будімперія 2017", ТОВ "Вітязь", ТОВ "Газойл Комплект", ТОВ "Геосинтез Інжіринг", ТОВ "Деметра Агро-Груп", ТОВ "Дилерська компанія "Автосервіс-Альянс", ТОВ "ДРСУ Полтава", ТОВ "Експрес Вантаж", ТОВ "Експрес Логістик", ТОВ "Енегосервіс - 24", ТОВ "ЖК Транс", ТОВ "Інтеко-Ліс", ТОВ "Комбікорм-Полтава", ТОВ "Лісовий Ресурс", ТОВ "Локомотив Комплект Україна", ТОВ "ДС НВФ "Еталон-Агропродук", ТОВ "Маніпулятор-Центр", ТОВ "Полтавазв'язокбуд-КО", ТОВ "Полтаваінвестсервіс", ТОВ "Рудіко", ТОВ "Сервіс-Ойл", ТОВ "СКС КРС", ТОВ "Тоталвудгруп", ТОВ "Трасн-СТО", ТОВ "Фауна-2008", ТОВ "Тріас", ТОВ "Хозхімсервіс", ТОВ "Форт", ТОВ "Ю-Автотранс", ТОВ ДК "Автодрайв-Альянс", ФГ "Макаревічі", ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_6 , ФОП ОСОБА_7 , ФОП ОСОБА_8 , ФОП ОСОБА_9 , ФОП ОСОБА_10 , ФОП ОСОБА_11 , ФОП ОСОБА_12 , ФОП ОСОБА_13 , ФОП ОСОБА_14 суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем проводилася оптова торгівля ПММ невеликими партіями, що не заборонено чинним законодавством, відтак висновок податкового органу, що реалізація ПММ малими обсягами є роздрібною торгівлею є протиправним, а податкове повідомлення - рішення від 28.01.2020 №0001170501 є протиправним та підлягає скасуванню.
Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції, з урахуванням вимог ст. 139 КАС України, правомірно здійснено розподіл судових витрат, а апеляційна скарга не містить доводів оскарження рішення суду першої інстанції в цій частині.
Стосовно клопотання позивача про стягнення з відповідача понесених під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до ч. 3 ст. 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Отже, документально підтверджені судові витрати належить компенсувати стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень, та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Представник позивача просить відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Полтавської області витрати позивача на правову допомогу у розмірі 12500,00 грн.
На підтвердження розміру витрат до матеріалів справи долучено копію договору про надання правничої допомоги від 29.07.2020 №01-29/07/20, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, платіжне доручення №379 від 03.08.2020 на суму 12500,00 грн., рахунок на оплату послуг за надання правової допомоги, детальний опис робіт виконаних адвокатом, та акт виконаних робіт.
Відповідач у запереченнях розміру витрат на професійну правничу допомогу не навів доказів їх завищення, а понесення позивачем витрат у розмірі 12500,00 грн. підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку про доведеність належними та допустимими доказами факту понесення ТОВ "Бест" витрат на правничу допомогу адвоката у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 12500,00 грн., а тому вказані витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.06.2020 року по справі №440/728/20 залишити без змін.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест" судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12500 (дванадцять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя С.С. Рєзнікова
Судді А.О. Бегунц Л.В. Мельнікова
Повний текст постанови складено 10.11.2020 року