28 вересня 2020 року м. Ужгород№ 807/1874/16
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Іванчулинця Д.В.,
при секретарі судового засідання - Костелей І.Ф.,
за участю сторін:
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Радь О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області (вул. Грибоєдова, 12 А, м. Ужгород, Закарпатська область, 88017, ЄДРПОУ 37809328) про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити дії, -
У відповідності до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 28 вересня 2020 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. У зв'язку з перебуванням головуючого судді Іванчулинця Д.В. на лікарняному з 30 вересня 2020 року по 06 листопада 2020 року, рішення в повному обсязі складено та підписано 09 листопада 2020 року.
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, в якій просить: 1) визнати бездіяльність відповідача щодо порушення ним вимог статей 15, 20 Закону України «Про звернення громадян» та статті 8 Закону України «Про захист прав споживача» незаконною; 2) зобов'язати відповідача у десятиденний термін провести необхідні дії, направлені на видачу позивачу на безоплатній основі біометричного закордонного паспорту громадянина України, як для особи, що має гарантовані державою пільги.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.11.2017 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2018 року, у задоволенні даного адміністративного позову було відмовлено повністю.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10 липня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.11.2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2018 року у справі № 807/1874/16 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції - Закарпатського окружного адміністративного суду.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Закарпатського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи передано на розгляд судді Іванчулинець Д.В.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року прийнято дану адміністративну справу до провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 14 серпня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є потерпілим 1 категорії від аварії на Чорнобильській АЕС. У відповідності до пункту 18 статті 20 Закону України «Про соціальний статус та соціальні гарантії учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС» позивач вважає, що він звільнений від сплати державного мита та інших платежів. 01.10.2016 на запрошення Мукачівського міського відділу Державної міграційної служби України в Закарпатській області позивач прибув для фотографування на біометричний закордонний паспорт громадянина України. Однак з'ясувалося, що перш ніж фотографуватися позивач повинен сплатити 390, 00 грн. на розрахунковий рахунок держказначейства. Крім цього, 01.10.2016 року позивач написав заяву про звільнення останнього від сплати цього платежу та додав копію посвідчення про пільги. Однак, відповідачем у задоволенні такої заяви позивачу було відмовлено, оскільки позивачу слід було оплатити вартість адміністративних послуг та вартість бланку паспорта. Крім цього, позивач вказує, що відповідачем порушено вимоги статей 15, 20 Закону України «Про звернення громадян», оскільки надана йому відповідь на письмове звернення від 01.10.2016, підписана неуповноваженою особою та з порушенням встановлених вищезазначеним законом термінів
У відзиві на позов відповідач вказав, що положеннями Закону від 06.09.2012 № 5203-VІ та Постанов Кабінету Міністрів України № 795 та № 1098 адміністративна послуга з оформлення та видачі паспорта є платною та передбачає видачу бланка, а тому позивач має сплатити не тільки вартість цієї послуги, а й вартість бланка паспорта. Щодо недотримання вимог ст. 15,20 Закону України "Про звернення громадян", відповідач зазначив, що відповідь на звернення позивача була надана за підписом уповноваженої на те особи та у строки передбачені законом.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 01.10.2016 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Мукачівського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області стосовно оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон із безконтактним електронним носієм, яка зареєстрована за вх. № 2660 від 01.10.2016 р.
04.10.2016 року Мукачівським міським відділом Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області позивачу надано відповідь № 4744, що з 01.10.2016 року при оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон йому необхідно сплатити виключно адміністративний збір, що включає в себе вартість адміністративної послуги (згідно діючої постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2007 № 795) та вартість бланка паспорта. Також, зазначено, що згідно Закону України від 14.07.2016 № 1474-VIII визначення пільгових категорій населення зі сплати вартості адміністративних послуг відноситься до компетенції органів місцевого самоврядування на місцях. Наразі, пільгових категорій при сплаті адміністративного збору за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон не визначено.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
За змістом статті 3 Закону України «Про звернення громадян» заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Згідно із статтею 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій особисто.
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Статтею 19 Закону України «Про звернення громадян» визначено обов'язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг.
Відповідно до статті 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.
Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
Направляючи дану адміністративну справу на новий розгляд Верховний Суд в постанові від 10 липня 2020 року вказав, що позивач звертається до суду з позовними вимогами щодо визнання бездіяльності відповідача щодо порушення ним вимог статей 15, 20 Закону України «Про звернення громадян» та статті 8 Закону України «Про захист прав споживача» незаконною та у своєму позові вказує, що станом на момент звернення до суду з позовом відповіді від відповідача по суті своєї заяви від 01.10.2016 року не отримав. Також, судами не встановлено чи позивач безпосередньо звертався до відповідача із заявою - анкетою про надання такої адміністративної послуги, як оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон в серпні 2016 року (прийняття документів, видача «номерка» та внесення відомостей у електронний реєстр на прийом 01.10.2016 р.). Не досліджувались обставини надання відповіді на звернення позивача від 01.10.2016 р. (докази направлення, вручення або відмови від одержання).
Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, 01 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Мукачівського МВ ГУ ДМС України в Закарпатській області (зареєстрована за вх. № 2660 від 01.10.2016 року ), в якій просив відповідача виконати вимоги Закону України «Про соціальний статус та соціальні гарантії учасників ліквідації аварії на чорнобильській АЕС» та звільнити його від оплати платежів за отримання закордонного біометричного паспорту громадянина України для тимчасових виїздів за кордон.
На вказану заяву, відповідачем за вих. № 4744 було надано відповідь 04.10.2016 року, яка була підписана заступником начальника Мукачівського МВ ГУ ДМС України в Закарпатській області Патяк. О.І., що підтверджується журналом обліку вихідних та внутрішніх документів Мукачівського МВ ГУ ДМС.
Враховуючи норми ст. 20 Закону України «Про звернення громадян», відповідь на заяву позивача було надано відповідачем протягом 4 днів, тобто в межах строку який встановлений ст. 20 вказаного закону.
В матеріалах справи наявне Положення про Мукачівський міський відділ Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, яке затверджене згідно Наказу №33 від 23.05.2016 року "Про затвердження Положень про структурні та територіальні підрозділи ГУ ДМС у Закарпатській області.
Згідно підпункту 11 п. 4 Положення про Мукачівський міський відділ Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області встановлено, що Мукачівський міський відділ Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області відповідно до покладених на нього завдань здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов'язаних з його діяльністю.
Згідно Наказу № 257- вп від 21.09.2016 року "Про відпустку ОСОБА_2 " Плескачу І.І. - начальнику Мукачівського МВ ГУ ДМС України в Закарпатській області було надано основну відпустку тривалістю 8 (вісім ) календарних днів у період з 01.10.2016 року по 08.10.22016 року, тобто станом на день підписання відповіді на звернення позивача, а саме 04.10.2016 року, останній перебував у відпустці.
Слід також зазначити, що відповідно до п. 2 вищевказаного Наказу виконання обов'язків начальника Мукачівського МВ ГУ ДМС України в Закарпатській області на період відпустки ОСОБА_2 тимчасово було покладено на заступника начальника Мукачівського МВ ГУ ДМС України в Закарпатській області - Пятака О.І.
Згідно посадової інструкції заступника начальника Мукачівського МВ ГУ ДМС України в Закарпатській області, зокрема п. 2.11 Розділу встановлено, що заступник начальника Мукачівського МВ ГУ ДМС України в Закарпатській області виконує та підписує відповіді на запити з різних установ та організацій, а також на заяви громадян.
Таким чином, відповідь на звернення позивача підписана з дотриманням норм чинного законодавства, уповноваженою на те особою, а саме заступником начальника Мукачівського МВ ГУ ДМС України в Закарпатській області.
Враховуючи викладене, суд вважає, що підстави для визнання незаконною бездіяльність відповідача щодо порушення ним вимог ст. 15, 20 Закону України «Про звернення громадян» та ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», відсутні.
Щодо сплати необхідних платежів та переліку документів при зверненні для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" (далі - Закон від 21.01.1994 № 3857-ХІІ) документом, що дає право на виїзд з України і в'їзд в Україну та посвідчує особу громадянина України під час перебування за її межами, є, зокрема, паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2014 року № 152, затверджено Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, його тимчасового затримання та вилучення (далі - Постанова № 152).
