09 листопада 2020 року м. Житомир справа № 240/11830/20
категорія 110010000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Капинос О.В.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Державної екологічної інспекції Поліського округу до Коростишівського міського комунального підприємства "Водоканал", третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Коростишівська міська рада Житомирської області про застосування заходів реагування,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить застосувати заходи реагування до Користишівського міського комунального підприємства "Водоканал" шляхом часткової зупинки діяльності, а саме:
- призупинення скиду зворотних вод з перевищенням гранично допустимого скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт р. Тетерів;
- заборонити (зупинити) здійснення викидів в атмосферне повітря до моменту отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
В обґрунтування позову зазначає, що за результатами проведеного аналізу сформовано новий умовний перелік сотні "Основних забруднювачів" за трьома категоріями: обсяги скидів, викидів та утворення відходів. Саме за перевищення скидів зворотних (стічних) вод Користишівське міське комунальне підприємства "Водоканал" входить до "ТОП-100 найбільших підприємств-забрудювачів". Господарська діяльність, яка ведеться Користишівським міським комунальним підприємством "Водоканал" є грубим порушенням вимог природоохоронного законодавства, ставить під пряму загрозу життя та здоров'я населення. В ході перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища Коростишівське міське комунальне підприємство "Водоканал" встановлено та актом перевірки від 19 лютого 2020 року № 112 зафіксовано ряд порушень, у зв"язку з чим видано припис про усунення виявлених порушень. На підставі п. 7 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" позивач звернувся до суду з даним позовом.
Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
25.09.2020 відповідачем подано відзив на позов. В обґрунтування відзиву зазначено, що деякі пункти припису виконані. Вчиняються заходи щодо отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Підприємством постійно вчиняються заходи покращення якості стоків, а для того, щоб не здійснювати викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря із стаціонарних джерел, потрібно зупинити надавати послуги споживачам, тобто повністю відключити водопостачання та припинити приймати стічні води, що призведе до порушення прав споживачів та надання житлово-комунальних послуг, та може спричинити виникнення надзвичайної ситуації місцевого рівня.
У зв"язку з надходженням відзиву, справу призначено до розгляду в судовому засіданні з викликом сторін на 15.10.2020.
Усною ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 15.10.2020до часті у розгляду справи залучено третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Коростишівську міську раду. У судовому засіданні оголошено перерву до 28.10.2020.
В судове засідання представник позивача не з"явився, повідомлений про розгляд справи належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, з підстав, викладених у письмовому відзиві.
Представник третьої особи в судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити.
Оскільки неявка позивача не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за можливе справу розглянути за відсутності представника позивача.
Усною ухвалою від 28.10.2020, занесеною до протоколу судового засідання, суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Встановлено, що керуючись статтею 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі доручення Прем'єр-міністра України від 29.01.2020 №2777/1/1-20, листа Державної екологічної інспекції України від 05.02.2020 №850/2/8-20, наказу №25-0Д від 06.02.2020 та направлення №64 від 06.02.2020 Державної екологічної інспекції Поліського округу на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Коростишівське міське комунальне підприємство "Водоканал" (провулок Назаренка, буд. 6, м. Коростишів, Коростишівський район, Житомирська область, 12501, Код ЄДРПОУ 20417222) Державною екологічною інспекцією Поліського округу в період з 06.02.2020 по 19.02.2020 проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища Коростишівське міське комунальне підприємство "Водоканал".
За результатами перевірки складено акт перевірки від 19.02.2020 № 112, в якому зафіксовано ряд порушень вимог природоохоронного законодавства. Порушення, що стосуються розгляду даної справи зафіксовано у п.1-15 акту.
Водокористування відповідач здійснює відповідно до:
- дозволу на спеціальне водокористування №207/ЖТ/49д-18 від 11.07.2018 виданого Державним агентством водних ресурсів України в термін до 11.07.2021;
- спеціального дозволу на користування надрами №6132 від 16.06.2016 з терміном дії 20 років, наданого Державною службою геологією та надр України для видобування питних підземних вод, придатних для господарсько-питного водопостачання на Харитонівській ділянці Коростишівського родовища;
-проекту розробки (технологічна схема) Харитонівської ділянки Коростишівського родовища питних підземних вод водозабірними свердловинами МКП "Водоканал" м.Коростишів в Коростишівському районі Житомирської області, розробленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Генозонд" Київ -2016;
- проекту зон санітарної охорони (ЗСО) водозабору Коростишівського міського комунального підприємства Водоканал, розробленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Генозонд" Київ -2016.
