ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
04 листопада 2020 року м. Київ № 640/6767/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Рахункової палати України
про визнання протиправним та скасування Наказу № 90-к від 05.03.2020 року
Позивач - ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Рахункової палати України (далі - Відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати Наказ № 90-к від 05.03.2020 року «Про застосування дисциплінарного стягнення» повністю.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.03.2020р. відкрито спрощене позовне провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог позивачка послалась на те, що згідно з п. 1 наказу Рахункової палати від 05.03.2020 № 90-к «Про застосування дисциплінарного стягнення» до ОСОБА_1 , начальника відділу аудиту у сфері антимонопольної діяльності департаменту контролю у сфері юстиції та запобігання корупції, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження, за вчинення дисциплінарного проступку, а саме, невиконання абзацу 3 пункту 1, пункту 5 доручення заступника директора департаменту - начальника відділу аудиту у сфері юстиції і запобігання корупції ОСОБА_2 від 24.10.2019 № 08-33/280 (пункт 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу»).
Водночас, позивач вважає, що оскаржуваний наказ був прийнятий відповідачем з грубим порушенням Конституції України, Закону України «Про державну службу», Закону України «Про Рахункову палату», Регламенту Рахункової палати та з порушенням її законних прав на проходження державної служби.
Зокрема, у оскаржуваному наказі від 05.03.2020р. № 90-к зазначено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи від 01.11.2019р. № 11, встановлено факт невиконання ОСОБА_1 доручення керівника, в межах його повноважень, а саме, абзацу 3 пункту 1, пункту 5 доручення заступника директора департаменту - начальника відділу аудиту у сфері юстиції і запобігання корупції ОСОБА_2 від 24.10.2019р. № 08-33/280 щодо надання у строк до 14.00 год 25.10.2019р. інформації про стан виконання планових завдань Рахункової палати на 2019 рік, а саме аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Міністерству молоді та спорту України на фінансову підтримку громадських організацій фізкультурно-спортивного спрямування та аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Національному агентству з питань запобігання корупції на керівництво та управління у сфері запобігання корупції та на фінансування статутної діяльності політичних партій (із наданням копії програм зазначених аудитів та доручень на їх проведення), чим порушила пункт 8 частини першої статті 8 Закону України «Про державну службу», тим самим вчинила дисциплінарний проступок - невиконання доручення директора департаменту - начальника відділу аудиту у сфері юстиції і запобігання корупції ОСОБА_2
Однак, як вказує позивач, зі змісту цього наказу та доручення не випливає, які саме обов'язки з виконання доручення ОСОБА_1 не виконала за статусом - як начальник відділу аудиту у сфері антимонопольної діяльності. Враховуючи, що перелічені в дорученні тематики аудитів належать до сфери діяльності інших відділів у складі департаменту, така інформація мала б надаватись керівниками відповідних відділів. Таким чином, відповідач під час прийняття оскаржуваного наказу не врахував той факт, що заступником департаменту - начальником відділу контролю у сфері юстиції та запобігання корупції (ОСОБА_2) видавалися доручення з перевищенням службових повноважень, встановлених п. 5.2.2 - 5.2.6 Положення про Департамент контролю у сфері юстиції та запобігання корупції.
Відповідач у відзиві проти позову заперечив, просив відмовити в його задоволенні в повному обсязі, посилаючись на те, що під час прийняття оскаржуваного Наказу відповідачем дотриманий алгоритм та адміністративна процедура щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача. Крім того, директор департаменту ( ОСОБА_2 ), відповідно до Положення, наділений правом реалізовувати організаційні та контрольні повноваження за станом виконанням виданих членами Рахункової палати доручень на здійснення контрольних заходів всіма без виключення відділами департаменту та їх працівниками.
Також відповідачем разом з відзивом було подано дисциплінарну справу № 11 ОСОБА_1 , сформовану станом на 01.11.2019р.
Дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Як встановлено судом, позивач оскаржує Наказ Рахункової палати України № 90-к від 05.03.2020р. «Про застосування дисциплінарного стягнення», яким застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження до ОСОБА_1 , державного службовця, яка займає посаду державної служби категорії «Б», начальника відділу аудиту у сфері антимонопольної діяльності департаменту контролю у сфері юстиції та запобігання корупції за вчинення нею дисциплінарного проступку, а саме невиконання абзацу 3 пункту 1, пункту 5 доручення заступника директора департаменту - начальника відділу аудиту у сфері юстиції і запобігання корупції ОСОБА_2 від 24.10.2019р. № 08-33/280 (пункт 5 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу").
Оскаржуваний Наказ № 90-к від 05.03.2020р. прийнятий відповідно до п.5 ч.2 ст. 65, ст.ст. 66, 68 та 77 Закону України "Про державну службу", враховуючи подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Рахункової палати за результатами розгляду дисциплінарної справи від 01.11.2019р. № 11, встановлено факт невиконання ОСОБА_1 доручення керівника, виданого в межах його повноважень, а саме невиконання абзацу 3 пункту 1, пункту 5 дорученні заступника директора департаменту - начальника відділу аудиту у сфері юстиції і запобігання корупції ОСОБА_2 від 24.10.2019р. № 08-33/280 щодо надання у строк до 14.00 год. 25.10.2019р. інформації про стан виконанні планових завдань Рахункової палати на 2019 рік, а саме аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Міністерству молоді спорту України на фінансову підтримку громадських організацій фізкультурно-спортивного спрямування та аудиту ефективності використання кошти державного бюджету, виділених Національному агентству з питань запобіганню корупції на керівництво та управління у сфері запобігання корупції та нефінансування статутної діяльності політичних партій (із наданням копії програм зазначених аудитів та доручень на їх проведення), чим порушено пункт 8 частини першої статті 8 Закону України "Про державну службу", тимсамим вчинила дисциплінарний проступок - невиконання дорученню заступника директора департаменту - начальника відділу аудиту у сфері юстиції і запобігання корупції ОСОБА_2
Відповідно до доручення виконуючого обов'язки директора департаменту ОСОБА_2 від 24.10.2019р. № 08-33/280, начальнику відділу у сфері антимонопольної діяльності ОСОБА_1 доручено:
- терміново надати письмові пояснення щодо причин невиконання усного доручення ОСОБА_2 , строк виконання - до 14.00 год. 25.10.2019р.;
- доповісти ОСОБА_2 про стан виконання планових завдань Рахункової палати на 2019 рік, зокрема: аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Міністерству молоді та спорту України на фінансову підтримку громадських організацій фізкультурно-спортивного спрямування; аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Національному агентству з питань запобігання корупції на керівництво та управління у сфері запобігання корупції та на фінансування статутної діяльності політичних партій. Строк виконання - до 14.00 год. 25.10.2019р.
Невиконання вказаного доручення стало підставою для притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани згідно оскаржуваного наказу.
Визначаючись щодо змісту спірних правовідносин суд виходить з наступного.
Правові основи діяльності Рахункової палати, її статус, повноваження, інші питання внутрішньої організації Рахункової палати визначені Законом України «Про Рахункову палату» № 576-VIII від 02.07.2015р. (далі - Закон № 576-VIII ), а також Регламентом Рахункової палати, затвердженим рішенням Рахункової палати від 28.08.2018р. № 22-7 (далі - Регламент).
Відповідно до ч. 3 ст. 32 Закону України «Про Рахункову палату» члени Рахункової палати та посадові особи апарату Рахункової палати за свої протиправні дії чи бездіяльність несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність.
Засади дисциплінарної відповідальності державних службовців регламентовані главою 2 Розділу VIII Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015р. (далі - Закон № 889-VIII).
Пунктом 8 частини 1 статті 8 Закону № 889-VIII визначені основні обов'язки державного службовця. Державний службовець зобов'язаний виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.
