Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"10" листопада 2020 р.Справа № 1662з-20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жиляєва Є.М.
без виклику представників сторін
розглянувши заяву Приватного підприємства "Ресторатор 2016" про забезпечення позову (вх. №1662 від 09.11.2020)
за заявою Приватного підприємства "Ресторатор 2016" (61023, м. Харків, вул. Мироносицька, 81А, кв. 11)
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях (61057, м. Харків, майдан Театральний, 1)
про забезпечення позову
На розгляд Господарського суду Харківської області, до пред'явлення позову, Приватним підприємством "Ресторатор 2016" (надалі - Заявником) подано заяву про забезпечення позову (надалі по тексту - «Заява»), яку зареєстровано відділом автоматизованого документообігу суду за вх.№1662/20.
Відповідно до ч.1 ст.140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
В обґрунтування поданої заяви Заявник зазначив, що:
- 10.06.2020 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (орендодавець) та ПП "Ресторатор 2016" (орендар) було укладено договір оренди № 6121-н. Додатковою угодою №3 від 30.05.2019 до договору оренди №6121-Н від 10.06.2016 продовжено строк дії договору до 10.05.2031. Крім того, 27.09.2016 між Харківським національним університетом імені В.Н. Каразіна та ПП "Ресторатор 2016" укладено договір №07/16 на відшкодування орендарем земельного податку, вартості комунальних послуг та витрат на утримання будівлі, відповідно до п.1.1 вказаного договору сторонами визначено, що предметом договору є відшкодування орендарем на користь балансоутримувачу земельного податку, вартості комунальних послуг та витрат на утримання будівлі, в якій орендується приміщення;
- відповідно до постанови КМУ від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 через спалах у світі коронавірусу з 12.03.2020 до 03.04.2020 в Україні введений карантин; постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №239, від 22.04.2020 №291, від 11.05.2020 №349, від 20.05.2020 №392, від 17.06.2020 №500, від 22.07.2020 №641, від 26.08.2020 №760, від 13.10.2020 року №956 до постанови від 11.03.2020 № 211 внесено зміни, якими дію карантину продовжено до 31.12.2020. Крім того, Постановою КМУ від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби С0УЮ-19, спричиненої коронавірусом SARS-COV-2" заборонено, зокрема до 22.05.2020 роботу суб'єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення. Водночас, постановою КМУ від 15.07.2020 за №611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину" п.1., установлено, що на період дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-COV-2: 1) звільняються від орендної плати орендарі за переліком згідно з додатком 1;
- згідно п.1 Переліку орендарів, які звільняються від орендної плати за користування нерухомим державним майном, що є додатком до Постанови Кабінети Міністрів України від 15.07.2020 за № 611, встановлено, що звільняються від орендної плати зокрема орендарі, Орендарі, які орендують приміщення (в учбових корпусах) закладів освіти і науки державної форми власності з метою розміщення: кафе, кафетеріїв, їдалень, буфетів, які не здійснюють продаж товарів підакцизної групи. У зв'язку з цим, 22.06.2020 №17-03-02-05683 відповідачем на лист ПП "Ресторатор 2016" щодо звільнення останнього від орендної плати за договором оренди від 10.06.2016 №6121-Н з 12.03.2020 та на весь час дії карантину, та в подальшому зменшення орендної ставки на наступні 6 місяців відмовлено. В обґрунтування відмови відповідач зазначив, що оскільки Постанова КМУ не містить прямої заборони використання орендованого майна під розміщення кафе з літнім майданчиком, з правом продажу підакцизних товарів, а будь-яких інших належних та допустимих доказів заборони доступу орендаря до орендованого майданчика не надано, як і не надано причинно-наслідкового зв'язку між прийнятим орендарем рішенням щодо "тимчасового призупинення діяльності" та карантином, на теперішній час відсутні нормативно обґрунтовані підставі для не нарахування ПП "Ресторатор 2016" орендної плати за договором оренди від 10.06.2016 №6121-Н з 12.03.2020 та на весь час дії карантину, та в подальшому зменшення орендної ставки на наступні 6 місяців;
- заявник зазначає, що Регіональне відділення фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях трактує на власний розсуд чинне законодавство та неправомірно нараховує орендну плату за договором №б121-н від 10.06.2016 у період дії карантину з 12.03.2020 по теперішній час всупереч приписів статті 762 ЦК України, роз'ясненням фонду державного майна України щодо порядку застосування звільнення орендарів державного майна від сплати орендної плати у зв'язку із зазначеними змінами до Цивільного кодексу, постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 за №611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час ди карантину";
- Фонд державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях звернувся до позивача з листом про невиконання ПП "Ресторатор 2016" істотних умов договору оренди в частині своєчасного перерахування орендної плати до державного бюджету України та страхування орендованого майна. Станом на 27.10.2020 заборгованість до державного бюджету з орендної плати становить 50409,59 грн. За несвоєчасне або в неповному обсязі перерахування орендної плати до державного бюджету нарахована пеня у розмірі 2112,78 грн. та штраф у розмірі 3528,67 грн, а тому відповідач просить в тижневий термін сплати заборгованість, а у разі невиконання істотних умов договору він буде вимушений звернутись до суду з позовом про стягнення заборгованості до державного бюджету та розірвання договору оренди;