Як слідує з акту перевірки та свідчать матеріали справи, в ході перевірки спеціалістами відділу інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції Поліського округу проведено відбір проб зворотних та поверхневих вод.
Протоколами вимірювань показників складу та властивостей вод від 11.02.2020 №26-20/1 та від 24.02.2020 та №31-20/1 зафіксовано перевищення нормативів ГДС відповідно до діючого дозволу на спеціальне водокористування №207/ЖТ/49д-18 від 11.07.2018 по вмісту наступних показників: Аміак (по азоту) - в 16 раз, Фосфати - 1,4 рази, ХСК - 1,2 рази, БСК5 - 1,2 рази, Завислі речовини - 1,4 рази, що є порушенням статей 44, 70 Водного кодексу України.
Як стверджує позивач, відповідно до поданої звітності 2ТП-водгосп за 2019 рік Коростишівським міським комунальним підприємством "Водоканал" було забрано з підземного горизонту 716,Зтис.м3 води, а відведено у р.Тетерів недостатньо очищених зворотних (стічних) вод: випуск №1 - 62,6тис.м3, випуск №2-314,2тис.м3, що є порушенням ст.42, 44, 70, 105 Водного кодексу України.
За порушення Закону України "Про атмосферне повітря" державним інспектором з охорони навколишнього середовища Поліського округу винесено ряд постанов про накладення адміністративного стягнення на головного інженера МКП "Коростишівводоканал".
За результатами проведеної позапланової перевірки Коростишівському міському комунальному підприємству "Водоканал" видано припис № 13/02.4 від 19.02.2020 щодо усунення виявлених порушень природоохоронного законодавства зафіксованих актом перевірки від 06.02.2020-19.02.2020, а саме:
-пункт 1 припису - провести інвентаризацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря;
- пункт 2 припису - при здійсненні виробничої діяльності викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснювати лише за наявності відповідного на це дозволу органів державної виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища;
- пункт 3 припису - вжити заходи щодо виконання в повному обсязі умов передбачених дозволом на спеціальне водокористування;
- пункт 4 припису - очисні споруди каналізації привести у відповідність до норм утримання;
- пункт 5 припису - забезпечити скидання стічних (зворотних) вод у водний об'єкт з показниками, що не перевищують встановлені нормативи ГДС;
- пункт 6 припису - розробити та затвердити згідно вимог чинного законодавства Правила приймання та скиду (водовідведення) стічних вод до системи каналізації м.Коростишів;
- пункт 7 припису - привести у відповідність договори про приймання стічних вод в комунальну каналізацію в частині зазначення об'ємів встановленого ліміту на водопостачання та водовідведення із зазначенням переліку допустимих концентрацій для кожного підприємства з врахуванням специфіки виробництва;
- пункт 8 припису - розробити заходи щодо попередження забруднення підземних вод.
-пункт 9 припису - забезпечити в повному обсязі ведення первинного поточного обліку кількості, типу і складу відходів що утворюються та передаються для подальшої утилізації;
-пункт 10 припису - визначити в повному обсязі склад і властивості відходів, що утворюються, розміщуються, зберігаються та виділяються ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища;
-пункт 11 припису - укласти договори з виконавцем послуг щодо з вивезення побутових відходів;
-пункт 12 припису - на основі достовірних даних про відходи провести розрахунок показника загального утворення відходів, що утворюються в процесі господарської діяльності підприємства з метою визначення необхідності подання Декларації про відходи або отримання спеціального дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами та розроблення реєстрової картки об'єкта утворення, оброблення та утилізації відходів.
- пункт 13 припису - здійснювати організаційні, науково-технічні та технологічні заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів.
-пункт 14 припису - скласти технічний паспорт відходів, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об'єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об'єктів;
-пункт 15 припису - забезпечити щоквартальне подання інформації згідно Порядку №1221;
-пункт 16 припису - скласти та погодити паспорти місця видалення відходів на біоставки.