Згідно з частиною третьою статті 9 Закону України "Про державну службу" Наказ (розпорядження), доручення має містити конкретне завдання, інформацію про його предмет, мету, строк виконання та особу, відповідальну за виконання.
Наказ (розпорядження) має бути письмовим, а доручення може бути письмовим або усним.
Частиною шостою - восьмою статті 9 Закону України "Про Державну службу" передбачено, що державний службовець у разі виникнення у нього сумніву щодо законності виданого керівником наказу (розпорядження), доручення повинен вимагати його письмового підтвердження, після отримання якого зобов'язаний виконати такий наказ (розпорядження), доручення. Одночасно з виконанням такого наказу (розпорядження), доручення державний службовець зобов'язаний у письмовій формі повідомити про нього керівника вищого рівня або орган вищого рівня. У такому разі державний службовець звільняється від відповідальності за виконання зазначеного наказу (розпорядження), доручення, якщо його буде визнано незаконним у встановленому законом порядку, крім випадків виконання явно злочинного наказу (розпорядження), доручення.
Якщо державний службовець виконав наказ (розпорядження), доручення, визнані у встановленому законом порядку незаконними, і не вчинив дій, зазначених у частині шостій цієї статті, він несе відповідальність за своє діяння відповідно до закону.
Керівник у разі отримання вимоги державного службовця про надання письмового підтвердження наказу (розпорядження), доручення зобов'язаний письмово підтвердити або скасувати відповідний наказ (розпорядження), доручення в одноденний строк.
У разі неотримання письмового підтвердження у зазначений строк наказ (розпорядження), доручення вважається скасованим.
Отже, метою норм статті 9 Закону України "Про Державну службу" є визначення: системи підпорядкування державного службовця під час виконання ним службових обов'язків; порядку видання та виконання державним службовцем наказів (розпоряджень) або доручень керівника; порядку дій державного службовця у разі отримання ним наказу (розпорядження) або доручення керівника, яке, на його думку, суперечить законодавству; відповідальності державного службовця у разі виконання ним явно злочинного наказу (розпорядження) або доручення керівника.
Судом встановлено, що доручення від 24.10.2019 № 08-33/280 відповідає вимогам частини третьої статті 9 Закону № 889-VIII, тобто містить всі необхідні реквізити, конкретне завдання, інформацію про його предмет, мету, строк виконання, особу, відповідальну за виконання.
В позовній заяві позивач зазначає, що заступником директора департаменту - начальником відділу ОСОБА_2 видавались доручення з перевищенням службових повноважень, встановлених п. 5.2.2-5.2.6 Положення, тобто ним видавались доручення за межами його компетенції.
Судом встановлено, що структура апарату Рахункової палати складається з Секретаря Рахункової палати - керівника апарату, Заступника керівника апарату, Патронатної служби, різноманітних Департаментів та Управлінь, серед яких, зокрема і Департамент контролю у сфері юстиції та запобігання корупції.
В свою чергу, Департамент контролю у сфері юстиції та запобігання корупції складається з трьох відділів: 1) Відділу аудиту у сфері юстиції та запобігання корупції; 2) Відділу аудиту культури, спорту та інформаційної політики; 3) Відділу аудиту у сфері антимонопольної діяльності.
Судом встановлено, що відповідно до Наказу № 225-к від 12.08.2019р. ОСОБА_2 є начальником Відділу аудиту у сфері юстиції та запобігання корупції. В свою чергу, ОСОБА_1 є начальником Відділу аудиту у сфері антимонопольної діяльності.
Пунктом 5 Типового положення про департамент, затвердженого рішенням Рахункової палати від 01.11.2018р. № 28-1, встановлено, що Департамент очолює директор департаменту, який призначається на посаду державної служби (категорія «Б») та звільняється з посади Секретарем Рахункової палати - керівником апарату у порядку, визначеному законодавством про державну служби. У разі відсутності директора Департаменту його обов'язки виконує заступник директора Департаменту - начальник відділу.