- з боку ПП "Ресторатор 2016" відсутні порушення істотних умов договору оренди № 6121-н, зокрема щодо орендної плати на підставі приписів статті 762 ЦК України, роз'ясненням фонду державного майна України щодо порядку застосування звільнення орендарів державного майна від сплати орендної плати у зв'язку із зазначеними змінами до Цивільного кодексу, постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 за №611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину";
- у випадку невжиття заходів забезпечення позову, відповідач може ініціювати розірвання договору в односторонньому порядку, що призведе до передчасного позбавлення позивача на користування майном до моменту врегулювання спору в судовому порядку;
- вжиття заходів забезпечення позову не є вирішенням спору по суті, а є тимчасовими обмежувальними заходами, які спрямовані на недопущення чи унеможливлення виконання рішення суду;
- невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог;
- метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
При таких обставинах, Заявник просить забезпечити позов шляхом заборони Регіональному відділенню фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях нараховувати Приватному підприємству "Ресторатор 2016" орендну плату за договором №6122-н від 10.06.2016 з 12.03.2020 по період дії обмежувальних заходів введених Кабінетом Міністрів України щодо карантину до вирішення спору по суті.
Розглянувши Заяву, суд виходить з наступного.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;
7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Саме лише посилання в заяві на можливе ініціювання з боку відповідача розірвання договору в односторонньому порядку без наведення відповідного обґрунтування та документального підтвердження цих обставин не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Між тим, Лист Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях про невиконання ПП "Ресторатор 2016" істотних умов договору оренди в частині своєчасного перерахування орендної плати до державного бюджету України та страхування орендованого майна, не може свідчити про вчинення Фондом дій, направлених на розірвання договору в односторонньому порядку. Вказане, з огляду на незгоду Заявника, свідчить лише про наявність спору між сторонами.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Заява про забезпечення позову не може ґрунтуватися на припущеннях заявника. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.
Втім у даному разі заява про забезпечення позову не містить достатніх та обґрунтованих підстав підтверджених доказами згідно яких, суд міг би дійти висновку щодо доцільності забезпечення позову, з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову.
Всі доводи позивача зводяться лише до ймовірної можливості порушення майнових прав та інтересів Заявника у майбутньому.
Крім того, слід зазначити, що подана заява про забезпечення позову за своїм змістом здебільше викладена у формі позовної заяви та зводиться за своєю суттю до незгоди ПП "Ресторатор 2016" із нарахуванням Регіональним відділенням фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях орендної плати за договором №б121-н від 10.062016 у період дії карантину з 12.03.2020 по теперішній час. Оскільки, на переконання ПП "Ресторатор 2016", у останнього відсутні порушення істотних умов договору оренди № 6121-н, зокрема щодо орендної плати на підставі приписів ст. 762 ЦК України, роз'ясненням фонду державного майна України щодо порядку застосування звільнення орендарів державного майна від сплати орендної плати у зв'язку із зазначеними змінами до Цивільного кодексу, постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 за №611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину".
Отже, посилання Заявника на те, що невжиття заходів забезпечення може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог є тільки його припущеннями, які не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами.
Належних доказів, які б могли переконливо свідчити про те, що в разі невжиття заходів до забезпечення позову виконання рішення буде утруднене чи неможливим Заявником не надано.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином, зі змісту заяви реальної загрози невиконання чи утруднення виконання Регіональним відділення фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях можливого рішення суду про задоволення позову не вбачається, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення заяви Приватного підприємства "Ресторатор 2016" про забезпечення позову.
Відповідно до положень ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням.
У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
При цьому суд відзначає, що заяву про забезпечення позову викладено письмово, вона містить чіткі та зрозумілі аргументи на підтримку своїх доводів. Судом також враховано дію карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). З огляду на це суд не вбачає підстав для проведення судового засідання з метою вирішення заяви про забезпечення позову.
Таким чином, оскільки суд дійшов висновку, що наданих заявником пояснень достатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, тому підстав призначати судове засідання немає.
Керуючись статтями 74, 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В задоволенні заяви Приватного підприємства "Ресторатор 2016" (вх. №1662 від 09.11.2020) про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена у строки, встановлені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 10.11.2020 р.
Суддя Є.М. Жиляєв