За результатами позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Коростишівське міське комунальне підприємство "Водоканал", з питань виконання вимог припису №13/02.4 від 19.02.2020, встановлено, що Коростишівським міським комунальним підприємством "Водоканал" не виконано у повному обсязі вимоги припису № 13/02.4 від 19.02.2020.
Спеціалістами Державної екологічної інспекції Поліського округу проведено відбір проб, згідно з протоколу №68-20/1 вимірювань показників складу та властивостей вод від 22.06.2020 та встановлено перевищення нормативів ГДС у річку Тетерів відповідно до діючого дозволу на спеціальне водокористування №207/ЖТ/49д-18 від 11.07.2018 виданого для Коростишівського міського комунального підприємства "Водоканал" по Аміак (по азоту), Фосфати, ХСК, БСК5, Завислі речовини, що є порушенням статей 44, 70 Водного кодексу України.
Позивач вказує, що у зв'язку з тим, що раніше прийняті заходи адміністративного впливу не призвели до усунення порушень вимог чинного законодавства, тому здійснення господарської діяльності в наслідок якої було здійснено викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та перевищення встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин скидання стічних вод на території Житомирської області, обмежується законом, а отже, є підстави для застосування заходів реагування.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Закон України від 05 квітня 2007 року "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877-V визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Відповідно до ст. 1 Закону № 877 державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно з ч. 6 ст. 7 Закону №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Згідно ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 №1264-ХІІ (далі Закон №1264-ХІІ) державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Згідно із ч.1 ст. 2 Водного кодексу України завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об'єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.
У статті 38 Водного кодексу України визначено, що нормативи гранично допустимого скидання забруднюючих речовин встановлюються з метою поетапного досягнення екологічного нормативу якості води. Порядок розробки нормативів гранично допустимого скидання та перелік забруднюючих речовин, що нормуються, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно із ч.1 ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані, зокрема: дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.
Відповідно до ч.1,2 ст. 41 Водного кодексу України скидання у водні об'єкти речовин, для яких не встановлено нормативи екологічної безпеки водокористування та нормативи гранично допустимого скидання, забороняється. Скидання таких речовин у виняткових випадках може бути дозволено центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в галузях рибного господарства та рибної промисловості, за умови, що протягом встановленого ними періоду ці нормативи будуть розроблені та затверджені.
Положеннями статті 70 Водного кодексу України закріплено правило про те, що скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин. Водокористувачі зобов'язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони: перевищують гранично допустимі скиди токсичних речовин та містять збудників інфекційних захворювань; за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі нормативи; є кубовими залишками, шламами, що утворюються в результаті їх очищення і знезараження.
Скидати стічні води, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар'єри тощо), забороняється.
У разі перевищення встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин скидання стічних вод у поверхневі водні об'єкти може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) чи припинено в порядку, встановленому законодавством (стаття 71 Водного кодексу України).
Відповідно до ч.1,2 ст. 95 Водного кодексу України усі води (водні об'єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров'ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об'єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод.
Діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди водам (водним об'єктам), може бути припинена за рішенням суду.
Статтею 99 Водного кодексу України забороняється скидання у водні об'єкти виробничих, побутових, радіоактивних та інших видів відходів і сміття.
Відповідно до п. "г" ч. 1 ст. 17 Закону України "Про відходи" суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку.
У ч. 6, 7 ст. 7 Закону № 877-V зазначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.
На підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
За змістом зазначених норм слідує, що за результатом проведення перевірки орган державного нагляду (контролю) у разі виявлення правопорушення відносно суб'єкта господарювання та наявності підстав для вжиття заходів реагування на підставі акту складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення виявлених порушень. Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду (абзац 1 частини п'ятої статті 4 Закону № 877-V).
З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що винесення припису та звернення до суду із позовом щодо повного або часткового припинення виробництва - це два різних засоби реагування органу державного нагляду, які застосовуються окремо.