Аналогічні вимоги містяться і у пункті 5 Положення про департамент контролю у сфері юстиції та запобігання корупції, затвердженого наказом Секретаря Рахункової палати - керівника апарату від 03.12.2018 № 103, яким серед іншого закріплено, що Департамент очолює директор, а у разі відсутності директора Департаменту його обов'язки виконує заступник директора Департаменту - начальник відділу.
Відповідно до довідки заступника начальника управління - начальника відділу добору та розстановки кадрів управління з питань персоналу І.Т. Хаменко № 15/146/1 від 28.02.2020р., долученої до матеріалів дисциплінарної справи № 11, посада директора Департаменту контролю у сфері юстиції та запобігання корупції є вакантною з 01.08.2018р. по час видачі довідки.
Отже, станом на час видання ОСОБА_2 доручення від 24.10.2019 № 08-33/280, обов'язки директора Департаменту контролю у сфері юстиції та запобігання корупції виконував заступник директора департаменту - начальника відділу аудиту у сфері юстиції та запобігання корупції департаменту контролю у сфері юстиції та запобігання корупції ОСОБА_2., тобто був безпосереднім керівником ОСОБА_1 , яка займала посаду начальника відділу аудиту у сфері антимонопольної діяльності цього ж департаменту.
Пунктом 1.2. Посадової інструкції начальника відділу аудиту у сфері антимонопольної діяльності департаменту контролю у сфері юстиції та запобігання корупції, затвердженої Секретарем Рахункової палати - керівником апарату Ходаковським В.В. 28.12.2018р., встановлено, що начальник відділу безпосередньо підпорядкований директору департаменту.
Відповідно до пункту 26.2 Регламенту члени Рахункової палати, для виконання покладених на них повноважень та з метою забезпечення здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) надають доручення департаменту (департаментам) та/або територіальному підрозділу (підрозділам), які згідно із затвердженим функціональним розподілом здійснюють заходи державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), за напрямом діяльності члена Рахункової палати.
Водночас, пунктом 5.2.2 Положення визначено, що директор Департаменту організовує, забезпечує та контролює виконання доручень членів Рахункової палати щодо організації та здійснення контрольних заходів, також Секретаря Рахункової палати - керівника апарату.
Пунктом 5.2.6 Положення встановлено, що директор Департаменту інформує члена Рахункової палати про стан проведення контрольних заходів, які здійснюються працівниками Департаменту.
З огляду на наведене, вбачається, що директор департаменту (в даному випадку це ОСОБА_2 ) був наділений, станом на час видання доручення від 24.10.2019 № 08-33/280, правом реалізовувати організаційні та контрольні повноваження за станом виконанням виданих членами Рахункової палати доручень на здійснення контрольних заходів всіма без виключення відділами департаменту та їх працівниками.
Судом встановлено, що Наказом Секретаря Рахункової палати - керівника апарату від 10.01.2019р. № 4 затверджено Положення про Управління запобігання та виявлення корупції, основними завданнями якого, зокрема, є участь у передбачених законодавством України порядку та спосіб у проведенні службових розслідувань; контроль за дотриманням правил етичної поведінки посадовими особами Рахункової палати (пункти 2.1.6, 2.1.10).
Пунктом 5.9 згаданого Положення визначено, що на час відсутності начальника Управління у зв'язку з відпусткою, хворобою або з інших причин, його обов'язки виконує начальник відділу контролю за дотриманням антикорупційного законодавства, а у разі його відсутності - інша особа, визначена наказом Секретаря Рахункової палати.
Відповідно до довідки заступника начальника управління - начальника відділу добору та розстановки кадрів управління з питань персоналу Хаменко І.Т. від 10.04.2020 № 15/224, посада начальника згаданого Управління на час виникнення спірних відносин була вакантною, отже обов'язки Управління виконував начальник відділу контролю за дотриманням антикорупційного законодавства ОСОБА_4 .
