про залишення позовної заяви без руху
10 листопада 2020 року справа № 580/4239/20
м. Черкаси
Суддею Черкаського окружного адміністративного суду Трофімовою Л.В. перевірено матеріали адміністративного позову у справі № 580/4239/20
за позовом військової частини НОМЕР_1
до ОСОБА_1
про стягнення коштів, прийнято ухвалу.
30.09.2020 військова частина, звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 , просить:
- стягнути з громадянина ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 матеріальну шкоду у сумі 7276,30 грн;
- стягнути з громадянина ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 судові витрати у сумі 2102 грн.
У зв'язку з тим, що позовну заяву було подано без дотримання вимог статтей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 05.10.2020 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків.
В ухвалі від 05.10.2020 зазначено, що недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: доказу сплати судового збору у сумі 2102 грн; засвідчених у встановленому порядку копій документів, доданих до позовної заяви; доказів, що відповідача ознайомлено про нарахування коштів у сумі 7276,3 грн до сплати, як відшкодування вартості втраченого майна та/або про матеріальну шкоду; обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами на її підтвердження.
19.10.2020 до Черкаського окружного адміністративного суду надійшли документи у порядку усунення недоліків: засвідчені у встановленому порядку копії документів, доданих до позову; докази сплати судового збору у сумі 2102 грн; клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
У клопотанні про поновлення пропущеного строку звернення до суду зазначено, що частиною 257 ЦК України загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки. Позовні заяви подавались військовою частиною НОМЕР_1 виключно у порядку цивільного судочинства (591/3492/18, 591/6030/18, 591/6031/18, 591/6029/18, 591/1645/19, 491/859/19, 591/2304/20, 751/7650/19). Ухвалою Зарічного районного суду м.Суми від 04.09.2020 військовій частині НОМЕР_1 відмовлено у відкритті провадження у справі у зв'язку з тим, що справу не належить розглядати у порядку цивільного судочинства. 28.09.2020 позивачем подано позов до Черкаського окружного адміністративного суду.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій» (постанова Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №359/4119/17, ЄДРСР 73468200). Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до частини 2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України 2. суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів. Відповідно до частини 1 статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Суд зазначає, що у додатках до заяви про усунення недоліків відсутні докази надіслання клопотання про поновлення пропущеного строку іншим учасникам справи (відповідачу).
Ухвалою від 05.10.2020 зазначалось, що відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно з частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Абзацом 2 частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 03.06.2019 № 121 молодшого сержанта ОСОБА_1 виключено із списків особового складу частини, з усіх видів грошового забезпечення. Утримано за втрачене речове майно кошти у сумі 6423 грн 19 коп. Утримано за майно, термін носіння якого не закінчився кошти у сумі 853 грн 11 коп. Місячний строк звернення до суду з даним позовом закінчився 03.07.2019.
Суд зазначає, що у постанові Верховного Суду від 26.02.2020, №140/965/1 визначено, що наявність іншого судового спору не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду (ЄДРСР 87869059).
У постанові Верховного Суду від 14.05.2019 №803/613/15-а (ЄДРСР 81728495) зазначено, що позивач уже звертався до суду з позовом про той самий предмет раніше, однак йому було відмовлено через невірно обраний спосіб захисту порушених прав. Такі причини носять суб'єктивний характер. Позивач самостійно обрав спосіб захисту своїх порушених прав і скористався своїм правом на судовий захист. Такі причини пропуску строку звернення до суду не є поважними.
У постанові Верховного Суду від 13.03.2019 №826/13430/17 зазначено, що незнання через небажання дізнатися про те, що законодавством України встановлені певні строки звернення до суду, не дає підстав стверджувати про поважність пропуску позивачем такого строку.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України під час вибору і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
Позивач зазначає, що пропустив строк звернення до адміністративного суду у зв'язку із спробою захисту порушеного права за правилами ЦПК.
Суд зазначає, що відповідно до статті 233 КЗпПУ для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.
12.06.2019 відповідачем прийнято наказ № 139 «Про результати проведення службового розслідування» у пункті 4 якого вирішено підготувати та подати позовну заяву до відповідного суду про відшкодування ОСОБА_1 матеріальних збитків. Останнім днем строку звернення до суду за правилами ЦПК з урахуванням Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 № 731-IX, що набрав чинності 17.07.2020 було 06.08.2020. Натомість позивач звернувся до Зарічного районного суду м. Суми 31.08.2020, тобто з пропуском встановленого законом строку звернення до суду за правилами ЦПК.
Суд зазначає, що зміна судової практики щодо юрисдикції справ і закриття провадження у цивільній справі не повинна бути перешкодою для доступу до суду та є поважною причиною пропуску строку звернення до адміністративного суду (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30.03.2020 № 826/10808/18 ЄДРСР 88495251).
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 818/1688/16 (ЄДРСР 78750846) спір належить вирішенню у порядку адміністративного судочинства як такий, що пов'язаний з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 не є абсолютним: воно може належати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (параграф 33 рішення від 21.12.2010 у справі Перетяка та Шереметьєв проти України).
Позивачем у клопотанні не обґрунтовано наявність поважних, реальних або непереборних і об'єктивно нездоланних причин щодо строку звернення до суду. Ці причини (фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Частиною 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Суд дійшов висновку про продовження строку залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 121, 160, 161, 169, 241, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву за позовом військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів - залишити без руху.
Позивачем вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом надання:
- обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами на її підтвердження;
- доказів надання (надіслання) копії заяви відповідачу;
- доказів перебування відповідача на посаді публічної служби на час звернення про стягнення коштів.
Надати позивачеві для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви п'ять днів з моменту отримання копії даної ухвали.
У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.
Суддя Л.В. Трофімова