В свою чергу повне або часткове зупинення виробництва є більш суворим заходом реагування за винесення припису.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для застосування до відповідача крайнього заходів реагування, шляхом призупинення скиду зворотних вод з перевищенням гранично допустимого скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт р.Тетерів та заборони (зупинення) здійснення викидів в атмосферне повітря до моменту отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, суд виходить з наступного.
Як встановлено судом, основним видом економічної діяльності Коростишівське міське комунальне підприємство "Водоканал" згідно КВЕД 36.00 Забір, очищення та постачання води, КВЕД 37.00 Каналізація, відведення й очищення стічних вод.
За результатами здійснення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Коростишівське міське комунальне підприємство "Водоканал" встановлено ряд порушень вимог природоохоронного законодавства, про що складено акт перевірки та винесено припис.
З приводу усунення виявлених порушень судом встановлено наступне.
Матеріали справи свідчать, що на виконання п.1 та 2 припису відповідачем укладено договір про надання послуг №22 від 12.08.2020 з ТОВ "УкрЕкоПромПроект" предметом якого є виготовлення технічної документації для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами. У місцевій газеті опубліковано повідомлення про намір отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел (публікація від 21.08.2020). (а.с.91,108)
На виконання п.6 припису, розроблено та направлено на затвердження виконкомом Коростишівської міської ради "Правила приймання стічних вод до системи каналізації м.Коростишева".
На виконання п.7 припису відповідачем підготовлено додаткові угоди до договорів зі споживачами про внесення змін, щодо зазначення допустимих концентрацій забруднень стічних вод на випуску в міську каналізацію.
12.08.2020, на виконання п.9, 10, 14 та 16 припису відповідачем укладено договори з ТОВ "УкрЕкоПромПроект" на виготовлення паспортів місць видалення відходів за адресою: Житомирська обл., Коростишівський р-н., м.Коростишів, вул.Польова,42а., та на виготовлення технічних паспортів відходів. (а.с.94-107)
Виготовлено: технічний паспорт відходу 6000.2.9.03 "Шини, зіпсовані перед початком експлуатації, відпрацьовані, пошкоджені чи забруднені під час експлуатації";
Технічний паспорт відходу 7710.3.1.26 "лампи люмінесцентні та відходи, які містять ртуть та інші зіпсовані або відпрацьовані";
Технічний паспорт відходу 6000.2.9.04 "Батареї свинцеві зіпсовані або відпрацьовані";
Технічний паспорт відходу 6000.2.8.10 "Масла та мастила моторні, трансмісійні інші зіпсовані або відпрацьовані";
Технічний паспорт відходу 7730.3.1.05 "Матеріали фільтрувальні зіпсовані, відпрацьовані чи забруднені";
Технічний паспорт відходу 7730.3.1.06 2Матеріали обтиральні зіпсовані, відпрацьовані чи забруднені";
Технічний паспорт відходу 7720.3.1.01 "Відходи комунальні (міські) змішані, у т.ч. сміття з урн";
Технічний паспорт відходу 9030.2.9.08 "Відходи від функціонування установок для очищення вод стічних, не позначених іншим способом".
07.07.2020, на виконання п.11 припису відповідачем укладено договір з КП "Коростишівський комунальник" про надання послуг з поводження з побутовими відходами на вивезення ТПВ. (а.с.113-115)
На виконання п.13 припису, 01.07.2020 КМП "Водоканал" укладено договір з ТОВ "Еко Захист-Україна” про надання послуг із збирання, зберігання з подальшою передачею на оброблення, утилізацію, знешкодження небезпечних відходів. (а.с.109-111)
Щодо виконання п.15 виконано звіт за ІІ-й квартал 2020р. по обліку відходів та пакувальних матеріалів і тари.
Щодо п. 3, 4, 5 представник відповідача пояснив, що такі можливо виконати лише після повної реконструкції очисних споруд каналізації м.Коростишева, на що необхідні значні кошти, а роботи які виконувалися та наразі виконуються на даному об'єкті, не в повній мірі покращать якість стоків до показників передбачених дозволом на спец водокористування, бо наразі працюють не всі ступені очищення стоків на очисних каналізаційних спорудах. Підприємство не володіє коштами для проведення реконструкції даного об'єкту.
На виконання зазначених пунктів підприємством було залучено підрядні організації та виконано роботи з очистки від осаду трьох освітлювачів-перегнивачів та трьох біоставків на очисних каналізаційних спорудах м.Коростишева.