Як вбачається з матеріалів дисциплінарної справи, Управлінням запобігання та виявлення корупції після опрацювання службових записок заступника директора департаменту - начальника відділу ОСОБА_2 щодо системного невиконання розпоряджень безпосереднього керівника, посадових обов'язків, порушення вимог присяги державного службовця та правил етичної поведінки ОСОБА_1 , та повідомлено Секретаря Рахункової палати - керівника апарату про необхідність розпочати дисциплінарне провадження відносно позивача.
Таким чином, безпосереднім керівником позивача - ОСОБА_2 , та начальником відділу контролю за дотриманням антикорупційного законодавства Управління запобігання та виявлення корупції ОСОБА_4 правомірно направлено Секретарю Рахункової палати - керівнику апарату Ходаковському В.В. службові записки, в яких містилась інформація виключно про необхідність ініціювання дисциплінарного провадження.
Відповідно до Наказу Секретаря Рахункової палати - керівника апарату Ходаковського В.В. від 01.11.2019 № 321-к «Про порушення дисциплінарного провадження», на підставі службових записок департаменту контролю у юстиції та запобігання корупції від 23.10.2019р. № 08-33/274; від 25.10.2019р. № 08-33/282 і управління запобігання та виявлення корупції від 28.10.2019р. № 20-02/97 (далі - службові записки) порушено дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 та доручено Дисциплінарній комісії з розгляду дисциплінарних справ здійснити дисциплінарне провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку.
З матеріалів дисциплінарної справи № 11 вбачається, що відповідно до приписів ст. 73 Закону № 889-VIII Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Рахункової палати (далі - Дисциплінарна комісія) зібрано всі необхідні матеріали для вирішення питання про наявність вини позивача та сформовано дисциплінарну справу № 11 стосовно ОСОБА_1 , яка містить весь перелік документів, визначених вищевказаною статтею Закону.
З метою повного та всебічного з'ясування обставин дисциплінарного провадження, головою Дисциплінарної комісії ОСОБА_5 листом від 12.11.2019 № 15-75/19ДК запропоновано ОСОБА_1 , серед іншого, надати письмові пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (вчинення дисциплінарного проступку). З огляду на те, що Дисциплінарній комісії пояснення позивачем не надано, листом від 26.12.2019р. № 15-75/19 ДК позивачу повторно запропоновано надати письмові пояснення.
У поданні від 02.03.2019р. Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних прав Рахункової палати за результатами розгляду дисциплінарної справи від 01.11.2019р. № 11 зазначено, зокрема, що під час здійснення дисциплінарного провадження задоволено заяву ОСОБА_1 про ознайомлення з матеріалами справи від 29.11.2019р., отримано письмові пояснення від 13.01.2020р. № 08-33/1 та усні пояснення на засіданні Комісії від 02.03.2020р. Пояснення, надані ОСОБА_1 , на думку Комісії, не спростовували, а навпаки підтвердили факт наявності в її дисциплінарного проступку» (абз. 1 стор. 5 подання).
Також у поданні Дисциплінарної комісії відображено, що відповідно до наказу Секретаря Рахункової палати - керівника апарату від 01.112019р. № 321-к «Про порушення дисциплінарного провадження» Дисципліною комісією з розгляду дисциплінарних справ Рахункової палати здійснено дисциплінарне провадження стосовно державного службовця категорії «Б» ОСОБА_1 - начальника відділу аудиту у сфері антимонопольної діяльності департаменту контролю у сфері юстиції та запобігання корупції. Комісія об'єктивно та всебічно вивчила обставини дисциплінарної справи та встановила наявність в діях ОСОБА_1 дисциплінарного проступку: факт невиконання доручення заступника директора - начальника відділу ОСОБА_2 , яке було надано ним у письмовому вигляді (абз. 1-2 стор. 1 подання).