Відповідно до пункту 3 Постанови № 152 (в редакції Постанов Кабінету Міністрів України № 682 від 26.11.2014, № 621 від 19.08.2015) з 1 січня 2015 р. запроваджено оформлення і видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру.
Пунктом 22 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, його тимчасового затримання та вилучення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 травня 2014 року № 152 (далі - Порядок), визначено перелік документів, які необхідно подати для оформлення паспорта для виїзду за кордон, серед якого зокрема і відповідні документи, що підтверджують здійснення встановлених законодавством платежів, або оригінал і копію документа про звільнення від таких платежів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2007 року № 795 (у редакції станом на 01.10.2016) затверджено Перелік платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, і розмір плати за їх надання (далі - Постанова № 795).
Пунктом 27 Постанови № 795 встановлено плату за надання послуги з оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон у розмірі 87,15 коп. При цьому відповідно до Примітки до Постанови № 795 розмір плати за надання послуг наведено без урахування податку на додану вартість та вартості бланків і номерних знаків.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1098 затверджено Порядок надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби платних послуг (далі - Постанова № 1098).
Відповідно до пункту 3 Постанови № 1098 оплата наданих послуг здійснюється шляхом перерахування замовником коштів через банки, відділення поштового зв'язку або програмно-технічні комплекси самообслуговування.
Підтвердженням оплати послуг є платіжний документ (платіжне доручення, квитанція) з відміткою банку, відділення поштового зв'язку або коду проведеної операції. У разі надання послуги, що передбачає видачу бланка або номерного знака, розмір плати за її надання визначається з урахуванням витрат, пов'язаних з придбанням відповідної продукції. Обсяг таких витрат визначається МВС (пункт 4 Постанови № 1098).
Отже, з урахуванням положень Закону від 06.09.2012 № 5203-УІ та Постанов № 795 та № 1098 адміністративна послуга з оформлення та видачі паспорта є платною та передбачає видачу бланка, а тому позивач має сплатити не тільки вартість цієї послуги, а й вартість бланка паспорта.
Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (стаття 15) визначено, що бланки документів, які використовуються для в'їзду/виїзду з території України, виготовляються відповідно до рекомендацій Міжнародної організації цивільної авіації (ІСАО) Бос 9303, державних (національних) та міжнародних стандартів і повинні мати ступінь захисту, що унеможливлює їх підроблення.
Закупівля таких бланків здійснюється у державного підприємства, що входить до сфери управління Національного Банку України та не підпорядковане ДМС України. Згідно зі статтею 14 цього Закону персоналізація документів здійснюється централізовано державним підприємством "Державний центр персоналізації документів".
Суд також зазначає, що відповідно до Закону України від 14.07.2016 № 1474-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України», внесено зміни до Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито », а саме виключено пункт 6 статті 2 Декрету, яким було встановлено державне мито за оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
Отже, на момент звернення позивача, а саме 01 жовтня 2016 року плата за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон стягувалася на підставі вище згаданих нормативно-правових актів, а саме за бланк паспорту та за надання послуги з оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2007 року № 795 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 р. № 1098).
Відповідно до п. 18 ст. 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", позивачу, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії, надаються гарантовані державою компенсації та пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.
В даному ж випадку відповідачем вимагалась сплата адміністративної послуги з оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон та вартість бланку паспорта, від сплати яких позивач, в розумінні п. 18 ст. 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не звільнений, а тому зобов'язаний був сплатити такі.
Крім того, п. 22 Порядку визначено перелік документів, які подаються особою для оформлення паспорта для виїзду за кордон, зокрема заяву-анкету.
При цьому позивачем не надано доказів звернення до відповідача із заявою-анкетою про надання такої адміністративної послуги, як оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон в серпні 2016 року.
За правилами, встановленими ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 241 - 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області (вул. Грибоєдова, 12 А, м. Ужгород, Закарпатська область, 88017, ЄДРПОУ 37809328) про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити ді - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).
СуддяД.В. Іванчулинець