Також було виконано роботи по очищенню та вивезенню мулу з мулових полів та полів зрошення очисних споруд м.Коростишева, виконано гідродинамічне очищення каналізаційних труб, колодязів, мулових полів та полів зрошення очисних споруд м.Коростишева.
Матеріали справи свідчать, що між позивачем та підрядною організацією ТОВ НВФ "Термоуніверсал" укладено договір підряду №30/09 від 07.10.2020 на виконання капітального ремонту інженерних мереж мулових полів на очисних каналізаційних спорудах м.Коростишева. (а.с.132-140)
Таким чином, Коростишівське МКП "Водоканал" по мірі власних та залучених із місцевого бюджету коштів здійснює заходи покращення якості стічних вод.
Крім того, щодо п.1,2 припису, на заяву направлену ло ГУ Держпродспоживслужби у Житомирській області щодо видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, листом повідомлено, що, враховуючи результати лабораторно-інструментальних вимірів атмосферного повітря відповідно до протоколу від 04.09.2020 №2295-2310, ГУ Держпродспоживслужби у Житомирській області прийняло рішення щодо можливості надання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами очисних споруд каналізації МКП "Бердичівводоканал".
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що майже всі пункти припису виконані, Коростишівське МКП "Водоканал" постійно вчинюються заходи для покращення якості стоків. На даний час, підприємство перебуває на стадії отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, оскільки процедура отримання даного дозвільного документу займає певний час .
Також суд зазначає, що реконструкція на діючих підприємствах необхідних споруд для очищення стічних вод, що утворюються в комунальному господарстві віднесено пунктом 1 до "Переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів" затвердженого постановою КМУ від 17.09.1996р. №1147. Відповідно до екологічного висновку для реалізації даного природоохоронного заходу кошти залучаються з державного бюджету.
З матеріалів справи вбачається, що впродовж 2013-2018 підприємство подавало до Міністерства екології та природних ресурсів запити на фінансування зазначеного вище проекту, які залишені без задоволення.
Крім того, матеріали справи свідчать, що підприємством двічі оголошувався тендер на виконання робіт по "Реконструкції очисних споруд каналізації м. Коростишева продуктивністю 2000 куб.м./добу з перспективою розвитку до 3000 куб.м./добу по вул.Польовій в м.Коростишеві".
У листопаді 2015 було оголошено тендер (відкриті торги) на закупівлю зазначених вище робіт, оскільки передбачалося виділення субвенції з державного бюджету на очікувані кошти в сумі 13870,000 тис.грн..
Проте, як пояснив представник відповідача, зазначені торги довелось відмінити, бо заплановані кошти так і не надійшли на рахунок підприємства, оскільки не були виділені.
У кінці березня 2016 було оголошено відкриті торги під очікувані кошти на закупівлю робіт по реконструкції очисних споруд, яку знову відмінили, оскільки кошти не були виділені.
МКП "Водоканал" неодноразово зверталося до міської ради та її підрозділу з питань ЖКГ щодо виділення коштів на коригування кошторисної частини проекту "Реконструкції очисних споруд каналізації м. Коростишева продуктивністю 2000 куб.м./добу з перспективою розвитку до 3000 куб.м./добу по вул.Польовій в м.Коростишеві" в сумі 80 тис.грн. Фінансування даного заходу передбачалось за рахунок перевиконання доходної частини міського бюджету у 2019, але дане прохання так і не було задоволене, у зв"язку з недостатністю коштів. Відсутність скоригованої кошторисної частини проекту виключає можливість розгляду запиту на фінансування проекту органами виконавчої влади вищого рівня.
Відповідно до рішення Коростишівської міської ради від 15.05.2018 №418 направлено звернення до Міністерства екології та природних ресурсів України та Міністерства фінансів України щодо виділення коштів з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища для здійснення природоохоронних заходів.
Як пояснив представник Коростишівської міської ради, на чергову сесію Коростишівської міської ради винесено питання щодо виділення коштів Коростишівському МКП "Водоканал" на виконання припису Державної екологічної інспекції №02.4 від 19.02.2020. Зупинення діяльності Коростишівського МКП "Водоканал" призведе тільки до погіршення ситуації та екологічного стану навколишнього середовища.
