05 листопада 2020 р.Справа № 520/5254/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Кононенко З.О.,
Суддів: Сіренко О.І. , Калиновського В.А. ,
за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Шляхова О.М., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 20.08.20 року по справі № 520/5254/2020
за позовом Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів"
до Головного управління ДПС у Харківській області
про скасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач, Державне підприємство "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд: скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 31.10.2019р. № 0026595304 про нарахування штрафних санкцій в сумі 829 668,03 грн. за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних; скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 31.10.2019р. №0026585304 про нарахування штрафних санкцій в сумі 2040,00 грн. за не подачу податкових декларацій з ПДВ.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню, оскільки у правовідносинах, з приводу яких подано позов відсутня вина позивача у несвоєчасній реєстрації податкових накладних та у неподанні у строк податкових декларацій з ПДВ, що пов'язано з подіями зміни керівника та підписанта підприємства, блокуванням законної господарської діяльності підприємства.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2020 року адміністративний позов Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень - задоволено в повному обсязі.
Скасувано податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 31.10.2019р. № 0026595304 про нарахування штрафних санкцій в сумі 829 668,03 грн. за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних та від 31.10.2019р. №0026585304 про нарахування штрафних санкцій в сумі 2040,00 грн. (дві тисячі сорок гривень) за неподачу податкових декларацій з ПДВ.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" судові витрати у розмірі 12475,63 грн.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не підлягає платник податків, котрий належно виконав податковий обов'язок в частині забезпечення безперервної дії укладеного з контролюючим органом договору про визнання електронних документів, правильно оформив податкову накладну, організував облік на рахунку в СЕА ПДВ у відповідному органі ДКС України сукупного показника суми безготівкових коштів та одержаних податкових накладних в обсязі достатньому для реєстрації податкової накладної, до минування визначеного законом строку за допомогою засобів телекомунікаційного зв'язку направив податкову накладну до ДФС України для проходження процедури реєстрації, вжив передбачених законом дій з спонукання владного суб'єкта до примусової (тобто поза його волею) реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На думку відповідача, платник податків у спірних правовідносинах не забезпечив створення залежних виключно від нього умов для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: не вніс змін до укладеного з контролюючим органом Договору про визнання електронних документів у зв'язку із зміною керівника, не присвоїв електронним документам вірних імен файлів, не підтримував необхідного ліміту на рахунку в СЕ А ПДВ для реєстрації податкових накладних.
Позивач не скористався своїм правом та не подав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що контролюючим органом було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за червень - липень 2019 року, термінів реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних з ПДВ Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів", результати якої викладно в акті від 19.09.2019 року № 28/20-40-53-04-09/953042.
Висновки перевірки свідчать про порушення позивачем:
- п. 49.2 ст.49, п.п.49.18.1 п. 49.18 ст.49, п.203.1 ст.203 ПК України, п.9 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом МФУ від 28.01.2016 р. № 21, що полягає у неподанні податкових декларацій з ПДВ за червень 2019 року по строку 22.07.2019 р., за липень 2019 року по строку 20.08.2019 р., за що передбачена відповідальність згідно п.120.1 ст.120 ПК України;
- абз.14 п.201.10 ст.201 ПК України, що полягає у порушенні термінів реєстрації низки податкових накладних в ЄРПН загалом на суму ПДВ 4405467,37 грн., за що передбачена відповідальність згідно п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України.
На підставі висновків перевірки контролюючим органом відносно позивача 31.10.2019 року складено податкові повідомлення - рішення № 0026595304 про нарахування штрафних санкцій в сумі 829 668,03 грн. за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних; №0026585304 про нарахування штрафних санкцій в сумі 2040,00 грн. за неподачу податкових декларацій з ПДВ.
Позивач, не погодившись з зазначеними податковими повідомленнями - рішеннями, звернувся до суду за їх оскарженням.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем, всупереч ч.2 ст.77 КАС України, не надано суду доказів існування чинного податкового - повідомлення - рішення про накладення штрафу за несвоєчасне подання позивачем декларацій з ПДВ окрім оскаржуваного ППР від 31.10.2019р. №0026585304.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.