Таким чином, із матеріалів дисциплінарної справи № 11 вбачається, що Дисциплінарною комісією вжито належних заходів для з'ясування ступеню вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку позивачем та надано управлінню з питань персоналу лист від 12.11.2019 № 15-75/18ДК з проханням надати відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень за останній рік, наявність заохочень, результати оцінювання, результати оцінювання службової діяльності ОСОБА_1 тощо.
Також із подання Дисциплінарної комісії видно, що під час з'ясування обставин та причин вчинення позивачем дисциплінарного проступку вказана інформація була врахована, оскільки встановлено відсутність обставин, що обтяжують дисциплінарну відповідальність, однак безпосереднім керівником ОСОБА_1 надано її негативну характеристику, а також враховано обставини, що її пом'якшують, а саме відсутність дисциплінарних стягнень у минулому.
Отже, подання Дисциплінарної комісії було сформовано з урахуванням гарантій прав позивача під час застосування дисциплінарного стягнення, передбачених статтею 74 Закону № 889-VIII та виключно після ознайомлення позивача з матеріалами дисциплінарного провадження.
Судом також з'ясовано, що у поданні Дисциплінарної комісії чітко відображено, що Комісією встановлено (станом на дату видання доручення ОСОБА_2 доручення від 24.10.2019р. № 08-33/280) наявність наступних доручень члена Рахункової палати ОСОБА_6 від 04.04.2019р. № 08-207, від 06.06.2019р. № 08-319, від 25.07.2019р. № 08-426, від 16.09.2019р. № 08-534, здійснювались контрольні заходи аудити ефективності. Відповідно до доручення члена Рахункової палати ОСОБА_6 керівником контрольних заходів було визначено ОСОБА_1 .
Аналізуючи наведене вище суд приходить до висновку щодо законності виданого безпосереднім керівником позивача доручення та порушенням ОСОБА_1 своїх обов'язків державного службовця щодо його невиконання.
Посилання, у даному випадку, позивача на незаконність виданого ОСОБА_2 доручення від 24.10.2019р. № 08-33/280, суд вважає необґрунтованим, оскільки такої незаконності а ні судом під час розгляду даної справи, а ні Дисциплінарною комісією під час дисциплінарного провадження встановлено не було.
Крім того, навіть у разі виникнення у позивача, як державного службовця, сумніву щодо законності виданого ОСОБА_2 письмового доручення від 24.10.2019р. № 08-33/280, ОСОБА_1 в силу приписів ч.6 ст. 9 Закону № 889-VIII все одно була зобов'язана його виконати.
Посадові обов'язки державного службовця - це частина визначених законом завдань і функцій державного органу, які державний службовець зобов'язаний виконувати згідно із займаною посадою. Посадові обов'язки конкретизуються у посадовій інструкції, з якою державний службовець ознайомлюється під час вступу на державну службу або призначення на посаду у випадках, визначених Законом та іншими законами.
Частиною другою статті 9 Закону України «Про Державну службу» на державного службовця покладено обов'язок виконувати накази (розпорядження), доручення керівника, видані в межах повноважень.
Разом з тим, положення частини 6 статті 9 названого Закону покладають на державного службовця обов'язок виконати виданий керівником наказ, доручення, у разі письмового підтвердження такого наказу, навіть за наявності сумнівів у законності такого доручення.
Згідно вказаної норми державний службовець у разі виникнення у нього сумніву щодо законності виданого керівником наказу (розпорядження), доручення повинен вимагати його письмового підтвердження, після отримання якого зобов'язаний виконати такий наказ (розпорядження), доручення. Одночасно з виконанням такого наказу (розпорядження), доручення державний службовець зобов'язаний у письмовій формі повідомити про нього керівника вищого рівня або орган вищого рівня. У такому разі державний службовець звільняється від відповідальності за виконання зазначеного наказу (розпорядження), доручення, якщо його буде визнано незаконним у встановленому законом порядку, крім випадків виконання явно злочинного наказу (розпорядження), доручення.