Суд при прийнятті рішення враховує, що Коростишівське МКП "Водоканал" є монополістом у сфері надання послуг централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
Відповідно до ч.2 ст.8 та ст. 16 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII виконавець комунальної послуги зобов'язаний: 1)забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання.
Отже, для того щоб на даний час повністю усунути порушення, уникнути відповідальності та дотримуватися закону МКП "Водоканал" потрібно зупини надавати послуги споживачам та припинити приймати стічні води на каналізаційно-насосні станції та очисні каналізаційні споруди.
В той же час, суд вважає, що це може призвести не тільки до порушення прав громадян на надання житлово-комунальних послуг оскільки житлово-комунальні послуги (централізоване водопостачання та централізоване водовідведення) надаються споживачам цілодобово та безперебійно, а й до надзвичайної ситуації місцевого рівня.
Верховний Суд при розгляді справи №560/1370/19 у постанові від 10.04.2020 наголошує, що захід реагування у вигляді повного зупинення будівництва (робіт) є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. При обранні такого заходу реагування позивачем як суб'єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
Отже, застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров'ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, які свідчать про наявність для життя і здоров'я людей загрози внаслідок забруднення довкілля.
Таким чином, при обранні заходу реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг позивачем як суб'єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Рисовський проти України" (CASE OF RYSOVSKYY v. UKRAINE) суд визнав незаконне та непропорційне втручання у права заявника, гарантовані статтею 1 Першого протоколу Конвенції. Суд у цьому рішенні підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їх власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Принцип «належного урядування» покладає на державні органи обов'язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку.
Крім того, відповідно до п. "в" ч. 1 ст. 20-2 Закону №1264-ХІІ визначено, що до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить обмеження чи зупинення (тимчасове) діяльності підприємств і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, законодавства про оцінку впливу на довкілля, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.
Разом з цим, вирішуючи спір, суд враховує, що під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали Державну екологічну інспекцію Поліського округу, як суб'єкта владних повноважень, звернутися до суду з позовом про застосування заходу реагування у вигляді повного зупинення діяльності (робіт) є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, однак при обранні такого заходу реагування, судом враховується принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Однак, із матеріалів справи судом встановлено, що заявлені Державною екологічною інспекцією Поліського округу у даному позові заходи реагування до Коростишівського МКП "Водоканал" не є пропорційними, оскільки їх застосування не матиме наслідком досягнення справедливого балансу між інтересами господарюючого суб'єкта та публічними інтересами. Застосування заходів реагування шляхом призупинення скиду зворотних вод з перевищенням гранично допустимого скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт р. Тетерів та заборони (зупинення) здійснення викидів в атмосферне повітря є заходом, який не спрямований на усунення несприятливих наслідків для навколишнього природного середовища, а навпаки, може призвести до надзвичайної ситуації та настання негативних наслідків.
Крім того, призупинення скиду зворотних вод з перевищенням гранично допустимого скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт р. Тетерів не є тотожним заходам реагування, передбаченими частиною сьомою статті 7 Закону № 877-V, оскільки остання передбачає повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг).
Отже, з урахуванням встановлених обставин, оскільки відповідачем вживаються заходи щодо виконання вимог припису, більшість порушень усунуто, а повне їх усунення потребує часу та виділення коштів з Державного бюджету, та не залежать від волі відповідача, суд вважає, що позивачем не доведено, а судом не встановлено наявність підстав для застосування заходів реагування до Коростишівського МКП "Водоканал".
За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку , що у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись статтями 242-246,295 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
У задоволенні позову Державної екологічної інспекції Поліського округу (вул.Леха Кчинського,12-а, м.Житомир, 10014, код ЄДРПОУ 42163803) до Коростишівського міського комунального підприємства "Водоканал" (вул.Назаренка,6, м.Коростишів, Житомирська область, 12501, код ЄДРПОУ 20417222), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Коростишівська міська рада Житомирської області (вул.Володимирська,1, м.Коростишів, Житомирська область, 12501, код ЄДРПОУ 04053660) про застосування заходів реагування, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Капинос