У відповідності до приписів пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно із пунктом 201.10. статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Так, відповідно до пункту 120-1.1. статті 120-1 ПК України Порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.
З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що порушення граничного терміну реєстрації податкових накладних, перелік яких викладено в акті камеральної перевірки, відбулося у зв'язку з неможливістю проводити вказані дії з причини блокування електронного цифрового підпису колишнього керівника підприємства ОСОБА_1 та неможливістю приступити до виконання своїх обов'язків новим керівником ОСОБА_2 , а також через недостатність коштів необхідних для реєстрації податкових накладних відповідно до п. 200і.З ст. 200і ПК України.
Проте, колегія суддів вважає, за необхідне зазначити, що зміни у внутрішньогосподарській діяльності платника податків, не має правого впливу на податкове законодавство, не змінює та не скасовує обов'язок підприємства на своєчасну реєстрацію податкових накладних.
Так, саме у платника податків є цей обов'язок, не залежно від факторів внутрішнього впливу організаційно-розпорядчої діяльності підприємства. Платник податків зобов'язаний був вчинити усіх можливих дій щодо належного виконання свого обов'язку з реєстрації, а не виконання такого обов'язку узгоджується у повній мірі з п. 109.1 ст.109 ПК України.
Колегія суддів, звертає увагу, що положенннями статті 109 ПК України передбачено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
У силу абз.3 п.120-1.1 ст.120-1 ПК України у разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог цього Кодексу щодо своєчасності реєстрації таких документів в Єдиному реєстрі податкових накладних, штрафні санкції, передбачені пунктом 120 1.2 цієї статті, не застосовуються.
Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, колегія суддів зауважує, що порушення платником терміну реєстрації податкових накладних, встановленого у абзацу 11 пункту 201.10 статті 201 ПК України, є підставою для притягнення його до відповідальності, передбаченої пунктом 120-1 статті 120 цього Кодексу.
Отже, позивач не дотримався податкової дисципліни в частині своєчасності реєстрації податкових накладних в єдиному Реєстрі, чим допустив податкове правопорушення за яке відповідачем було правомірно застосовано штраф.
Колегія суддів, аналізуючи наведені нормативно правові акти, доходить до висновку, що відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не підлягає платник податків, котрий належно виконав податковий обов'язок в частині забезпечення безперервної дії укладеного з контролюючим органом договору про визнання електронних документів, правильно оформив податкову накладну, організував облік на рахунку в СЕА ПДВ у відповідному органі ДКС України сукупного показника суми безготівкових коштів та одержаних податкових накладних в обсязі достатньому для реєстрації податкової накладної, до минування визначеного законом строку за допомогою засобів телекомунікаційного зв'язку направив податкову накладну до ДФС України для проходження процедури реєстрації, вжив передбачених законом дій з спонукання владного суб'єкта до примусової (тобто поза його волею) реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що платник податків у спірних правовідносинах не забезпечив створення залежних виключно від нього умов для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: не вніс змін до укладеного з контролюючим органом Договору про визнання електронних документів у зв'язку із зміною керівника, не присвоїв електронним документам вірних імен файлів, не підтримував необхідного ліміту на рахунку в СЕ А ПДВ для реєстрації податкових накладних. Отримавши від ДФС України відмови у прийнятті до Єдиного реєстру податкових накладних поданих на реєстрацію засобами телекомунікаційного зв'язку електронних документів, платник податків таких відмов не оскаржив ані у судовому, ані у позасудовому (адміністративному) порядках. Натомість, погодившись за такими відмовами, платник виправив допущені недоліки і повторно подав податкові накладні на реєстрацію.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23.05.2019 у справі №820/6221/17.
Аналізуючи наведені нормативно - правові акти, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, зробив передчасні висновки.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У відповідності до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2020 року по справі № 520/5254/2020, прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення
Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 229, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2020 року по справі № 520/5254/2020 скасувати.
Прийняти постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко
Судді(підпис) (підпис) О.І. Сіренко В.А. Калиновський
Повний текст постанови складено 10.11.2020 року