ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
05 листопада 2020 року м. Київ № 640/3860/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши заяву позивача про вжиття заходів запобігання зловживання правами в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ),
Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ,
вул. Бульварно-Кудрявська, 16)
третя особа Міністерство оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6)
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі по тексту - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі по тексту - відповідач-2), за участю третьої особи - Міністерство оборони України, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень - військової частини НОМЕР_1 та зобов'язати надати довідку в Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві відповідно до вказаних в позовній заяві розрахунках пенсійного забезпечення відповідно до чинного законодавства України з 01-го січня 2018 року;
- визнати протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві та зобов'язати зробити перерахунок пенсії та здійснити відповідні виплати включно з 01-го січня 2018 року згідно із новою переробленою довідкою наданою військової частини НОМЕР_1 відповідно до чинного законодавства України.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково, визнано протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 щодо оформлення та подання до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 за посадовим окладом, що відповідає тарифному розряду за посадою “ 47” та тарифним коефіцієнтом “ 4,72”; зобов'язано військову частину НОМЕР_1 скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року за посадовим окладом, що відповідає тарифному розряду за посадою “47”, встановленому у додатку №24 наказу Міністерства оборони України від 01 березня 2018 року №90 “Про встановлення тарифних розрядів за посадами офіцерського складу Збройних Сил України”, тарифний коефіцієнт “ 4,72”, встановлений додатком 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2020 року залишено без змін рішення суду першої інстанції, тобто підтверджено його обґрунтованість та мотиви, викладені у такому рішенні.
Представник військової частини НОМЕР_1 надіслав до суду заяву про виправлення описки, у якій просив: замінити у резолютивній частині рішення від 05 березня 2020 року слова та цифри « 01 січня» на «станом на 01 березня».
Вказану заяву представник відповідача-1 обґрунтовує тим, що правові акти, що створюють підстави для перерахунку пенсії позивача набули чинності 01 березня 2018 року, а тому, на думку заявника, суд керуючись наказом МОУ №90 та постановою КМУ №704 повинен зазначити про видачу нової довідки станом на 01 березня 2018 року, а не 01 січня 2018 року.
Позивач подав до суду про визнання зловживанням процесуальними правами відповідача-1, а саме - вчинення дій, які спрямовані на безпідставне затягування виконання судового рішення.
Вирішуючи клопотання позивача, суд виходить з наступного.
Суд зазначає, що дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства можуть бути визнані зловживанням процесуальними правами.
За приписами частини 2 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України зловживанням можуть бути визнані: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина 4 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України.
Наведені норми жодним чином не дозволяють презюмувати окремі дії як зловживання, а вимагають ураховувати конкретні обставини, однією з яких є встановлення мети окремої процесуальної дії або їх сукупності.
У разі, якщо метою таких дій буде визнано перешкоджання виконанню завдань адміністративного судочинства, їх можливо кваліфікувати як зловживання процесуальними правами.
У той же час, відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства країни кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд звертає увагу, що позивачем доказів на підтвердження того, що представник відповідача-1 усвідомлено вчиняє дії щодо зловживання процесуальними правами не додано, а відтак, на даному етапі розгляду справи суд не вбачає підстав для задоволення відповідного клопотання.
Суд також враховує, що матеріали заяви позивача не містять доказів невиконання виконавчого листа, виданого в межах адміністративної справи №640/3860/19, при примусовому його виконанні органами державної виконавчої служби, як і не надано доказів відкриття виконавчого провадження з примусового виконання такого виконавчого документа.
На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 12, 45, 169, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про необхідність вжиття заходів запобігання зловживанню процесуальними правами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.Б. Федорчук