про відмову в забезпеченні позову
10.11.2020 Справа № 920/1117/20
м. Суми
Суддя господарського суду Сумської області Жерьобкіна Є.А., розглянувши матеріали справи № 920/1117/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Смарт Агро" (вул. Антоновича, буд. 172, літера А, м. Київ, 03150),
до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Інтерагостандарт" (вул.Шишкарівська, буд. 11, м. Суми, 40000);
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагостандарт" (вул. Сумсько-Київських дивізій, буд. 24, офіс 38, м. Суми, 40007)
3) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 );
4) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 );
про стягнення 14 148 260 грн. 23 коп.,
06.11.2020 позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідачів солідарно 14 148 260 грн. 23 коп. на підставі договорів поруки від 29.10.2019, укладених між позивачем та відповідачами на забезпечення виконання зобов'язань першого відповідача за договором поставки № AS/16/10/2019 від 29.10.2019, в тому числі 11 546 351 грн. 55 коп. заборгованості за поставлений першому відповідачу товар відповідно до договору поставки № AS/16/10/2019 від 29.10.2019, 129 128 грн. 62 коп. пені та 1 939 586 грн. 39 коп. штрафу відповідно до п. 8.6. договору, 258 257 грн. 25 коп. 24 % річних відповідно до п.8.7. договору, 274 936 грн. 42 коп. відсотків за користування товарним кредитом відповідно до п. 3.14 договору.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2020, справу призначено до розгляду судді Жерьобкіній Є.А. Позовна заява передана судді 09.11.2020.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 10.11.2020 відкрите провадження у справі № 920/1117/20, призначено підготовче засідання на 09.12.2020, 12:30.
Разом з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову (вх. № 3378к від 06.11.2020), в якій просить суд: забезпечити позов шляхом накладання арешту в межах ціни позову в розмірі 14148 260, 23 гривень на майно та грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ІНТЕРАГРОСТАНДАРТ» (код ЄДРПОУ 38244851), що знаходяться на наступних рахунках у банківських установах: розрахунковий рахунок НОМЕР_1 в ПАТ «БАНК ВОСТОК»; розрахунковий рахунок НОМЕР_2 в ПАТ «МТБ БАНК»; розрахунковий рахунок НОМЕР_11 в ПАТ «МТБ БАНК»; розрахунковий рахунок НОМЕР_3 в ПАТ «МТБ БАНК»; розрахунковий рахунок НОМЕР_12 в ПАТ «МТБ БАНК»; розрахунковий рахунок НОМЕР_4 в АТ «БАНК АЛЬЯНС», а також в інших банківських та фінансових установах, що будуть виявлені в процесі виконання ухвали; 2) забезпечити позов шляхом накладання арешту в межах ціни позову в розмірі 14 148 260,23 гривень на майно та грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРАГРОСТАНДАРТ» (код ЄДРПОУ 37052520), що знаходяться на наступних рахунках у банківських установах: розрахунковий рахунок ІІА163071230000026003010429965 в ПАТ «БАНК ВОСТОК»; розрахунковий рахунок НОМЕР_5 в ПАТ «МТБ БАНК»; розрахунковий рахунок НОМЕР_6 в ПАТ «МТБ БАНК»; розрахунковий рахунок НОМЕР_7 в ПАТ «МТБ БАНК»; розрахунковий рахунок НОМЕР_8 в АТ «БАНК АЛЬЯНС», а також в інших банківських та фінансових установах, що будуть виявлені в процесі виконання ухвали; 3) забезпечити позов шляхом накладання арешту в межах ціни позову в розмірі 14 148 260,23 гривень на майно Трет'яка Олександра Євгеновича (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 ), в тому числі на житловий будинок з господарськими будівлями загальною площею 42,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , та грошові кошти у банківських та фінансових установах, що будуть виявлені в процесі виконання ухвали; 4) забезпечити позов шляхом накладання арешту в межах ціни позову в розмірі 14 148 260,23 гривень на майно ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_10 ), в тому числі на будівлю - склад, об'єкт житлової нерухомості, загальною площею 205,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , та грошові кошти у банківських та фінансових установах, що будуть виявлені в процесі виконання ухвали.
Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 137 цього Кодексу, заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
В обґрунтування заяви позивач вказує на те, що ціна позову є значною не тільки для позивача, але й для відповідачів. У позивача є всі об'єктивні підстави вважати, що відповідачами вживаються заходи реалізації належного їм майна з метою значного ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду. У відповідності до балансу першого відповідача, складеного станом на 31.12.2019, основні засоби становили 7 427 200,00 грн., при цьому запаси, включаючи готову продукцію - 214 353 400,00 гривень. Проте, відповідно до балансу першого відповідача, складеного станом на 30.06.2020, основні засоби становили вже 2 993 000,00 гривень, запаси, включаючи готову продукцію - 109 014,00 гривень. Очевидно, що після укладання договору поруки від 29.10.2019 перший відповідач реалізував значну частину своїх активів - основних засобів та запасів, що дає підстави наполягати, що першим відповідачем вживаються заходи щодо уникнення можливих негативних для себе наслідків у вигляді стягнення заборгованості за взятим зобов'язанням. Як стало відомо завдяки даним інтернет-ресурсу за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 27.10.2020 змінився власник та директор першого відповідача, а також юридична адреса, що дає підстави вважати, що третій відповідач, який був одноосібним директором та власником першого відповідача після виведення активів підприємства переоформив товариство на іншу особу для уникнення виконання зобов'язання. Перший та другий відповідачі є пов'язаними особами, які здійснюють узгоджені дії щодо поставки засобів захисту рослин та агрохімікатів. Зокрема, про це свідчить схоже найменування юридичних осіб, а також спільне використання корпоративного сайту на інтернет-сторінці http://interagrostandart.com.ua/, використання спільної корпоративної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 . За групою товарів, що поставляються відповідачами очевидний розподіл ринків, за яким перший відповідач здійснює поставку засобів захисту рослин та другий відповідач здійснює поставку мінеральних добрив. У відповідності до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта за інформаційною довідкою № 198315805 від 30.01.2020, ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 ) був власником об'єктів нерухомого майна: земельної ділянки площею 0,4546га, кадастровий номер 5924785000:03:005:1250, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 ; земельної ділянки площею 0,0537 га, кадастровий номер 5924785000:03:005:1249, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 ; житлового будинку загальною площею 77,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 ; квартири двокімнатна, загальною площею 73,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 ; будинку загальною площею 42,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . Проте, вже у відповідності до інформації з Державного реєстру за інформаційною довідкою №228844165 від 20.10.2020, ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 ) був власником будинку загальною площею 42,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . У відповідності до інформації з Державного реєстру за інформаційною довідкою № 198318690 від 30.01.2020, ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_10 ) був власником об'єктів нерухомого майна: будівлі, складу, об'єкту житлової нерухомості, загальною площею 205,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ; земельної ділянки площею 0,2 га, кадастровий номер 5924782200:05:001:0073, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 . Проте, вже у відповідності до інформації з Державного реєстру за інформаційною довідкою № 228840529 від 20.10.2020, ОСОБА_2 був власником будівлі, складу, об'єкту житлової нерухомості, загальною площею 205,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 . Відтак, очевидно, що після укладання договору поруки від 29.10.2019 третій та четвертий відповідачі реалізували значну частину свого майна, що дає підстави наполягати, що останніми вживаються заходи щодо уникнення можливих негативних для себе наслідків у вигляді стягнення заборгованості за взятим зобов'язанням. Враховуючи ту обставину, що відповідачі добровільно відмовляються виконати зобов'язання з оплати заборгованості, позивач вважає, що є обґрунтовані підстави вважати, що відповідачі будуть ухилятись від виконання судового рішення та у суду є всі законні підстави вжити заходів забезпечення позову з метою недопущення порушення законних прав та інтересів позивача та недопущення значного ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Водночас, адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З урахуванням вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, з доданих позивачем до заяви доказів судом не встановлено, що відповідачами вчинялися дії, спрямовані на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення позивачем вимоги, доказів того, що майно, яке є у відповідачів на момент пред'явлення позову до них, може зникнути або зменшитись. Доводи позивача про реалізацію першим відповідачем значної частини своїх активів - основних засобів та запасів на підставі відомостей балансу на 30.06.2020, зміну керівника та юридичної адреси, зменшення нерухомого майна, належного третьому та четвертому відповідачам, не є тими обставинами, які б свідчили про неможливість чи істотне ускладнення в майбутньому виконання судового рішення у справі.
Відповідно до приписів ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і ст. 3 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами міжнародних договорів, ратифікованих законами України.
Згідно з вимогами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 27 жовтня 1993 р. по справі "Домбо Бехеер" проти Нідерландів зазначено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно до другої сторони.
Наявність в майбутньому потенційної можливості задоволення судом позовних вимог, не може на теперішній час виправдовувати втручання у право відповідачів на мирне володіння своїм майном, враховуючи відсутність в матеріалах справи належних доказів в розумінні ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, із якими діюче законодавство пов'язує застосування заходів забезпечення позову.
На підставі викладеного, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Смарт Агро" про забезпечення позову (вх. № 3378к від 06.11.2020) суд відмовляє у її задоволенні за необґрунтованістю.
Керуючись ст. ст. 2, 136, 137, 139, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Смарт Агро" про забезпечення позову (вх. № 3378к від 06.11.2020) - відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням пп. 17.5. п. 17 Розділу XI (Перехідні положення) Кодексу.
Ухвала підписана суддею 10.11.2020.
Суддя Є.А. Жерьобкіна