Тобто механізмом захисту прав державного службовця в даному випадку є отримання наказу (доручення) у письмовій формі, повідомлення про такий наказ керівника вищого рівня, що звільняє державного службовця від відповідальності за виконання зазначеного наказу (розпорядження), доручення.
Щодо дотримання оскаржуваним Наказом вимог до структури та змісту, то судом проаналізовано Наказ № 90-к від 05.03.2020 року та встановлено його відповідність статті 77 Закону № 889-VIII.
Так, в Наказі № 90-к від 05.03.2020 року зазначено: найменування державного органу; дата його прийняття; відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація; вид застосованого дисциплінарного стягнення.
Отже складові елементи, які повинні зазначатись в рішенні про накладення дисциплінарного стягнення на державного службовця, містяться в оскаржуваному Наказі, що підтверджує його відповідність законодавству.
Також в позовній заяві позивач посилається на те, що доручення ОСОБА_2 від 24.10.2019р. № 08-33/280 було в подальшому скасовано Дорученням № 0833/5 від 20.01.2020р. члена рахункової палати ОСОБА_6 . До позовної заяви позивачем також додано ксерокопію вказаного доручення № 0833/5 від 20.01.2020р.
Проте суд з цього приводу зазначає наступне.
По-перше, матеріали дисциплінарної справи № 11 не містять вказаного доручення № 0833/5 від 20.01.2020р. члена рахункової палати ОСОБА_6 .
По-друге, згідно п. 26.5 глави 26 Регламенту Рахункової палати, затвердженого рішенням Рахункової палати від 28.08.2018 № 22-7, доручення члена Рахункової палати відповідному департаменту (департаментам) та/або територіальному підрозділу (підрозділам), надане для виконання покладених на члена Рахункової палати повноважень та з метою здійснення заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), підлягає обов'язковій реєстрації в структурному підрозділі, який забезпечує здійснення документообігу в Рахунковій палаті. Зазначений структурний підрозділ забезпечує невідкладне доведення його до відома департаменту (департаментів) та/або територіального підрозділу (підрозділів) для виконання, а також Секретаря Рахункової палати - керівника апарату.
У той же час надана позивачем копія доручення члена Рахункової палати ОСОБА_6 № 0833/5 від 20.01.2020р. не містить доказів його реєстрації у апараті Рахункової палати, рівно як і в будь-якому з департаментів.
По-третє, відповідно до положень ст. 23 Закону України «Про Рахункову палату» та п.7.3 глави 7, глави 26 Регламенту Рахункової палати не передбачено повноважень члена Рахункової палати скасовувати розпорядження керівників чи заступників керівників департаменту. В свою чергу, в матеріалах справи та в матеріалах дисциплінарної справи № 11 відсутні докази видання будь-яких наказів Секретаря Рахункової палати на виконання доручення № 0833/5 від 20.10.2020р. члена Рахункової палати ОСОБА_6 .
Отже вказані підстави позовних вимог суд вважає необґрунтованими.
Відповідно до вимог п. 10, 11 ст. 69 Закону № 889-VIII результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення. Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.
Згідно з ч.1 ст. 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення (ч.1 ст. 65 Закону № 889-VIII).
Дисциплінарним проступком, відповідно до п.5 ч.2 ст. 65 Закону № 889-VIII, є зокрема, невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
Державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення, або постановлення відповідної окремої ухвали суду (ч.3 ст. 65 Закону № 889-VIII).
Таким чином, враховуючи матеріали справи та матеріали дисциплінарної справи № 11, суд приходить до висновку, що Наказ Рахункової палати України № 90-к від 05.03.2020р. «Про застосування дисциплінарного стягнення», яким застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження до ОСОБА_1 , є правомірним, обґрунтованим та таким що прийнятий з додержанням вимог чинного законодавства.
Згідно ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судом не встановлено порушень вимог чинного законодавства суб'єктом владних повноважень.
З огляду на викладене, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог. У задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
У взаємозв'язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 262, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Суддя О.В. Патратій